Коментарии пользователя CBRCleopatra

З думою про арабські бренди. Для нашого, східно-європейського носа, всі арабські бренди звучать занадто насичено. У мене є своя версія, чому чисто арабське звучання ( а не переспіви відомих ароматів) не завжди позитивно сприймається. Клімат теплих країв, їх рослинність і сезонність явно не нашому боці. І, звичайно, в цьому кліматі звучання аромату на шкірі і взагалі умащування тіла більш інтенсивне. Компонентність і натуральність теж грає певну роль ( хай там як, але мені здається, що компонентів у них набагато більше і більшість з них натурального походження). Культура використання повсякденних ароматизаторів давня і інтенсивна. Олійки, втирання, куріння... Щось читала про ароматні знаки і підказки протилежній статі. Це вже культурні феномени. Мої зустрічі з автентичними арабськими маслами - ольфакторний шок. Жити в такому коконі можна лише тоді, коли тренуєшся з дитинства. Окрема тема - флакони ( навіть у одного бренду мішанина як на базарі - інколи просто дивуєшся, як вони це погодили)- на такі флакони треба не окремі шафи, а окремі квартири.

Якось так вийшло, що нещодавно у мене зійшлися всі три тренди в одному парфумі. Замість троянди 4) ніс вибрав трояндове 6) дерево, ще й у оточенні окурювань ( миро, ладан ?), що повністю у стилі 5) східних ароматів ( які нікуди не зникали, бо бізнес є бізнес). Бренд Ojar заснувала якась шейха ( але я впевнена, що вона навчалась десь у Європі, тому аромати є відображенням цих мандрів між Сходом і Заходом). Беру на пробу все що Encense чи Incense і все, що Сuivre ( походить від мідної курильні, очевидь). Цей аромат сподобався, але він немилосердний, тому є версія в олійці і парфумованій воді. Ще раз впевнююсь, що тренди циклічні ( повертаються кожні два десятиліття).

Ну дуже красивий: я обожнюю всілякі відтінки трояндового дерева і елемі, присипаних пряними нотами курінь і ладану. Але для оточуючих це шок для носа: багато хто починає чхати. А у мене зараз питання - чи взяти парфумовану воду ( гучна) чи олійку ( тихіша). Обидві не потягну ( хоча є акція).

Дякую, було цікаво. Я не думаю, що можна винайти щось абсолютно нове у парфумерії, але розставити акценти - то цікава тема. Я подумала, що лавандовий лате має право на існування, хоча лавандові ноти у мене чітко лягали на чоловічий вайб. А ось деяким не вистачає запаху помідорної ботви, чи органічного огірка. Хтось ностальгує за вінтажним шампунем " Кря-кря", кремом " Бархотні ручки" чи запахом німецького пупса. Є такі цікаві тригери ( як позитивні, так і не дуже), що можуть запустити подорож по хвилям памʼяті. Мене особисто останнім часом тягне на квіти і фрукти. Конвалія, жасмин і липа ( ну ще і мімоза, трохи декадентська) - мої чемпіони по пошукам. Із фруктів подобається переспілі дині і груші ( які хочеться зʼїсти на березі моря, на додачу до скибки спілого кавуна). В описі заховані реальні коментарі до ароматів, які дуже неочікувано вийшли на згадані вище асоціації. Навіть не знаю, як можуть називатися такі парфуми, можливо " Вибух з минулого", " "Ігри розуму", " "Сік і мʼякоть", "Кремі".

Каноллі 2. Існує багато інтерпретацій фрази: "Кинь пістолет, візьми каноллі". Але найбільш розповсюджена - каноллі уособлює сімейні цінності членів мафії. Робота- роботою, замочив відступника, виконав свій обовʼязок, йди додому, до жінки, і не забудь купити їй смаколиків. Цей контраст і викликав шалену реакцію.

