Коментарии пользователя vwizard

У 2020 за рекомендацією спробувала масляний арабський парфум Ajmal Aatifa (тут немає в каталозі). Тоді здалося, що той пряний трояндоуд - щось дуже рідкісне і оригінальне. Але невдовзі виявилося, що це досить популярний і навіть одноманітний напрямок. Наприклад, Parfums de Marly Akaster виявився один в один як Aatifa, тільки на спиртовій основі замість масляної.

Цікаво, який трояндо-удовий парфум поклав початок цій моді.

Пам`ятаю, як у 90-х акватика використовувалася не тільки у темах моря та природи, але й для надання ароматові футуризму, мотивів хай-теку, що було дуже модним перед настанням міленіуму. Морську естетику тоді любили поєднувати з науково-фантастичною.

Прісна акватика теж тоді увійшла в наше життя, в основному як релакс-аромати, близькі до природи. Найяскравіші - класична Вода Кензо. Що жіноча, трошки заболочена, з лотосами, що чоловіча - криштально чиста річка, де аж відчувається запах води наче з пляшки мінералки. Сюди ж - усілякі "сади біля води": Hermes Un Jardin Apres La Mousson , Hermes Un Jardin sur le Nil, Giorgio Armani Air di Gioia .

Окремий напрямок - камфорно-озонові дощики, типу Demeter Fragrance Rain або Hermes H24 . Дощ на асфальті - Kenzo L`Eau Par Kenzo Colors Pour Homme .

А до моря для мене найближчий поки що Bvlgari Aqva Marine Pour Homme . Хоча ще не надто шукала морські аромати. Думаю, в майбутньому знайду для себе щось дуже морське і серед жіночих. Поки найцікавіший попадався - Jil Sander Sun Bath . Він нагадує спеціфічний квітковоподібний запах, що можна відчути у самої поверхні моря, буквально в сантиметрах від неї.

Багато хто хвалить Rochas Aquawoman , як щось виразно морське, але я відчуваю в ньому сильну ноту, що більше нагадує розпечену смолу або переварене сливове варення, аніж море.

Thierry Mugler Angel Sunessence Limited Edition 2009 Legere - поєднання моря і "Ангела". На любителя.

Ralph Lauren Ralph Wild - попсова гарбузова акватика.

А якщо говорити про не-водяні свіжаки, то в останні роки найбільш сподобався Guerlain Aqua Allegoria Herba Fresca - найлегкіша, найсвіжіша м ята з травами.

Чула порівняння цього аромату з розпеченою праскою. Так, відчуття "металевого відра" тут є. Не занадто сильне, вдало замасковане нарцисом із солодкуватою нотою, що зараз популярна, особливо в унісексах. Але попсовим Н24 не назвеш, він досить оригінальний. Хоча якщо подумати, паралелі знайти можна. Віддалено нагадує Kenzo Jungle pour Homme (Zebre), але той більш багатий і спецієвий. Ще нагадав Demeter Thunderstorm, але Н24 кращий, без нудотної камфорності, й квіткова нота сильніша, а в Thunderstorm "вода в залізному відрі" занадто домінувала. Не дивлячись на "гаряче" сприйняття, пасує до літньої погоди, не підсилюючи спекотність. Гарячий металевий нарцис та розпечена на сонці суха шавлія - так би я його охарактеризувала. Є ухил в унісекс, до того ж із стандартними чоловічими напрямками парфумів цей аромат не сплутаєш. Незвичне поєднання нот. Він наче діловий костюм із кросівками - те, що було немислимим ще років 20 тому, а тепер стало звичним.

У Фемініти (що від Лютанса, що від Shiseido) ніжна делікатна слива. А де мені запам яталася яскрава і збагачена іншими нотами - так це у Cacharel LouLou .

Брат-близнюк Volare Wisteria цього ж бренду. Але більш складний, густий, сидить довше. При домінуючих бузку та геліотропові, інші ноти теж чутно, і вони (окрім цитрусів на старті, що швидко щезають) теж грають важливу роль у букеті. Хто б міг подумати, що поєднання бузку та ананасу створить щось схоже на натуральний аромат вістерії (гліцинії). Хоча вона все ж таки не настільки бузкова, вона більше у сторону геліотропу та фрезії. Амбра, мускус і листя смородини додають специфічної вістерійної зелені та незвичного "неквіткового" акценту, що є у цих квітів. Іще б солону ноту сюди, типу солоної карамелі, і взагалі стало б схоже. А якщо людина незнайома з вістерією - Spring Flower здасться навпрочуд файним бузком, збагаченим іншими нотами. Цю рідкісну знятість недарма хвалять.

