Коментарии пользователя Мariе

Все більше, доречі, ширяться заклики парфблогерів останнім часом (масово - англомовних та й деяких українських, які теж впіймали цей "дзен") не шаленіти так по парфумам, взагалі по матеріальному, піти в underconsumption core і ноубай або лоубай хоча б. Погоджуюсь, 90% вірусності парфуму, як і будь-якого товару, напевно, це гарна робота маркетологів, тих самих блогерів, яких дешевше зараз оптово організувати на промоут, надіславши їм безкоштовний бокс або просто заплативши, ніж раніше було, коли оці кінематографічні реклами з Шарліз Терон та Євою Грін обов язково слід випустити, аби розкрутити певний запуск, та ще й розіпхати то все на телебачення, в журнали, на вулицях тощо, це коштувало в кільканадцять разів дорожче. Зараз легше розповсюдити в різній мірі завуальований, а то й зовсім відвертий приспів "купляй саме наше" в соцмережах за допомогою інфлюенсерів різного штибу, впливу і з абсолютно різними цільовими аудиторіями. За рахунок того й охоплення вище - одне й те ж купляють і les connoiseurs селективно-нішевого сегменту і звичайні собі повзкрокуючі, яким що номерні парфумки 100 мл за 100 гр, що оригінальний Roja Dove - обоє рябоє, і то номерні - більш до смаку, ніж оці всякі дивні дива з brown blessings.

Якось не западає в душу взагалі те, що більшості оточуючих подобається навіть просто всліпу, коли з мене вловлюють аромат люди далекі від світу парфумерії. І рівним же чином те, що вважається дороговартісним, якісним серед парфзахоплених - мені не треба. Амуаж, наприклад, один подобається тільки, бо там жасмін, і флакон красивий, взяла б в колекцію більше заради флакона саме навіть, ніж аромата. Те ж саме з Фордом, Барруа. Кіліан тільки нюхала - не носила майже ніякого, абсолютно нейтрально до їх ароматів налаштована, Кірке та Бакару - може і чула десь з когось, але з огляду на те, що ніколи цілеспрямовано не нюхала, не слухала - хто його знає, які вони насправді, та й не цікаво, чесно кажучи. У мене інше в цікавинках: це повинен бути або жасмін (білі квіти), або якась знятість що тривожить спогадами про себе з дитинства і юності, або легендарний вінтаж, ну, в крайньому випадку - назва чи флакон, що чіпляють, та звичайно, кожного чіпляють якісь дуже індивідуальні конкретні речі решті також не цікаві.

Шанель, Діор, інші старі уславлені люкси-гіганти - так, універсали, бо консерватори, спираються на вже сталі смаки сталих клієнтів, це от саме на роботу, щоб і нікого не придушити, і плюс-мінус солідно, впевнено себе відчувати, твердо обома ногами на своїй власній землі (I stand my ground).

По нотам, до слова, ті боби тонка, про які кажуть, що вони затишні і солоденькі смаколики - мені як трошки їх переллють, або якось не так у композицію впишуть, починають асоціюватись з кровотечею в стадії утворення сукровиці. Банальний ветивер теж може піддушить, не знаєш куди й діватись.

І про туш приєднуюсь, малююсь нею, тільки коли в мене є купа часу і відповідний настрій для того. Надаю перевагу, як і фарбувати, то вже губи якимись насиченими, темними відтінками червоного. Щось там казали, ніби це значить: підсвідомо закликаю оточуючих дослухатись до мене більше, ну, може й так. А потім ще й десь в тих самих іноземних інтернетах підслухала, мовляв, то одна з родзинок стилю француженок в очах американців. Тепер використовую цю "відмазку", коли якісь знайомі без поваги до чужих кордонів починають натякати, що очі типу теж було б непогано "оформити". Це не лінь або підступи до депресії - це стиль.)

Дякую, сподіваюсь, що дійсно відчуття запахів повернеться хоча б до минулорічних "налаштувань".) О, мігрені - знайома біда, у мене спадкова, особливо сильно в підлітковому віці вражали, зараз вже не так, на щастя, та й були здебільшого не від запахів, хоча, якщо воно вже почалось, то дійсно, ідеально було б, здавалось, ізолюватись і від запахів, і від звуків, і від світла, - від всього світу загалом. А улюблені парфуми - ароматерапія в різних життєвих негараздах, тож, теж не хотілось би повністю відмовлятись від цього джерела позитивних емоцій.

