Коментарии пользователя Мariе

Мені подобається концепт бренду, і на цьому - все. Сподобалась назва, флакон, і очікування були відповідні - Уайльдівська розкіш до розпутства і мистецтво витончене настільки, що вдовольняється лише милуванням самим собою. Але, нажаль, все, що чую тут я: різкувата, дуже шлейфова, чого в цьому випадку мені, напевно, і не хотілось би, - милкувата альдегідність, ніби мене випрали разом з одягом у якомусь дустовому милі. Може одразу після водних процедур сам Уайльд і мав такий аромат, але мені щось навіть задушливо стало, хоч і вигуляла прохолодного вітряного вечора його на відкритому просторі.

Зважаючи на те, що аромат носить ім я однієї з моїх найулюбленіших книг, одніє з найулюбленіших письменниць і екранізація з Тільдою Свінтон у цього твору не менш атмосферна, вишукана, надзвичайна, здається, очікування щодо парфуму "за мотивами" виявились завищеними, або аносмія прогресує так, що не почула всієї магії, яка мала б бути вкладеною парфумерами у цей аромат. З самого початку відчувала якусь амброву лікерність і, звичайно ж, потужну гвоздику, але дуже скоро все перейшло до бази з легкими мускусами, тілесними, майже непомітними. Можливо відливант - це мало, щоб знайомитись з ним, бо дуже вже багато читала од цьому парфуму, а може все ще простіше - у всих різні смаки, що одному - шедевр, інший і не зрозуміє. От я не стала прихильницей цього парфуму, хоча і поганого нічого про нього не скажу, та й особливого нічого тут теж не знаходжу.

Суха, висушена сонцем шкірка цитрусів - мама так сушила влітку для ароматизації приміщень та чаїв цедру на підвіконнях, відчуття поєднання гарячого розпеченого степу, повного духмяних трав, на яких осіла сіль морського бризу, хвої прохолодних алей, що дарують відпочинок, прохолоду і свіжість - це наш рідний пейзаж півдня України, прекрасного, неповторного, незабутнього. Якість української ніші вражає, як ніякої іншої - аромат незвичайний, глибокий, тривкий і водночас делікатний та компліментарний для будь-кого, личить та подобається жінкам, і чоловікам. Відчутно, коли парфумерія - справа серця, витончена наука і справжнє мистецтво талановитого творця, видатної майстрині, це становить приємний контраст в той час, коли навкруги звідусіль тисне реклама, маркетинг, конвеєрні екземпляри, які, якщо б відкинути всі якраві обгортки, можуть похизуватись тільки брендом або іменем автора-парфумера, а самі не знають куди їм - до розумних, чи до красивих: або епатаж і контроверсійність заради самого епатажу, щоб хайпитись на власній неоднозначності, або така вже вилизана до блиску гламурність, аби подобатись усім, що просто щелепи зводить від тої улеслевості. Наші творці, а зокрема і пані Соколова, створюють просто якийсь райський прихисток чистого мистецтва і чистої краси в цих буремних клопотах марнославного світу.

Смачненний цитрусово-солодкий, в міру пряний, освіжаючий і телий водночас глінтвейн, на відкритому повітрі звучить розкішно, просто розкішно, цілісна, округла, м яка композиція - екзотична пашніна з вигадливим візерунком, ідеально для походу ввечері в театр, або для зустрічі заходу сонця серед квітучого саду пізньої весни в колі родини, з улюбленою людиною, а то й на самоті, - наповнює затишком і насолодою, як і келих глінтвейну кольору передсутінкової зорі.

Суха лаванда з шавлією - заспокійливий букет для спеціальних подушечок по типу "безтурботний сон". На вітру - це наші рідні степові квіти й трави висушені на сонці. Дійсно заспокоює і спати в ньому добре. Один з тих рідких екземплярів, здається, де точно можно сказати, що створювався для чоловіків, а не як завжди - унісексом, який просто в різний спосіб маркетують, залежно від бажаних джерел прибутку.

