Коментарии пользователя vwizard

Спочатку він не дуже близький до мого ідеального ірису. До нього лише Orlane Autour d Iris трохи дотягує. А цей ірис на старті мильнувато-солоний, морковний, нагадуючи одночасно Chanel №19 Poudre и Hermes Hiris. Але потім трансформується в гумово-пудрову картину, що вже ближче до серединки фіолетового та деяких інших моїх улюблених типів ірисової квітки. Щось на зразок Nobile 1942 Pontevecchio W - не "той самий" ірис, але теж цікавий і досить близький до нього. Буде чим замінити Pontevecchio W, коли навесні в мене пора ірисових парфумів. І він ніжніший, нота синтетичного каучуку не так б є в ніс. Йому б ще поменше масляності та більше солодкої пудри, і майже як квітка виходить, особливо в шлейфі. Шлейф, доречі, трохи коротший за середній, десь півметра.

Яскраве поєднання зелені, цитрусів, "соленого" ветиверу (вініл тут насправді він+лабданум) та ароматичних нот. Дійсно один з найзеленіших парфумів, що мені траплялись, притому не гіркий, як часто з ними буває. І можливо, що концепти "зеленої кібернетичності" в нього та ELDO Ghost In The Shell походять з одних лабораторій, з одних і тих же парфумерних гайдів. Cyber Garden ще не так сильно експлуатує "непарфумерні" ноти, він природніший та квітковіший. Ghost In The Shell більш продвинутий та сміливий, тому схожість не на рівні клонів. Але вона є.

Також Cyber Garden - унісекс, трохи більше в чоловічу сторону, спортивний і водночас діловий, прохолодний. Думаю, буду носити його навесні та влітку, коли або вже не терпиться побачити зелене листя, або воно якраз ось таким свіжим розпустилося, і смоли по деревах течуть свіжі, і шкіряні речі пахнуть сильніше при вищій температурі. Тут саме натуральної шкіри нота, а не еко-шкіри, як у ELDO. Якщо порівнювати концептуально - знову ж таки, аромати 2013 та 2021 років це вже різні світи з різними цінностями. Цікаво було познайомитися з більш раннім представником напряму кібер-зелені. І цікаво, чи були на початку 2000-х аромати на тему "Матриці", і чи були вони теж шкіряно-вініловими фужерами.

На початку - яскравий кардамон, але він одномоментно злітає секунд за 10, відкриваючи шлях решті нот. Ваніль тут не тільки в базі, але й у серці добре чутна. Разом із трояндою вони розбавляють ірис, відштовхують на другий план. Але коли через пару хвилин на теплій шкірі починає сильніше шлейфити апельсин - схожість з квіткою ірису стає сильнішою. Багато які іриси мають цитрусову ноту у своєму ароматі. Ще тут чую сандал замість рожевого перцю.

Цей фланкер очікувано має дещо спільне з густо-доглядовим, майже кондитерським L Erbolario Iris: теж кремово подана ірисова нота. Але на щастя, "Білий ірис" свіжіший, не настільки всепроникний та пластиковий. І дійсно хоч трохи, але схожий на цю квітку. Тільки б ванілі було поменше, бо тут з нею перебрали, на мою думку.

Можливо, цей клон Амарижу теж траплявся. До того ж його клони взагалі мали тенденцію бути в тарі з присутністю яскраво-рожевого кольору. Цей аромат з ним дійсно сильніше асоціюється, ніж з червоним та жовтим.

Були обидва, випуск ранніх 2010-х. Petit сподобався більше, базовий Fracas занадто душив. Я люблю туберозу, але інші ноти зробили її у ньому надто важкою.

Можливо, колись повернуся до Petit Fracas, але свого часу він мені аж набрид, бо користувалася часто. Треба, щоб ще декілька років пройшло, й тоді вже буду по ньому скучити.

