Коментарии пользователя vwizard

Важка східна троянда з анімалікою цивети, і не дуже голосними спеціями, що скоріше у тіні троянди, ніж поруч із нею. Тютюн не чую, скоріше саме спеції. Теплий, аж гарячий аромат: червона троянда під спекотним сонцем. Шлейфова і стійка. Особисто мені це плюс, троянди люблю, ще й такі насичені.

Знову купила відливант через багато років: попередній в мене був на початку 2010-х. Аж ностальгію викликав до тих часів. Цей Mukhallat медицинсько-насторожений, але якщо сприймати як непорозуміння асоціації з лікарнею та люголем - насправді там просто суміш уду та шафрану, у колі інших компонентів, серед яких трохи хімознуваті квіти, медова нота та багаті спеції. Шафран тут головний і дуже гарний, уд насправді на другому плані, хоча багато парфумерів у 2010-ті подавали саме їх суміш як "чистий уд". Наприклад, Huitieme Art Parfums Naiviris - поєднання цього деревного дуету з ірисом. Але порівнювати з Mukhallat я б його не стала, занадто відрізняється решта нот. Як і багато хто з "арабів", цей унісекс має помітний шлейф і велику стійкість. Але треба думати, куди і для кого ним пшикатись, бо в багатьох він викличе сильну асоціацію з лікарнею.

Ароматична композиція на тему димного дерева, листя, спецій. Тут і уд, і виразний тютюн, і ще декілька нот з того ж напряму. Цікавий букет - майже весь із листя й паличок, лише трохи лаванди додано. Скоріше чоловічий. Але й на жінці, яка курить, буде сидіти гармонійно.

На відміну від звичайного Al Shams, тут не майже-моно-уд, а більш багатий букет, теж по-своєму неординарний. Є присутність якогось кухонного духу, наче запах солоних огірків. І окрім уду дійсно є інша деревна нота, наче хтось дрів наколов. Якщо Al Shams - це просто сонце у ідеально безхмарному небі пустелі, то тут - поселення, або табір, підброжені від спеки овочі, тліючий удовий бахур у палатці. Люди ось-ось запалять дрова для приготування обіду, і звідкілясь доносяться чиїсь амброво-квіткові парфуми та аромат соусу зі спеціями, який залишався ще з минулої трапези.

Як і очікуєш від сильних арабських удових композицій - цей букет стійкий, шлейф добре вловимий. І його густота приємно вражає, як часто буває зі східними парфумами.

Цей аромат мені допоміг навчитися розрізняти ноту уду: виявляється, що у деяких парфумах заявлене як уд, насправді є сумішшю його й шафрану. А без шафрану він зовсім не такий "медицинський". Не думаю, що тут зовсім моно-уд, але ця нота все ж домінує. На одному сайті про цей парфум писав індус, що так пахне дійсно саме індійський уд. Для мене ж - як нове шкіряне взуття або шкіряно-деревний ароматизатор салону машини. Підкопчена деревна смола, дьоготь, тільки більш вишуканий, ніж березовий. І з якоюсь бруднинкою, що надає анімалістичного аспекту. Дохлі грибки у смолі, яку старе дерево виділяло, борючись із ними. Коли тільки наносиш - дуже смоляний. Схожий відтінок смоли можна почути в концентрованому маслі пачулі. Є паралель і з іншим абсолютно не солодким, майже не парфумерним деревним ароматом: Comme de Garsons Wonderwood. Але там зовсім не такі види дерев, як і у випадку з пачулі. Лише "норов" схожий.

Потім Уд Сонця стає м`якшим, хоча солонувата шкіряність залишається до самої бази. Це й не шкіряність насправді; у обробленій шкірі той самий запах присутній саме завдяки деревно-дьогтярним компонентам її обробки.

Спочатку, дивлячись на назву, думала - фатальна жінка? Готична павучиха? Але ні, шовк тут просто шовк. Не павутиння чи щось таке. Це гламурна модниця у пишній сукні з багатьох метрів шовкової тканини. Шовк її сукні золотавий, і сидить вона на фіолетовому бархатному дивані на якійсь заможній вечірці. Ось такі асоціації. Як і аромат на шкірі сидить помітно, шлейфово.

Чую тут бджолине молочко, чую базу і ванільність з Angel Mugler. Несподівано букет нагадує також Oriflame Mirage (чи той парфум, який Mirage копіював), гігієнічну помаду Carmex і якийсь лікувальний, але приємно пахнучий крем з 2000х, куди теж додавали (чи писали, що додавали) щось бджолине.

Можливо, Etat Libre d`Orange She Was An Anomaly теж в тему був би.

Маючи вінтажну Miss Dior, не відчуваю інтересу до нових версій та фланкерів, усі як один бідніших та хімозніших за вінтаж. Але цей мене зацікавив не як Міс Діор, а як моно-півонія, судячи по відгукам. І справді: тут впізнавана півонія, волога, схожа на троянду (але не копія). І навіть не дуже хімозна, як це часто буває з півонієвими ароматами. Підкреслена цитрусово-абрикосовим відтінком, а мускус тут не дуже сильний і не глушить собою квіткові ноти. Жаль тільки, що дуже нестійка, швидко злітає, і шлейф маленький. Але як моноаромат півонії цей парфум вдалий.

