Коментарии пользователя vwizard

Як у багатьох, першими ароматами були мамині. Dzintars Kanons і ще якийсь Dzintars тієї ж серії. Потім на початку 90-х мамі подарували пробник Lancome Magie Noire. Ще був радянський Новая Заря Шахразада. Мені тоді ще не дозволяли користуватися парфумами, але понюхати флакончик вдавалося. А на вулиці серед тодішних шлейфів від перехожих у 90-ті запам яталася яскрава тубероза - Givenchy Amarige, як я дізналася через роки. З кінця 90-х у школі дарували дешеві дезики; навіть не знаю, клонами яких ароматів вони були. Перше з більш-менш фірмового - це 10th Avenue Karl Antony Femme і його темний "брат" By Night. А на 18-річчя мама мені подарувала Pupa Fiorilu. Нульові були часом досить помірного і нерозбірливого споживання: деколи купувала дешевий дезик типу Och, масляну "ручку" з підробкою під відоме або зовсім ноунейм. Але у 2012 році несподівано прокинувся інтерес до парфумів - завдяки тому, що почала користуватися інтернет-магазинами і з ясувала, що тут можна знайти і рідкісне, і бажалки. Тоді ж і на Кремчику зареєструвалася. Моє парфманіяцтво почалося саме тут. Першими фірмовими парфумами, що купила свідомо, маючи вже більш розширені запроси по нотах і т.д., були - Mugler Angel i Kenzo Jungle Elephant. І тоді вже пішло-поїхало колекціонування, визначення улюблених брендів, вивчення фланкерів - насамперед завдяки цьому сайтові.

Завжди шукаю багатогранні спогади і багатовідтінкову синергію, коли аромат асоціюється з певними кольорами, певним місцем, причому часто несподіваним - наче й нема спільного, але черговий парфум чимось нагадав настрій того місця. І шукаю парфуми як згідно ностальгії, схожі на ті чи інші аромати з минулого, так і щоб "прив язати" парфум до нових вражень. А потім він буде нагадувати вже їх. Тільки враження не всі довгострокові, років за 10-12 асоціації, які викликає певний парфум, слабшають та замінюються новими. Але це безцінно, коли аромат таки у якийсь момент ще витягує назовні свідомості яскраві спогади про юність, дитинство або особливо приємні моменти вже зрілої молодості. І, звісно ж, парфуми певною мірою регулюють настрій. Додають певні "кольори" до сприйняття реальності. Зменшують дереалізацію - можеш це одразу не відчувати, але потім завдяки аромату краще згадуєш подіі у ті дні, коли його носила. Як по-особливому світило сонце, як виглядали вулиці саме тоді. І саме це відчуття пам яті, наявності спогадів, окриляє і надихає рухатися далі. Тому навіть не можу виділити певні парфуми, бо багато які обросли спогадами.

Наче Mugler випустили полегшений літній фланкер Ангела із нотами яблука та яблуневого цвіту. Але у той же час аромат має свою індивідуальність. Яскрава амбра, кришталева жимолость (чую більше її, ніж липу), апетитні мандарин і шоколад. І солодке яблуко, наче у Nina Ricci - так я тут сприйняла гуаву.

Добрий настрій, весна або літо, наївна дівчина-підліток у зелених бриджах, яка чекає від життя - не зараз, так потім, - тільки вдачі та позитиву. Аромат нагадав беззаботні нульові, на які прийшлася моя юність, хоча тоді ні з ним, ні зі схожими парфумами я не була знайома. Що в ньому цінне і зараз - він бодрить, надає сили. Зазвичай "мюглерівська" база приносить трохи лінивий настрій, але тут фруктово-цитрусові ноти домінують і не дають йому виникнути. І стійкість добра, шлейф тримається довго.

