Кремчик
В перший рік Великої війни, як я її називаю, була не готова писати про те, як світ сприймає цю війну. Мабуть, в другий рік теж. Зараз, схоже, вже можу. Все ж вдалося адаптуватися так чи інакше і дійти до пост-травматичного зростання (коротко ПТЗ), завдяки якому багато хто зміг залишитися при своєму розумі та жити це життя. Здатність переживати та вміщати в себе іноді протилежні почуття теж збільшилась.
*За 2 з копійками роки стало зрозуміло, як великі, середні та маленькі бізнеси вирішили відреагувати на напад р-ки на Україну. Якщо коротко і без емоцій, то великі та середні компанії обрали зробити вигляд, що нічого не сталося, бо р. занадто великий ринок, який ніхто не хоче втрачати. Або ж просто перестали розповідати в своїх офіційних новинах, що відкривають нові бутіки “там”, хоча профілі парф.блогерів про все розповідають.
Одночасно з цим “українське” стало в якомусь сенсі модним і викликає цікавість світу настільки, що деякі іноземні компанії почали розповідати про українське коріння своїх власників та/або засновників, замовляючи парфумерні композиції найчастіше у ноу-нейм парфумерів з Європи. Зазвичай такі аромати нічого спільного з Україною насправді не мають. Яскравий приклад 
Soul of Mine Soul of Ukraine , аромат, який мав би розповідати про Україну, але, насправді, просто ніякий і реального відношення до нас не має. В мене взагалі було враження, що його для хайпу створили.
**Ще один аромат, який став досить відомим та завдяки якому його автор переїхав зі спальні, де він створював парфуми, у власну майстерню, це 
Meleg Perfumes Slava Ukraini . Цікава варіація на тему липи. Парфумер має українське коріння, його бабуся біжала від жахіть радянського союзу до Канади і саме завдяки ній, він трохи знає українську мову, відчуває зв`язок з Україною та вболіває за нас не тільки на словах, а і пересилає гроші на ЗСУ. До речі, перший випуск викликав деякий скандал, бо для оформлення було використано картину української художниці без дозволу, але зараз вже не знаходжу про це згадок. Наразі замість дівчини з паляницею, які символізували багаті землі та достаток нашої країни (“До того, як Росія напала на Україну, Україна давала світу більше пшениці та збіжжя, ніж будь-яка інша країна. Україна не є і ніколи не була «жебрачкою», її земля багата і знову буде годувати десятки мільйонів у наступні роки!” - впевнений Метт.), зображено наш флаг та тризуб. Я не знаю, чи цей випадок теж хайп і змога заробити на українському горі, але бачу, що частина доходу йде на користь України та світ, дійсно, щось може дізнатися про наше літо з її квітучою липою, стиглою динею, соковитим кавунчиком та запашним медом.
**Також хочу згадати про мого улюбленого парфумера Енді Тауера. Він не створював нічого “українського”, але один з дуже небагатьох митців та парфумерів зробив офіційну заяву та засудив дії р-ки. Також він відкрив благодійну виставку з його картинами, прибуток з якої був відправлений на користь України. З його роботами я познайомилась мабуть більше 10 років тому, навіть не пам`ятаю вже) Від всього серця рекомендую його хіти 
Tauer Perfumes L Air du Desert Marocain №02 та 
Tauer Perfumes Au Couer du Desert , які віддалено мені нагадують пік літа десь за Одесою, де майже пустеля, солончаки та спека. Правда, сам автор більше захоплений Марокко та нічого не знає про ці місця в нас. За освітою Енді - хімік і робить все самостійно, починаючи з закупки інгредієнтів, закінчуючи пакуванням.
***Что ж про наших парфумерів? Щось я розповіла в своїй статті Частина 3. Українськая парфумерія зараз, яка вона? Чим доповнити в мене теж є! Я не буду розповідати принципово про ті компанії, які позиціонують себе як українські, але ані парфумери є українцями, ані самі парфуми не розповідають про нашу землю та хоч якось не відрізняються від звичайного мас-маркету про все і ні про що одночасно. Найчастіше такі аромати - копії вже відомих парфумів. Також тут постають питання, відповіді на які в мене немає. Українська парфумерія - це яка парфумерія? Її має створити українець/-нка? В неї має бути якийсь профіль, тобто нагадувати щось про нашу природу, звичку, побут, місця? Які історії вона може розповідати? Які компоненти припустимі, які ні? Коли парфум стає українським? Чи достатньо напису “Україна/Ukraine” чи “українське”?
Тепер про наших. Дуже цікава та інтригуюча парфумерка Анна Соколова. На мій ніс, її роботи хоч і можуть показатися простими, але досить сміливі і вже цим в мене викликають повагу. Про неї і її роботу досить докладно написали в Вог, тож тільки пригадаю про її парфум 
SKLVA Freedom , присвячений нашій волі та свободі і був створений у бомбосховищі! Хоча мені особисто дуже подобається її 
SKLVA Urban Petunia .
