Orto Parisi Cuoium

Много чего конечно противоречивого написано про этот аромат, но именно то, что аромат неоднозначный, заслуживает того чтобы мнения продолжались...

Для меня аромат знаковый, так как я много читал, смотрел, представлял, о творчестве неоднозначной личности и мягко говоря неоднозначных работ своего тезки - Alessandro Gualtieri, кое что пробовал один или два раза в магазине, но так чтобы носить ни чего у меня не было. Я понимал, что именно неоднозначность и не типичность подхода во всем, что касается своих произведений, может быть либо мыльным пузырем, навязанным потребителю, либо действительно в этом что то есть и на фоне этой интриги, такие "не нормальные любители необычных запахов", попадаются на тот самый парфюмерный крючок, созданный создателем бренда и главным парфюмером! Интрига и неоднозначность присутствует во всем, начиная от того, что парфюмер не дает ни ноты аромата, не выдает информацию о компонентах, один отпечаток интимного места в каждой коробке, не говоря про крышки особой "красоты", меня останавливали от покупки. Но любопытство было зарождено и признаюсь на тот самый крючок, я таки попался) Я понимал, что аромат для меня будет полным разочарованием, либо очень понравиться, середины тут нет и быть не может! Да еще меня немного пугали убийственные параметры, что когда аромат приехал, мне немного страшно было открывать крышку, не говоря про то, что наносить на себя.

И вот он тот момент, снимаю крышку, на удивление понимаю, что все те страхи надуманны, а мнения про немытых собак, бомжей, немытых сортиров мягко говоря преувеличены! Аромат встретил приятным запахом натуральной кожи, сразу я почувствовал дымность от костра, (не сигаретную ) и какие то увлекающие необычные, мягкие пряности скомбинированные с чем то, что я раньше не особо слышал у других брендов. Это что-то описать сложно, то ли какая то древесность, то ли особый вид мускуса, видимо это та самая фишка про которую многие говорят как о фирменном почерке маэстро, который заложен во всех ароматах бренда. При первом нанесении я почувствовал помимо всего вышеупомянутого, какие то легкие ягодные слегка сладковатые нюансы, хотя аромат в целом не сладкий. Скажу честно, старт мне понравился!

Предварительный вывод, аромат красивый, играющий приятный и тут меня посетила мысль, в чем же то самое мастерство парфюмера?Пришел сразу ответ! Именно в том что, он выдержал просто идеальный баланс каждого из компонентов. Тут нету явного перевеса в кожу, либо в дым, либо в пряности, все звучит как бы равнозначно и не перекрикивает друг друга, за счет этого аромат получился игривым. То ты слышишь кожу, то потянуло дымком от костра, то слегка уловил древесно-ягодное, и все это основано на какой то фирменной «мистической» базе. Вывод аромат интересный, не страшный, приятный, необычный и самое главное не тяжелый! Стоит ли своих денег сказать сложно, но попробовать и даже начинать знакомство з брендом, я бы все таки рекомендовал многим, в том числе даже тем, кто не особо любит направление кожаных ароматов!

Дуже насичений , щільний , складний аромат як для мене це суто чоловічий парфум Я відчуваю стару грубу шкіру , дерево та у базі димні ноти що досить непогано доповнюють всю усю композицію цікавий , незвичайний , глибокий та мені здався під коректний образ або настрій

Це аромат із сильним характером, який одразу привертає увагу. У ньому відчувається щось первісне й дуже благородне водночас. На початку композиція звучить насичено: шкіряні акорди переплітаються з теплими нотами ванілі, кедра та пачулі, створюючи глибоке й трохи темне звучання. У цьому старті є відчуття сили, ніби аромат передає атмосферу старої майстерні з дорогою шкірою та деревом. Згодом аромат стає більш багатогранним. Легкі відтінки мандарина додають композиції живості, а чорний перець приносить приємну пікантність і робить аромат більш динамічним. У базі Cuoium розкривається особливо красиво: лабданум, ладан і стіракс створюють густу смолисту глибину, яку м`яко пом`якшує фіалка.

Звучить дорого, глибоко і трохи загадково, залишаючи після себе насичений, благородний шлейф. Ідеальний вибір для тих, хто любить сильні, харизматичні композиції.

