Коментарии пользователя CBRCleopatra

Дякую за можливість порівняти різні рекламні ролики, було повчально. Стосовно останнього ролика у мене є кілька ( можливо, трохи запізнілих пропозицій - років на 15 :). От якби бюджет був рівно такий, як у минулих 15-20 секундних відео, а не мільйонний, вартий художнього блокбастеру, я б запропонувала залишити останні секунди цього чудового чорно-білого фільму, з місця, коли з платформи на воді видно, як гордовито піднімається з води Тадж- Махал. Головну героїню категорично поміняти, бо образ Мумтаз Махал пасував би лише Айшварії Рай ( вже відомій на той час). Флакон у кінці категорично не показувати ( бо це повинно було б стати інтригою). Тільки за такої умови, плюс флакон чорного кольору, хоч трохи був би виправданий скажений рекламний бюджет. До речі, зашалімарити молодих і багатих наташ не вийшло, бо молодіжна версія замість буквального значення " володарка садів" виявилася " володаркою кавʼярні - кондитерської".

PS Дрібку перця додам. Велика історія кохання дійсно виглядає епічно. Чоловік дійсно любив свою жінку нестямно ( хоча вона була третьою, уславилася як доброї вдачі і розумниця).Ну а те що почала з 20-років народжувати дітей, всього 14, та ще й померла від післяродової лихоманки, теж вважалося проявом кохання -як на мене, її життя виглядає сексуально лише у ролику.

PPS Не знаю як, але простий допис про парфум може викликати ланцюгову реакцію думок. Той неперевершений Тадж-Махал, оспіваний у віршах і поемах, було збудовано за рахунок 2 мільйонів життів простих індійців, що зубожіли і померли від голоду ( внаслідок марнотратства вбитого горем Шах-Джана). Будівництво цього дива обійшлося майже в $ 1 мільярд в перерахунку на сучасні ціни. І як завжди в історії і навіть нашій сучасності, від карколомних і інколи божевільних ідей впливових особистостей потерпають мільйони простих людей.

Вітаю, чудовий допис, прекрасні фото. Це ностальгічний аромат, який я чесно одягала і мліла від щастя багато років тому. Я розумію, що хвіст фланкерів - дійсно бажання втримати для сучасників ауру легенди. Але мода на східні важковики відійшла, і залишилося бажання колекціонувати флакони. У мене 3 ( великі і маленькі, вони самі по собі витвори мистецтва). Визнаю, що аромати в них - бліда тінь того, що було оригінальним, і навіть того, що памʼятаю я. Але на парфумерному Олімпі місце для Shalimar зайнято по великому праву всіх дотичних геніальних творців.

Досить цікавий досвід- з заявлених нот відчуваю квіти і мускус. Взагалі з останнім дружби не виходило, сподівалася, що шкіряний акорд збалансує його. В результаті - щось дійсно змішалося і видало досить незвичне звучання. Мені звучить папірусом, засушеним листям. Цікавий екземпляр.

Не дочекалась зниження температури. Набридло вишукувати легкі і невагомі аромати з нотами трав та квітів. Але літо - це й медова солодкість і фруктова ароматичність, інакшими словами, час повертати гурманіку. Люблю цього клонованого янгола ( ось так і назвали прямолінійно, без викрутасів). Що відчуваю? Не дуже солодкий, медовий, десертний аромат. Люблю я цей напрям тому, що відчуваю себе ніби на ніжній хмаринці, серед безжурного, синього простору. Аромотерапевтичний янгол, дякую.

Приєднуюсь до відгуків ( які я уважно вивчаю, але вже після проб). Була розчарована тим, як мені не прийшлися до вподоби 6 з 8 пробників шанованого будинку. Лише два мені більш менш сподобалися. І гранат (Melograno) на першому місці. Це і виявився бестселер марки. І тут я радію тому, що це сучасний шипр. Не дуже шанований парфумерний жанр в наші дні. Стосовно гучності, пишуть, що аромати відчутні досить довго. Я, на жаль, перестаю їх відчувати, лише натяком чую годин 6. Але, в ретроспективі, бувалі парфманʼяки, мабуть, з часом втрачають відчуття більш інтимних, натуралістичних ароматів, особливо коли звикли до вибухових довгограїв. Це щось на кшталт рок-музикантів, які весь час сидять поруч з багатоватними колонками і стають тугими на вухо.

Ми з Вами сиділи в одному залі, слухали Діву босоногу, яка ще й курила на сцені. Але їй було можна робити все, що завгодно, таку вона принесла світу хвилю музичного задоволення. І чомусь два аромати Roberto Cavalli cпали на думку, поки слухала її напів-забутий голос, Serpentine і Oro. Вони гарячі і звабливі, теплі і чуйні. Геть не сексуальні, бо не гарним тілом брала за душу Сезарія, а самою душею торкалася до душі.

Це не аромат молодого мачо, це мудрий, досвідчений чоловік, який уже пройшов через багато чого. Він не потребує гучних аксесуарів або демонстративної мужності. Його харизма — у спокої, у голосі, у ході, у стриманому погляді.

Цинік: пенсіонер? середній клас? харизма ще є, але і онуки вже теж намалювалися. а чи є у нього коханка чи якась жінка, для якої він продемонструє свою мужність і цей парфум. Це аромат для вечірнього костюма та шкіряного крісла у старому кабінеті, для ділової зустрічі, де важливі не слова, а присутність, для пізньої вечері в тиші, де музика грає тихо, а співрозмовник — уважний та розумний.