*Крім цієї статті про Аню, Вог випустив ще одну про українських парфумерів загалом, нарешті забувши про нашу меншовартість. Що цікаво, про парфумерів написали, не контактуючи з ними, що може свідчити про те, що українська парфумерія все ж стає більш відомою та виходить з тіні радянської спадщини з її однотипними фабриками та лінією партії, за відклонення від якої могли розстріляти. Про меншовартість я згадала, бо, нажаль, наші СМІ значно більше писали про аромати від іноземних парфумерів, ніж про працю українських майстрів. Той самий 
Pantheon Roma J Accordo Fantastico викликав значно більше розголосу, ніж будь-які парфуми, створені в Україні під час війни, при цьому сам аромат пахне Італією і абсолютно нічого в ньому не нагадує, не робить відсилки до неньки (мені вдалося його скуштувати, тож знаю, про що кажу).
Ще один парфумер, про якого досить багато написано, тому не буду на ньому докладно зупинятися - Богдан Зубченко. Він став першим українським парфумером, з яким наважився співпрацювати великий бренд і разом вони розробили 2 аромати. Це 
Jan Niche Concept Chervona Kalyna in Black та 
Jan Niche Concept Chervona Kalyna in White , які можна купити прямо тут на кремчику. Мене аромати залишили байдужою, тож ви можете оцінити їх самостійно.
**Я потроху наближаюся до кінця статті, тож ділюся смачненьким. Бренд Otaki parfums by Michael Bootz зі складними, яскравими нішевими ароматами. Наразі я можу похвалитися особистим знайомством з автором та кількома його роботами: Outfit, Linden dreams (ще одна версія квітучої липи після дощу, гілку якої щойно зірвали і пошкодили зелене листя), Alter ego, 
Otaki Parfums Plum Bar (ааах! Який алкоголь, чорнобривці та сливи!). Кожна робота зі своїм сенсом та неординарним звучанням. Рекомендую до знайомства!
**Наостанок гаряча новинка від Ксандри Осініної, засновниці бренду Чар-Зілля, аромат "Тримайся своїх" (https://flacon-war.in.ua/), розроблений на замовлення БФ "Уклад Схід". Його видано в обмеженому тиражі, весь прибуток від продажу піде на дрони-камікадзе. Як на мене, це цікаве явище, що парфум перестає бути просто парфумом, якоюсь утилітарною річчю, натомість стає справжнім артефактом (тут я також згадую парфумерну композицію “Маріуполь” від Дмитра Мілютина в моїй статті)! Сама авторка описує цей аромат так: “Ноти аромату: війна. Цей запах не підпадає під класифікації та зрозумілі всім описи. Він пахне втомленими, впертими, розлюченими людьми, що ціною життя стоять за свою Землю. А також самою землею, металом, тютюном та димом. Він не схожий на інші парфуми, але все ж створений саме як парфум. І це парфум для своїх, для тих, кому важливо пам`ятати.” Я - людина проста, тож мої враження більш приземлені - я почула землю. Ту землю, яку я чула в перші дні повномасштабного вторгнення. Прохолодна, тільки-тільки починає просинатися, волога і ще змерзла. Десь розлили бензин чи то масло з машини, яку ремонтують. Якась метушня в самому повітрі. Пригадую бойові вертольоти в небі і вибухи то здалеку, то зовсім близько. Я всіма силами чіпляюся за звичні мені першоцвіти, які фотографую щовесни, та дещо ризикуючи знімаю їх, щоб не зійти з розуму. Думаю, якби в мене не було досвіду війни, я б написала, що цей парфум йде в одному напрямку з Дикою Охотою, Чорним Березнем та деякими ароматами Деметер від великого та жахливого Бросіуса, але війна - зараз невід`ємна частина життя, яка змінила моє світосприйняття. І це нормально!
***Знято 25 лютого 2022 року.
Яким буде для вас? Не знаю. Думаю, залежить від вашого досвіду. Можливо, це будуть окопи. Або ж згадка про службу в ТРО. Або ж поїздка до батьків в село? Чи ще щось?
Думаю, очевидно, що я вболіваю за розвиток української парфумерії, а він не можливий без наших грошей, реакція всесвітньо відомих брендів з мільйонними оборотами, точніше їх спроба вдати, ніби нічого не сталося, це доказує. Тож активно закликаю куштувати українське! Це цікаво і не боляче).
Малюнок на обкладинці: Тетяна Копитова (присвячено Максиму Кривцову і його коту, які 7 січня 2024 року загинули на лінії фронту )
*Автор фото: Ксандра Осініна.
**Автор фото: Саша Че.
***Фото мого авторства. Всі посилання залишаю в 1 пості на цю тему.
Буду вдячна за високу оцінку моїх статей, це дає мені зрозуміти, що моя робота цікава, та мотивує писати ще.
Ви можете ознайомитися з іншими статтями на цю тему:
Google News