Білі квіти - мої улюблені, в царині ароматів природних та лабораторно виведених також. Жасмін - король не тільки парфумерії, але й король мого серця. В природі не чула ніколи ні від яких його сортів індолу, тільки коли вже ефірне масло вичавлять та зконцентрують в есенцію, в олійці, доречі, індол більш гармонійно звучить, ніж у поєднанні зі спиртами, наскільки помітила. Але ж він і не для нас - для бджілок, щоб приваблювались та збуджувались на опилення квіточок. Для мене, та взагалі, для життя серед людей, певно, прекрасні хіміки-технологи від світу парфумерії виділили з абсолю жасміну той самий чистий акорд ніжної білоквітковості - гедіон, на щастя, в більшості білоквіткових композицій я і чула здебільшого саме його. Хоча, відверто індольні аромати теж добре відчуваю, та не дуже добре сприймаю саме на собі, ще й з їх високою стійкістю, тому й не ношу, не включаю у повсякденний вжиток (такі, наприклад, як Joy, Sarrassins - це для мене занадто).

Загалом , майже весь мій парфгардероб та бажанки склалися навколо білих квітів, і жасміну зокрема. Для різних представників цього сімейства навіть виділяю сезони присвячені саме їм: неролі - на спекотне літо, туберози - на теплу весну й осінь або дощові та прохолодні літні дні, камелія - взимку, фрезія та апельсиновий цвіт - навесні. Жасмін - завжди.

Мене від парфзахопленої шопоголії "рятує" прогресуюча аносмія. За цей рік кілька разів підхоплювала вірусні захворювання з ускладненнями, і як один з наслідків - за весь же рік замовила лише один маленький відливант лімітки новинки з улюбленим жасміном, та й той ніяк не зберусь розносити, очікуючи, поки сенсорика нарешті хоч трохи відновиться. Навіть носити особливо нічого не хочеться. Доношую тільки своїх давніх фаворитів, добре мені знайомих, хоча, нажаль, тепер уже не чую ні в них, ні в тих що куштую деінде різних парфумах багато нот, які раніше добре відчувала, в основному, залишилились трігерними тільки ноти бази, більш важкі та насичені. Наприклад, той же Alien став для мене з нещодавна звучати як суто амбровий аромат. Ось так: може і бажаєш рецептори пригостити, подражнити, побалувати різномаїттям ароматних композицій, але вони поки що, вочевидь, не готові нічого нового сприймати, тож, і нема сенсу купляти, тільки вже дійсно ходити по старій добрій пам яті з тими, хто давно оселився у мене - в колекції і в серці.

У мене не перепакування після 2015, а саме той, перший парфум. З 2008 року, як познайомилась з ним, - так і закохалась. Всі роки навчання носила його і відчувала себе елегантною та вишуканою леді. Йому личать класичний стиль одягу, або витончене та мінімалістичне вечірнє вбрання, прохолодна осінь, прогулянки золотисто-пурпуровим, ніби оксамитовим ботанічним садом, виходи в театр та ділові зустрічі. Місьє Вассер ніби складав натхненну та піднесену симфонію з найкращих найчистіших нот розкішних білих квітів, терпких пачулі, повітряного мускусу. У мене з цим ароматом пов язані найкращі спогади та асоціації, навіть в найтяжчі часи - він ніби підносить на своїх крилах над буденністю, у світ величного мистецтва та краси.

Єгипетський бог ремесел і мистецтв - Птах, суворий чатовий істини та справедливості. На початку його розкішні трав яні бальзами навіть дещо важкуваті для мене, солодкава насиченість бобів тонка немов намагається вирватись вперед, але, на щастя, він дуже м який і делікатний щодо свого носія принаймні. Подобається мені в повній мірі годин через 6, коли розкривається коштовною деревиною, терпкими та пудровими акордами, мабуть, завдяки ірису та трохи злагоджений ваніллю.

Але є у світі, наприклад, той же вітчизняний Деревний Ірис Ані Соколової, який звучить так чудово для мене з самого початку й до кінця, більш того, свіжіше й легше, як на мій смак, тож, надала б перевагу йому.

Жіночна, елегантна, гармонійна композиція, як вечірня чорна сукня з золотим оздобленням - дизайн флакону підходить абсолютно. Єдине, що його поєднує, на мій погляд, з Шанель № 5 - це те, що обидва парфума були у постійному користуванні у Мерілін Монро, цей навіть більше, якщо судити за збереженими чеками. Так, тут є альдегіди, популярна для епохи нота, але на самому початку, і вони не різкі, як зазвичай, а якісь м які і кремові.

Зацікавилась цим парфумом, бо за відгуками очікувала потужний жасмін, та замість нього чую лілії, як у Анаїс Анаїс, але ніжніші, не задушливі, а в базі через кілька годин дуже гарно звучить солодкою пудровою ваніллю, навіть можна сказати - заколисує, допомагає засинати.