Цинік: навіщо вечірній костюм, у шкіряному кріслі можна сидіти і в халаті, це теж харизматично. на ділову зустріч краще не одягати шкіряний аромат, не дай боже у когось алергія, або збави боже, астма. співрозмовник - це він чи вона? Взагалі, скільки метросексуалів з середнього класу вибере цей парфум, і чи 200 євро за пляшку окуплять всі зусилля ( хоча ні, це ж ШІ намалював задешево таку чудову картинку, начитався бо зна чого). Ой, все ж таки дописав, Підходить чоловікам 30+, що цінують внутрішню силу та тонкий стиль. Тоді піде за 130 євро.

Пісня дуже динамічна, тому у мене асоціація з пʼяною вишнею. Є у нас така в розливі. І це мені нагадало Teatro fragranze Black divine. Хоча там суміш ягідок і привіт від сорту винограду Ізабелла, настрій створює у стилі Фраголіно ( що буквально означає " полуничка". У кого вишенька, у кого полуничка - результат один, безтурботність і ароматна насолода. Якось так.

Дякую за чудовий допис і свої враження про серпень. Саме сьогодні полізла шукати щось більш- менше відповідне до серпневого настрою. Для мене серпень - це менш спекотне літо, з квітами на клумбах, солоними бризками на обличчі, аромат вечірньої травʼяної настоянки і коктейля зі спраглого листя і трохи завʼялого квіту. Сьогодні, у Спас, це медова Ungaro Diva, а ближче до сутінок буде Amouage Dia. Вона виявилася більш ніжною і перемогла мою улюблену сонячну ромашку в Soleil de Jeddah Stephane Humbert Lucas.

Гурманська штука. Її не можна носити повсякденно - тільки у випадку особливої події або кепського настрою, чи очікування чогось незвичайного. Аура цього аромату змінює тебе і обставини. Ці краплини тримаєш як НЗ.

Попри мої очікування почути вторинний аромат на тему табак +, відразу почула деревну солодку ноту палісандра. Це дуже цікава суміш - у бренда ще є однойменний дифузор. Мені поки що подобається, але щось муляє з назвою ( може, білий табак квітка?). Аромат огортає аромохвилею з медитаційним ефектом. Загадковий. Довго їхало, але доїхало. Муляє мені настирність і одноманітність. Після кількох годин став душити.

Неочікувано цікаве і складне звучання. Цікавий експеримент з ягідками, нагадав мені якусь давню нішу. Рада знайомству ( ціна для аромату адекватна, тому відкрита для проб). Pierre Guillaume (Parfumerie Generale) 03 Cuir Venenum - найближче по звучанню

Дивно, але у Іспанії не так багато парфумерного надбання порівняно з Францією і Італією.

Puig - парфумерний бізнес у третьому поколінні, який знаходиться у Барселоні. Бренд уславлений умінням купувати успішні міжнародні парфумерні проєкти - Carolina Herrera, Nina Ricci, Paco Rabanne, Jean Paul Gaultier, Penhaligon`s and L`Artisan Parfumeur, і продавати аромати по ліцензії Prada, Valentino і Comme des Garçons, а також фінансувати зірок (Antonio Banderas, Shakira…).

Із вінтажних парфумерних імен назву іспанські будинки Loewe і Mururgia. Хоча у мене є їх вінтажі, але вони не дуже відомі. До речі, Ramón Monegal - нащадок у четвертому поколінні будинку Mururgia.

Але, як не дивно - для мене особисто сутність Іспанії розкрита у французькому ароматі Molinard Habanita ( який у 1921 році випустили як рідину для ароматизації цигарок ). Ну а це, звісно, робоча атмосфера Севільскої табачки і продавчині цигарок Кармен, і закоханого в неї Хозе в одному флаконі. І хоча опера написана французькою мовою, вона описала іспанську душу ( музично, естетично і танцювально).

Тренування мізків - таке ж необхідне, як і кисень. У мізках починається движ, нейрони несуть імпульси і наша сіро-біла субстанція починає працювати. Але всі мізки працюють по-різному. У мене музика ( без слів) може викликати якусь картину, але коли є слова- включається логіка, відключається уява. Згадую - чи пахне кульбаба? Чомусь лізе дивна думка - чи забрудниться одяг, якщо впасти у жовті кульбаби? Багато чого лізе непотрібного. Роблю висновок - я не мультитаскер. Але дуже цікаво читати, як це у інших виходить чути, відчувати і описувати свій досвід. Бо тільки у Людини є така унікальна можливість.

Мені сподобалися роздуми щодо співставлення свого ольфакторного досвіду і його відображення в ароматах. Досвід - це не просто запах чи памʼять. Що ми очікуємо від аромату з присмаком халви - хто його знає? Я просто думаю, що це солодко. Womanity - навіщо хтось зʼєднав інжир і ікру? Відповідь проста - за браком натхнення вдала вечеря у ресторані дала поштовх незвичному поєднанню. А той, хто ікру в очі не бачив, уявив собі дівчину з інжиром біля моря, ну і ніби солоні бризки впали на той інжир... Всі поєднання виникають зі слова. Слово штовхає уяву, малює картину ( у кожного своя). Ось у мене інжир не викликає ніяких емоцій, бо не повезло з продавчинею на місцевому базарі, яка і сама не дуже розумілася на ньому...