Общая информация о пользователе CBRCleopatra

У парфумерних джунглях Слон є слоном серед інших. Його неможливо не помітити і не почути. До мене він проситься восени, коли хочеться тепла. Не знаю, чому саме тільки Слон і Тигр увійшли в колекцію, але зважаючи на присутність і вплив, навіть одного Слона достатньо. Я люблю цей аромат, хоча є декілька схожих за напрямом і нотами. Без нього моя осінь була б трохи біднішою і менш яскравою.

Ну, мене трохи рознесло в сезонах. Бо Мавка більше асоціюється з Івана Купала, -трави, квіти, вода і вогонь ( взагалі мавок в Енциклопедії Дари Корній 28 - і для кожної можна підібрати парфум, якщо буде бажання). А Геловін більше подібний до Велесової ночі ( з листопада до грудня земля і природа готується перепочити). Тож вайб у першому випадку літній, травно-квітковий, а у другому - осінній, деревний, спецієвий.

А чим насправді пахне ніч Всіх святих? Або ніч Самайн, яка була повʼязана з шануванням мертвих ( чисто язичницьке свято, яке церков перетворила на ніч вшанування святих, або святкування торжества). Тому, символьними у ароматичному оформленні можуть бути присутніми аромати свіжості овочів і фруктів, завʼялих квітів, воску, ладану, землі і мху, і вогню ( а може, спецій, на кшталт перцю, що уособлює гаряче дихання полумʼя). Мені якось потрапив до рук аромат Linari Fuoco Infernale - де були присутні ноти берези, сірої амбри, шкіри, мирта, кориці, олібанума і майорана з гвоздикою. Аромат Мавки лісової. Але замість полумʼяного і шаленого він виявився тихим і гірким, ніби церква після служби ( свічки згоріли, квіти повʼяли і лише суворі лики на стінах застигли у печалі). Така собі замальовка.

Вітаю. Трохи лірики - із зниженням температури частіше шукаю аромати з осіннім вайбом: Фордівські трюфельні нотки, грибні і мшисті акорди, Лаудерівську гірку хризантему і всі алкогольно- шкіряні важковики. Точно знаю, що у листопаді полізу за інфернальним ладаном, а там вже підтягнеться кондитерська разом з кавʼярнею ( вистачить до Різдва і навіть китайського Нового року).

Красно дякую, зрозуміла, чому у мене взагалі нема ніяких стосунків з переліченими ароматами ( колись давненько тестувала Kirke, але була неприємно здивована різницею між тим, що відчула і про що писали у коментарях). Деякі аромати навіть на відстані викликали ледь не фізичну реакцію організму :(, тому підпали під табу. Згодна з думкою, що перейдено поріг толерування хімічних сполук ( а їх почали масово винаходити замість природних речовин). Тому тепер вчать не на парфумера, а на хіміка, але від цього носу не легше. Тому всі мої парфуми " з пробігом" люблю ніжно, бо в них ситуація протилежна теперішній ( 1-2 % хімічні сполуки, 98 % натуральні, а не навпаки).

На піднос поклали все, що нагадує східні десерти і прикрасили хімічним замінником квіточок невідомої породи ( які у відчуттях медоносні). Алкоголю нема, є кокон, ніби сплетений із солодкої вати, трохи підгорілої на краях. Ні з чим не порівнюю, просто зігріваюсь доступними краплями східно-гурманського напряму. На одязі звучить тендітно, ніби парфумерна димка. Сподобався.

Осанна осені, а не аромат. Коли стає трохи прохолодніше, розкривається надламаним стеблом хризантеми, гіркувато- свіжим подихом осені. Як можна зробити це диво? Не знаю, про яку оранжерею йдеться, я бачу доріжку розквітлих хризантем на дачі, присипаних дощем.

Було цікаво прочитати про Кримінальну туберозу. Я радісно схопила тестер у Sephora, була десь у турі, здається, у Ніцці. Назва мені припала до душі, але я навіть не здогадувалась, що ця квіточка вміє вбивати. Ото мені було зле... Це ледь не єдиний випадок у моєму парфумерному житті, коли хотілося скинути шкіру, немов змії, бо нічим той запах не змивався ( до речі, а як все ж таки можна позбавитися парфуму, який не прийшовся до носа?). Я після цього почала уважніше читати про аромати, від яких " ахаєш" або "фукаєш", і назбирала собі список з 5-7 інгредієнтів, від яких не фанатію. Але, як показав подальший досвід, приборкана тубероза ( під грубою шкірою чи забита удом) може зіщулитися і не проявити свою міць, але додати якийсь цікавий акцент. Зразу не згадаю, але мені навіть сподобалася історія про забуту в шкіряній сумці зірвану квітку туберози...