Я люблю аромати. У мене з ними складні стосунки - кохання, розставання, пристрасть, залежність. Можу жити без них, а потім упасти у прірву марнотратства. З ними я різна - вони мене дивують і тішать, хоча інколи розчаровують. Як кажуть любителі віскі - з ним, як і з парфумами, нема цілі, є лише шлях. Торую його вже багато років, шукаю - ні, не той єдиний, на якому серце заспокоїться, а мудрість, яка переможе жадібність і незрілість ( і допоможе хоч трохи визначитися з най-най необхіднішими ароматами). А ще - дасть відповідь на запитання : Який один-єдиний аромат ви візьмете з собою на безлюдний острів?
А поки що ніжно люблю: Piguet Bandit Tom Ford Tuscan Leather Balenciaga Le Dix Sisley Soir de Lune
Montana Parfum de Peau Donna Karan Black Casmere Halston Halston classic Molinard Habanita
і далі по списку...
Из недавних отзывах о сделках 🛡️Репутация за сделки: (/0/0)
Марина, дякую, що завітали на мою вітрину, за чудову комунікацію 🤗 Нехай здійсняться всі Ваші ароматні бажання і парфуми подарують безліч компліментів для Вас! Завжди рада бачити знову 🤍 👍
Вітаю! Завжди з задоволенням читаю антологію парфманіячних станів, фобій і філій. Є ще одна малочисельна група Ретро-маніяків, до якої належать особи з доволі поважним стажем парфзалежності. Ці люди досконально знають звучання аромату певних років випуску, можуть пояснити вплив на звучання відсутністю або заміною деяких інгредієнтів, сумують за оригінальною формулою, знають які саме аромати вийшли з ужитку і їх виробництво припинено, і частенько навідуються на сайти Ароматів минулого. Це аси серед ліги любителів парфумерії.
Як приємно почути пристрасні заклики до парфумерного майдану- це енергія дії, щось надихаюче і помічне. Сьогодні треба винаходити щось, що сприяє нашому спротиву - будь що, але бажано, щоб це тримало наш дах на місці. Якщо дорогий серцю парфум допомагає просто рухатися далі і не опускати руки, це вже прекрасно. Якщо він стане світлом серед ночі без електрики, це теж добре. Кажуть, краса може врятувати світ. Думаю, ми всі рятуємо себе красою світу - а її проявів так багато, що вистачить усім. Тому треба її навчитися бачити - і ззовні, і з середини.Дякую за прекрасні роздуми всім, хто писав і читав.
Нарахувала 15 ароматів на Фразі під назвою Untitled ( без назви). Може, це і небагато порівняно з 144 000 описаних, але тенденція існує. Коли не виникає бажання назвати аромат - це означає, що зникає щось дуже важливе. Мені згадалася стрижнева ідея Hanae Mori - ідея метелика, який означає у символічному сенсі захист вразливої краси від суворого світу, До чого веду? Зрозуміло, ми зможемо своїми забаганками вразити СІ. І він, можливо, напридумує і красиві назви, і казочки до них. Але мене засмучує факт нашого, людського безсилля зачепитися за нашу людську емоцію і випустити у світ щось абсолютно аморфне і незрозуміле, навіть без назви. І ще це і продавати за великі гроші. А поки я думаю про свої реліквії - аромати минулих років - як про кольорових метеликів, що колись розлетілись по світу і прикрасили його сіру буденність.
Дуже цікава виходить дискусія про майбутнє парфумерії. Мені була б цікава Ваша думка про "шведський стіл" - уявімо собі можливість самостійно вибирати і змішувати компоненти. Але людина дуже жадібна, не кожен може витримати випробування надлишком. Знову виникне питання контролю та моніторингу. І ще питання персоналізації - воно мені інколи нагадує дилему про винахід колеса. Якщо машинний інтелект візьме гору над рішеннями людини, він буде керуватися раціо - і ми дійдемо до простішого і безпечнішого шляху - натискати на кнопку і викликати імпульси у наших півкулях. Машині не потрібні сентименти щодо приємного відчуття флакону, вона не фанатіє від бурштинового кольору рідини, її не турбує емоція і ідея створення аромату... Чи взагалі ця машина здатна зрозуміти ірраціональні, ностальгічні почуття, які викликає певний аромат? Тому вже багато років я повертаюсь і перечитую роман Станіслава Лема "Повернення з зірок", і чомусь вірю, що ми дуже скоро зможемо "прожити" почуття головного героя, який повертається в нову реальність.
Якщо гарно подумати - рідкі і тверді аромати можуть зникнути як клас.Нестійкі, вогненебезпечні і технологічно неефективні- з точки зору прогресу. А ось Парфумерний театр ( як забава або релакс) - більше відповідає трендам екологічного балансу. Завдяки спеціалізованому шлему з окулярами можна слухати парфумерні симфонії - бо насолода виникає як подразник певних зон у мозкових півкулях. 15 хвилин - і подорож квітучими садами, зеленими полями і трояндовими ланами може зарядити користувача енергією або, навпаки, приспати ( кому що подобається). Партитури, звісно, напишуть музичні хіміки ( або хімічні музиканти).
Panther Cartier - аромат, який в різних концентраціях може бути ніжним котиком або дикою кішкою. Інший аромат з подвійним дном - So pretty того ж парфбудинку. Тут вже ніби і ніжна троянда, і трояндовий шип. Сподобалось порівняння зі світлом і тінями, і цікаво відчути на собі ці різні прояви сутності аромату.
Стосовно свята кельтів, воно офіційно називається Сау-ін, гельська мова дуже підступно не хоче лягати під англійські правописні норми. І мені здається, що все, що підпадає під опис "парфум для Маргарити" може бути рекомендовано. Я люблю Partisan Parfum Coven - зелений магічний шипр.
Вітаю. Дуже цікавий погляд на роль аромату у напів-містичному розрізі. Хоча, мабуть, реальному зрізі природних циклів. А мені чомусь спало на думку, що все що оточувало предків восени було зілля польових трав і квітів, або скошене сіно, яке стелили у домівках для аромату. Ваші дослідження набирають вже науково- пошукову силу, на кшталт парфумерної енциклопедії.