Користувалася на початку й у середині 2000-х. Й не раз мені при цьому казали, що від мене сильно пахне ладаном. Хоча його у піраміді й немає. Солодкий, пудрово-мускусний, густий пухнастий аромат з харизматичною гвоздикою. Можливо, це вона разом із пудрою та дерев яшками давала відчуття ладану. За ціною цей аромат був дешевий, але стійкий. Досить оригінальний, але підозрюю, що він копіював якийсь інший з більш люксових.

Не так багато парфумів, з якими була знайома у дитинстві, але є. Із раннього - мамині сухі парфуми у форм-факторі помади, тільки нею мазали не губи, а шкіру. Якийсь ноунейм, але через роки я з ясувала, що то був моноаромат нарцису.

Ще в мами була міньки Новая Заря Шахразада, Dzintars Kanons , а на початку 90-х їй подарували пробник Lancome Magie Noire . У ті ж роки, коли я була у молодших класах школи, вчителька пшикалася Yardley English Lavender . А в середині 90-х вдома у маминих друзів я понюхала Beautimatic Cobra , і з тих пір розрізняла його шлейф; знала, чим це пахне, тим більш це тоді був дуже модний аромат. Все це я знову знаходила потім, коли вже в 2010-х стала колекціонувати парфуми. Із Givenchy Amarige цікаво вийшло: купила міньку, тому що зацікавила піраміда, а це виявився аромат, який я, як і Кобру, дуже часто чула на вулиці в 90-ті. І дешевих дезиків з його клонами було багато, але весь цей час я не знала, як зветься оригінал.

Є і ті, чиї назви не знаю досі. На маминій роботі колезі у середині 90-х подарували французький парфум у сплеш-флаконі (одеколон, можливо). Але назву не пам ятаю, а аромат був типовим квітковим шипром у дусі 60-80-х, таких багато, тому що це було - сказати важко. І ще кілька є таємничих ароматів-незнайомців з дитинства, що досі не знайшлися.

2000-ті були вже часом власних парфумів, яких було теж небагато, і до деяких навіть і не поверталася, бо не так сильно сподобалися. Що з тодішнього повернула собі після початку парфманіячних часів у 2010-ті - це Pupa Fiorilu , Christian Dior Addict Eau Fraiche . Році у 2002 мама купила кілька масляних парфумів з клонами хітів, серед яких був Rochas Mystere , і один чудовий бузково-пудровий аромат, але його оригінал досі не знайшла.

Цікаво вийшло і з Rasasi Catherine . Він сподобався моїй мамі у кінці 2000-х. І вона користується ним досі, купує вже, здається, третій флакон. Тому в цьому ароматі у рівній мірі сплелися ностальгія по світові 15 років тому, і сьогодення.

Так, хітами цікавишся частіше й читаєш про них більше, бо про них багато говорять. Але рішення купити, принаймні у мене, все ж залежить від того, що прочитала у відгуках (як позитивних, так і негативних), і затесту у магазинах. Хіти здатні розчаровувати не менш, ніж маловідомі аромати. Наприклад, Ганімед для мене виявився майже непарфумерним, технічний такий аромат журнального паперу. І я краще обіллюся мюглерівським Ангелом, аніж Кірке, бо важкі аромати - теж різні, і виявилося, що люблю не усі напрями важких.

Що з хітами зручно - це саме затести, бо хіти легше знайти у магазинах. Багато які аромати не пізнаєш, поки не замовиш тут бодай пробірку або пробник. Але популярні не вимагають таких трат, бо можна піти і безкоштовно понюхати, щоб точно вже знати, потрібен він тобі чи ні.

Я індол відчуваю слабко, і він мене якось не дратує, тому можу спокійно пшикатися тією ж Кримінальною Туберозою або Fracas. Доречі, у природі деякий бузок індолить. Його малиново-фіолетові сорти. У парфумерії я такий бузок ще не зустрічала.

Нажаль, через IFRA замість моху усе частіше амбретта (яка у великій кількості не дуже приємно пахне), або щось камфорно-пачульне. І це розчаровує. Реалістично замінити попередні ноти моху парфумерам ще не вдалося, принаймні у знайомих мені нових ароматах.

