Коментарии пользователя vwizard

Детокс-коктейль вранці на відкритій терасі кафе у прохолодній тіні. Смузі, які стали дуже популярними у 2010-х, і почали пробиратися навіть у парфумерію. Аромат "городній", але не надто. Натуралістичний в міру розбавлений сік ревеню, червоні ягоди (щоб букет не був надто овочевим), і десь поруч квітнуть вологі чайні троянди. Такі ягоди мені подобаються, хоча зазвичай не люблю їх у парфумах. Не дуже гучний, скоріше щоб пахнути ревенем чисто для себе. Стійкість теж невелика. У кінці лишаються біля шкіри троянди і мускус.

Жалкую, що зняли Mugler Womanity: з часом він псується, з являються гіркі ноти, а так хотілося б новий. Ще прикро, що давно вже зняті Orlane Autour de l`Iris, Oriflame Spring Flower та Volare Wisteria, і серія Garden of Stars від Mugler.

В мене таке враження, що після випуску аромат був швидко переформульований. Коли він тільки з явився, то був набагато гучнішим, жовтоквітковішим, кокос та іланг створювали чітке відчуття "крему для засмаги". Нагадував Kenzo Summer. Але потім Rising Sun змінився: лимонний початок, дуже-дуже стримане звучання майже без шлейфу. Чіткішими стали мінеральні ноти, а от квіти, кашмеран і кокос тепер дуже розбавлено-тихі. Тепер це поки ще не пляж, а той аромат повітря, коли виходиш із поїзда рано-вранці, тільки-но приїхавши у курортне місто. Свіжість ласкаво-прохолодного світанку улітку. З натяком на те, що десь близько - море. Акварельний натяк, такі ж акварельні жовтоквіткові ноти, наче плями сонячного світла, які видно лише деінде, бо воно тільки-но встає. Звучить у японському стилі непомітно, зливаючись зі шкірою. З волосся або тканини - трохи сильніше. Хотілося б більше шлейфу і стійкості.

Солодкий квітково-пачульний, популярний тип парфумерних букетів кінця 2000-х і початку 2010-х. Нагадав мені Yves Rocher So Elixir, і трохи їхній же Iris Noir. Непогано вдався тандем ірису та троянди: разом із цукровим етилмальтолом нагадує полуничний сироп, особливо на теплій шкірі. Пачулі колючі лише на початку, потім вгамовуються.

Аромат досить ординарний, але є в ньому родзинка: в серединці шлейфу звідкілясь бринить несподіваний холод, ментольний мороз, наче льодяний кубик у теплому чаєві з варенням. Навіть не знаю, що за нота. Можливо, амбра з рожевим перцем створюють таке враження. Чути цей холод лише час від часу.

Підозрюю, що я - з тих самих людей, які дивують оточуючих своїм вибором парфумів. Ще й пахну кожен раз по-різному, тим більш працюю віддалено і у офісі буваю рідко. За парфумерною поведінкою я скоріше егоїст, але намагаюся знаходити шляхи бути більш коректною, де це потрібно: наприклад, сильний парфум, доречність якого спірна у офісі, наносити так, щоб був чутний в основному самій собі, а не оточуючим.

Ніжна морковно-мускусна, трохи ладанна пудра. Сором язлива і мінорна, наче людина, яка боїться виходити з дому. Аромат наче й присвячений видатній співачці, але аури публічності тут немає. Він багатий і загадковий, але треба прикласти деякі зусилля, щоб вловити усе його багатство. Сидить близько до шкіри. Один із небагатьох парфумерних букетів, який я б назвала сумним.

Той випадок, коли цитрусовий парфум для мене не занадто хімозний, а навпаки апетитний. Є трохи кілкості парфумерного лимону, але соковитий червоний апельсин звучить сильніше. Не знайома з нотою мирту, але відчуваю поруч із лавандою щось трав янисто-спецієве, віддалено схоже на лавровий лист.

