Коментарии пользователя enthusiast

Opus Magnum в творчості Гуалтьєрі, який залишає Nasomatto Black Afgano далеко позаду, IMHO. Абсолютне уособлення брутальності і маскулінності у парфумі. Прокурена шкірянка з "фірмовими" брудністю і тілесністю і легкою солодкавістю малинового варення. Якісні інгредієнти, філігранна збірка, нічого не розвалюється, комфортний, приємно пахне від початку до кінця, не виснажуючи рецептори.

Хоча, любов сталась не одразу. Будучи запрограмованим відгуками і оглядами, очікування отримати димну, мазутну шкіру(про яку всі говорили) не виправдались. Перші затести були намазом і з місця нанесення мені домінував саме зелено-рослинно-коренеплідний аспект ізобутил-хіноліну, а його шкіряна грань лунала десь на другому плані. Правда ситуація змінилась після нанесення на шию, коли я відчув власний шлейф на вулиці. Тут і розкрилась вся краса його композиції😊.

Брутальний, суворий, мінорний, димний ладан! Уява відносить до обрядів Вуду, якщо відштовхуватись від назви. Олібанум з хвойними нюансами і димком від щойно згаслої свічки. Перекликається в звучанні з такими ароматами як Profumum Roma Olibanum , \Olivier Durbano Black Tourmaline , в яких композиції також крутяться навколо цього резиноїду. Як і всі інші аромати у бренду це дуже якісна і самобутня робота. Природньо пахне, без стероїдних сучасних хімонів. Хоча все одно це дуже специфічна штука на любителя. Більше про атмосферу ніж про парфум. Але мені попав в саме серденько☺️.

Цікавий бренд, підходив до їхнього корнера у відомій мережі. Сліпий затест з блоттера і одразу впізнаваний Авентусівський профіль, а точніше це мені більше нагадало Vilhelm Parfumerie Morning Chess з його бергамотом, гальбанумом і замшею. Пізніше зайшов почитати, що там і до чого і все стало на свої місця - обидва аромати робив один і той же парфумер:) За можливості познайомлюсь з ароматом детальніше, бо зроблено це, як мінімум, якісно. Можливо ця версія сподобається більше. Ще кілька ароматів з лінійки теж собі відмітив на майбутнє.

Самий гарний малиновий клоп в парфумерії!😎 Мені пахне, як інсталяція з м"якої світло-коричневої замшевої куртки на яку пролили і втерли прогірклого ірисового масла, присипали фіалкою і завершили цей натюрморт жменею малини з клопами. Без пудри і помади - нічого що б відсилало до жіночої косметички. Навпаки, за рахунок відчутної маслянистості і замші звучить більш з чоловічим настроєм, імхо.

Люблю NG за самобутність і відсутність гонитви за трендами. Творчість у чистому вигляді. Всі парфуми в лінійці зі своїм оригінальним обличчям, глибоким і природнім звучанням. Композиції складні для сприйняття, требують часу, щоб розгледіти в них красу(наголошую про це в кожному коментарі до ароматів NG😁, але для мене це дійсно саме так і виходить - любов виважена, а не швидкоплинне захоплення😎

До появи флакону на полиці мені знадобився рік періодичних підходів до пробника, щоб мої нюхові рецептори звикли до нього😀. Хоч і заінтересував з першого затесту, але в носінні був досить важким. До нього, окрім діорівських ірисів, предметно не був знайомий з іншими, але він започаткував інтерес до ароматів цього напрямку. Жюльєну Раскіне хвала і шана за таку роботу✊

Димна, мазутна шкіра з шафраном і солодкими смолами. Ця історія хоч і не є новаторською і не викликає якогось откровення, але пахне приємно, доволі інтелігентно і зрозуміло в сприйнятті. Тому можна радити для знайомства(щоб носик привикав) перед зануренням в глибші шари "горілої жесті", типу Zoologist T-rex, з яким теж знаходжу деяку схожість.

