Компоти - це, наче, саме представники фруктового, фруктово-квіткового напрямку, зазвичай, з викрученою на максимум солодкістю, тому так і називають в народі. І ці компоти можна зустріти зараз всюди - в мас-маркеті, люксі, ніші. Між тим, в тому ж мас-маркеті є доволі гарні представники інших напрямків - фужери, деревні, шипрові, східні аромати з доволі непересічним звучанням. А у тої ж ніші хай енд все частіше стали траплятись просто відверто спрямовані на комерційний успіх екземпляри, або такі вже відірвані від реалій експерименти за якими видно - це створювалось аби хайпанути на їх контроверсії, як ті попсові пісеньки, де важливі не слова, не мелодія, навіть не аранжування, голос або харизма виконавців, а саме розкрутка. Вже казала про це: маю стійке враження, що на багатьох діє чисто ім я бренду або парфумера, нічого більше. Он, тільки нещодавно дивилась сліпі затести, де Оріфлейм назвали Амуажем і сказали, мовляв, це дорого-багато і не шкода за таке всі гроші віддати, а сам Амуаж прозвучав для поціновувачки всліпу дешево й таким, що зустрічається буквально всюди, не цікаво. Тож, упередження тут зайві.
Для мене особисто, парфуми - не аксесуар, аби перед іншими вимахнутись, навпаки, більшість з свого гардеробу ношу суто для себе, вдома, у власному саду. Мені важливо з себе щось таке відчувати, що дасть натхнення, наснагу, приємні емоції, викличе дорогі серцю спогади, подарує якісь цікаві унікальні враження.
Та й аромат - не одяг, не сумка з емблемою бренду на всю поверхню, гарантую, за межами бульбашки парфзахоплених, ніхто не оцінить вашої елітарності й піднесеності над простими смертними, навіть якщо крім того, як розповсюджуючи шлейф свого супер-селективу (теж, термін придуманий нашим північним сусідом, з яким зараз воюємо, придуманий явно через якісь їх химерні комплекси, що проекують на інших, бо ніде такої дивини більш не чутно) - ви ще до того будете флакон перед обличчям тримати, все одно, от нащо розсипати бісер перед нами, свинями, які орієнтуються тільки на свої особисті смаки, а не на ціну й позиціонування марки парфумерії, ніхто так і не зрозуміє і буде далі вживати свої улюблені компотики, незважаючи на думку парф-аристократії самопроголошеної. Та й у самому середовищі поціновувачів будь-чого на будь-якого сноба знайдеться ще більший сноб, який може висміяти і опустити нижче дна Маріанського жолоба те, що ви вважали ознакою своєї обраності й приналежності до вищої касти.
Як висновок, не треба витрачати свої нерви, статки і взагалі ресурси, аби влитись у якусь спільноту недосяжних небожителів, які дозволяють собі дивитись і промовляти до вас зверхньо тільки тому, що вам може не сподобатись ті їх скарби ніші, яким ціни не складуть, а в той же час ви щиро отримуєте задоволення від власних обранців з більш "народних" сегментів. Головне, щоб вам подобалось, аромати - це точно не для понтів, а для душі.