Полегшена, менш бронебійна версія L`instant Magic - на щастя, досі впізнавана, не дивлячись на нову формулу. Ірис тут все ще є, і багато, хоч із піраміди його й прибрали. Нот стало не набагато менше. Цей L`instant Magic менш магічний, коректніший, наче намагається наблизитись до повсякденно-масового легкого мускусного квітнячку типу Versace Bright Crystal. Якщо стара версія була "занадто" для офісу чи маршрутки, то нову можна вдягти навіть туди. І харизма аромату хоч і слабкішою стала, але збереглася. Звісно, стійкість і шлейф теперь середні, замість довгих. Цією "магією" вже не покористуєшся роками, випшикаєш швидше. Можливо, на це виробник і розраховує.

Який же він позитивний та свіжий! На старті - один в один сік апельсину, натуралістичний, наче прямо з дольки. Потім починаєш розрізняти мандарин та базилік, які на початку так чудернацько спліталися в апельсин. Виринають чай, плющ та якась ботва, наче лист томату, як у Садах Нілу від Hermes. Або ревінь. Але аромат міниться: то кулінарне листя, то знову цитруси та їхня цедра. Загальний образ - наче хтось влітку вирішив пообідати салатом з базиліком, і потім закусити цитрусами. А вітер такий свіжий, несе з клумби аромат півоній. І не спекотно - мабуть, самий початок літа. Добре ним буде пшикатись тоді, або ранньої весни, коли вже дуже по літу скучила. Не дивлячись на свіжачковість - аромат не злітає швидко, і досить шлейфовий, принаймні на мені. За це ще одна йому хвала.

Скоріше жіночий, не дивлячись на тверду ноту паленої карамелі (такий тут уд з бергамотом) на початку. Вона поступово стає тихішою, і тоді проявляють себе квітково-ягідні ноти. Особливо ягідні. Добре чую імбир як частину "паленого" акорду. Букет цього аромату - це така собі східна версія квіткових пірамід з гірчинкою, на зразок Estee Lauder Pleasures Intense. Не схожий на них, але напрямом близький. І більш делікатний, що цікаво. Від арабів чекаєш гучності, але тут шлейф хоч і довгий, та на мій нюх несильний. Чи то він не для кожного носа. У мене таке відчуття, що деякі ноти даного аромату потрапляють в мою "сліпу пляму" ольфакторного сприйняття. Сандал, наприклад; в мене з ним таке часто буває.

Коли гірчинка зовсім злітає - аромат починає нагадувати Escada Absolutely Me. Теж така легка м`яка малинка із ще більш невагомими квітами.

Якщо зазвичай уд змішують з шафраном, то тут його змішали з кмином, що звучить теж дуже чарівно й міцно. Нагадало сильну кминову ноту у Kenzo Jungle L`Elephant. Можна сказати, що тут скопіювали цю фірмову ноту Слона, й деякі інші його ноти. Але цей аромат усе-ж таки простіший і легший. Кмину тут стільки, що уд не на першому місці, як це часто буває в удових ароматах, а десь лише на підспівках. Інші ноти теж чутно, особливо амбру та апетитну цитрусову шкірку. Концентрована східна екзотика (причому швидше індійська, ніж арабська), спеції й трави, і несильний, м`який уд. Мені сподобався, бо дуже люблю Слона Кензо і спецієві аромати.

Сильні уд і шафран, солона дегтярність, ваніль, і якась пом`якшуюча нота - чи то квіткова, чи то боби тонка. Інші ноти теж відчутні. Багатий та густий удовий унісекс, ближчий до чоловічих. Брутальний на початку, більш витончений потім, але усе одно наче запах закопченого чорносливу і тліючого багаття, куди накидали дрів та віток з різних екзотичних дерев. Якщо хтось шукає добре чутний уд в оточенні не менш суворих нот - цей аромат досить-таки задовільняє цю потребу. І уд тут не дуже "медицинський".

Соковитий теплий цитрус, як у Kenzo Jungle le Tigre. Яскрава хвоя - давно таку не зустрічала я у парфумах! Загадкова смолистість - не тільки хвойна. І все це красиво підкреслене іншими нотами. Дуже нестандартно, дуже унісексово як для початку 2000-х. Комусь здається різким, але цей аромат однозначно запам`ятовується. Він наче колискові з вечірніх телепередач дитинства, і дитячі сни з чарівним, наче намальованим, вечірнім небом і такими близькими зірками, несхожими на справжні. І серед тих зірок у дитячому сні коїться всяка чудасія.

Дизайн флакону в мене асоціюється з якимось ретро, із відтінком початку чи середини минулого століття, наче передаючи спогад про відчуття дива у минулих поколінь. І, звісно, цитрусово-хвойна композиція нагадує про Новий Рік, коли прийнято хоча б згадувати про дива. Здається, я на комусь цей аромат чула саме на новорічному евенті, ще у 2000-х. Просто не знала тоді, як він називається.

Той випадок, коли шкіра, хвойні дерев`яшки та смоли утворюють аромат, схожий на копчену вишню. Мені таке вже траплялося у Lattafa Raghba. Тільки аромат від Trussardi далеко не такий солодкий, в ньому цукру нема взагалі, на відміну від досить кулінарного Raghba. Тут лише вишнево-сливова солодинка трохи, і та - лише ілюзія.

Моно-шкірою аромат не є, шкіра тут у багатому букеті інших нот, і звучить це все дуже по-східному, у дусі арабської парфумерії, як уже було зазначено вище. Але знайшлися і наші місцеві асоціації. Це шкіряна куртка, до якої причепився запах чаю масала, глінтвейну і диму дрів з вишневого дерева. Коли людина (не важно, якої статі. Тут справжній унісекс) добряче прогулялася по зимовому святковому ярмарку. Не дивлячись на "арабський" букет і густе звучання - аромат негучний. Стійкий, але останні пару годин кедрова база тримається дуже близько до шкіри.