Під час аудиту й інвентаризації парфумерної колекції знайшла залишки в “тридцяточці” 
Paco Rabanne Olympea Legend .
Досі пам`ятаю, як купила його в передсвятковому грудні декілька років тому. І як він тоді сподобався, як чудово розкривався в зимовому повітрі!
А потім ковід сплутав усі запахи. Я навіть перелякалася, що доведеться позбуватися деяких улюблених парфумів. Нюх згодом відновився, але кілька ароматів так і залишилися “іншими”. Серед них і Olympea Legend. Поклала його в дальню шухляду й забула.
Аж до сьогодні. Знайшла, перенюхала і - як гарно настоявся! Можливо, варто оновити на зиму? І тут з`ясувалося, що аромат уже пару років як знятий з виробництва. Щоправда, ще можна купити.
От чому так? Ну був же хороший аромат. Чи це тільки мені після хвороби відбило нюх на нього?
І тут я щось засумувала за «знятостями» …
Колись у мене була майже кожна літня Escada .
Шкода, що тоді ще не збирала колекцію усвідомлено. Залишилося тільки трохи 
Escada Sexy Graffiti - мого найулюбленішого аромату з тієї лінійки. Сонце, ягоди, квіти - нехай живе літо!
Можливо, моя світла журба не лише про сам аромат, а й про веселі, безтурботні дні … . Тому ще більше шкода, що він знятий. Escada іноді повертає аромати, тож я все ще сподіваюся, що Sexy Graffiti колись повернеться.
До речі, назву бренд отримав завдяки щасливому випадку на іподромі. У 1970-х подружжя Лей зробило ставку на коня на ім`я Escada під час перегонів в Ірландії. Кінь прийшов першим, приніс виграш і дав назву майбутнього бренду. Хочеться вірити, що Escada ще зробить вдалий забіг.
Улюблена багатостраждальна «знятість» — 
Laura Biagiotti Venezia, яку знімали двічі: у 2003 і 2016 роках.
З 2003 роком усе більш-менш зрозуміло: зміни у вимогах до оригінальних формул, подорожчання інгредієнтів. У 2011 Laura Biagiotti “reorchestered” (пере-оркеструвала) оригінальну формулу формулу. А у 2016 аромат знову зник з офіційного асортименту.
Маю обидві версії і до 2011 року, і 2014-го. Різниця є, але, чесно кажучи, не така вже драматична. Стара версія більш доросла, густа, глибока. Пізніша - легша, трохи спрощена. Але все одно Venezia впізнавана: чорнослив, персик, манго, бергамот, кориця, гвоздика, амбра.
Не знаю чому Лаура вирішила зняти цей аромат. Щороку Венеція приймає понад 30 млн туристів, щодня у пікові періоди місто відвідує близько 25 000 одноденних туристів. Парфум з назвою Venezia люди купували би просто через назву, на подарунок, на згадку, навіть, якщо б навіть там був “тройной одеколон”. Можливо, у Лаури були свої міркування. Але був же ж хороший парфум. Рerche, Laura, perche?
Як сказала моя подруга - якщо в ресторані є якась реально хороша страва, її обов`язково заберуть з меню. З парфумами так само.
Їх знімають із виробництва через 100500 причин:
a) формула може не відповідати новим вимогам,
b) інгредієнти стають надто дорогими, рідкими або забороненими,
c) закривається парфумерний дім, виникають фінансові чи юридичні проблеми,
d) лімітовані випуски просто доходять до свого запланованого фіналу,
e) змінюється керівництво або маркетингова стратегія компанії,
f) формулу вважають морально застарілою і замінюють на щось більш сучасне, легке й зрозуміле новій аудиторії,
j) йдуть парфумери, а разом із ними епоха та естетика, яку бренд уже не хоче або не може продовжувати .. .
І ось парфум зникає, без пояснень і останнього флакону ...
Дивна річ із цими «знятостями». Здавалося б, раніше ароматів було менше, тому кожен здавався унікальним. А сьогодні - вибір величезний, можна знайти щось схоже, близьке, у тому ж настрої. Але ні. Потрібен саме той аромат. Саме той флакон. І саме та пам`ять на шкірі.
Згадала ще декілька класних знятостей. Посумувала трохи з бокальчиком червоного )) Подумала, що, таки, зроблю красиву шафку для “скарбів” ))
А за якими “знятостями” ви сумуєте, які шукаєте, які зберігаєте?
Telegram
Google News