А якщо згадувати старі добрі мохові аромати - для мене моховий феєрверк це вінтажний Courreges Empreinte . Надзвичайної сили шипр.

На початку осені це в мене Coty Vanilla Fields та Estee Lauder Spellbound . Коли наче й ще літо, але захід сонця все раніше, саме сонце все нижче, а у повітрі вже пролинають перші нотки в янення, засихання, збирання урожаю, підготовки природи до закінчення літа.

Потім настає час Yves Rocher Folies de Saisons Delires d`Automne , Christian Lacroix Christian Lacroix , Kenzo Jungle Le Tigre , Paco Rabanne XS Extreme Girl , Revlon Charlie Gold . Сушені або переспілі плоди дерев, ще жовтіше та нижче сонце, перше жовте листя, перші холодні вітри, коли вже хочеться зігрітися чимось медовим або цитрусовим, і взагалі "теплими" нотами, які влітку б душили. Цими ароматами намагаюся зробити сонячні осінні моменти довшими, знаючи, як скоро їх вже не буде вистачати. І вони дуже личать жовтому листю навкруги.

І нарешті пізня осінь, вже ближче до грудня. Serge Lutens Rousse - це коли бурхливо опадає одразу багато жовтого й червоного листя з дерев. Ще тиждень-два тому зеленіло, а тепер уже ні. Yves Rocher Folies de Saisons L`Humeur Nomade en Automne , Yves Rocher Nature Millenaire , Serge Lutens Chergui - ці аромати вже для зовсім холодних днів, коли багато дощу й темряви, запаху пріючого листя та мокрих дерев, а сонце лише подекуди виринає. І частіше хочеться вже не на вулиці гуляти, а спостерігати за природою десь із приміщення, підбадьорюючи організм кавою, аромапаличками та іншими зігріваючими речима, але ще не новорічними, не зимніми.

Найдеревніший, що зустрічала - Comme des Garcons Wonderwood . Аж занадто деревним виявився. А взагалі-то люблю деревні ноти, хоча далеко не у всіх парфумах сприймаю їх доречними. У деяких вони роблять аромат надто непарфумерним, жорстким.

Моя парфумерна осінь - це насамперед аромати з нотами стиглих та сушених плодів та ягід, чогось дозрілого, спілого саме восени. Також амбри, кави, теплих цитрусів. Прілого листя та мокрого дерева. Ще восени люблю "темні", геловінські або просто меланхолійні аромати. Але й урбаністичні набувають восени особливої актуальності. Більшість урбаністичних, на мій погляд, саме демісезонні. Цікаво було дізнатися ще про декілька таких.

EDT - дуже акварельний, ніжно-квітковий. Чаї чутно ледве-ледве, шавлію з папороттю та деревиною взагалі не знайшла. Інші ноти тут теж ледве-ледве. Лише ірис (доречі, гарний, не фіалковий) та боби тонка на передньому плані. Дійсно, як тут вже писали - доглядовий, кремовий. Наче дуже розбавлений Cacharel Noa, але зі свіжинкою Angel Schlesser Femme. Сподобався вдалим ірисом та своїм концептом у цілому, але б більше гучності йому. Скільки не наносиш - шлейф лише біля шкіри, і навіть там примарний. Такий парфум, мабуть, японкам подобається. Там прийнято носити непомітні й затишно-чисті аромати.

Важко сказати, чого у цьому ароматові більше - мімози або цитрусів (дуже "смачних" на старті), але він букетний, не моно. Мімоза "ретельно перемішана" з цитрусами та чаєм, у холодне й свіже єдине ціле. Нагадує білизну, випрану порошком Тайд з 90-х. На відміну від холодної весняної мімози Fragonard, ця більше пасуватиме влітку. Хороший освіжаючий аромат, що здатен зменшити відчуття спеки, а у приміщенні надає ілюзію, наче ти на свіжому повітрі. Жаль тільки, що нестійкий, не тримається й півгодини.