Serge Lutens Chergui

Парфуми мені сподобались. Особисто я не відчуваю ані шкіри, ані табаку. Мені вони про огортуючу, затишну медовість. Трішечки фоном відчуваю ладан, але я до нього чутлива. Ще вони у мене асоціюються з вовняною пряжею, тваринністі зовсім немає, навпаки, ця пряжа додає аромату приємного затишку. Достойні парфуми, які краще носити в прохолодну пору року.

Мені він в одному напрямку із Шалімар, особливо старт. Важкий, але з тих, які нанесеш на руку і постійно підносиш зап`ястя)) Більше всього відчуваю табак і ладан. Краса!

Пахне бабусиною помадою, лакованими меблями, пудрою та зимовими сутінками. Приємний, особистий, теплий.

Всі аромати лютенса мають особливість - вони пахнуть важко, тягуче і солодко. Як переварене варення. Цей пахне як варення з тютюну яке варилося в каструлі з сиропом годин 6. Трохи не для мене.

Медовий тютюн, місцями вловлювала нотку сіна, але вона зовсім ненавязлива. В базі солодкий сандал і трошки пудровості. Краса, залишу його на більш прохолодну погоду розношувати далі)

Нижче писали, що для когось цей аромат є секретом, яким не хочеться ділитись - так само сталось і зі мною. Отримав відливант в якості подарунку. Спочатку він відкрився мені ароматом старої лакованої меблі, згадав шкаф який стоїть в батьківський кімнаті, зайшло не дуже.

Втім, згодом, він пленив мене своїм глибоким зігріваючим табачним медом, я повертаюсь до нього знову і знову, це чудово зібраний аромат. Не люблю солодкі аромати, але все що тут є - дуже доречно. Це не схоже на одноголосий Tom Ford Tobacco Vanille, це еталон і оркестр. Аромат має гарну стійкість і шлейф, але не дуже підходить під моє «ароматне я» тому я не вдягаю його на публіку, але насолоджуюсь його компанією вдома холодними вечорами.

Люблю цей парфуми, це шикарний табак з амброю, мед такий що не налякає) як на мене, трави сухі , це дуже красиво

Ще один пряний шедевр на зразок Слона Кензо або Опіуму, але - не гарячий і повністю східний, а європейський. Про пізню осінь та зиму у помірному кліматі, коли сонце низьке, і руде, наче амбра, і так само як вона - не гріє, лише кольором тішить. І ароматні речі з далекого Півдня, які так само ефемерно зігрівають у холод.

Сандал та сіно пахнуть наче мокрий папір. Навпрочуд добре чутно ірис, але він тут - не квітка і не подих весни. Це продовження ноти "мокрого паперу", що переходить в солоно-солодкий нюанс запаху нового шкіряного одягу. Аромат створює в моїй уяві сцени більш ніж сторічної давнини. Таке ось сприйняття. Пріле листя, багато дерев яних предметів навколо, чай з медом, церква з єрусалимським ладаном, куріння, лавка зі східними товарами - це якісь сторінки з життя західноєвропейської людини (причому скоріше чоловіка) 18-19 сторіччя у холодну пору року.

Як і більшість пряних, Chergui стійкий і шлейфовий, але до буйства того ж Слона чи Опіуму трохи не дістає. Через якийсь час у серці виринає тепла нота, що нагадує дуже димний в ялений чорнослив. Тож будемо вважати, що той чоловік з минулих сторіч і його жував, запиваючи чаєм з медом. У базі багато сандалу. Я б виділила основним з дерев яшок у букеті саме його, а не тютюн.

Зізнаюсь, що при всій повазі, не дуже я розумію творіння бренда... Все, з чим я знайома насичене, бальзамне, дуже самобутнє...втомлює...але Шергі! Шергі, він особливий, він - найліпший тютюн з медом...як хтось написав, "умиротворяючий"! Дійсно, як ковдра, в яку ти закрутився, але не від холоду, а від спеки.

цветок ириса, мускус, сандал, и роза осаживает эту сладость и немножко кожи. если бы реально было ладан то вышло бы прекрасно и багато, а так...хороший унисекс но одноразовые