Коментарии пользователя vwizard

За допомогою солодкої жовтої груші намагалися зробити фіалку сонячною. Але вона за грушею загубилася. Фіалки наче ховаються і тихенько пахнуть з тінистого грунту у парку, поруч річка й латаття, що квітне, і десь виринає акуратна ірисова пудра, лише час від часу. Тобто в основному тут річкова акватика, стиглі фрукти. Ще є сандал. Нагадало деякі аромати 2000-х. Але не солодкий компотний епатаж. Цей букет м який та делікатний, "пастельний". Налаштовує на релакс. Для теплої пори року. Стійкість середня, не злітає швидко, що теж плюс. З часом пудра та фіалка стають трохи краще чутними.

Якщо думати, яка це жуйка - то не тутті-фрутті точно. Це жуйка ягідно-цитрусова. Тутті-фрутті лише буквально 1-2 секунди на початку. Потім - цукати, варення з ягід, варення з троянди, і хитро, лише подекуди, виринають в вареннєвому шлейфі кедр з амброксаном. Шлейф ось такий двоскладовий, наче двійний хвіст у комети. Але не дуже гучний, середній, на відміну від важезних парфумів-солодощів типу Britney Spears з 2000-х, або цукрово-східних трендів 2010-х. Ця "жуйка" теж дуже східна й дуже цукрова, але не так душить, більш делікатна. І з грамотно побудованою поведінкою нот, судячи з мінливості на старті, двошарового шлейфу, залежності від температури (на шкірі - більш ягідна, де холодніше - більше персика та цитрусу). Наче й попсовий аромат, але багатий і продуманий.

Нестандартний аромат з 90-х, часів експериментів. Не дивлячись на огірок, акватикою не назвеш. Якщо тут огірок і є, то лише його терпка зелена шкірка. А так - більше квітковості, до того ж не тільки тріо бузку, жасміну і гіацинту. Чую тут і інші квіткові ноти: геліотроп, навіть на мальву щось схоже проривається. Букет багатогранний, у дусі ще тих часів, коли це було модним. Вранішня прохолода; ще не нагріті сонцем, ще ховаються від нього в тіні, але вже щедро дарують свої аромати квіти пізньої весни. Десь на фоні сандал звучить з ними дуже гармонійно. А кокос чутно в основному на початку, потім він тоне в інших нотах. Квітково-зелене звучання відповідає зеленуватому кольору рідини. Шлейф середній, але якщо нанести багато - буде довгим. Грайливо-молодіжний як для тих часів, але зараз буде вже досить вінтажно сприйматися.

Ще один пряний шедевр на зразок Слона Кензо або Опіуму, але - не гарячий і повністю східний, а європейський. Про пізню осінь та зиму у помірному кліматі, коли сонце низьке, і руде, наче амбра, і так само як вона - не гріє, лише кольором тішить. І ароматні речі з далекого Півдня, які так само ефемерно зігрівають у холод.

Сандал та сіно пахнуть наче мокрий папір. Навпрочуд добре чутно ірис, але він тут - не квітка і не подих весни. Це продовження ноти "мокрого паперу", що переходить в солоно-солодкий нюанс запаху нового шкіряного одягу. Аромат створює в моїй уяві сцени більш ніж сторічної давнини. Таке ось сприйняття. Пріле листя, багато дерев яних предметів навколо, чай з медом, церква з єрусалимським ладаном, куріння, лавка зі східними товарами - це якісь сторінки з життя західноєвропейської людини (причому скоріше чоловіка) 18-19 сторіччя у холодну пору року.

Як і більшість пряних, Chergui стійкий і шлейфовий, але до буйства того ж Слона чи Опіуму трохи не дістає. Через якийсь час у серці виринає тепла нота, що нагадує дуже димний в ялений чорнослив. Тож будемо вважати, що той чоловік з минулих сторіч і його жував, запиваючи чаєм з медом. У базі багато сандалу. Я б виділила основним з дерев яшок у букеті саме його, а не тютюн.

Назва аромату - наче ім я сором язливої японської маленької дівчинки. І в ньому дійсно є якась інтровертна тендітність. З іншої сторони - несподівана гучність. Густа карамбола (тут дійсно на неї схоже) спочатку освіжається цитрусом, але потім розкривається соковитим добре відчутним шлейфом. Сором язлива дівчинка змушена виступати на сцені, у яскравому гарячому світлі софітів. Потім аромат стає м якшим і наче дорослішим: стає краще чутно жіночне поєднання лілії та мускусу. Когось лілії душать, а я їх люблю, тож задоволена.

