Etat Libre d`Orange She Was An Anomaly

Це любов ❤️ Чудовий, "м`який", затишний. Нагадує аромат мигдалевого молока, пудри та книжкових сторінок. Двоюрідний брат L`Eau Papier та Not a Perfume, але у цих двох мені завжди заважає якась різка дихлофосна нота у залишку, чого немає у ідеально зібраній аномалії. Тихий, але не злітає швидко - подобається наносити саме на волосся та іноді ловити ці нотки протягом дня

Пахне помадою нiжною...але за вуаллю якоюсь...загадковiсть..нiжнiсть..цiкавий

Для мене це чудовий ніжний аромат на повсякдень, він не кричить і сидить близько до тіла, але коли рухаюсь - нагадує про свою пристуність. Тут ірис не солодкий, а зі свіжими нотками та деревом, подобається відчувати його на собі)

Ароман-містерія, аромат-марево. Його ніби немає, але він є і час від часу нагадує про себе абсолютно невловимою, мінливою пудровую красою, цей аромат, як повітря, його не відчуваєш, але точно знаєш, що воно є. Для мене це справжня аномальна краса, тому що цей аромат зовсім не схожий на інших представникиків пудрово-мускусно -ірисового напрямку. Це дуже ніжна прозора історія про ірис, чистоту і довершеність, це аромат Психеї, душі, він про щось зовсім не із земного світу. Дуже витончено, елегантно, універсально і, як недивно, самодостатньо. Незважаючи на прозорість - це дуже шлейфова і стійка композиція (на пальто носила майже дві доби). Моя невловима закоханість❤️. Мрію про цю аномалію у колекцію.

Ніжна морковно-мускусна, трохи ладанна пудра. Сором язлива і мінорна, наче людина, яка боїться виходити з дому. Аромат наче й присвячений видатній співачці, але аури публічності тут немає. Він багатий і загадковий, але треба прикласти деякі зусилля, щоб вловити усе його багатство. Сидить близько до шкіри. Один із небагатьох парфумерних букетів, який я б назвала сумним.

Я його чую як сильно розбавлену рідину для зняття лаку((( Не розумію, як таке можливо, зі сприйняттям інших молекулярних ароматів все гаразд. А цей зовсім тихий, незрозумілий, розбавлений ацетон для мене 😑

Etat-Libre-d-Orange--She-Was-An-Anomaly поклали в подарунок на кремчику та влучили в саме серце. І це самий правдивий аромат старих книг для мене. Як из Бібліотеки Маржели витягнули всю солодкість і це стала Аномалія. Спочатку такий сухий, навідь унісекс, але з кожною годиною солодшає, чую м‘який ніжний мускус і трішки ваніль. Дуже стійкий, тому може набридати, не для поціновувачей свіжих колоней. Та в цілому приємний та універсальний парф.

Он очень телесный, сандалово-ирисовый, немножко груши вначале и амбретты. И много много пушистых мускусов. Он как облачко.

Сандал тут сливочный и пижамный, как в Ромашке Gucci.

Громкий, и если попадет на ткань будет долго и отчетливо фонить. Очень комфортная и уютная штучка💔 невозможно надышаться

Они такие странные... иногда я слышу ирис, а иногда это пудровый Нарцисо Родригез. Они то появляются, то снова исчезают. На одежде стойкость какая-то нереальная. 2 день уже. На коже более умеренная, душем смыть несложно. В этой аномалии очень уютно. Хоть я и являюсь поклонником хардкорных ароматов, но даже тут задумалась о целой бутылке. Потому что их легко носить. Такой аромат можно «надевать» когда вообще все надоело и хочется отдохнуть.

Не думаю, что есть люди которым он не понравится или не подойдёт. Тк найдётся для него время и место всегда :) даже просто приятно каждый день дома пользоваться.

Мне кажется, весьма подойдет для подарка при чем как мужчине так и женщине. Занятный факт, что создавался этот аромат с участием искусственного интеллекта (ИИ внёс в него передоз некоторых элементов) поэтому играет он «волнами», не сидит плоско одной нотой, а скорее переливается.

Полная пирамида:

Танжерин образует стартовый аккорд композиции, в сердце ─ Белые цветы и Ирис; базу составляет Кедр, Кожаный аккорд, Мускус, Сандал и Ваниль.