Коментарии пользователя vwizard

Можливо, Etat Libre d`Orange She Was An Anomaly теж в тему був би.

Маючи вінтажну Miss Dior, не відчуваю інтересу до нових версій та фланкерів, усі як один бідніших та хімозніших за вінтаж. Але цей мене зацікавив не як Міс Діор, а як моно-півонія, судячи по відгукам. І справді: тут впізнавана півонія, волога, схожа на троянду (але не копія). І навіть не дуже хімозна, як це часто буває з півонієвими ароматами. Підкреслена цитрусово-абрикосовим відтінком, а мускус тут не дуже сильний і не глушить собою квіткові ноти. Жаль тільки, що дуже нестійка, швидко злітає, і шлейф маленький. Але як моноаромат півонії цей парфум вдалий.

Полегшена, менш бронебійна версія L`instant Magic - на щастя, досі впізнавана, не дивлячись на нову формулу. Ірис тут все ще є, і багато, хоч із піраміди його й прибрали. Нот стало не набагато менше. Цей L`instant Magic менш магічний, коректніший, наче намагається наблизитись до повсякденно-масового легкого мускусного квітнячку типу Versace Bright Crystal. Якщо стара версія була "занадто" для офісу чи маршрутки, то нову можна вдягти навіть туди. І харизма аромату хоч і слабкішою стала, але збереглася. Звісно, стійкість і шлейф теперь середні, замість довгих. Цією "магією" вже не покористуєшся роками, випшикаєш швидше. Можливо, на це виробник і розраховує.

Який же він позитивний та свіжий! На старті - один в один сік апельсину, натуралістичний, наче прямо з дольки. Потім починаєш розрізняти мандарин та базилік, які на початку так чудернацько спліталися в апельсин. Виринають чай, плющ та якась ботва, наче лист томату, як у Садах Нілу від Hermes. Або ревінь. Але аромат міниться: то кулінарне листя, то знову цитруси та їхня цедра. Загальний образ - наче хтось влітку вирішив пообідати салатом з базиліком, і потім закусити цитрусами. А вітер такий свіжий, несе з клумби аромат півоній. І не спекотно - мабуть, самий початок літа. Добре ним буде пшикатись тоді, або ранньої весни, коли вже дуже по літу скучила. Не дивлячись на свіжачковість - аромат не злітає швидко, і досить шлейфовий, принаймні на мені. За це ще одна йому хвала.

Скоріше жіночий, не дивлячись на тверду ноту паленої карамелі (такий тут уд з бергамотом) на початку. Вона поступово стає тихішою, і тоді проявляють себе квітково-ягідні ноти. Особливо ягідні. Добре чую імбир як частину "паленого" акорду. Букет цього аромату - це така собі східна версія квіткових пірамід з гірчинкою, на зразок Estee Lauder Pleasures Intense. Не схожий на них, але напрямом близький. І більш делікатний, що цікаво. Від арабів чекаєш гучності, але тут шлейф хоч і довгий, та на мій нюх несильний. Чи то він не для кожного носа. У мене таке відчуття, що деякі ноти даного аромату потрапляють в мою "сліпу пляму" ольфакторного сприйняття. Сандал, наприклад; в мене з ним таке часто буває.

Коли гірчинка зовсім злітає - аромат починає нагадувати Escada Absolutely Me. Теж така легка м`яка малинка із ще більш невагомими квітами.

Якщо зазвичай уд змішують з шафраном, то тут його змішали з кмином, що звучить теж дуже чарівно й міцно. Нагадало сильну кминову ноту у Kenzo Jungle L`Elephant. Можна сказати, що тут скопіювали цю фірмову ноту Слона, й деякі інші його ноти. Але цей аромат усе-ж таки простіший і легший. Кмину тут стільки, що уд не на першому місці, як це часто буває в удових ароматах, а десь лише на підспівках. Інші ноти теж чутно, особливо амбру та апетитну цитрусову шкірку. Концентрована східна екзотика (причому швидше індійська, ніж арабська), спеції й трави, і несильний, м`який уд. Мені сподобався, бо дуже люблю Слона Кензо і спецієві аромати.

Сильні уд і шафран, солона дегтярність, ваніль, і якась пом`якшуюча нота - чи то квіткова, чи то боби тонка. Інші ноти теж відчутні. Багатий та густий удовий унісекс, ближчий до чоловічих. Брутальний на початку, більш витончений потім, але усе одно наче запах закопченого чорносливу і тліючого багаття, куди накидали дрів та віток з різних екзотичних дерев. Якщо хтось шукає добре чутний уд в оточенні не менш суворих нот - цей аромат досить-таки задовільняє цю потребу. І уд тут не дуже "медицинський".

Соковитий теплий цитрус, як у Kenzo Jungle le Tigre. Яскрава хвоя - давно таку не зустрічала я у парфумах! Загадкова смолистість - не тільки хвойна. І все це красиво підкреслене іншими нотами. Дуже нестандартно, дуже унісексово як для початку 2000-х. Комусь здається різким, але цей аромат однозначно запам`ятовується. Він наче колискові з вечірніх телепередач дитинства, і дитячі сни з чарівним, наче намальованим, вечірнім небом і такими близькими зірками, несхожими на справжні. І серед тих зірок у дитячому сні коїться всяка чудасія.