Цікавий фужерний унісекс, не надто чоловічий за рахунок підвищеної медовості, яка тільки зростає після стартових цитрусових нот. Нагадує Guerlain Herba Fresca, тільки без м яти. Такий собі чайок із цедрою гіркого апельсину, тільки не звичайний чай, а трав яний. Шлейф середній, але кислувато-медова нота дістає й до рівня помітного.

Як вже переконалася, у цього бренду аромати завжди з сюрпризом, завжди не зовсім про те, чим називаються. Так і тут: перші хвилини при нанесенні на шкіру звучить несподівано... шкіряно, як виріб з лайки, солодка така витончена (й дуже пахуча) шкіра. Цікаво, що тут дійсно вирізняєш парфумерний лист смородини. І лише потім на перше місце виринає мімоза з індолинкою жасміну, цікаво доповнена іншими нотами, які роблять її не холодною, як у багатьох мімозних букетах, а навпаки аж гарячою.

Не дуже сильно нагадує нашу білу акацію; для мене вона - це D Orsay Tilleul. Але схожість є. Теж теплий, медовий і неймовірно солодкий (в квітковому сенсі) аромат доноситься пізньої весни від полос акацієвих посадок у полях, коли їдеш по шосе поруч із ними. Коли все повітря наповнюється тонким ароматом, а посадки стоять аж білі від рясних квітів. Хоча запах білої акації все-ж таки менш пудровий, ніж мімоза в Une Fleur de Cassie. Там більше "горохового" аспекту. А тут, мабуть, аромат справжньої африканської акації, яка не з бобових, а з сімейства саме мімозових.

На тканині краще чутно троянду і альдегіди. Але на шкірі навіть краще тримається, цьому парфумові треба підігріватися для доброго шлейфу. Хоча його присутність і так тверда, до того ж стійкий, і у кінці помітно запудрюється.

Очікувала схожого на Drole de Rose, і схожість дійсно є, але Помадна Троянда від Малля набагато насиченіша, із більшою кількістю нот, спецієвою деревинкою та легкою малиновою кислинкою. Також серед моїх очікувань була томна й масляна троянда, як у деяких ретро-помадах. Але тут більш сучасний букет. І навіть не скажеш, що ароматові вже 23 роки. Серед ароматизації помад трапляються схожі й досі. Тому, носячи цей парфум, можна бути впевненою, що комусь він дійсно нагадає дорогу престижну помаду. У його серці є щось "смачне" - такий собі кріпкий сплав речовин, трансформуючий і троянду, і фіалко-ірис у нову ноту, квітково-червоноягідну. Моментами це класична пудрова троянда, моментами - цей унісон. Який зустрічала у помадах Rimmel 2019 року, тільки там ягід ще більше було. За стійкістю та шлейфом Lipstick Rose відповідає своїй ціні, супроводжує тебе майже весь день. З часом букет не дуже міняється, лише мускус та ваніль стають більш чутними. І ще тут є чи то сандал, чи то кедр, хоча у піраміді не вказані.

Я чекала щось подібне на Dior Diorissimo, але тут замість квіткової пишноти виявилася тиха (хоча стійка, годин 5 тримається) конвалія майже без шлейфу. Несподівано холодна, несолодка, аж м ятна, за рахунок білого мускусу. І подекуди теплими хвилями проривається квіт апельсину. Конвалія твердо вважається жіночною нотою, тому аромат сприймається більше як жіночий. Але звучання тут із добрим ухилом в діловий унісекс, завдяки цьому "охолодженню".

Як моно-конвалія звучить лише на початку, потім розчуваєш інші ноти і вони починають грати. Аромат асоціюється з прохолодою у контрасті з теплом, і якоюсь банною чистотою, наче тіло після конвалійного мила. Апельсиновий цвіт теж дуже тілесно тут звучить.