Початок дійсно різкуватий, миттєво згадалися анісові краплі від кашлю з дитинства, а от коли аромат всівся на волоссі - сподобався більше: чисті цитруси, навіть висушені, без солодких або надто кислих аспектів. Брала його просто, щоб спробувати і цього було достатньо, якихось сильних емоцій не пережила, але як досвід - доречно: свіжо, нейтрально, ні до чого не зобов язує.

Назва цілком відповідає аромату - густий, солодко-квітковий, гарячий, як тіла, розпалені танцями, винами, коханням, змащені парфумами, припорошені духмяною пудрою, коли найчистоплотніші аристократи не ванни приймали, а просто мали можливість якнайчастіше змінювати спідні білосніжні лляні сорочки, тож, запах шкіри, її виділень змішується з потужністю ароматичних компонентів, чиє багатство і розкіш вишукано і м яко вплетено в композицію парфуму, яка по праву є легендарною, як і композиції пана Люллі.

Бандит - він і є бандит: милкуватий одеколон, який одразу викликає асоціацію з шкіряним одягом і аксесуарами, голінням кілкої чоловічої щоки, підготовкою до вирішення якихось серйозних справ, де треба бути бадьорим та переконливим. Все чисто, гладко, гонористо. Чутно з якої він епохи, де особливо популярні були ноти гвоздики, ілангу, альдегіди, і ще не заборонено було витягувати їх з натуральних природніх матеріалів, накручувати на повну гучність і все це вважалось унісексом за замовчуванням, ще не було такого поділу на чоловіче та жіноче в парфумерії в принципі. Я можу змалювати свого батька, який би таке носив, він десь щось таке і справді наносив, після купання і гоління - обов язковий ритуал натертись якимось подібним гвоздичним одеколоном, може і сам Бандит там пробігав, у нього був доступ до таких парфумів ще за тих часів. І бачу, проводять анологію з вінтажним Кабошар, який ношу сама, то як на мене, - ні, це різні речі, хоч і тяжіють в один напрям.

Непопулярна думка: люблю саме такий акватично-квітковий напрямок, характерний для 90-х\нульових. Така світла ностальгія - перед очима знову пропливає зорепад з ендінгу Сейлормун під гарну, незабутню музику, Елен ніжно співає друзям у підлітковому французькому серіалі, легендарні оригінальні супермоделі дефілюють у театральних шоу Гальяно для Діор, перевтілюються то в комах "фам фаталь", то в іншопланетних амазонок в показах Мюглера, панк-принцеси Вествуд з являються в аніме "Нана".

Назва парфуму, його естетика також викликають спогади про той самий 2007, який так вимагають повернути: знову хвиля цікавості до готики серед молоді, і нове явище - емо, дефілює фея квітів у літньо-весняному показі МакКуїна, особлива музика, фільми та серіали про надприродне в меланхолічній, роздумливій гамі, як вечори на зльоті літа, коли вже чутно неминуче вмирання природи ще на один сезон - холодне дихання осені, і ти вже сумуєш за розквітом літа свого життя.

Якщо тут квіти - то акварельні, невагомі, тонуть у хвилях швидкоплинної ріки: травневі рожеві троянди, опалі пелюстки жасміну і тендітні конвалії вмочують свої білі личка у власне відображення в воді. Якщо фрукти - в них більше солодкаво-свіжого соку, ніж м якої плоті. Майже не пам ятала саме цей аромат з лінійки, але рада, що нагадала собі, він теж приємно-ностальгічний, як і Сонце, Місяць, Зірка та Море саме в перших їх двох виданнях, до 2006.

Це те що стереотипно можна собі уявити, коли кажуть про французькі парфуми у подарунок - підійде будь-кому, будь-кому сподобається: невизначна квіткова солодкість, мускуси - просто няшки: рожево-біленькі, пухкенькі, м якенькі зефірки. Аромат звучить цілісно, як на мене, неможливо просто відчути щось конкретне і провести асоціацію з чимось натуральним, що зустрічаєш у "дикій природі". Все, як і характерно для середніх люксів: недотягнуто, недотиснуто, ніяких зайвих почуттів і відчуттів, щоб не викликати надто сильних емоцій. Просто приємненько, тихенько - на ніч на подушку розбризкати, та й по всьому.