Каноллі присвячується: той славнозвісний сицилійський десерт просто прикрасить останній кадр. Я особисто полюбляю безе, але перевірила ноти і пропоную гурманський аромат Une Nuit Nomade Sugar Leather. Каноллі - це і шоколад, і какао, карамель і винні нотки італійського вина або лікера.

Спробую трохи переписати кліп - у феміністично-реалістичному напрямку. Отже: музика і слова ті ж, відеоряд трохи інший. По-перше, здається мені, що білявка в гарній спортивній формі вже у пошуку ( нащо качатися і розтягатися, і куди подіти золоту вечірню сукню?). По-друге, іншого, крім якогось андрогінного і політкоректного, мінералізованого парфуму - у басейні, спортзалі та диких танцях- не бачу. По-третє, щоб розширити жіночу авдиторію, і не згубити гарний меседж, пропоную уявити на місці білявки жіночку середніх років, у милому домашньому вбранні, з пилососом ( сучасним аксесуаром). Бо та молода ще не доросла до нормального життя з повсякденним побутом. Тепер все на своїх місцях - діти у закордонних школах, старий бабій знову погрожує розлученням, чудова фазенда невздовзі буде виставлена на продаж. Але є парфуми, ніяких шкіряних чи алкогольних нот, боронь боже. Щось квіткове, лілейне чи трояндове, чи, може, туберозне...Бо колись ця жінка теж була свіжою квіткою, до якої зліталися бджоли... і танцювати вміла, і зваблювати теж... А тепер вчиться розмовляти сама з собою, бо поруч нема того, хто б її слухав.

Особлива подяка за малюнки з музею, вражає той факт, що вибухово спрацьовують саме ті релізи, де є синергія концепції, формули і флакону ( плюс видовищної реклами). До речі, на той час було багато конкурентів у напрямку спецієвих, східних ароматів. Але формула виявилася дійсно розкішною. Я познайомилася з ароматом, коли він святкував свій перший десяток, і, чесно кажучи, сьогодні я вже, мабуть, не змогла б витримати його вибухової енергії. Попри всю недоречність цього подарованого мені аромату ( не до театрів тоді було і красивого життя), він прикрасив моє буття і став одним з небагатьох топових у моєму списку. Життя переформульованого Опіуму продовжилося цікавими фланкерами, які намагалися допасувати аромат до потреб нової аудиторії ( але часи театралізованих, артхаузних важковиків вже минали). Було б дуже прикро, якби пан Лоран поступився і замість легенди народився якийсь невиразний і неуспішний аромат. Хоча, якщо за будь-яку справу беруться справжні майстри, можна очікувати дива. А коли майстри ще і конкурують, народжуються легенди...

Рік почався з плачу Ярославни ( температура, загальна невизначеність і розгубленість). Точний звіт стосовно свого непрактичного хобі не веду, бо це справа трохи містична. Відкриваю шафу - і ніби в парфумерному відділі, якісь незнайомі назви і забуті флакони, а рука все одно тягнеться щось замовити, бо прочитала щось цікавеньке на ніч...З приємного, відвідини реального парфумерного магазину не викликали бажання про щось копати далі ( хоча пішла з повними кишенями пахучих стрічок). Життя наше таке, що мені зараз зайшла навіть квітка- отрута під назвою тубероза, а це означає серйозний катаклізм ( хоча і такий вже був на днях у вигляді північного сяйва). Знову з сумом оглядаю свої багатства і вдячна лише тому факту, що вони були в моєму житті, але сьогодні ці милі спогади перекриті нашою суворою реальністю.