Є тут японська ніжність, але скоріше у настрої. А так аромат помітний, поводиться більше як західний, і слідує західному ж трендові 2000-х на шлейфові соковиті грушки. Нагадав Tommy Girl з 90-х, але гучніший, і цитруси тут лише на початку.

Зазвичай не люблю виноград у парфумах. Але тут він не хімозний, не кілкий, а соковитий і приємно по-східному солодкий. Інші ноти аромату не дуже відчуваються, вони зливаються у єдиний виноград, посилюючи різні його аспекти. Такий собі моноаромат виходить. Важкуватий, наносити треба в міру, бо шлейф буде нав язливим і стане постійно бажатися поїсти винограду (типовий мінус фруктово-ягідних ароматів: збуджують апетит).

Не чую тут ніяку нічну фіалку. А чую густий і стійкий гвоздично-іланговий мильнуватий вінтаж з глибини 20 століття, тоді таких було багато. Букет гарний, і гвоздика не надто зла, як це буває. Особливо сподобалося поєднання ілангу та лілії. Ближче до бази стає пудровішим, але усе одно не нічна фіалка. Наче побоялися створити дійсно схожий на неї аромат, натомість віддавши перевагу трендовим тоді нотам.

Від парфумів як таких ніколи не втомлююся, а ось певний тип букетів або певні ноти можуть набридати на деякий час, але потім до них повертаюся, навіть якщо пауза була в кілька років. Коли в тебе велика й різноманітна колекція - зовсім не важко поміняти один парфум на інший, і знайти в своїй колекції саме такий тип аромату, що тобі найбільш до вподоби зараз.

Якщо говорити про аромати й кіно, одразу згадується чарівний Yves Saint Laurent Cinema , у якому намагалися і зобразити розкіш актрис старих класичних фільмів, і вловити бадьоре новаторство тодішніх (початок 2000-х) кінопрем єр.

Обожнюю Tendre Jasmin з тієї лінійки Yves Rocher. Найкращий жасмін, що мені траплявся, разом із Creed Jasmal .

До тих, що тут вже згадали, хочеться додати:

Guerlain Aqua Allegoria Herba Fresca - холодне мохіто

Angel Schlesser Femme - дощове похолодання, прямо як в ці дні

Parfums Dusita Cavatina - конвалія у прохолодній тіні

Bvlgari Aqva Marine Pour Homme - Чорне море після шторму, коли вже на глибині метру вода стає холодною

Giorgio Armani Air di Gioia - дощ та море

Hermes Eau de Rhubarbe Ecarlate - освіжаючий фреш із ревенем

Reminiscence Rem - кришталь у серванті, який давно не бачив сонця

Shiseido Relaxing Fragrance - незвичний і дуже прохолодний фреш із селери, огірка та іншої зелені

Shiseido Tactics - льодяний ліс

Thierry Mugler A*Men Pure Shot - теж льодяний ліс, але менш витончений. Типовий ароматизатор повітря "Лісова свіжість"

Несподівано! В цієї холодної країни більше брендів, ніж я думала. І не знала, що Byredo - теж їхнє.

Обожнюю туберозу, жасмін самбак, конвалію, лотос. Вони дають унікальне відчуття позитиву, чогось щасливого і юного. І ще подобається рідкісна нота квітки кави. Бо колись траплялися реальні квіти кави (кущик ріс і успішно квітнув у одному з кабінетів ВНЗ, де вчилася), і вони пахнуть просто чарівно.

Легкий делікатний аромат із пронизливою, тонкою нотою в основі. Наче хтось натиснув клавішу з останніх октав піаніно. Шкода тільки, що тримається вона недовго. Поступаючись місцем дуже ніжній, розведеній огірково-мускусній акватиці, "підсолодженій" лотосом. Сидить близько до шкіри, але можна збільшити стійкість і шлейф майже до середніх, якщо багато напшикати в одне і те ж місце.

Більшість насичених ароматів мене у спеку "душать", і тому влітку пшикаюся в основному легкими свіжаками. Але є виключення: Kenzo Jungle L`Elephant . Це мій фаворит кожного літа, і чим вища температура повітря, тим він кращий. Доповнює спеку, роблячи її навіть у чомусь приємною. Наче ти у Індії і спека це щось абсолютно органічне для тебе.