Общая информация о пользователе vwizard

Не чекала, що ця Півонія виявиться такою чудовою. Думала, буде банальнішою, як Троянда з цієї серії. Але вона ближча до небесної та замріяної Лілії, що мене, звісно, порадувало. Така ж медова (навіть ще медовіша - наче поруч ростуть жовті польові квіточки), теж із загадковою цедровою свіжинкою, у даному випадку схожою на прополіс або лимонний льодяник. Доречі, ці ноти відсилають до перших випусків базового Ангелу, у якого потім цю медовість дуже приглушили.

І теж відчуття польоту серед фантазійних хмар.Тільки якщо Лілія нагадує зимове сонце, яке тепле лише за кольором, то Півонія - це рання весна, коли починає пригрівати і небо вже відчутніше дарує тепло. "Ангельські" пачулі з ваніллю тут приглушені і не повністю, але уступають місце квітці. Півонію тут розпізнати можна, навіть від троянди відрізняється, що у парфумах буває не завжди. Хоча не такий гучний, як базовий Ангел - усе одно дуже стійкий, залишки аромату чутно через півдня. І досить шлейфовий: шлейф не дуже гучний, але довгий і добре вловимий.

Тепер в мене є вся колекція Garden, i Півонія зайняла по улюбленості третє місце, після Лілії та Фіалки. Майже від них не відстаючи.

Спочатку справжній чай матча, навіть його порошковість змогли передати у ароматі. Мате не почула. Сидить інтимно, без шлейфу. Але після цього старту, розігріваючись на шкірі, аромат відкривається більш шлейфовою (сантиметрів на 20) мильною трояндою, прісною акватикою й холодним мускусом. Ваніль теж трохи чутно: натуральну, чорний стручок. Ще тут є кислувата фруктинка, як у Kenzo Flower Indigo (тільки слабша), а взагалі ще з Kenzo World вона трапляється у ароматах бренду.

Це все наче хтось пив матча, а потім пішов мити руки або вмиватися з квітковим милом. Аромат непоганий, але було б цікавіше, якбі замість троянди був квіт вишні.

Ванільно-дерев`яшкова пудра, по-доброму делікатна: квітка апельсину не надто медова, ваніль не кулінарно-душна, боби теж легенькі. А кедр сам по собі благородний. Це аромат всередині шафи шляхетної японки, де вона кладе свої кімоно у великих пласких коробках. Віддалено нагадав мені Burberry Body, але набагато красивіший і гармонійніший, у той час як Body стомлював своєю надмірною кашемірністю.

Ближче до бази стає трохи димним, теж по-благородному. Наче кімоно у шафі не тільки перекладені стручками ванілі, але й окурені аромапаличками з сандалом.

За сучасними мірками це унісекс. Гарні спеції й бергамот на початку, спеції трохи залишаються й потім, а у серці виринає цільний квітковий букет із домінантною мильною фрезією. Починає тоді нагадувати якийсь жіночий аромат Oriflame із тих же 2000-х. Але у поєднанні із спеціями та смолами не такий банальний, досить цікаве й рідкісне звучання. У базі - кедр, він тоді розкривається легким деревним шлейфом із бальзамічним післясмаком нот серця. Можливо, тут хотіли обіграти силу з позиції "Хочу пахнути квітами, хоч я і чоловік - значить, буду". А можливо, якби такий букет випустили зараз, його б представили як унісекс.

Щось середнє між Innocent і класичною туалеткою Ангела. І трохи цукровіший, ніж обидва. Стійкість та шлейф приглушені, не такі потужні, як у Ангела базового. Але є "впізнавана" Ангельска натура, тільки з уклоном у червоні ягоди (які також схожі на яблуко), як у Innocent. У базі - ванільний цукор, глазур на ягідному торті. Якщо про асоціації - це земна жінка, але "чимось схожа на янгола", хоча вона сама може так і не вважати.

Натуралістична полин - не зовсім моно, а з травами. Дуже густий і шлейфовий аромат для любителів того ж напряму, що й Lorenso Villoresi Yerbamate, aбо вітчизняного Чар-Зілля - Півострів Кохання. Відчуття навпрочуд запашного трав`яного чаю, або розтертих трав та полину прямо перед носом. Із солодинкою стевії та м`якою солоністю ветиверу. Атмосферний аромат, який малює в уяві картини степів. Єдине, що мені не подобається - ветивер іноді надто млосний.

Амброво-деревний, але не ті самі "амбродерев`яшки". Скоріше, суміш цих нот у їх старому розумінні. Цитрус тут зливається з ними, сильніше підкреслюючи. Карамель та боби тонка додають молочності, дуже м`якої й приємної. І цікаво, що майже всі ноти букету - інтенсивні, добре чутні.

Це аромат частково глінтвейну, частково - нової бані з дерев`яними стінами, і ще кафе з лате та тістечками у холодну пору року. Не обов`язково новорічну; базовий Eau des Merveilles має більше новорічного духу. А тут - свіжі дерев`яні дошки з клеєм, готельний домик для відпочинку у горах (новий, тому там так пахне деревом), смаколики від готелю. Або міський парк після заходу сонця, і аромати з кафе доносяться у повітрі. Просто зимній відпочинок і відчуття затишку. Радує його стійкість; буде огортати кілька годин.

Дуже розумію осінню тягу до букетів типу того, що в Habit Rouge. Ці ноти - дуже осінні, бо схожі є у спілих плодах, сухофруктах, прілому листі. А ще восени тягне на "зігріваючі" ноти типу ванілі, амбри, цедри мандарину. І естетика в мене асоціюється з жовтнем-листопадом теж декадансна, саме тих років.