Коментарии пользователя vwizard

Яке цікаве поєднання "непарфумерних" нот! І ціла впізнавана історія. Де дружна компанія зібралася у лісопарку відмічати чийсь день народження на природі. Курять, п`ють ром, розпалюють вишневі дрова для шашлику, їдять шоколадний тортик (ще до шашлику, бо дуже голодні були). А в лісопарку нещодавно був дощ, і повітря виразно пахне мокрим деревом. Добре хоч дрова не мокрі, бо привезені з собою.

Цей шорсткий густий унісекс можна порівняти з Chergui, є схожі мотиви, але тут дві різні атмосфери, і в Chergui більше нот. Як і в більшості ароматів від Лютанса, стійкість і шлейф - на рівні. З часом аромат м`якшає, стає більш дерев`яшистим, наче аромат старої книги з бібліотеки.

"Смачний" пудрово-квітковий аромат, середньої сили. На початку реально нагадує мій улюблений Oriflame Volare Wisteria: фруктовий сік (тільки тут у бік червоних плодів, через гранат), нота "бузкової" фантазійної вістерії (реальна пахне трохи не так), підкресленої фіалкою. Потім вони змішуються з чітко чутною фрезією, та мускусо-жасміном типу того, що у багатьох ароматах Avon. А гранат та яблучний сік перетворюються на аромат сушеного яблука. Втомлюючої ноти кашмерану, на щастя, тут лише трошечки, ближче до бази. У цілому - мені до смаку як фанатці пудри та вістерій. Але звучить у дусі дешевого мас-маркету, на зразок ейвону та оріфлейму 2000-х та самого початку 10-х.

Чашка некріпкого білого або жовтого чаю у спокійний сонячний ранок. Ще один релакс-аромат, як і уся лінійка, схоже. Сильніший за все тут мускус - навіть хочеться, щоб ірису та чаю було більше. Але мускус не агресивний, до того ж з часом його витісняє якась солодко-пудрова нота на додаток до ірису. У "післясмаку" шлейфу є сандалове відчуття: таке буває, коли присутня нота білого мускусу. Ще тут є акватика - наче пара від гарячої чашки з чаєм.

Віддалено схожий на Kenzo Summer, але тут нема мімози. Замість неї роль ніжної квіткової ноти виконує ірис. У його ноті, на мій нюх, впізнаються одночасно корінь та квітка, особливо у шлейфі. Вона нагадує те, як зазвичай пахнуть іриси світлих бузково-білих відтінків. Легкий, але досить стійкий: стійкість середня, що добре для такого легкого аромату. Шлейф слабко чутний, але розлітається десь на півметра.

Безтурботний свіжачок на літо. Навіть розкривається сильніше у теплі, на гарячій шкірі, а у холоді звучить зовсім тихо.

Не дуже схожий на юзу, скоріше на лимон з бергамотом, і ще квіткові ноти. На початку майже моно-лимон, а ніжні повітряні квіти (лотос та мімоза зливаються у гарне єдине ціле), стриманий мускус та нота солоного приморського повітря з`являються потім. Схожий на Hermès Le Jardin de Monsieur Li, але стриманіший, і тут ближче до бази сильніша нота прохолодного листя.

Піраміда тут явно більша, і не те, що вказано. Спочатку це суцільний корінь ірису - не квітка, а саме корінь, з його морковністю і маслянистістю. Несолодкий і земляний, наче в Hermes Hiris. Але потім він відходить у сторону, наче завіса, і на сцені з`являються вже інші персонажі: геліотроп, кашмеран, перець, мох, листя фіалки або смородини. Щось схоже траплялося мені у Ormonde Jayne Evernia, тільки у Хлої ірису більше. Тобто цей аромат - не для шукачів моно-ірису, і не для шукачів його квітки. Але повинен сподобатися тим, хто любить ірисовий корінь. Стійкість та шлейф середні. Шлейф складається в основному з нот геліотропу та кашмерану. Якби не їхня душнуватість, планувала б носіння аромату й у теплу пору року, але з ними - тільки взимку або ранньої весни.

Трояндомалина (більше малина), щось шорстке (типу базилік з перцем), ваніль, орхідеєподібні квіти, та лише фоном теплий помадний ірис, як у E. Coudray Iris Rose. Букет приємний, навіть трояндомалина не дуже хімозна, але у цілому не дуже про ірис, хоча тут і підкреслений його "резиновий" нюанс, що в ірисових ароматах роблять нечасто. Доречі, рожеві сорти ірису дійсно існують, але пахнуть вони як звичайні. А це - скоріше фантазійна квітка, штучний ірис із рожевої тканини. Аромат для любителів малинової ноти. Тут вона на першому плані, цікаво збагачена іншими, трохи кулінарна за рахунок ваніліну. І разом з резиновістю ірису виходить впізнаваний запах малинової жуйки. Аромат і для маленької дівчинки, і щоб дорослій жінці підняти настрій. Водночас інфантильний і елегантний, і при цьому не компот.