Знайшла можливість порівняти Ангела різних років, і ось які результати отримала:

1) Мінька з перших випусків, початок 90-х. Нажаль, одна з нот (здається, шоколадність праліне) зіпсувалася і стала гіркою. Але вона в основному на старті, і аромат розкривається, коли вона вивітрюється. Вінтажний Ангел більш ніжний та кондитерський, в ньому помітно менше пачулі та кокосу. Зате дійсно велике різноманіття фруктово-ягідних нот: не цукрова вата, а ціла лавка цукатів! І можна знайти сандал, а у пізніх версіях його не чую. Ваніль та мед ним підкреслюються і звучать наче печиво. Квіткові ноти у вінтажі теж виразніші: хоча фруктів-ягод і багато, квіти теж розпізнаються. Шоколаду менше, але це тому що саме його нота зіпсувалася. Наче шоколад замінили гіркою кавою робуста.

Загальне враження - це спогади з дитинства, про тодішню любов до всього солодкого. Святкові солодощі та фруктові цукерки. Тобто що Мюглер закладав у цей аромат спочатку, у його задумці.

2) Мінька 2013 року. Ця версія вже інша. Більше нема новорічної ярмарки солодощів, а є збірний образ загадкової й величної дами у космічно-блакитному, з рекламних плакатів цього аромату. Міцні металеві пачулі, посилена ваніль, а мед тепер тихіший, частково замінений просто цукром. Сандал взагалі кудись дівся. Із квіткових нот чую орхідею, але лише на волоссі. Фруктово-ягідна частина спростилася: піна-колада, трохи ягідного варення, абрикоси-дині-персики зливаються в єдину ноту, що нагадує манго. Хоча це теж дуже смачно. Зі старої формули взяли те, що звучить найвиразніше. Підозрюю, що за результатами опитувань, де люди казали, що у Ангелі їх вразили пачулі, ваніль та тропічні фрукти. Ось ці ноти і вивели на передній план.

У базі з являються "хлібні" відтінки: цей Ангел через пару годин стає схожий на ванільну булочку.

Версія 2013 року звучить трохи тихіше, ніж вінтаж. У 2000-х та на початку 10-х Ангела намагалися приборкати.

3) Сучасна тревел-версія у флаконі-кристалі, 2022 рік. Мало чим відрізняється від 2013, хіба що приборкувати Ангела припинили: тепер усі основні ноти сильні й дуже шлейфові. На початку виражений апетитний шоколад (за що спасибі, бо у Ангелі-2013 мені цього було малувато), умовне "манго з кокосом" ще гучніше (але й простіше), пачулі кілкіші, добре вирізняєш модний нині етилмальтол (цукор).

Шлейф потужний. У 2000-х аромат видозмінили за принципом "Давайте нам улюблених нот Ангела!", а тепер - "Улюблених нот Ангела, якнайгучніше!". Стійкістю теж не підкачав: версія-2013 тримається менше, ніж вінтаж, а новий Ангел знову дуже стійкий.

У мене в гардеробі завжди є пара-трійка трояндових ароматів. Люблю їх носити або під настрій, коли тягне до цієї ноти, або з одягом рожевого кольору. Найбільш подобаються такі: E.Coudray Iris Rose , Lancome La Collection Mille & Une Roses , Perfumer`s Workshop Tea Rose , Guerlain Aqua Allegoria Rosa Magnifica, L`Artisan Parfumeur Drole de Rose . І є досить багато трояндових ароматів, які планую спробувати після того, як закінчаться ті, що маю зараз. Тобто це одна із улюблених нот. Є в ній щось гіпнотичне та дуже гарне.

Не знаю, як звучала радянська версія, але випуск середини 2010-х - гурманський, з пікантною кислинкою. На старті звучить геліотроп, потім змінюючись на щільну монотонну суміш бузку та кориці. Відчуття, ніби їси вишнево-коричну булочку поруч із бузковим кущем чи букетом у вазі. Тобто це не моно-бузок, як можна подумати, а така собі композиція з його участю.

З роками рідина дуже почервонішала, але аромат не змінився. І приємно радує стійкість: тримається цілу добу.

