Коментарии пользователя vwizard

Обожнюю аромати Shiseido вже років дванадцять, маю досить багато з них у своїй колекції. Є в них щось особливе, витончене й таке, що гарантовано не буде дратувати. Мої улюбленці - з вінтажів. Уся лінійка Цубакі (особливо Сакура), і ще старший аромат - Maі, який для мене на одному рівні з Chanel №5.

Дивне виключення - їхній найпопулярніший на сьогодні аромат, Zen. Там, нажаль, таке поєднання нот, яке не люблю.

Колись на початку 2000-х в мене бувKarl Antony 10th Avenue Classic . Так оточуючі казали, що від мене сильно пахне ладаном. Аж з`являється відчуття, наче ти в церкві.

Інколи важко відрізнити, чи то там реальні факти, чи то маркетингова вигадка, як у випадку з ароматами Creed. Але інколи за парфумом дійсно стоїть історія. А інколи для тебе "душу" має аромат без особливої історії, просто компоненти такі, що малюють в голові яскраву картину, і здається, що цей аромат був би доречним у певну історичну епоху, чи дуже її нагадує. Інколи чудернацько не збігаючись з тим, що задумували автори. Наприклад, Serge Lutens Chergui створювали за мотивами Марокко та пустелі, але для мене це дощовий листопад у Європі 19 сторіччя.

Як часто буває з сучасними пірамідами, нот тут більше, ніж у списку. Чорнило я не знайшла, або ж тут мався на увазі запах незнайомого мені виду чорнила. Ірис спочатку свіжо-пудровий, схожий на світлі сорти ірису (не глибоко-фіолетові, а бузкові і т.п.). Потім стає фруктовим. І хто хоче цей аромат - важливо знати, що тут є фруктова нота, щось середнє між солодким яблуком та виноградом. Відчуваю її сильніше, ніж ірис, якого тут насправді небагато. Ще ваніль є, в міру. Трошки димності, знову-ж таки на тему плодів, наче сухофрукт. Але іриси, що так пахнуть, не пригадую. У деяких є "соковита" нота, але не така. Нажаль, звучить аромат досить просто, на оригінал Kenzo Flower не схоже зовсім, скоріше нагадує якийсь оріфлейм, за стійкістю у тому числі. Також є спільне з Kenzo World, саме тою сухофруктинкою. Мабуть, хотіли зробити аромат, пов`язаний з цим відносно новим (2010-ті) "фірмовим звучанням" Кензо.

Чогось подумалося, що якби цей аромат вийшов зараз, то синтетичного мускусу в ньому була б ціла тонна, аж ніс би лоскотав, наче з "кристалів" Тіффані. Але у 2000-х не настільки захоплювалися цією нотою. Мускусу тут в міру, не забиває собою інші ноти.

Як для Ейвону, непоганий букет. Хоча це лише клон якогось відомого аромату. Впізнається тренд з 2000-х "солодкий цитрус+білі квіти+трохи дерев`яшок" (як Трезор, Сінема, тільки у полегшеному вигляді). Фрезію зазвичай не люблю, але тут у поєднанні з іншими нотами вона гарна. Настрій аромату - позитивне і безтурботне літо. Хоча у сильну спеку може душити, не дивлячись на те, що звучання стримане, а шлейф короткий.

Мускусне грейпфрутове мохіто + троянда з білими квітами. Ось так його відчуваю. Аромат для літа: прохолодний літній ранок або повітря після дощу, коли ще не повернулася спека. Або для спеки, щоб компенсувати її, додаючи свіжості. Менш м`ятний, ніж Herba Fresca, але ця нота тут теж яскрава. Як на мене, мускусу забагато. Аромат був би ще свіжішим з меншою його кількістю. А в цілому - сподобався, додав того самого літнього свіжачку, дуже виразного. Ще й досить стійкий, як для таких свіжаків. Тримається кілька годин, не злітаючи одразу.

Обожнюю, коли чутно ноту шоколаду в Mugler Angel та його фланкерах.

Разом з іншими нотами виходить феєричний, фантазійний шоколад.

Унісекс за рахунок "чоловічої" лаванди. Потім вона слабшає, й аромат стає більш жіночим. Невловима, але сильна схожість із чимось. Чула таку амбру з ваніллю у Оріфлейму років вісім тому. Також віддалено нагадує Dune Dior, Rousse Serge Lutens та Magie Noire Lancome. Коротше кажучи, знайомі, навіть ностальгічні ноти, аж дивно іх почути в сучасному ароматі. Але я рада, що гарний амбровий тренд середини 2010-х повернувся, і араби взялися його копіювати. Аромат сидить по-арабськи стійко й шлейфово. Жовтогаряча ваніль, руда амбра. Примарне тепло осіннього листя - яке насправді тепле лише за кольором. Але осінь уявляється далеко, за вікном, а ти в цьому ароматі почуваєшся наче в домі з теплим каміном.