Трапилася мені Magie Noire випуску 2010-х. Пам`ятаю, які густі й багаті ноти були у цього парфуму на початку 90-х. Еліксир з котла чарівниці. А сучасна формула, нажаль, від цього далека. Більш-менш яскраві пачулі лише на початку, квіткові ноти теж дуже не ті, наче всі пов`яли. Після пачульного старту починається досить нудне мильно-шипрово-медове серце. З кілким хімозним мускусом, недостатньо смоляне. Жаль, що Lancome були вимушені цей парфум переформулювати; це йому не пішло на користь. Різниця разюча. Нова версія навіть не змогла у мене викликати ностальгічні спогади про дитинство, коли в мами був пробник старої формули Magie Noire, десь 1992 року.

Нарешті я знайшла щось схоже на той чудовий позитивний аромат жасміну самбак, що трапився мені одного разу у вигляді ефірного масла, році у 2012. Тільки там трав`янистої свіжості та якоїсь бузковості було більше (й тому звучання натуральніше). А тут присутня акватична нота - як у Killian Roses on Ice, тільки не така гучна. Букет не повністю схожий на мій ідеальній самбак. Але найближчий до нього на даний момент.

Цей жасмін майже не індольний, він скоріше чубушник - мокрий чубушник після дощу. Не схожий на "важкі" жасміни типу Mugler Alien. Віддалено нагадує Creed Jasmal: наче його розбавлена, акварельна версія. Хоча при всій акварельності він стійкий, не злітає швидко. У базі запудрюється і стає схожим на базу Issey Miyake A Drop. Одним словом - гідний стриманий моно-жасмін для тих, хто побоюється напору й животинки цієї ноти у її повній силі.

Meні з кавових запам ятався Torrente L`Or de Torrente . Але зазвичай нота кави у парфумах для мене надто гірка, такі вже особисті особливості її сприйняття.

Протягом січня думала про парф-плани на цей рік, і зрозуміла, що, як і 2024, він буде роком розвантаження парфумерного гардеробу. Скорочення місця, яке займають флакони й відливанти: дещо переливаю у пробірки, якщо у атомі вже мало лишилося. Намагання використати ті з них, де лишилися вже останні краплі. Продати що не дуже подобається і тупо валяється. Тобто буду старатися більше використовувати, особливо старих відливантів, що залежалися, і менше купувати. Але деякі нові аромати, як от Barenia, обов язково спробую.

Багато речей ставали для мене маленькими якорями, які поступово накопичувалися. І до початку активного захоплення парфумерією у 2012, і після. Багато квіткових нот полюбила і шукаю їх парфумерні ідеальні відображення завдяки реальним квітам, що любила нюхати ще у дитинстві. Звісно ж, накопичила і багато ностальгічних парфумів, з якими стикалася тоді. Але ще більше нот, спогадів, стилів та парфумерних понять відкрила лише коли почала парфумерію збирати. Більшість моїх парф. смаків сформувалася усе-ж таки у останні 13 років, бо активне захоплення тому сприяє.

У моїй парфумерній історії так складається, що купую парфум заради флакону лише у тому випадку, коли аромат мені вже знайомий і подобається. Тобто не тільки заради флакону, але й інший привід маю: щоб цього аромату в мене стало більше.

Аромат ординарний, "щоб сподобався усім", простий і впізнаваний у безлічі подібних. Насамперед чутно боби тонка і свіжу троянду, змінену за допомогою ноти ангеліки так, що саме трояндою вона не відчувається: скоріше, нова квітка, створена зі злиття цих двух. А боби додають м якості та теплоти. Кедрова нота нагадує сандал і звучить "на кінчику" шлейфу, який тут середній і стійкість теж середня. Аромат-середнячок, який приємний, але вразить лише людину, що тільки починає користуватися парфумерією. Для більш досвідчених парфманіяків це скоріше "Десь таке вже чула". Дуже популярний тип парфумерного букету ще з початку 2000-х. І дизайн - рожевий колір елементів флакону, назва про любов - лише підкреслює дуже масову й універсальну його направленість.

Цікаво знати тренди і розуміти, які парфюмерні сімейства поповняться великою кількістю нових ароматів в цьому році. І, звісно ж, сподіватися, що у трендах будуть твої улюблені напрями й ноти. Якщо з цим пощастить - то й плани самі собою з являться.

А перманентні плани - це, звісно, добути давні рідкісні бажалки.

Дуже гарні мімоза з лотосом. Дають відчуття чогось милого, а також свіжості розуму, подібної до тої, коли прокидаєшся, добре виспавшись, а за вікном бадьорий теплий ранок. Мускус тут не кілкий і не заважає, а скоріше підкреслює пудровість. Нагадав базу A Drop d Issey Issey Miyake. Сандало-дерев яшки додають відчуття білизни, чистоти. Правда, інколи хочеться, щоб їх тут було менше, а квітів - більше.

Шлейф відчутний, але коротенький. І стійкості б побільше усім нотам, окрім мускусу, який тримається досить кріпко.