Чудова реалістична моно-липа, хіба що на початку нота цитрусової цедри робить аромат не таким ніжним, як у справжніх квітів. Зате потім розкриваються середні ноти, і там вже більш медова, густа липа, включно з відчуттями хрусткої білизни та гуми, які дивним чином притаманні її аромату. Якщо задуматися, то саме цитрус їх і забезпечує. Липа від Jo Malone не така задушлива, як виразний, але занадто потужний D Orsay Tilleul, де ще й акація присутня. Тому з цим парфумом настрій позитиву та нескінченного квіткового сяяння початку літа можна з собою нести й далі, навіть у липневу спеку. Для мене липа - це дитинство десь років у 9, свіжість, оптимізм. А коли зустрічаю квіт липи зараз - вона знову ж-таки підвищує настрій, надихає помріяти про те, що літо буде вдалим і цікавим.

Аж дивно, що зі своїм інтересом до парфумів Mugler, я дісталася до нього тільки зараз. Мабуть, смородина відлякувала. Але я все ж ризикнула, і не розчарувалася: ягідні ноти тут не душні, не дратують, їх чудово приборкує тепла шоколадність праліне, а мигдаль робить витонченими. Ще тут між стартом та базою чую трав янисту ноту, як у Lolita Lempicka - Si Lolita. Мабуть, це типу бергамот, але мені нота більше нагадала лікарняні трави. І трохи - пачулі у Mugler Angel.

Якщо далі порівнювати з Ангелом - це не фланкер, а скоріше похідна, тобто вірно, що аромат не стали називати Angel Innocent. Хоча паралелі з ним є, тому й дизайн флакону не випадково відсилає до Ангела. Тут наче відняли від нього усі компоненти, окрім мускусу, праліне та червоних ягід. У Ангелі ягоди майже не чутно за тропічними фруктами, але для Innocent їх багатократно посилили і зробили основною нотою. Вийшов у міру солодкий шоколадно-карамельний торт з мигдальною посипкою, ягідною начинкою (насамперед, з червоної смородини) та невеличким домішком цитрусів. Через пару годин лишається в основному праліне, а потім горіхово-дерев яшна база. Однозначно гурманський, "їстівний" аромат, доброї стійкості та середнього шлейфу. Буду носити у листопаді-грудні, коли після початку холодів починає сильніше хотітися солодкого, у парфумах у тому числі.

Я теж поділяю весну на три етапи: холодна й ще не зелена, цвітіння, і початок літа, коли весняний парф-гардероб вже частково перетинається з літнім, залежно від того, наскільки теплим вийде травень. Для ранньої весни вибираю абсолютно різні насичені аромати, схожі на зимові, але не новорічний Thierry Mugler Angel з його фланкерами, темні пачулі або ванільно-кондитерський Схід, а полегше. Усі, що не зимове, не літнє і не терпко-ягідно-амброве осіннє.

Березень - один із найуніверсальніших у плані парфуму. З року в рік дуже різні аромати вибираю на початок весни. Останнім часом полюбляю у березні фіалки (Annick Goutal La Violette) шипри, магнолії, Calvin Klein Truth, Thierry Mugler Alien, Thierry Mugler Womanity та сонячні мінеральні аромати типу Kenzo World Power. А також мімозні (L`Artisan Parfumeur Mimosa Pour Moi), вони ще й по сезону.

Цвітіння, тобто квітень і майже весь травень, в мене це завжди мімікрія під те, що зараз цвіте. Спочатку - вишні, сливи, яблуні. L`Occitane en Provence Fleurs de Cerisier, Chloe See By Chloe, Masaki Matsushima Matsu Sakura і т.п. Цього року ще натрапила на цікавий Berdoues Collection Grands Crus Somei Yoshino.

Далі починаються бузок, іриси, вістерії: Oriflame Volare Wisteria, Hermes Hiris, Guerlain L`Instant de Guerlain Eau de Noel Iris Millesime, Frederic Malle En Passant, Chloe Love, Bvlgari Omnia Amethyste. Дуже полюбляю цю пору року за дивовижні аромати квітнучих дерев, моєї улюбленої квітки - ірису, ностальгійні бузки та інші швидкоплинні квіткові моменти.

У травні продовжую користуватися ароматами цвітіння, навіть якщо вишні і т.д. вже відцвіли. До них додаються липи (D`Orsay Tilleul), а також те квіткове та зелене, що душнувато носити влітку, але воно гармонує з теплою порою року, поки не прийшла спека. Kenzo Parfum d`Ete 1992, Creed Jasmal, Thierry Mugler Aura, Perfumer`s Workshop Tea Rose та інші насичені троянди, Guerlain Aqua Allegoria Lys Soleia, Acqua di Parma Iris Nobile.

