Общая информация о пользователе vwizard

Одразу на думку спадає Thierry Mugler Womanity , хоча це нестандартний "солоний" інжир.

Як ірисоманці, мені є що порадити ) На додачу до тих ароматів, що тут вже згадали.

Якщо казково-феєричний ірис, то Guerlain L`Instant Magic . Тендінтні - Hermes Hermessence Iris Ukiyoe , Guerlain Apres L`Ondee . Byblos Luna - ірис вночі серед густої трави. Nobile 1942 Pontevecchio W близький до моно-квітки, і в ньому сильний "резиновий" аспект аромату ірису. Ще знаю букетні аромати, де ірис не соло і не моно, але цікаво звучить з іншими нотами. Це Houbigant Iris des Champs , Parfums Dusita Splendiris , Boucheron Iris de Syracuse . Chanel №19 Poudre - ірис із великою кількістю мускусу.

Asedo,

Теж хотіла купити ще відливант Rising Sun, коли попередній закінчився. Але тут вже немає. Хіба що на Шафі чи OLX відловлювати відливант чи залишок у флаконі.

Із "сонць", що відкрила нещодавно, сподобалисяAjmal Dahn Oudh Al Shams - уд спекотного Близького Сходу, грубий і чоловічий, але цікавий як шматочок іншого світу: палюче сонце пустелі. І Shiseido Rising Sun - ніжні перші промені нашого, з помірних широт, сонця на стінах та деревах, коли воно тільки встає. Слабкуватий аромат, але й сонце вранці ще слабке, приглушене товстим шаром атмосфери.

Просто клон Kenzo Jungle L`Elephant, нічого нового, окрім меншої гри нот: звучання тут монотонніше. Я сподівалася, що буде відрізнятися хоч трохи, наче він такий собі шафранний фланкер Слона - але ні, він його "дослівно" копіює. Єдина різниця, що вдалося знайти - це негучні порівняно з основними нотами, але присутні уд та ветивер, з їхнім шкіряним аспектом. Вони роблять шлейф більш солонуватим і додають унісексу. Можливо, комусь цей букет і здасться унісексом, але якщо знаєш Слона і звикла до нього як до жіночого парфуму, даний клон теж сприймається як жіночий.

Мені як поціновувачці L`Elephant, аромат сподобався. Звучить краще, сильніше і багатше, ніж сам Слон випусків останніх 10 років. Теж стійкий та шлейфовий. Це заміна скоріше вінтажної формули, ніж нинішньої. Тільки заміна не бюджетна: він коштує дорожче, ніж аромати Кензо.

Вміють Acca Kappa створювати аромати на тему однієї квітки, однієї ноти. Дуже ціную їх Glicine (Wisteria), й аромат на тему липи теж вразив натуралістичністю. Так, це та сама серцелиста липа, яка росте в мене у дворі, чий аромат доноситься аж до вікон в пору цвітіння. Це липи з рідного містечка, які я довго не помічала, але коли відкрила для себе те місце, де вони ростуть, то кожного червня старалася туди хоч раз прийти й понюхати щасливий пахучий вітерець. Для мене аромат липи - один з найпозитивніших. Мильні бульбашки з дешевого, але такого ароматного шампуню "Липа" в останній рік мого дитинства колись. Тоді вперше відчула хай і в хімічній, але виразній ноті липи те, що в мене асоціюється з надіями на добре й цікаве майбутнє. Світле бачення майбутнього - ось що для мене аромат липи, акації, і ще жасміну самбак. Радію, що в і Tilia Cordata, як раніше в D`Orsay Tilleul, це знайшлося. І що він легший, не такий душний, як Tilleul.

Окрім моно-липи, тут посилено її медову складову, присутня нота скошеної трави, і трохи якоїсь акватики, наче вранішня роса. Це аромат тих безцінних днів червня, коли літо вже почалося, але більша його частина ще попереду. Коли найдовші й найсвітліші дні. Коли в школярів нарешті канікули, а дорослі починають відчувати, що вже близько відпустка. Липа цвіте у ті дні, коли дійсно є повод чекати щось хороше у найближчі тижні: літо - хороша річ сама по собі.

Дуже сподобався мені як прихильниці подібної гурманіки. Chopard ставили задачу зробити аромат "Як Ангел, але не зовсім клон". Вважаю, що це їм вдалося. Окрім схожості флакону та кольору аромату, коли він новий (як і Ангел, він сильно жовкне з часом), тут і велика піраміда, багата на солодкі та гурманські ноти. І ваніль+пачулі, але саме з ними зробили так, щоб не було клоном: ваніль тут м`якіша, а пачулі набагато слабші, не морозно-кілкі. А основний акорд аромату - це фруктово-кокосова складова Ангела, тільки зі зміненими пропорціями: більше у сторону груші та полуниці, ніж персику та сливи. І густа квіткова складова у тому ж напрямку, але теж трохи відрізняється. Тому аромат по-своєму цікавий, наче вдалий фланкер. Якщо б мені дали його понюхати всліпу, я б так і подумала, що це менш пачульний, більш медово-молочний фланкер Ангела. І він менш гучний, не дивлячись на таку піраміду. Сидить не так скандально, шлейф не настільки огортає. Принаймні вінтаж, але думаю, й новоділ так себе поводить. Аж трохи смішно, наскільки просякнутий асоціаціями з Ангелом промо-текст у вкладиші з коробки. Легенда про те, що у давнину вірили, начебто самоцвіти - це зорі, які з неба впали і перетворилися на каміння. Текст рясніє згадками зірок, містичності, дорогоцінних каменів - якби не згадка Wish, то дійсно можна подумати, наче це про Ангел з його ограненим зіркоподібним флаконом.

Коротше, аромат вдалий, "смачний", хітовий, попри все має власне обличчя - але просто приречений на порівняння з Ангелом серед тих, хто хоч трохи знає цей аромат Mugler.

Asedo, Dzintars за останні роки закрилися, потім змінили власника й перевідкрилися, але новий власник не зацікавлений у старих ароматах, він навіть права на їх назви не став подовжувати. За виключенням легендарного Ризького Бузку, й те - там докорінно змінили формулу і аромат не схожий на класику навіть віддалено. Взагалі Dzintars тепер більше концентруються на доглядовій косметиці та аксесуарах. Парфумів в них стало дуже мало, і окрім Ризького Бузку, вони всі нові, не маючі відношення до старого Dzintars як за назвами, так і за букетами.