Коментарии пользователя CBRCleopatra

У парфумерних джунглях Слон є слоном серед інших. Його неможливо не помітити і не почути. До мене він проситься восени, коли хочеться тепла. Не знаю, чому саме тільки Слон і Тигр увійшли в колекцію, але зважаючи на присутність і вплив, навіть одного Слона достатньо. Я люблю цей аромат, хоча є декілька схожих за напрямом і нотами. Без нього моя осінь була б трохи біднішою і менш яскравою.

Ну, мене трохи рознесло в сезонах. Бо Мавка більше асоціюється з Івана Купала, -трави, квіти, вода і вогонь ( взагалі мавок в Енциклопедії Дари Корній 28 - і для кожної можна підібрати парфум, якщо буде бажання). А Геловін більше подібний до Велесової ночі ( з листопада до грудня земля і природа готується перепочити). Тож вайб у першому випадку літній, травно-квітковий, а у другому - осінній, деревний, спецієвий.

А чим насправді пахне ніч Всіх святих? Або ніч Самайн, яка була повʼязана з шануванням мертвих ( чисто язичницьке свято, яке церков перетворила на ніч вшанування святих, або святкування торжества). Тому, символьними у ароматичному оформленні можуть бути присутніми аромати свіжості овочів і фруктів, завʼялих квітів, воску, ладану, землі і мху, і вогню ( а може, спецій, на кшталт перцю, що уособлює гаряче дихання полумʼя). Мені якось потрапив до рук аромат Linari Fuoco Infernale - де були присутні ноти берези, сірої амбри, шкіри, мирта, кориці, олібанума і майорана з гвоздикою. Аромат Мавки лісової. Але замість полумʼяного і шаленого він виявився тихим і гірким, ніби церква після служби ( свічки згоріли, квіти повʼяли і лише суворі лики на стінах застигли у печалі). Така собі замальовка.

Вітаю. Трохи лірики - із зниженням температури частіше шукаю аромати з осіннім вайбом: Фордівські трюфельні нотки, грибні і мшисті акорди, Лаудерівську гірку хризантему і всі алкогольно- шкіряні важковики. Точно знаю, що у листопаді полізу за інфернальним ладаном, а там вже підтягнеться кондитерська разом з кавʼярнею ( вистачить до Різдва і навіть китайського Нового року).

Красно дякую, зрозуміла, чому у мене взагалі нема ніяких стосунків з переліченими ароматами ( колись давненько тестувала Kirke, але була неприємно здивована різницею між тим, що відчула і про що писали у коментарях). Деякі аромати навіть на відстані викликали ледь не фізичну реакцію організму :(, тому підпали під табу. Згодна з думкою, що перейдено поріг толерування хімічних сполук ( а їх почали масово винаходити замість природних речовин). Тому тепер вчать не на парфумера, а на хіміка, але від цього носу не легше. Тому всі мої парфуми " з пробігом" люблю ніжно, бо в них ситуація протилежна теперішній ( 1-2 % хімічні сполуки, 98 % натуральні, а не навпаки).

На піднос поклали все, що нагадує східні десерти і прикрасили хімічним замінником квіточок невідомої породи ( які у відчуттях медоносні). Алкоголю нема, є кокон, ніби сплетений із солодкої вати, трохи підгорілої на краях. Ні з чим не порівнюю, просто зігріваюсь доступними краплями східно-гурманського напряму. На одязі звучить тендітно, ніби парфумерна димка. Сподобався.

Осанна осені, а не аромат. Коли стає трохи прохолодніше, розкривається надламаним стеблом хризантеми, гіркувато- свіжим подихом осені. Як можна зробити це диво? Не знаю, про яку оранжерею йдеться, я бачу доріжку розквітлих хризантем на дачі, присипаних дощем.

Було цікаво прочитати про Кримінальну туберозу. Я радісно схопила тестер у Sephora, була десь у турі, здається, у Ніцці. Назва мені припала до душі, але я навіть не здогадувалась, що ця квіточка вміє вбивати. Ото мені було зле... Це ледь не єдиний випадок у моєму парфумерному житті, коли хотілося скинути шкіру, немов змії, бо нічим той запах не змивався ( до речі, а як все ж таки можна позбавитися парфуму, який не прийшовся до носа?). Я після цього почала уважніше читати про аромати, від яких " ахаєш" або "фукаєш", і назбирала собі список з 5-7 інгредієнтів, від яких не фанатію. Але, як показав подальший досвід, приборкана тубероза ( під грубою шкірою чи забита удом) може зіщулитися і не проявити свою міць, але додати якийсь цікавий акцент. Зразу не згадаю, але мені навіть сподобалася історія про забуту в шкіряній сумці зірвану квітку туберози...