Якщо подивитися на мій весняний гардероб в цілому, то за винятком березня, навесні концентрую використання квіткових парфумів, особливо близьких до моноароматів. А у інші сезони до мого гардеробу повертаются спеції, амбромускуси, багатоскладові букети і інші аромати без акценту на весняні квіти.

Мені здається, обізнана людина більш толерантна до різних ароматів і в неї зазвичай широкі смаки. І скоріш за все сильний організм, мало парфумерних алергій, нема патологічної надчутливості до запахів. Особисто мені найважче підібрати парфум для людини необізнаної, або яка у парфумах розбирається слабко, але головне - дуже багато які їй не подобаються. Причому не просто як "не люблю", а аж "В мене від таких болить голова", "Відкрий вікно, бо я задихнуся", "Не можу, піду з себе це змивати, а одяг - прати", "Фу, яка гидота, мене зараз знудить". Тобто коли людина фізіологічно не переносить багато які аромати. Тут просто рулетка, важко вгадати, навіть якщо більш-менш знаєш, які. І головне - різку негативну реакцію може викликати у тому числі дорогий люкс. А щось зі ноунеймів типу Сіті або Бі-Ес, виявитися одним з небагатьох прийнятних. Не тому, що дешевий, а тому що виявився тим рідкісним випадком парфуму, від якого в неї не болить голова. Тут лишається тільки купувати такий самий Бі-Ес, і ні в якому випадку не інше, навіть схоже, бо якщо раптом там речовини, що ти обожнюєш, а для цієї людини вони гидкі, або їй взагалі стане погано.

Про аромати та війну у моєму житті я коментила в іншій статті, і не хочу тригеритися по цій темі знову, тому краще напишу про один випадок із того, що їй передувало. У січні 2014 я ще не жила на Київщині, але приїхала у гості до київських друзів, і з ними побула на Євромайдані. А десь через рік, досліджуючи такий парфумерний бренд, як Demeter, натрапила на Demeter Bonfire. Купувала з думками про щось спокійне ностальгійно-осіннє, червоні клени і специфічний запах багать з листя. Але несподівано цей аромат виявився 100% запахом Майдану. Просто дивовижне співпадіння. Горілий пластик, ще щось горіле, але не схоже на листя. Якась підкопченість, саме така, що тоді літала в повітрі. З тих пір Demeter Bonfire яскраво переносить мене у неповторне відчуття революції, в ті вже далекі три вечори січня 2014, коли ми з друзями були там присутні.

Так вийшло, що я дуже добре знайома з ароматом сакури сорту Сомей Йошино. Спочатку купувала японські чаї на тему сакури. Потім пощастило понюхати справжнє квітуче дерево цього сорту, і аж здивувалася, наскільки точно японці у своїх чаях передали його аромат.

Тому коли спробувала даний парфум, то одразу ж зрозуміла - ніяка тут не Сомей Йошино, і навіть не сакура. Цей парфум намагається відтворити аромат... нашої звичайної вишні. Який відрізняється, їх не сплутаєш. Там більше пилкових, терпкувато-квіткових та зелених нот. А тут саме квіт європейських вишень, медово-солонуватий, непогано переданий за допомогою жасміну і акватичної ноти, якої чомусь нема в піраміді. Ще тут є щось фруктово-пачульне, причому більше у фруктову сторону, але не плодів вишні. Скоріше, плоди сливи чи абрикосу. Мабуть, такі речовини додали, щоб зробити жасмін медовішим.

Нагадав Avon Simply Because - теж непоганий букет на тему квітів весняних дерев. Тільки в Berdoues це не так солодко, без лічі та ванілі. Аромат порадує тих, хто шукає повітря звичних вишневих садів. Досить вдала схожість, яка у парфумах на тему квіту вишні трапляється рідко. Йому б стійкості побільше, і зовсім була б чітка атмосфера квітня. Але сакури Сомей Йошино я тут не знайшла.

Досить відповідає тому, що я очікувала, тільки б гірчинки трохи більше, щоб ще сильніше нагадувало ром та коньяк. Гладеньке акуратне унісексове яблуко, як в Hermes Galop. З ананасовим акордом, що є у деяких сортів яблук. І дерев яно-спецієва структура, у якій найбільш виділяються кардамон та, ближче до бази, кедр с амброксаном. Виходить коктейль з рому, бренді та яблучного сидру. Свіжий, не обтяжуючий якимось важкими нотами. З часом починає "дзижчати", наче цитрусова цедра, а потім стає все тихішим, рухаючись в сторону деревної бази. Стійкість і шлейф середні.