Непопулярна думка: люблю саме такий акватично-квітковий напрямок, характерний для 90-х\нульових. Така світла ностальгія - перед очима знову пропливає зорепад з ендінгу Сейлормун під гарну, незабутню музику, Елен ніжно співає друзям у підлітковому французькому серіалі, легендарні оригінальні супермоделі дефілюють у театральних шоу Гальяно для Діор, перевтілюються то в комах "фам фаталь", то в іншопланетних амазонок в показах Мюглера, панк-принцеси Вествуд з являються в аніме "Нана".
Назва парфуму, його естетика також викликають спогади про той самий 2007, який так вимагають повернути: знову хвиля цікавості до готики серед молоді, і нове явище - емо, дефілює фея квітів у літньо-весняному показі МакКуїна, особлива музика, фільми та серіали про надприродне в меланхолічній, роздумливій гамі, як вечори на зльоті літа, коли вже чутно неминуче вмирання природи ще на один сезон - холодне дихання осені, і ти вже сумуєш за розквітом літа свого життя.
Якщо тут квіти - то акварельні, невагомі, тонуть у хвилях швидкоплинної ріки: травневі рожеві троянди, опалі пелюстки жасміну і тендітні конвалії вмочують свої білі личка у власне відображення в воді. Якщо фрукти - в них більше солодкаво-свіжого соку, ніж м якої плоті. Майже не пам ятала саме цей аромат з лінійки, але рада, що нагадала собі, він теж приємно-ностальгічний, як і Сонце, Місяць, Зірка та Море саме в перших їх двох виданнях, до 2006.