Ну що сказати? Дуже вдалий аналог, особливо на початку. До речі, оригінал купувала в спеціалізованому бутіку, і обидва рази враження були різні, в перший раз мені мало поклали тропічного фрукту, лише уд з присмаком шкіри, а потім - маракуї було багатенько, тому уд зачаївся в куточку. Так от, єдина відмінність економічно поміркованих варіантів відомих брендів в їх нетривалісті і слабкій проєкції. Після гучного старту через 1-2 години аромат не чують навіть дуже чутливі до запахів люди. І тут я в розгубленості - бо на якомусь етапі зрозуміла, що 6-7 годин гучності і маракуйності теж занадто.

Дякую за допис, дуже цікаво. Осінь дощова абсолютно міняє звучання деяких парфумів - мені подобається, що вони починають звучати інакше. Цікава думка парфумера Boclet про те, що аромат повинен бути ніби зігріваючий светр, хоча я відчуваю його більше ніж шарф. Цікаво, що наявність спецій в ароматі додає інтенсивності сприйняттю - я навіть починаю відчувати кольори. Тому осінні аромати просяться в рудій та червоно - коричневій гамі, на кшталт Habanita. Помітила, що багатьом вона припала до душі, думала про причину. Мені здається вона подобається тому, що дуже багатолика, нюансна, навіть несподівана, в залежності від погоди і настрою. А як Вам здається?

Неймовірний. І парфум, і парфумована вода викликають цілу гаму емоцій, ця Азія немов гарна музика, яка огортає тебе хвилею почуттів, різнобарвних видінь і немов теплими обіймами огортає тебе цілий день ( і тихо шепоче вночі). Це справжня дорогоцінність у світі високої парфумерії. Шукаю туалетну воду, бо колись пропустила вже насолоду від іншого парфуму, подумала, що туалетка не "дотягне" до більш насичених версій. Була неправа.

Кілька думок про парфуми "поза часом". Назви не даю, бо багато з цих парфумів вже не випускаються і нема сенсу їх комусь рекомендувати. Чому я люблю саме вінтажні аромати? Точніше, аромати 70-80 років. Тому що я вважаю цей період особливо продуктивним з точки зору випуску нових ароматів. А потужна конкуренція сприяє якості. Тому ті аромати, що продовжували випускати - отримали свої нагороди саме тому, що мали щось особливе і неповторне. Часто пишуть, що вінтажі старомодні. Не знаю чому, адже мода повертається кожні 20-30 років і нове - це добре забуте старе. Вінтажі - це чорно-білі фільми, це джаз найвищої якості, це красиві флакони і аромати, що несуть емоції. Це насолода, тиха радість і медитація краси.

З мого досвіду, чиїсь враження не допоможуть визначити компоненти, які включають в урівняння хімію шкіри. Кастореум, сіра амбра, уд, жасмин та тубероза... У композиціях вони ще й підсилюють одне одного. Але методом пізнання згодом зрозумієте, що "свербить", або дає "гіркоту". У мене це ангелика, тобто дягель, полин, і тубероза з лілією. Тому обходжу їх десятою дорогою, ігноруючи всі коментарі про звабливість, сексуальність і глибину. Тому тільки метод проб і помилок дозволить намалювати більш-менш прийнятний перелік нот чи компонентів.

Є така чудова організація - АА називається, тобто анонімні алкоголіки. Ну ті, що вчаться жити радісно і без залежності. Там, у групі, ти можеш чесно розказати, як зависаєш на сайті мрії о 3 чи 4 годині ранку, чи готовий купувати омріяне навіть тоді, коли є всі підстави цього категорично не робити. Людина слабка, і шукає можливості знайти собі "куток спокою і насолоди", особливо у моменти виснаження і втоми. Як би ж ці хвилі забуття могли вирішити наші проблеми...Але, як людина з скелетами, пардон, флаконами у шафі, я розумію, і співчуваю, і радію хоча б тому, що теж належу до цього дивного племені, і ледь стрималася, щоб не коментувати щось на парфумерному сайті о 3 годині ранку...

Схоже чи нагадує - це перший крок до розуміння своїх уподобань. Колись зупинила жінку на вулиці, запитала в маршрутці - висновок: альдегідні парфуми - мої. Потім пішла серія шкіряних, не дуже жіночних - зібрала схожі, почала перебирати, замша з фіалками, чи шкіра з малиною. Настав час гурманіки - пройшла шлях від аромату печива до цілої кондитерської. Потім пішли нео- хімічні експерименти, виявилося, не моє. Але шлях пізнання дуже захопливий - різні нюанси, додані ноти, експерименти відомих "носів" - все це робить розпухлу колекцію не просто накопиченням, а майже науковим пошуком. Принаймні, я так себе заспокоюю. В дописі є відповідь на питання про схожість ароматів і про мрію. Мрія - це те, що перевершить все те, що ти маєш.