Ніжний, чистий, свіжий жасмін - як подих прохолодного вітру з краплинами дощу в сонячну спеку. Неймовірно красивий аромат з травянисто-акватичними акордами молодого насиченого соками яскраво-зеленого стебла білої квітки, що тільки-но розкрила чар своїх шовковистих пелюсток. Дуже сподобався.

Пудрово-помадно-камфорна композиція, гіркий та свіжий цитрус на старті і троянда кислить у серці. Зносила, і оновлювати не хочеться.

Шикарний вечірній деревно-шкіряний аромат, туалетна вода подобається більше за парфумовану. Чую тут і міцний чай з бергамотом та з лимоном, і сідло з коня, і сухі трави на узліссі - теж один з парфумів, який, здається личив би комусь з британських аристократів. Такі в мене асоціації з ним.

Мені сподобався: чистий, свіжий, ідеально зібраний унісексовий аромат, навіть сказала б, що з ухилом більш в чоловічий. От як кажуть про аромати "білої сорочки", це для мене якийсь світло блакитно-сірий, як холодний ранок робочих буднів, брючний діловий костюм застібнутий на всі гудзики, і в той же час, віє духом древнього дикого північного лісу біля стрімкої глибокої річки, осяяний світлом льодовито-срібних зірок, може, це шлях, яким ви рушаєте на роботу. Мікс нібито контрастних теплих і холодних нот старту, розкриття та бази - бадьорить і заспокоює водночас, яким би дивовижним це не здавалось.

Неймовірно красивий, шовковистий за ароматною текстурою, насичений, глибокий аромат. Багатство розкриття і приємне звучання на цілий день - шлейф просто королівський. За настроєм, атмосферою мені нагадує медово-пилково-жовтоквіткову Поему. Класична елегантність і в той же час - цікава багатогранність, як в танці 7 покривал: один за одним вони злітають у легких рухах схожих на політ метелика, відкриваючи звабливу інтригу, що не дає відвести погляд, зачаровує та гіпнотизує, майже вводить в транс. Один з дивовижних екземплярів, який не потрібно розбирати на ноти, аби їм просто насолоджуватись. Приємно, коли пахнеш саме розкішним парфюмом, а не просто фруктами-овочами, печивом і кавою, солоними огірками і діжкою в якій їх тримали, чи що там зараз "модньо", нішево, по-городському. З ним і затишно вдома і варто вийти в світ на відкриття театрального сезону, наприклад, і провести романтичний вечір те-а-тет - доречно всюди.

Можна тільки мріяти мати вінтажний флакон з фірмовим Сатурном ака королівською державою, який, що справедливо зазначають оглядачі бренду, показує загальний стиль модного дому, "marrying history with future". Але то теж вже історія, нажаль, все нове від бренду якось не дотягує.

Найгарніша, найреалістичніша квітка парфумерного дурману з усіх, які я чула. Ніби не просто знаходишся у місячному саду осінніх білих квітів, а прямо в їх пуп янках, а може вже й сама - одна з пелюсток, або запашне осердя повне п янкого чарівного пилку. Магічний аромат все навколо забарвлює таємничо-романтичною атмосферою, огортає шовковими шатами мрій - і ти, як Чечілія Бартолі ступаєш посеред узлісся древнього парку в золотистій парчі та винно-червоному оксамиті під звуки Ombra mai fu Генделя в казковий світ, де все здається, ніби уві сні, оповите дурманом піднесення, натхнення, вічної краси.

Весняний пишний піон свіжіший, гарніший та яскравіший, ніж у більш популярному Bright Crystal. Цей парфум мені подобається більше, він не такий одноманітний, у нього більш складне й цікаве розкриття, жіночна й елегантна база - рафінований ніжний мускус та ваніль лише для підтримки загальної композиції, нічого не перебиває, як це буває все частіше останнім часом.

Навпаки, можу відчути алкогольні асоціації у багатьох ароматах, де це навіть не заявлено. Так вони ж у нас на спиртовій основі, в основному, не масляні, як на південному-сході, це не дивно.

Як видають експерименти на цнотливі щодо парфумів носи, яким би коштовним та оригінальним не був парфум, перше, що почують новачки при розприскуванні - логічно, що спирт, винний спирт - основа баз взагалі. Зазвичай, мені трапляються асоціації з глінтвейнами: Mauboussin Mauboussin, Chopard Casmir, Nina Ricci - Belle de Minuit. Іноді, саме це й потрібно, але спеціально ніколи такі аромати не шукаю.