Общая информация о пользователе vwizard

Hermes Eau Des Merveilles першим спадає на думку.

Cпочатку - насичений цитрус, типовий для літніх свіжаків. Потім виринають жасмін і виражена деревна нота. Альдегіди чую менше, і вони тут не як у П`ятірці, а м`якіші - мабуть, інші альдегідні речовини. Після вщухання цитрусового старту аромат звучить більш-менш однаково до самої бази, де стає амбровішим. Кріпко спаяне поєднання жасміну та сухого дерева, освіжаючий цитрус: дуже цільне тріо вийшло. І треба похвалити Chanel за стійкість цитрусової ноти. Вона не злітає, а лишається разом із нотами серця. Ця версія Chance Eau Fraiche більш спрощена та жіночна, ніж старенька туалетка. Чесно кажучи, туалетка подобається трохи більше. А може, це ностальгія.

Коли носити цей аромат? Він начебто літній, але жасмін тут міцний і по-білоквітковому душнуватий. Тож - так, в травні та влітку, але не у саму спеку. Бо він не зовсім свіжачок, у ньому є навіть щось зігріваюче.

Майже непарфумерна моно-шкіра, як мені і хотілося. Шорсткість сандалу, кіптява від горілого хвойного дерева. Десь позаду трохи квітів. Ультимативно шкіряний аромат, для поціновувачів цієї ноти. Нагадав шкіряність удових ароматів, звучить часом дуже схоже, навіть глибока м`яка кислинка така ж. Буде чудово пшикати ним в шкіряну сумку, чий натуральний аромат вже вивітрився. Або на одяг, якщо хочеш уявити, що ти в шкіряному. Це аромат-функція, аромат-річ. Ти наче чуєш, як скриплять нові нерозношені туфлі. І що добре - досить стійкий, а шлейф десь як у справжньої шкіряної речі, до 20 см і добре впізнається.

Чекала більшої гучності і п`янкої медовості квітнучих плодових дерев. Але аромат виявився тихим свіжачком на зразок сакурових фланкерів Elisabeth Arden Green Tea. Тільки замість чаю тут не менш терпкий хімічний білий мускус. Головна нота - сакура (тут треба похвалити - квіткова складова дійсно трошки нагадує квіти сакури, які не медові, на відміну від квітів вишні), мускус на другому місці, але не дуже від неї відстає. Трошки вловлюю березу й деревні ноти. Половину нот, включно з черешнею та полуницею, взагалі тут не знайшла. Хіба що своєю слабкістю аромат нагадує також квіти персику, які рідко пахнуть відчутно. Коли аромат прогрівається на шкірі, а діло вже йде до нот бази - виринає трохи амбри з лавандою - яку також чутно на початку, але потім ховається, щоб повернутися.

Аромат звучить надто дешево, а мускусу треба було поменше. Простенький свіжачок на весну-літо. Від Tiziana Terenzi я чекала більшого й шлейфовішого. З плюсів виділяю лише непогану стійкість як для такого свіжачку, відчутну ноту берези (рідкість у парфумерії), і хімозну, але сакуру.

Іще що подумалося - як швидко летить час! Начебто нещодавно Кірке був новим парфумом, несподіванкою, відкриттям року - а вже для когось це ностальгія, і діти, що завдяки ньому народилися, вже до школи йдуть.

Тут скоріш не феромон, а афродізіак, бо феромони - це гормони, складні органічні речовини, що легко псуються і чисто фізично не додаються до парфумів, не зважаючи на те, що торочить реклама парфумів начебто з феромонами. А от афродізіаки - будь-які хімічні сполуки, які здатні загально або індивідуально спричинити збуджуючу дію. Мабуть, якась речовина або їх комбінація (часом це саме комбінації) у Кірке виявилися збуджуючими для цього чоловіка. І можливо, ті ноти такі для багатьох чоловіків, і парфумери, що створили Кірке, про це знають.

Dior оперативно поринули у супермодну нині тему парф-солодощів. Не знаю, чому вона багатьом так подобається (враховуючи, що цукрова нота вже була модною й встигла набриднути кілька років тому). На початку Miss Dior Essence - один в один смородиновий та полуничний Skittles, якщо їх жувати разом. Апетитні, але вихолощені, відчутно синтетичні ягоди: саме ароматизатор, а не натуральне варення. Хоча звучить краще, ніж надто хімозні ягідні аромати 2000-х.

Якщо принюхатися - квітку бузини теж чутно. Але: 1) Без піраміди і не здогадалася б про її присутність, прийняла б за один із нюансів смородини; 2) Як і жасмін, вона суттєво витісняється більш потужними ягідними нотами, лише робить їх свіжішими, вологими. Люблю бузину та жасмін самбак, але тут їх харизму не вловити у повній мірі; квіти наче тіні десь за потоком солодких харчових ароматизаторів.

Відчутна і легка гірчинка етилмальтолу - ноти цукру. Це коли Skittles вже розжували й він активно розчиняється у роті. Цукру тут досить багато, хоча менше, ніж в "важких цукровиках" 2010-х, де саме на цій речовині будувалися букети, а ягоди чи фрукти лише підспівували.

Деревні ноти у базі не знайшла. Аромат довго звучить однаково, особливо не граючи, наче реальні цукерки. Або треба дійсно дуже довго чекати того дубу, коли вже вивітриться решта інших нот. Є лише трохи неясної терпкості - доречі, натуралістичної. Наче розкушена малинова кісточка. Ближче до бази ця Міс Діор починає нагадувати саме малину, а не ожину. Що наводить на асоціації з Mugler Angel Nova. А з базовою Miss Dior паралелі годі й шукати. Цей парфум сприймається як щось окреме, а не як її фланкер. Можливо, схожий на інші сучасні фланкери Miss Dior, але не на базову. І ще він як спеціальний спрей для кондитерських магазинів, що викликає у покупців апетит до фруктово-ягідних цукерок і надихає їх купити.

Цей аромат настільки попадає в сліпу зону мого сприйняття, що аж важко його рознюхати. Тільки старт чутно більш-менш чітко, а далі аж дивуєшся, що ця наче й масляниста плямка на шкірі майже нічим не пахне. Що вдалося вловити: Спочатку стримана мʼякоть манго й кокос (кокосу трохи менше). Мандарин не знайшла. Потім трохи чутно квіти - й такі гучні ноти, як тубероза з ілангом, тут наче кішки, які ховаються під ліжко. Наче звучать, але наче й ні. Більш-менш добре чутно ладан, за ним ідуть сандал та мох. Разом із хвойною нотою шкірки манго й гірчинкою пачулі, виходить натуральний запах плісняви, старечих речей. Добре хоч негучний, як і весь букет. Не чекала такого від Guerlain. Серед Алегорій трапляються слабкенькі парфуми, але скоріше за стійкістю: добре чутні після нанесення, просто злітають швидко. А тут дивний випадок саме слабкого запаху, від початку до кінця. Наче робили для японців - там люблять непомітні невловимі парфуми. У цілому нагадує Mugler Eau Croisiere 2020, з домішком Eau Croisiere 2019 (де головною нотою було манго). Але наче взяли й розчинили лише пару крапель цих парфумів у великій баночці з маслом жожоба. І ця суміш пахне гомеопатично тихо, невиразно - не гучніше, ніж пахнуть хвилин аж через 5 руки, вимиті помірно ароматним милом. Чи може це дійсно сліпа зона для мого носу. Хоча ті ж ноти, ті ж речовини у інших парфумах чую як гучні.