Коментарии пользователя Мariе

Ооо, яка краса неймовірна! Просто ходиш, ловиш цей шлейф і захоплюєшся, а від насолоди аж очі закочуються, одним словом - кайф. Чисті-чисті, м які мускуси, усипані квітами і припорошені деревною ваніллю, але аромат настільки несолодкий, що це скоріше унісекс, ніби крем на тільки-но викупаному тілі, та з такою проекцією, що напахчений ним, заміняєш собою цілий сад свіжорозквітлих алей у запилених бетонних джунглях навкруги.

Пахне значно і значно дорожче, ніж коштує, небесний аромат - вічна класика.

Тут монталевська насиченість та різкуватість як ніколи в тему - дуже натуралістична удова троянда, але не та, що притаманна східним ароматам, а ніби суха, абстрактно-концептуальна більше, ніж справді масляно-натуральна, і уд тут навіть м якіший, більш деревний та затишний, ніж у тої ж Ясмін Penhaligon`s. Лайм теж чую, саме шкірку лайму, чий запах так полюбляю, що завжди купуючи цей фрукт, вибризкую на шкіру соки з його шкірки і насолоджуюсь, як найвишуканішим парфумом.

Цей парфум мені асоціюється з бризками шампанського, причому такого типу - розе, з фруктовим присмаком і, звісно, вприкуску з ананасами традиційно. Легкий, солодкий аромат, та гарно врівноважений пачулі, погоджуюсь з коментарем нижче - для любителів цієї ноти, як і мені, він мав би сподобатись цим поєднанням пачулієвого листячка з фруктовими акцентами.

Oath, тут взагалі вже не знаєш куди й ступити, куди й діватись - і у Бігусів вже 100500 розслідувань було з цього приводу, і є такі, що навіть не приховують звідки у них ноги ростуть, а нічого їм не трапляється, як слона пір їнкою лупити. Он, Київстар теж з їхніх, до прикладу, це так - не в тему, чисто для розуміння глибини проблеми, та ніде правди діти.

Дякую Вам, що таки вирішили випустити цю пташку з гнізда - має гарний політ. (;

Та я теж не знала, а виявляється, що у Вільгельмів російські власники насправді - все від продажів йде безпосередньо туди. Це мені парфютуб блогерка Альона Благодарна в одному зі своїх відео очі відкрила, коли в неї ще був канал діючий - Aliona Alien, там такий був ґрунтовний перелік подібних брендів, та нажаль, вже немає на старому каналі жодного відео.

В її телеграмі є документація з цього приводу - за 21 листопада 2022: t.me/AlionaBlagodarna

Дякую за статтю, зокрема - чудовий колаж-ілюстрація. Дійсно дуже цікаво: про музику, про Бові - багато в чому впливову й знакову для всесвітньої культури особистість, яка надихала, надихає досі різноманітних поетів та творців від Берліну до Токіо і далі.

Назви та легенди (бріфи) парфумів бувають настільки гарно підібраними, складеними, що вже самі собою спокушають спробувати, придбати, любити аромат, хоча в сліпому затесті можуть так і не вразити.

Вільгельмів, звісно, кенселю пасивно агресивно. А от сцену епохи цих шалено харизматичних та харизматично шалених берлінських поетів люблю та ціную.

Погоджуюсь з Мортішею, не зважайте на чоловіків, звісно, окрім тих, хто рідний, близький і чиїми почуттями все одно ніколи б не знехтували суто з любові та поваги до них. А якісь там просто оточуючі - переживуть: і п ятірку, і східні прянощі, і якщо їм раптом здасться, що ви ту бризкалку у нього десь в спортзалі випадково стягнули.

За моїм особистим досвідом, абсолютна більшість населення, що не є парфзахопленими, не тільки чоловіків, взагалі ніц не розуміють в парфумерії, це від них далеко, як інша галактика від усіх нас. Якщо робити висновок за загальною вибіркою, то мені все ж частіше жінки фукали на парфюм, причому на будь-який - від банального Avon до Le Labo і наче собі суцільно смачненького Lilac Love Amouage (та й подвійний пшик Chanel Chance зазнав поразки). Чоловіки деякі, не всі, але були унікуми - якимось чином вловлювали навіть мікропшики і робили компліменти на ті аромати, що носила суто для себе, не очікуючи ні від кого позитивних відгуків: Cabotine Gres, Троянду зі Шкірою Маля, навіть ЛуЛу й Еден та Поему від Ланком, (хоча чому навіть, якщо я їх просто ношу найчастіше). Серед тих рідкісних екземплярів, які все ж однаково вподобали окремі сприйнятливі чоловіки і жінки - Ange ou Demon Givenchy, Lys 41 Le Labo, L`Ìmperatrice Givenchy. І якщо Янгол\Демон та Лілія Ле Лабо мені самій дуже подобаються, привабливі, на мій особистий смак, аромати, то ту ж Імператрицю ні заради кого вдягати знов не збираюсь, хоча нічого проти не маю, а 1 мільйон, який мене просто благали спробувати в свій час - не те що більш ніколи не приміряю, а й просто поряд з собою терпіти не буду. Тут все повинно бути навзаєм - близька людина, якій ви не байдужі, не буде усвідомлено піддавати вас тортурам ароматом парфуму, який ви погано сприймаєте не через оці всілякі стереотипи, а просто на фізичному рівні - як непереносимість деяких компонентів, неприємні асоціації тощо.

