Коментарии пользователя vwizard

Дуже солодкий і теплий квітковий аромат: жасмін та бузок взаємно підсилюють солодкість одне одного. Невловимо знайомий - мабуть, тому що поєднання жасміну і бузку не нова річ у парфумерії. Жіночний і добре помітний, шлейфовий. Наче додає світла й позитиву.

Масні деревно-ромашкові ноти, мускус та квітка мальви. Несподівано було нарешті зустріти мальву у парфумерії. Дуже приємний аромат, але зустрічається у парфумах рідко. Правда, тут він не на першому місці. Ромашко-деревина звучить сильніше. Я навіть і не подумала б, що цей шорсткий унісекс - Шанель. Більше схоже на актуальну нішу 2010-х з розділу якихось "молекул". А ще він нагадує запах паперових грошей - не нових, а вже трохи поюзаних.

Незвичайна пудра, яку я б назвала лотосовою. Довгі білі простирадла (чи кімоно) колихаються від вітру. Відкриті простори, десь поруч річка. Хмарна, але не дощова погода, біле небо. Рисова мука й чистота. Ось такі асоціації з цим ароматом. Витончений, інтелігентний, надає відчуття спокою. Добре тримається, навіть на шкірі. З часом стає ласкавішим, злітає ялинова соковитість, запудрюється сильніше.

Для мене це одразу багато ароматів, які "обросли" ще не забутими спогадами. Чим довше ти знайома з ароматом і чим більше спогадів з ним пов язано - тим сильніше він для тебе "аромат часу". А якщо парфумів багато - то і таких "капсул спогадів" буде матися багато. Й ними можуть стати будь-які парфуми.

Нажаль, людський мозок так влаштований, що починаєш гірше пам ятати, що було років 7 тому. А щодо років 15 тому - ще сильніше забуваєш. Ностальгійні спогади з часом "злітають" і з ароматів, або переписуються на інші, більш свіжі, якщо користувалася ними нещодавно також. Або нюхаєш давно знайомий флакон, і відчувається ностальгія, якісь нечіткі образи, але вже не можеш згадати, у зв язку з якими роками та подіями. Але звісно, бувають і такі парфуми, що з самого дитинства закарбувалися у пам яті, і якась подія з дитинства пам ятається лише завдяки певному ароматові.

Люблю шоколад у Mugler The Taste of Fragrance Angel і Van Cleef & Arpels Orchidee Vanille. Особливого інтересу до цієї ноти немає, полюбляю шоколад більше їсти, ніж у парфумерії. Але у Ангелі - як у вищезгаданому фланкері, так і у класичному Ангелі, шоколад вийшов просто чарівним.

Детокс-коктейль вранці на відкритій терасі кафе у прохолодній тіні. Смузі, які стали дуже популярними у 2010-х, і почали пробиратися навіть у парфумерію. Аромат "городній", але не надто. Натуралістичний в міру розбавлений сік ревеню, червоні ягоди (щоб букет не був надто овочевим), і десь поруч квітнуть вологі чайні троянди. Такі ягоди мені подобаються, хоча зазвичай не люблю їх у парфумах. Не дуже гучний, скоріше щоб пахнути ревенем чисто для себе. Стійкість теж невелика. У кінці лишаються біля шкіри троянди і мускус.

Жалкую, що зняли Mugler Womanity: з часом він псується, з являються гіркі ноти, а так хотілося б новий. Ще прикро, що давно вже зняті Orlane Autour de l`Iris, Oriflame Spring Flower та Volare Wisteria, і серія Garden of Stars від Mugler.

В мене таке враження, що після випуску аромат був швидко переформульований. Коли він тільки з явився, то був набагато гучнішим, жовтоквітковішим, кокос та іланг створювали чітке відчуття "крему для засмаги". Нагадував Kenzo Summer. Але потім Rising Sun змінився: лимонний початок, дуже-дуже стримане звучання майже без шлейфу. Чіткішими стали мінеральні ноти, а от квіти, кашмеран і кокос тепер дуже розбавлено-тихі. Тепер це поки ще не пляж, а той аромат повітря, коли виходиш із поїзда рано-вранці, тільки-но приїхавши у курортне місто. Свіжість ласкаво-прохолодного світанку улітку. З натяком на те, що десь близько - море. Акварельний натяк, такі ж акварельні жовтоквіткові ноти, наче плями сонячного світла, які видно лише деінде, бо воно тільки-но встає. Звучить у японському стилі непомітно, зливаючись зі шкірою. З волосся або тканини - трохи сильніше. Хотілося б більше шлейфу і стійкості.

Солодкий квітково-пачульний, популярний тип парфумерних букетів кінця 2000-х і початку 2010-х. Нагадав мені Yves Rocher So Elixir, і трохи їхній же Iris Noir. Непогано вдався тандем ірису та троянди: разом із цукровим етилмальтолом нагадує полуничний сироп, особливо на теплій шкірі. Пачулі колючі лише на початку, потім вгамовуються.

Аромат досить ординарний, але є в ньому родзинка: в серединці шлейфу звідкілясь бринить несподіваний холод, ментольний мороз, наче льодяний кубик у теплому чаєві з варенням. Навіть не знаю, що за нота. Можливо, амбра з рожевим перцем створюють таке враження. Чути цей холод лише час від часу.