Не впевнений що відчуваю його правильно. Знаю що у деяких людей є проблеми з молекулою ізобутил-хіноліну, яка тут створює відчуття грубої шкіри. І здається я в числі цих людей. Впродовж усього періоду життя на моїй шкірі я відчуваю лише домінуючу цю молекулу, що у мене скоріше асоціюється з гірким зеленим листям хрону ніж зі шкірою, і фоном солодкість ванілі та пачулі. Ніякої анімаліки і подавно. Сумніваюся що пан Ґутальєрі задумував саме таке звучання для нього.

UPD: Через години 3-4 я вирішив нанести додаткове розпилення на груди і відчув його вже по іншому. На старті він мені здався деревно-алкогольним, як якийсь міцний дорогий коньяк, а згодом я став відчувати ладан у поїданні з амброю, думаю через поєднання цих двох я відчуваю коньячність. Шкіру ніби також відчуваю, але не анімаліку. Знається, якщо я ще сильніше принюхаюся до цієї шкіри, я відчую тих брудних звірів що і у варанасі, але цього не стається ніби ця шкіра як барʼєр або гребля що не дає моєму носу пробитися до тваринних нот.

Opus Magnum в творчості Гуалтьєрі, який залишає Nasomatto Black Afgano далеко позаду, IMHO. Абсолютне уособлення брутальності і маскулінності у парфумі. Прокурена шкірянка з "фірмовими" брудністю і тілесністю і легкою солодкавістю малинового варення. Якісні інгредієнти, філігранна збірка, нічого не розвалюється, комфортний, приємно пахне від початку до кінця, не виснажуючи рецептори.

Хоча, любов сталась не одразу. Будучи запрограмованим відгуками і оглядами, очікування отримати димну, мазутну шкіру(про яку всі говорили) не виправдались. Перші затести були намазом і з місця нанесення мені домінував саме зелено-рослинно-коренеплідний аспект ізобутил-хіноліну, а його шкіряна грань лунала десь на другому плані. Правда ситуація змінилась після нанесення на шию, коли я відчув власний шлейф на вулиці. Тут і розкрилась вся краса його композиції😊.

Ну это прям мое, попадание на 100%. Такая кожаная кожа, дымная, густая, горелая. Конечно, как и многие ароматы этого бренда - не всем зайдут. Но если заходят, это любовь с первого взгляда. Брутальность, выкрученная на максимум.

Важкий, насичений аромат грубої шкіри — це не замша, не чоботи, схоже більше на запах місця, де обробляють шкіру. Шкіра дещо м‘якша за звучанням ніж Tuscan Leather, але все одно доволі інтенсивна: ніби прокурена. На собі, окрім головної ноти, відчуваю трохи диму, смоли і лише крапельку спецій для підсилення композиції. Перші 30 хвилин б‘є в голову, бо його прям забагато. Шлейф та стійкість на рівні. Аромат не для всіх, і зараз точно не для мене.

Класний чоловічий аромат, так-так, на мій нос ніякий не унісекс. Так пахне чоловік, який дорого та вишукано вдягнутий, має шкіряний портфель чи сумку, яка від сонячного проміння дещо вигоріла і і випромінює шкіряний аромат. У вільну хвилинку чоловік викурив сигарету і запив кавою. Отакий образ намалював мені 1 пшик Orto Parisi Cuoium

Схоже, розкриття дуже залежить від шкіри, бо на мені це приємна, дуже гарна, тонка оброблена шкіра. Очікувала якогось жестяка, конячок, ядрьоного гівна, але ні) Тримається неймовірно довго! правда, це і плюс, і мінус одночасно. Дуже шлейфовий.

Це любов з другого нюху 🙂❤️ Мені цей аромат дуже подобається!) Тепер він є і в моїй маленькій колекції починаючого парфманяка). Ношу його із задоволенням, коли хочеться. Для мене всі аромати Алессандро дуже круті! Не раджу не тренованим носам купувати флакон наосліп!) Добре що є можливість починати знайомство з відливантів) Аромат надзвичайно стійкий, дуже голосний, брутальний, не всі можуть його витримати, тому з нанесенням обережно)