Спостерігаю реверсну закономірність для себе: люди, які мені приємні, і пахнуть, за відчуттями, чимось рідним, теплим, завжди приємним, навіть якщо весь день десь пахали на підприємстві абощо - зопрілі, збруднілі, все одно їх запах це не той, як від якогось перехожого пиятики-волоцюги, вочевидь. В той же час, якщо для мене той аромат, який потенційно міг сподобатись за інших обставин, заякориться з людиною або подією, що сприймається негативно - буду рефлекторно кривитись натрапивши на цей запах, обходити його, за можливості, десятою дорогою, і все таке інше.

Навіть дивно, а що, комусь ще цікаво, шо там подобається чоловікам, при чому, якимось абстрактним загальним, типу, як окремому виду, і люди навіть парфум обирають, керуючись цим, як основним рушієм, - ні, ну дійсно, то якось химерно, мені не зрозуміть. От нехай нарешті ті сферичні чоловіки в вакуумі зважають на думку жінок, окей, інших чоловіків також і небінарних персон щодо парфумів та всього іншого, оце нам підходить.

А от хімія шкіри, так, беззаперечно грає роль у сприйнятті парфумів, все, що відбувається у нас всередині - як то гормональні пертурбації, якісь внутрішні дисфункції, наслідки певної дієти, та навіть генетично успадковані особливості - все це може відбиватись в обидва боки: як на нашому сприйнятті аромату інших, так і на розкритті тих же парфумів на власній шкірі

Парфуму личить ім я Божествена Муза і флакон у вигляді алхемічної колби. Аромат зачаровує і надихає зануритись у пахощі старовинного саду, читаючи сонети епохи Відродження, а то й складаючи піснеспіви під розлогим наметом зелених ще віт, але які пускають до трав яного ложа, устеленого квітами, засипаного плодами кінця літа і початку осені прохолоду з чистої блакиті небес, де ще віддає своє ніжне тепло, та все віддаляється від нас сонце золотої доби року. Вдихаючи ці магічні, таємничі пахощі, розумієш: наскільки не вистачало саме такої класичної ніші - розкішного, аристократичного букету найпрекрасніших квітів, які, здається, і зустріти б можна тільки у віньєтках, що оповили сторінки неймовірних оповідок ще в перших рукописах. Мов найдорожчі скарби, вони зберігалися за древніми стінами монастирів, і подібні творіння викарбовувались, плекалися, викрісталізовувались з фантастичних вірувань та наукових відкриттів одночасно, мов той філософський камінь до якого всі прагнули.

Спеціально робила паралельний затест з Alien - не схожі вони, і жасміну тут, як такого, не чую зовсім. Аромат гучний, з довгим помітним і яскравим шлейфом, та звучання мені нагадує ще з десяток подібного з бюджетного сегменту. А от конкретизацію, що для жінок, могли і не робити. Відтінок солодкості присутній, але не такої, яку б чоловіки не стали носити. Всліпу - унісекс як він є.

Квіткові цитруси або цитрусові квіти тримаються більше доби, залишаються легким фльором, що злетів зі шкіри - на речах. І потім дуже приємно ховатись від нічної прохолоди в покривальце просякнуте амброво-ванільною пудрою з напівпрозорим спогадом про ті самі цитрусові квіти та квіткові цитруси.

Цікава композиція, яка спочатку звучить, як класичний альдегідний колонь, здається, навіть не чуєш його дуже скоро після яскравого, іскристого, прохолодного старту, потім стає більш лагідним, теплішим - перетворюється у фіалкову пудру з дрібкою спецій, і через добу залишає по собі в кімнаті знову той же свіжий та гучний колонієвий дух чистої білизни, ароматизованої лавандою та листям цитрусових дерев. Це дуже гарний унісекс аромат, рекомендувала б спробувати носити чоловікам, якщо раптом ще мали якісь сумніви щодо нього.

Аромат справді личить змальованому образу чистої, ніжної, мов біла лілея, шляхетної молодої леді, яка не користується ніякою косметикою та занадто гучними парфумами. Її білі плечі і тендітна шийка пахнуть лише легким, свіжим ароматом дуже дорогого мила. Незважаючи на яскраві альдегіди та виразну характерність аромату, він видається таким затишним у домашньому вжитку - для тихих вечорів у сімейній садибі яка просто потопає в білоквітковому розмаї.

Аромат тендітної квітки жасміну з домашнього вазону - легкий, чистий, рафінований і елегантний. Навіть у пекельну спеку не буде заважати і втомлювати, навпаки, в офіс під світлий класичний одяг - те, що треба. От він схожий на California Rêverie, якщо бажаєте терпкувато-зеленого чаю з жасміном та не без делікатної солодинки.

Зеленкувата гіркота притаманна серцю жасміна самбак, в розкритті аромату пом якшується солодкістю груші, і все це поступово змішується з молочним сандалом у літній коктейль, що підвищує настрій та дарує легкість.

Якщо б мене спитали, який ще маю у користуванні жасмін саме для світської леді, крім Червоного від Форда, назвала б цей. Тільки Jasmin Rouge - це більш досвідчена фам фаталь з нуарного кіно, з гіркотою в куточках запашних вуст кольору міцного червоного вина, а тут - юна спадкоємиця заможного клану old money, чиї свіжі та ніжні вуста блищать рожевим шампанським, яка пурхає наче барвистий метелик з квітки до квітки - з власної яхти на бал дебютанток так безтурботно, наче завтра і не існує.