Вирішила пофантазувати. Ось отримала я від жінок свого роду у спадок флакон парфумів з кількома краплями на дні. Що вони розкажуть мені про них? Точно знаю, що аромати ( тим більше дорогі) дарували, напевне, чоловіки, які в парфумах не тямили.Тому мої жіночки що мали, те і вдягали. А я свої парфуми здобувала так, як ми підбираємо гардероб. Звичайно, були і подаровані, але переважну більшість шукала. Я- незвичайний кейс, туалетного столика з люстерком, для якого колись підбирали парфуми напоказ, нема, а є шафки, де можна побачити різні флакончики. Що цікаво, у одного парфумерного будинку були вишукані флакони і прості колби- футляри ( бо деякі примудрилися продавати парфуми дешевше навіть на авіарейсах, і тому і вигляд, і ціна були разюче різними). Я дуже люблю гармонію між флаконом і рідиною в ньому ( це стосується і кольору пакувального футляру), а ще дуже прискіпливо ставлюсь до назви ( і концепції загалом). Колись у фігурному катанні ставили бали за техніку, і за артистизм. Мені ідея підходить. Я б додала ще концептуальність. Деякі аромати були не вторинними, а революційними. Так, флакон Cacharel LouLou випередив свій час на багато років. Хочете дізнатися більше, шукайте Hall of Fame FiFi ( не FIFA), там є багато цікавих речей.

Щось, мабуть, пороблено. Не люблю туберозу, але ніжний садовий жасмин - моя слабкість. І ось чую тут цей весняний, солодкий аромат білої квітки. І це дивно, бо загалом- це не моя тема. Але після багатьох роздумів вирішила насолодитися цією квітковою завірюхою, щоб наблизити весну. PS Концентрація - туалетна вода - більш ніжна, грайлива, але дуже тиха, не чутно за дві години. Хоча перші 30 хвилин - розкішні. Парфумована -більш інтенсивна. Виявилося, що оточуючими аромат відчувається досить гарно. Взагалі виявився досить манким, розкривається по-різному, викликає залежність. З перцем.

Вміє пан Біш "зашифрувати" ніби то знайомі компоненти. Не хотіла навіть тестувати квіточку туберозу, але після сліпого затесту вибрали її, астральну і приборкану. Нема її там, хоч ріжте. Є нижній регістр, глибокий резонанс невідомої квітки, що завʼяла у шкіряному заплічнику. Цей абсолютно незупинний молодий парфумер грає на нервах публіки і опліднює парфумерні будинки своїм життєспроможним творчим сперматозоїдом. Тридцять пʼять парфумів лише за 2025 рік! І з них десяток в різних жанрах і напрямках. Унікум.

Хочу додати кілька цікавих фактів. Я не маю парфумів від Родрігеса ( можливо, саме його славнозвісна любов до мускусів зіграла певну роль), але за невеликий проміжок у 25 років його імʼя стало широко відомим, а парфуми називають новітньою класикою. Моє бачення успіху : на відміну від будинків, де парфумерна справа переходить з покоління в покоління, американський шлях - вчитися у найкращих. До речі, перший парфум For Her було зроблено у співробітництві з Shiseido, які стали потім його дистрибʼютором ( і тут можна згадати злет Serge Lutens, який також починав з ними). Друга причина - новітні тренди 2000-х поєднали французьку класику, американську суміш смаків і загадкові східні інгредієнти. Насамкінець, у Родрігеса були Музи, які натякали на особливість внутрішнього світу жінки ( а не просто красивої жіночки, трофею чоловіка). І Мішель Обама, яка активно просувала його парфуми, цей концепт також засвідчила.

Можливо, потрібна мацерація, бо сандал у купі з жасмином поглинають троянду. Поки що любові не виходить. Але так інколи буває. За настроєм трохи косметичний або кондитерський аромат, за відчуттям - теплий і затишний.

Продовжую сеанси аромотерапії не для слабкодухих. Донна Шипрівна, величний, аристократичний парфум 80-х років. Для своїх щедрих, "занадто" галасливих 80-х ( зачіски, одяг і музика) ця донна була театралізовано і вишукано сплетена. Що я відчуваю сьогодні? Коли я одягаю цей аромат, то відчуваю себе особливою, бо так творили парфумери тих часів.