Аромат у одному рядку з Cacharel Lou Lou, Montana Parfum de Peau. По стійкості й гучності - теж. Яскравий, сюрпризний, наче подарункова коробка, яку розкриваєш і звідти вилітають конфетті. Густо-квітковий з виразною персиковою кислинкою. Окремі ноти розрізнити важкувато (але можна), у шлейфі дивним чином нагадує дуже солодке малиново-полуничне варення. Типовий для 80-х з їх гіперболізованістю. Велика кількість квітково-фруктових нюансів робить аромат "в язким" і дуже апетитним. Хочеться нюхати й нюхати його, як дитина, що їсть і їсть із банки з варенням, доки вона не стане пустою.

Загадково-ностальгічний, десь я його точно вже чула у 90-х. Здається, схожий аромат мало тодішнє біле мило від Camay. Але мильності тут немає, лише витончена парфумерність. Нарцис, лілію і лаванду добре чую. Геране-гвоздика (важко їх тут розрізнити). Це квіти у сільских садочках та південний степ, де трава наполовину всохла від спеки вже на початку літа. Сонце крізь легку хмарність, білий вітер із трав та смол, коли степові рослини наче хвилями туману рухаються над землею. Цей аромат наче про багато різних місць одразу, але усі ці місця - у селі, на природі. Ще він дуже східний, нагадує деякі аромапалички - те, як вони пахнуть, коли ще не запалені.

Коли наносиш на одяг - сильніше чутно сильну і виразну, наче велика м яка подушка, лавандову пудру. А у базі несподівано довше за всіх тримаються індольний жасмін та класична суха пудра, вже не лавандова, а звичайна й дуже домашня.

Колюча смородина і такий же кілкий мускус, трохи морської солі. Несолодка цитрусово-квіткова композиція, що мені нагадує не квіти з піраміди, а якусь вивітрену фрезію. Інтимний шлейф (більша частина його злітає ще до того, як вийдеш із під їзду), наче це щось дуже легеньке із асортименту Оріфлейму. Трохи схожий на Yves Rocher Ming Shu, але шорсткий замість м якості, і нема яскравого лотосу. Якщо пшикнути на волосся - трошки відчувається пудровий ірис. Дає відчуття чистоти. Аромат для офісу, і щоб флакон з собою на роботу носити, підновлюючи протягом дня, бо стійкість невелика. Не зацікавив, бо не подобається, що тут кілкий хімозний мускус на першому місці. Але може сподобатися прихильницям несолодких тихих ароматів.

На початку чіткі, яскраві грейпфрут із бергамотом. Відігравши свою роль стартових нот, вони звільнюють дорогу для гвоздики, коріандру, бобів та смол, гармонуючих із переспілою жовтою сливою. Разом з її кислинкою, яка є навіть у шлейфі, вони тут дивним чином створюють анімалістичне відчуття, а мускус їм у цьому підспівує. Квіткова частина - густа, характерна для вінтажів старого типу, останні представники яких виходили саме у кінці 80-х. Важкувато розрізнити окремі квіти (хіба що туберозу), але водночас міцно відчувається їх присутність. Квіти манять сильною цільною нотою, коли тихішою стає персико-слива. Пачулі та трохи ваніль чутно у базі. Яка приходить пізно, бо букет стійкий. Незвичний смоляно-квітково-гіркий, трохи нахабний шлейф однозначно буде привертати увагу. Бачу цей аромат на шкірі восени та у холодну пору року. Він сонячний та зігріваючий.

Щодо солодких (саме кондитерськи-цукрових) ароматів зустрічала чоловічу думку, що так пахнуть або матрони-домогосподарки, вже давно й надійно заміжні й полюбляючі проводити час на кухні, або маленькі невинні дівчатка. Якщо так пахне не дівчинка й не матрона - "Це вона хоче показати, що вона канхвєтка, чи що?".

Також чоловіки насторожено і з кепкуванням відносяться, якщо жінка користується чоловічим парфумом. І унісекс деякі не люблять, але це ідеологічне: їм може подобатися сам аромат, але вони засуджують ідею унісексу. Був такий колега на роботі.

Частіше за все траплялися чоловіки, яким на жінках подобаються виражено квіткові аромати. Типу, з туберозою, або вираженою трояндою, той же османтус і т.п. Щоб жінка наче подавала знак, що вона "типово" жіночна і прагне привернути увагу.