Люблю цю ноту. Одна з найпозитивніших, і у той час трохи меланхолічна, наче фіалка. Ароматів з нотою мімози (чи скоріше жовтої акації) в мене багато. Яскрава вона у L`Artisan Parfumeur Mimosa Pour Moi , прохолодна - у Fragonard Mimosa , легка й ніжна - Elizabeth Arden Green Tea Mimosa , Kenzo Summer By Kenzo .

Парфуми з реальними феромонами - міф. Насправді роль речовин, які впливають на людську психіку та настрій, у тому числі сексуальні відчуття, грають звичайнісінькі ароматичні компоненти парфумів. До чого автор статті й сама інтуїтивно дійшла, вбачаючи щось феромонне в парфумах, які нагадують запах тіла або у яких сексуальна реклама. Тобто парфумові не обов`язково мати у складі ті самі речовини, що й у людського поту і т.п. Достатньо мати ті ноти, які просто схожі, не дивлячись на зовсім інший хімічний склад. Молоді дівчата, по словах деяких чоловіків, пахнуть суницею. Тому сексуальними вважаються й суничні парфуми, хоча там у аромату суниці інша формула, ніж у того, що виділяє тіло молодої дівчини. І з хімічної точки зору піраміди таких парфумів взагалі не є феромонами, належачи до інших сімейств хімічних речовин, але викликають збудження через схожість або асоціації, маніпуляцію настроєм. Нота жасміну збуджуюча для багатьох, а нота ванілі змушує чоловіків вважати жінку більш привабливою. Тобто у парфумах не феромони (які, доречі, руйнуються під дією спирту, тому у принципі не можуть бути в них додані), а скоріш речовини-афродізіаки. Їх багато, враховуючи, що різні речовини збуджують чоловіків і жінок, ще й є індивідуальна різниця у реакціях. У тому чи іншому плані записати у афродізіаки можна більшість парфумів.

Це дуже приємна й освіжаюча нота, яка несе спокій та позитив. Дякую за описи ароматів; відчуваю, що треба буде поповнити свою колекцію і парфумами з нотою матча. А поки що дуже люблю поєднання матча та квітки сакури в японських чаях. Квітка пахнучих сортів сакури сама по собі має чайний відтінок у ароматі, окрім квіткового. Матча ідеально його підкреслює, і це звучить дуже парфумерно.

Колись став Oriflame Volare Wisteria, тільки він швидко перетворився на знятість, і так як продавався тільки в міньках, надовго його не вистачило.

Цікаво, який аромат задав цей тренд. Мабуть, вишні від Tom Ford та суперхіт Lost Cherry. І як після Баккари пішли баккароїди, так тепер і вишневих ароматів багато з`являеться. А раніше вони були рідкістю, і вишня там не стояла на першому місці, от прям реалістично. Наприклад, Cacharel Gloria . Там окрім вишні ще багато чого.

Аж радію, що в мене в колекції багато вінтажних шипрів. Із сучасних навіть Пантера мені недостатньо близька до того самого звучання. Можна сказати, що сучасні шипри - вже трохи інший напрям. По-своєму цікавий, але різниця (вимушена, через заміну заборонених інгредієнтів) зі старими шипрами чітка.

Слабенький бузок у комбінації з трав`янистою нотою аромату настурції. Не дуже схожий на стереотипні парфумерні вістерії типу Acca Kappa Glicine, і на реальну квітку не схожий теж. Хіба що на найбільш пудрові випадки аромату вістерії. Він мені більше нагадав розбавлений F.Malle En Passant, або інший бузковий аромат. Ще він схожий на "вістерію" (а точніше - бузок) з гірчинкою від Crabtree & Evelyn. На мій нюх, найбільше схожости з ним, але теж слабкіший, наче розбавлений. Стійкість середня, а ось шлейфу майже немає.

Непогана бюджетна інтерпретація "вістерійних" ароматів, хоча до реальної квітки відношення має досить далеке. І є великий мінус у недостатній гучності. Звучить "по-японськи" тихо. Щоб чути, треба напшикати аж біля обличчя - наприклад, на волосся.