Серед найдавніших і найвишуканіших десертів особливо цінуються зацукровані фіалки, різноманітні смаколики з пелюстками троянди, цвітом бузку, символічні їстівні шедеври з сакурою. Та й самі квіти, наповнені медом, солодкою звабою для бджіл, навесні наповнюють повітря таким солодким трунком, що просто збиває з ніг, до запаморочення. Тут: карамелізовані білі квіти, пом якшені вершками, наче оповиті свіжістю квітневого вітру, залишають враження, ніби ти сама - бджола, що залетіла в п янке осердя серед пелюсток квітучого куща, і тонеш в насолоді, напоєна медом Букету Рівнодення.

Флакон - однозначно в бажане й жадане.

Шлях Богів - засліплююче біле узбережжя Середземного або Егейського моря. Білий ніжний пісок, біла невагома піна теплих хвиль, білий цвіт цитрусових дерев, і хижо-звабливих ароматом, але тендітних і невинних зовні травневих квітів: жасміну, ірису, троянди. У базі - пухнастий чистий мускус і деревні акорди заколихують своєю м якістю, делікатністю. Ідеальний аромат у сезон весняного цвітіння садів та сонячного літа - освіжаючий, бадьорий цитрусовий старт, ціла віхола духмяних пелюсток у серці, звучить вишукано, тонко, затихає поступово і лагідно, дійсно, як пісні сирен серед шепотіння зеленого листя і синього моря десь біля південних островів. Флакон цього красивого парфуму записую в омріяне.

Колись в юності мені його подарували на свято восьмого березня - і тої весни цей парфум дійсно майже всім подобався, отримувала на нього компліменти, що рідко буває з парфумами, які вибираю на свій смак. Освіжила в пам яті цей аромат, і зараз симпатизую йому більше, ніж тоді, за свіжу, делікатно солодку, і не таку вже й популярну в "високій парфумерії" ноту кавуна. Якщо б я його дарувала, то скоріше навіть не юній дівчині, а тій, що ще тільки в молодших класах школи і користується косметикою на кшталт "Маленька принцеса", і живе в нульових, щось таке - позитивне і ностальгічне, рожево-кавунове, освіжаючий бриз у літню спеку - такі у мене з ним асоціації.

Іншопланетний, непересічно гарний цвіт, ніби з Аль Аарааф Едгара По. Він зачаровує сни та мрії, мариш тільки ним, хочеш дихати тільки повітрями тієї планети, звідки до нас прилетів цей позаземний аромат. В ньому так добре і затишно, наче ти ельф первісних лісів до початку часів, який прокинувся у пуп янку пурпурової квітки - праматері розквіту світу. Він асоціюється у мене з казковими історіями, що складала мама в дитинстві про те, як довго чекала, коли маленька дівчинка-ельф прилине до неї з далекої-далекої галактики, і очі в неї відкриються фіалковими пелюстками, а пухнасте волоссячко буде пахнути солодше будь-яких карамельних цукерок.) Це було так прекрасно, мило та ласкаво, як і цей аромат, дуже рідний, можу сказати навіть - близький серцю, тепер він - мій улюблений жасмін.

Переважно чую ялівець, і так, десь в базі до нього гармонійно приєднують секвої та сандал - це прекрасний пейзаж, освіжаючий і заспокійливий, можна сказати. Аромат ялівцю взагалі для мене ностальгічний, щось дуже особисте і близьке, тож я не проти чути майже винятково його, це приємно, тим паче у такому м якому, ласкавому виконанні. Він скоріше унісекс, ніж ті представники цього напряму, які більше схиляються в чоловічий бік, для мене він навіть більш жіночний, ніж парфуми з подібними заявленими нотами, які одразу маркетуються, як жіночі, або теж унісекс, але з означеним ухилом до жіночої аудиторії. Делікатний, тендітний, чуттєвий, дещо навіть звабливий, ніби гуляєш алеями південних парків в сутінках, де небо зливається з морем синій тиші, природній єдності.