Підозрюю, що я - з тих самих людей, які дивують оточуючих своїм вибором парфумів. Ще й пахну кожен раз по-різному, тим більш працюю віддалено і у офісі буваю рідко. За парфумерною поведінкою я скоріше егоїст, але намагаюся знаходити шляхи бути більш коректною, де це потрібно: наприклад, сильний парфум, доречність якого спірна у офісі, наносити так, щоб був чутний в основному самій собі, а не оточуючим.

Ніжна морковно-мускусна, трохи ладанна пудра. Сором язлива і мінорна, наче людина, яка боїться виходити з дому. Аромат наче й присвячений видатній співачці, але аури публічності тут немає. Він багатий і загадковий, але треба прикласти деякі зусилля, щоб вловити усе його багатство. Сидить близько до шкіри. Один із небагатьох парфумерних букетів, який я б назвала сумним.

Той випадок, коли цитрусовий парфум для мене не занадто хімозний, а навпаки апетитний. Є трохи кілкості парфумерного лимону, але соковитий червоний апельсин звучить сильніше. Не знайома з нотою мирту, але відчуваю поруч із лавандою щось трав янисто-спецієве, віддалено схоже на лавровий лист.

Цікавий фужерний унісекс, не надто чоловічий за рахунок підвищеної медовості, яка тільки зростає після стартових цитрусових нот. Нагадує Guerlain Herba Fresca, тільки без м яти. Такий собі чайок із цедрою гіркого апельсину, тільки не звичайний чай, а трав яний. Шлейф середній, але кислувато-медова нота дістає й до рівня помітного.

Як вже переконалася, у цього бренду аромати завжди з сюрпризом, завжди не зовсім про те, чим називаються. Так і тут: перші хвилини при нанесенні на шкіру звучить несподівано... шкіряно, як виріб з лайки, солодка така витончена (й дуже пахуча) шкіра. Цікаво, що тут дійсно вирізняєш парфумерний лист смородини. І лише потім на перше місце виринає мімоза з індолинкою жасміну, цікаво доповнена іншими нотами, які роблять її не холодною, як у багатьох мімозних букетах, а навпаки аж гарячою.

Не дуже сильно нагадує нашу білу акацію; для мене вона - це D Orsay Tilleul. Але схожість є. Теж теплий, медовий і неймовірно солодкий (в квітковому сенсі) аромат доноситься пізньої весни від полос акацієвих посадок у полях, коли їдеш по шосе поруч із ними. Коли все повітря наповнюється тонким ароматом, а посадки стоять аж білі від рясних квітів. Хоча запах білої акації все-ж таки менш пудровий, ніж мімоза в Une Fleur de Cassie. Там більше "горохового" аспекту. А тут, мабуть, аромат справжньої африканської акації, яка не з бобових, а з сімейства саме мімозових.

На тканині краще чутно троянду і альдегіди. Але на шкірі навіть краще тримається, цьому парфумові треба підігріватися для доброго шлейфу. Хоча його присутність і так тверда, до того ж стійкий, і у кінці помітно запудрюється.

Очікувала схожого на Drole de Rose, і схожість дійсно є, але Помадна Троянда від Малля набагато насиченіша, із більшою кількістю нот, спецієвою деревинкою та легкою малиновою кислинкою. Також серед моїх очікувань була томна й масляна троянда, як у деяких ретро-помадах. Але тут більш сучасний букет. І навіть не скажеш, що ароматові вже 23 роки. Серед ароматизації помад трапляються схожі й досі. Тому, носячи цей парфум, можна бути впевненою, що комусь він дійсно нагадає дорогу престижну помаду. У його серці є щось "смачне" - такий собі кріпкий сплав речовин, трансформуючий і троянду, і фіалко-ірис у нову ноту, квітково-червоноягідну. Моментами це класична пудрова троянда, моментами - цей унісон. Який зустрічала у помадах Rimmel 2019 року, тільки там ягід ще більше було. За стійкістю та шлейфом Lipstick Rose відповідає своїй ціні, супроводжує тебе майже весь день. З часом букет не дуже міняється, лише мускус та ваніль стають більш чутними. І ще тут є чи то сандал, чи то кедр, хоча у піраміді не вказані.

Я чекала щось подібне на Dior Diorissimo, але тут замість квіткової пишноти виявилася тиха (хоча стійка, годин 5 тримається) конвалія майже без шлейфу. Несподівано холодна, несолодка, аж м ятна, за рахунок білого мускусу. І подекуди теплими хвилями проривається квіт апельсину. Конвалія твердо вважається жіночною нотою, тому аромат сприймається більше як жіночий. Але звучання тут із добрим ухилом в діловий унісекс, завдяки цьому "охолодженню".

Як моно-конвалія звучить лише на початку, потім розчуваєш інші ноти і вони починають грати. Аромат асоціюється з прохолодою у контрасті з теплом, і якоюсь банною чистотою, наче тіло після конвалійного мила. Апельсиновий цвіт теж дуже тілесно тут звучить.