Якщо згадувати датуру (дурман) - ні, цей аромат з нею має мало спільного. Якщо шукати схожість із реальною квіткою дурману, то це Illuminum Trumpet Flower. А тут - дорогий, елітний, посилено парфумований крем для засмаги. Ваніль! Кокос! Мигдаль! Тубероза! Геліотроп! Хіба що меду нема, але взагалі-то його могли б у піраміду теж включити, бо квіти тут дуже медові. Бінго найгустіших і найапетитніших нот. Квіти собою підсилюють кулінарні бустери відчуття солодкого (ваніль, кокос), а ті підсилюють їх, ще й мигдаль підспівує в унісон. І абрикос у цьому меду плаває. Думаю, було б цікавіше з ананасом замість абрикосу. Але й так дуже яскравий букет. Не такий задушливо-сухий, як схожий на нього Guerlain Terracotta. Сухого трошки є, але воно як пилок з тичинок, а не пісок. І знайшовся несподіваний сандал у базі.

Datura Noir не настільки радикально-квітковий, як ще один чемпіон густоти - Givenchy Amarige. Навіть у літню спеку не втомлює, аж дивно. Цільний, але грає. І хоча у категорії "Дурман" для мене перемагає Illuminum Trumpet Flower, але якщо не намагатися асоціювати Datura Noir з цією квіткою, то виходить п янка есенція літа. Ті моменти, коли спека - приємна. Коли хочеш їсти найсолодший рахат лукум. І зустрічаєш несподівані зарості гарячих від сонця квітів, які і вночі сильно пахнуть, поки земля віддає накопичене за день тепло.

Цікаво! Треба буде звернути увагу на ці аромати. А поки в мене є лише Azzaro Now Women - теж літо, але ті його дні, коли ти не в відпустці і ходиш на роботу.

Поєднання різкості та м якості - це те, що помічаєш у першу чергу. Альдегідна іскриста зелень, запах гнучкого пластику навколо електричних кабелів, вінілу й молочної чистоти. Асоциація з Мотоко Кусанагі більш-менш складається. А якщо шукати асоціації з реальним світом - то наче свіжо-зеленим жіночим парфумом напшикали куртку з еко-шкіри, вже трохи ношену. І десь поруч несе машинним маслом, але не бридко, лише м яко-масляно. Шлейф у парфуму гарний, стійкість відповідає ціні: зі тканини у шафі чутно було кілька днів. На шкірі сидить менше, але теж цупко, на день вистачить.

Як букети, схожі на натуральну конвалію, порадували Annick Goutal Le Muguet, Penhaligon`s Lily of the Valley. Досить близька до неї також Parfums Dusita Cavatina. І подобається, як подали конвалію в Kenzo Parfum d Ete 1992. Ця нота для мене - уособлення весняної свіжості, прохолодної тінистості та якоїсь легкості життя.

Окрім присутності конвалії, не нагадує заявлену тут піраміду. Натомість, це досить поширене зображення вістерії у парфумах: бузок, свіжо-фруктова нота, стримано-мускусна база, і трошки інших квітів, щоб бузок видозмінити. Тут це насамперед конвалія, яка робить букет вологим, а фруктову ноту - трав янистою, близькою до яблука.

Вістерія від Zara стоїть у одному рядку з Oriflame Volare Wisteria, Oriflame Muse, Avon Eternal Magic (останні два хоч і не вістерія, але звучать так само). І Crabtree and Evelyn Wisteria Glicine, тільки без гірчинки. Не реальний аромат вістерії, що нагадує сосиски, геліотроп, ревінь та інші несподівані речі, а його причесаний, підстосований під більш парфумерне звучання варіант. Який, схоже, став загальноприйнятим у парфумерному світі. Конкретно Zara приділили особливу увагу свіжому та фруктовому аспектам цієї "стандартної парф-вістерієвої формули". З вищезгаданих вийшло найближче до давно знятої Oriflame Volare Wisteria. У тому числі за ціною та стійкістю: середня, шлейф делікатний. Але треба бути готовими до прохолодної конвалії на першому місці замість пудрового бузку.

Ну, таке. Наче від Ангела відняли усю його фірмову ванільно-пачульну основу, лише трохи ванілі залишили. Посилили фруктово-квіткову складову. Цукор теж залишили, бо зараз модний. Вийшло щось смачне, але неяскраве, розмите і надто схоже на багато хітових нині солодких ароматів. Ангел, якого перевдягнули у звичайний одяг і сховали крила. Навіть спрощені цукрові фланкери 2010-х були цікавіші. Ще що в нього відняли - це стійкість та гучність, притаманні оригіналу. Наче й еліксир, що натякає на помітність, але насправді досить стриманий, один із найтихіших фланкерів Ангела. Він не тихий, він середній та чітко відчутний, але не блиск та епатаж.