Дизайн флакону в мене асоціюється з якимось ретро, із відтінком початку чи середини минулого століття, наче передаючи спогад про відчуття дива у минулих поколінь. І, звісно, цитрусово-хвойна композиція нагадує про Новий Рік, коли прийнято хоча б згадувати про дива. Здається, я на комусь цей аромат чула саме на новорічному евенті, ще у 2000-х. Просто не знала тоді, як він називається.

Той випадок, коли шкіра, хвойні дерев`яшки та смоли утворюють аромат, схожий на копчену вишню. Мені таке вже траплялося у Lattafa Raghba. Тільки аромат від Trussardi далеко не такий солодкий, в ньому цукру нема взагалі, на відміну від досить кулінарного Raghba. Тут лише вишнево-сливова солодинка трохи, і та - лише ілюзія.

Моно-шкірою аромат не є, шкіра тут у багатому букеті інших нот, і звучить це все дуже по-східному, у дусі арабської парфумерії, як уже було зазначено вище. Але знайшлися і наші місцеві асоціації. Це шкіряна куртка, до якої причепився запах чаю масала, глінтвейну і диму дрів з вишневого дерева. Коли людина (не важно, якої статі. Тут справжній унісекс) добряче прогулялася по зимовому святковому ярмарку. Не дивлячись на "арабський" букет і густе звучання - аромат негучний. Стійкий, але останні пару годин кедрова база тримається дуже близько до шкіри.

Не настільки близький до реальної квітки ірису, як L`Iris від цього ж бренду. Подобається мені як прихильниці ірисового напряму, але якийсь він простенький. Хімознувато-мильний, з високою долею фіалкових іононів, досить жорстких, і цим не схожих на ніжність аромату квітки і навіть корня ірису. Виходить суміш ароматів ірису й фіалки: не моно ні те, ні інше. Вони перемішані. Ще тут чую мускус і кислувато-смолянисту дуже вінтажну ноту, щось на зразок нарцису.

Аромат цікавий, особливо якщо серед фіалкових хвиль вишукувати саме ірис. Мені здається, що cюди б ще карамельну ноту і трошки ванілі - й вийшло б взагалі гарно, схоже на Mugler Angel Violette. А так це лише мило і засушені квіти. У напрямі Guerlain Arpes L`Ondee, але звучить менш витончено.

Вперше зустрічаю осінній ірис. Зазвичай ірисові парфуми весняні, інколи й для неспекотного, хмарного літнього дня. Але тут - інша історія. Здавалося б, тут знайомий пудровий "ірис" із геліотропних, фіалкових та морквяних нот, ще одна косметичка. Але є ще якась пріло-смоляно-деревна нота, яка нагадує саме про осінь, і надає ароматові дивної насиченості не тільки в пудровому сенсі. Тому не відкладу цей ірис на весну, а буду носити прямо зараз. Якщо про настрій - цей аромат наче фіолетові сутінки після заходу сонця восени. А повітря вже холодне, і сонце зайшло рано. Це меланхолійно, але по-своєму чарівно. Коли ідеш по вулиці, дивишся на небо і чекаєш чи то доброго сну, чи то якогось чуда - невидимого, завжди недосяжного, і навіть описати його важко.

Несолодкий, прохолодний мускусний ірис, який на старті - "морковного" типу. З бергамотом і трохи перцю, а потім знаходяться інші квіткові ноти й м`яка деревина. Далі аромат запудрюється й перетворюється на вже більш солодкий (по-пудровому) доглядовий ірисо-іланг. Гарне поєднання. І деякі квіти ірису, особливо жовті, дійсно пахнуть схоже, тільки без мускусу. Для мене ірис - це скоріше класичний фіолетовий "півник", але його жовта варіація, що тут вдало передана за допомогою ілангу, теж дуже приємна. Хоча насамперед Iris des Champs для мене - доглядовий, пудра і косметика.

Йому б гучності трохи більше, але тримається довго.

З часом починаєш розуміти, що є така річ, як парфумерні профілі, популярні букети. Тобто є багато парфумів, дуже схожих між собою, бо копіювали якийсь вдалий новаторський трендовий букет. І чим далі, тим рідше з`являються проривні нові поєднання нот. Поки що більшість відкриттів та хітових пірамід були створені десь до середини 2000-х, а потім процес сповільнився. Тому парфумів наче й багато, але насправді не дуже, бо багато й копій, або тих, що не надто один від одного відрізняються.

Для мене це аромат юності та безтурботних (хіба що з різними молодіжними турботами типу стосунків) спекотних липнів 2000-х років.

Дивно, але я тут переважно чую мох. Також гучні пачулі й амбра. А от квітів мало, вістерію взагалі не знайшла, лише трохи впізнаються жасмін і франжипані, зовсім моментами проринає гіацинт. Шипр тут скоріш у старті, й ближче до серця він дає нарешті нагоду почути квіти.

На мій нюх, це кілкий шипр у ретро-стилі. Стійкість невелика, шлейф теж. А щодо блакитного маку меконопсис - сумніваюся, що той взагалі пахне. Скоріш за все, Coquelicot - фантазійний аромат, як от "запах камелії". Завдяки ветиверові трохи нагадує наш звичний червоний мак, але й тут небагато схожості.