Общая информация о пользователе CBRCleopatra

Як приємно почути пристрасні заклики до парфумерного майдану- це енергія дії, щось надихаюче і помічне. Сьогодні треба винаходити щось, що сприяє нашому спротиву - будь що, але бажано, щоб це тримало наш дах на місці. Якщо дорогий серцю парфум допомагає просто рухатися далі і не опускати руки, це вже прекрасно. Якщо він стане світлом серед ночі без електрики, це теж добре. Кажуть, краса може врятувати світ. Думаю, ми всі рятуємо себе красою світу - а її проявів так багато, що вистачить усім. Тому треба її навчитися бачити - і ззовні, і з середини.Дякую за прекрасні роздуми всім, хто писав і читав.

Нарахувала 15 ароматів на Фразі під назвою Untitled ( без назви). Може, це і небагато порівняно з 144 000 описаних, але тенденція існує. Коли не виникає бажання назвати аромат - це означає, що зникає щось дуже важливе. Мені згадалася стрижнева ідея Hanae Mori - ідея метелика, який означає у символічному сенсі захист вразливої краси від суворого світу, До чого веду? Зрозуміло, ми зможемо своїми забаганками вразити СІ. І він, можливо, напридумує і красиві назви, і казочки до них. Але мене засмучує факт нашого, людського безсилля зачепитися за нашу людську емоцію і випустити у світ щось абсолютно аморфне і незрозуміле, навіть без назви. І ще це і продавати за великі гроші. А поки я думаю про свої реліквії - аромати минулих років - як про кольорових метеликів, що колись розлетілись по світу і прикрасили його сіру буденність.

Дуже цікава виходить дискусія про майбутнє парфумерії. Мені була б цікава Ваша думка про "шведський стіл" - уявімо собі можливість самостійно вибирати і змішувати компоненти. Але людина дуже жадібна, не кожен може витримати випробування надлишком. Знову виникне питання контролю та моніторингу. І ще питання персоналізації - воно мені інколи нагадує дилему про винахід колеса. Якщо машинний інтелект візьме гору над рішеннями людини, він буде керуватися раціо - і ми дійдемо до простішого і безпечнішого шляху - натискати на кнопку і викликати імпульси у наших півкулях. Машині не потрібні сентименти щодо приємного відчуття флакону, вона не фанатіє від бурштинового кольору рідини, її не турбує емоція і ідея створення аромату... Чи взагалі ця машина здатна зрозуміти ірраціональні, ностальгічні почуття, які викликає певний аромат? Тому вже багато років я повертаюсь і перечитую роман Станіслава Лема "Повернення з зірок", і чомусь вірю, що ми дуже скоро зможемо "прожити" почуття головного героя, який повертається в нову реальність.

Якщо гарно подумати - рідкі і тверді аромати можуть зникнути як клас.Нестійкі, вогненебезпечні і технологічно неефективні- з точки зору прогресу. А ось Парфумерний театр ( як забава або релакс) - більше відповідає трендам екологічного балансу. Завдяки спеціалізованому шлему з окулярами можна слухати парфумерні симфонії - бо насолода виникає як подразник певних зон у мозкових півкулях. 15 хвилин - і подорож квітучими садами, зеленими полями і трояндовими ланами може зарядити користувача енергією або, навпаки, приспати ( кому що подобається). Партитури, звісно, напишуть музичні хіміки ( або хімічні музиканти).

Panther Cartier - аромат, який в різних концентраціях може бути ніжним котиком або дикою кішкою. Інший аромат з подвійним дном - So pretty того ж парфбудинку. Тут вже ніби і ніжна троянда, і трояндовий шип. Сподобалось порівняння зі світлом і тінями, і цікаво відчути на собі ці різні прояви сутності аромату.

Стосовно свята кельтів, воно офіційно називається Сау-ін, гельська мова дуже підступно не хоче лягати під англійські правописні норми. І мені здається, що все, що підпадає під опис "парфум для Маргарити" може бути рекомендовано. Я люблю Partisan Parfum Coven - зелений магічний шипр.

Вітаю. Дуже цікавий погляд на роль аромату у напів-містичному розрізі. Хоча, мабуть, реальному зрізі природних циклів. А мені чомусь спало на думку, що все що оточувало предків восени було зілля польових трав і квітів, або скошене сіно, яке стелили у домівках для аромату. Ваші дослідження набирають вже науково- пошукову силу, на кшталт парфумерної енциклопедії.

З мого чималенького досвіду, закоханість у парфум схожа на закоханість у людину - це і характер, і подія, і навіть вплив на настрій. Був час, коли ми не знали, що аромати теж робляться за цим принципом ( читала метри парфумерії запрошували жінок на парфумерні дефіле - якщо жінки оберталися і питали про аромат - це і було досягнення бажаного). Тепер неможливо уявити, що на створення парфуму йшли роки). Парфуми минулих років створювалися тільки виключно для особливих подій, де все було зроблено для того, щоб ці моменти мали належне оформлення. Сьогодні ж аромат годиться і для спортзали.

А ще парфуми були не повсякденним дійством, а мистецтвом зваби, флірту. А чи всі сьогодні здатні цінувати високе мистецтво? Не знаю, чи маю право говорити про унікальність єдиних для когось парфумів ( бо вони були вдягнуті на весілля), коли вони стали дорогими і неповторними. Для парфманʼяка Дон Жуана це важко уявити.