Общая информация о пользователе vwizard

Вперше зустрічаю осінній ірис. Зазвичай ірисові парфуми весняні, інколи й для неспекотного, хмарного літнього дня. Але тут - інша історія. Здавалося б, тут знайомий пудровий "ірис" із геліотропних, фіалкових та морквяних нот, ще одна косметичка. Але є ще якась пріло-смоляно-деревна нота, яка нагадує саме про осінь, і надає ароматові дивної насиченості не тільки в пудровому сенсі. Тому не відкладу цей ірис на весну, а буду носити прямо зараз. Якщо про настрій - цей аромат наче фіолетові сутінки після заходу сонця восени. А повітря вже холодне, і сонце зайшло рано. Це меланхолійно, але по-своєму чарівно. Коли ідеш по вулиці, дивишся на небо і чекаєш чи то доброго сну, чи то якогось чуда - невидимого, завжди недосяжного, і навіть описати його важко.

Несолодкий, прохолодний мускусний ірис, який на старті - "морковного" типу. З бергамотом і трохи перцю, а потім знаходяться інші квіткові ноти й м`яка деревина. Далі аромат запудрюється й перетворюється на вже більш солодкий (по-пудровому) доглядовий ірисо-іланг. Гарне поєднання. І деякі квіти ірису, особливо жовті, дійсно пахнуть схоже, тільки без мускусу. Для мене ірис - це скоріше класичний фіолетовий "півник", але його жовта варіація, що тут вдало передана за допомогою ілангу, теж дуже приємна. Хоча насамперед Iris des Champs для мене - доглядовий, пудра і косметика.

Йому б гучності трохи більше, але тримається довго.

З часом починаєш розуміти, що є така річ, як парфумерні профілі, популярні букети. Тобто є багато парфумів, дуже схожих між собою, бо копіювали якийсь вдалий новаторський трендовий букет. І чим далі, тим рідше з`являються проривні нові поєднання нот. Поки що більшість відкриттів та хітових пірамід були створені десь до середини 2000-х, а потім процес сповільнився. Тому парфумів наче й багато, але насправді не дуже, бо багато й копій, або тих, що не надто один від одного відрізняються.

Для мене це аромат юності та безтурботних (хіба що з різними молодіжними турботами типу стосунків) спекотних липнів 2000-х років.

Дивно, але я тут переважно чую мох. Також гучні пачулі й амбра. А от квітів мало, вістерію взагалі не знайшла, лише трохи впізнаються жасмін і франжипані, зовсім моментами проринає гіацинт. Шипр тут скоріш у старті, й ближче до серця він дає нарешті нагоду почути квіти.

На мій нюх, це кілкий шипр у ретро-стилі. Стійкість невелика, шлейф теж. А щодо блакитного маку меконопсис - сумніваюся, що той взагалі пахне. Скоріш за все, Coquelicot - фантазійний аромат, як от "запах камелії". Завдяки ветиверові трохи нагадує наш звичний червоний мак, але й тут небагато схожості.

Це дійсно дуже знаковий, оригінальний і незабутній аромат. Більш пізні схожі хіти - Опіум, Слон Кензо, ще деякі - беруть корні саме у ньому.

Не особливо відрізняється від липня, але додаю аромати чогось стиглого - наприклад, Elizabeth Arden SunFlowers . Ще збільшую використання "типово літніх" для мене ароматів, якщо попередні два місяці до них не доходили руки. Щоб встигнути насолодитися літом зповна.

Мало знайома з цією нотою, але у кінці 2010-х влітку любила носити вже нині рідкісний Kenzo Totem Blue - ананас з мінеральністю, коли вона тільки ставала модною. З більш нового - примітний Thierry Mugler Angel Iced Star , полегшений Ангел з ананасом замість інших його фруктових нот.