Вологі мильні рожеві квіти, швидко виринаюча мускусно-кедрова база з гірчинкою. Дуже стандартний, максимально широко прийнятний жіночний аромат. Чимось схожим часто ароматизують тканинні маски для обличчя та молочко для зняття макіяжу. Букетом та цією стандартністю нагадав Versace Bright Crystal, але Boss гучніший та стійкіший. ТВ, але поводиться як ПВ.

Харизма, игривость. Словно девушка в наряде восточной танцовщицы, вся в полупрозрачных фиолетово-желтых вуалях. Или колдунья, хранительница таинственных знаний с густо подведенными глазами, в длинном фиолетовом платье, с интересными и необычными украшениями. А если сравнивать не с человеком - это вечер августа, спелая смородина и сливы, а потом тусовка в ночном клубе или свидание.

Не думала, что помадный ирис и смородина так интересно смешиваются. Еще слышу здесь акватику, индольный смелый жасмин и туберозу. Ближе к базе проявляется сдержанная ваниль.

Аромат немного винтажно звучит - в духе скорее 90-х, чем 2000-х, когда он вышел. Напоминает о временах Опиума, Пуазона и Кобры. Не звучанием, но настроением. Не кричащий, но сильный. Не дневной и не вечерний - он для "золотых часов" перед закатом. Скорее для теплого времени года, где-то до октября. Днем в жару будет слишком, но по вечерам - самое то. А зимой напоминает о тепле и солнце.

Мне посоветовали этот аромат как парфюмерные подснежники. Нашла - и действительно, они! Почти. У подснежников много ландышевого аспекта, но есть и пудровый. Сюда бы чуть-чуть помадной фиалки - и получилось бы ближе к подснежнику. Аромат очень весенний и очень хороший. Мне больше всего похож на Dior Diorissimo. Все-таки ландыш здесь солирует, хоть его и видоизменяют другие цветочные ноты.

Стойкость хорошая, шлейф тоже ближе к сильному. Этот прохладный весенний букет будет дарить радость весь рабочий день.

Очень цветочный, натуралистически влажный, словно живые лепестки. Кусты чубушника (его слышно лучше всего), белые нарциссы, медовость полевых цветочков, сиреневая с горчинкой вистерия (за что отдельное "спасибо"). Откуда-то есть узнаваемая "резиновая" нота фиолетового ириса - ну или вистерийная горчинка так играет. И сладкий аспект ландыша. Радости мая и июня, когда находишь время добраться до каких-нибудь городских парков, или клумб с кустами и цветами. Однажды в 2018 году наткнулась в конце июня на пышные кусты чубушника - в такую ​​погоду, когда они пахнут сильнее всего. Запах настолько меня поразил, что до сих пор хорошо помню. И нашла в Olene воспоминания о тех цветах, помещенные в жидкость. Этот аромат дарит июнь круглый год. Чубушник и нарциссы - в начале, а потом становятся лучше слышны другие цветы. База ландышево-медовая, и сидит как прибитая целые сутки. Шлейф сильный у места нанесения, а подальше - более сдержанный, но четкий и выразительный.

Чайный османтус, только с травяным чаем, а не с чёрным или зелёным. Немного душный из-за миндаля и ванили. Словно сильная жара. Зато они его подчеркивают. Стойкий и довольно заметный, но не "кричит". Короче говоря - хорошо обыгранный османтус, для поклонников этой ноты.

Крепкий перечно-древесный унисекс, ближе к мужским. Напомнил сразу несколько ароматов CdG, похожего направления. И старые деревянные окна, пахнущие остатками водонепроницаемого покрытия, рыжего и полупрозрачного, которым в советское время часто мазали деревянные оконные рамы. В то же время аромат несет и более природные ассоциации: доски, разрубленная древесина, раскаленная на летнем солнце хвойная смола. Неординарный, несладкий, но и не слишком соленый, в отличие от сходного CdG Wonderwood.