Якісні компоненти, природність звучання, гармонійність композиції. Це гарно виглядатиме і на жінках і на чоловіках. Оригінальний дизайн флаконів в стилі Art-Deco чіплятиме око на полиці. Так як димно-шкіряна тематика мені близька і враховуючи вище згадані позитивні сторони, то і собі хотілося б цього красеня поселити в колекцію.

Взимку я його не зрозумів(копчений ковбасний сир, той, котрий з кмином - гастономічний жах дитинства😁 з якоюсь невиразною солодкавістю, яка ще більше псувала враження), але в теплу пору він розкрився діаметрально-пролитежно в кращу сторону. Спочатку пачулі мають дещо аптечно-лікарняний відтінок, який швидко минає і задимлюється разом зі шкірою і кремовою ваніллю. Композиція врівноважена, не гучна, ніжна, м`яка і округла - ідеальний баланс між брутальністю і витонченістю. Тому, на жінці теж дуже привабливо і нетривіально звучатиме, хоч і може на початку здатись більш чоловічим через димність і підкопченість.

Відштовхуючись від назви і враховуючи його силу, стійкість, брутальність, тваринність і безкомпромісність, уява охоче малює справжнього монстра прямо з крейдяного періоду доживаючого останні дні під час великого вимирання спричиненого падінням астероїду. Пахне так, що здається, коли нанесеш на шкіру, то вона підніметься пухирями зі шкварчанням😁 Ця гримуча, горюча, палаюча суміш точно не залишить вас байдужим - тут або ненависть або любов🤤

Закопчена, задимлена шкіра вимазана в паливо-мастильних матеріалах зі східними пахощами, деревними смолами і тваринними мускусами. Для мене ідеально розкривається при температурі 10-15 градусів. Тоді він збитий і зібраний - можна виокремлювати хоч якісь ноти, бо в спеку перетворюється на булькаюче в казані відьомське зілля.

Дуже надіюсь, що зі зміною пакування не перекроїли сам джус і він не втратив цієї безпрецедентної апокаліптичної краси. Чудово вписався б в концепцію фільму Mad Max: Fury Road

Інтелектуальна ніша для психологічного і духовного перезавантаження - так можна описати бренд Meo Fusciuni. Природні, не гіперболізовані композиції.

Уявіть - аскетичний, усамітнений ретрит в дрімучому, вологому лісі після дощу. Ви грієтесь біля багаття, ваша шкірянка просякла димом, середовище пахне прілим листям, грибами, мохом, молодими бруньками... Цим димно-зелено-шкіряним акордом дуже перекликаться з Orto Parisi Cuoium , але на відміну від нього звучить надто мінорно, не вистачає контрапункту - чогось, що відтіняло б чи співпрацювало з цією похмурістю. Тоді як Гуалтьєрі розбавив його своїм фірмовим сиропно-удово-брудно-тваринним акордом, від чого той звучить більш парфумерно. Це не применшує його краси, але робить його менш універсальним для виходу в люди. Іншими лісовими нюансами нагадує Чар-зілля Мольфарський Ліс . Для мене цей бренд приємне відкриття і декілька ароматів хотілося б покласти собі на полицю, включно з цим.

Ніби деревина листяних порід просякнута прогірклими маслами волоського горіха і макадамії, підкопчені, димні пачулі і тонкий, підсолоджений аромат не кондитерської ванілі. Перекликається з D.S. & Durga Pistachio , але більш брутальніший і цікавіший. "Фісташка" для мене млавка і не виразна. Не відзначається супер-гучністю, стійкістю і шлефом, сидить близько до шкіри але на одязі затримається до прання. Приємний, комфортний і природній аромат. Унісекс, але настрій має, як на мене, більш чоловічий. Сподобався, зараз один з улюблених.

Для мене це поки що кращий парфум, в якому реалістично переданий шкіряний акорд. Доволі груба, сідельна або ремінна шкіра з зеленими і табачними нюансами, трішки підсолоджена фруктами і квітами. Дуже якісно зібрана, інтелігентна, брутальна і дорога композиція(і в прямому і переносному розумінні😁). Приємний і комфортний в носінні, але і з відчутним шлейфом.

Достойна і якісна робота, але дещо вибивається зі своєї лінійки відсутністю явної анімаліки, хоча в глибокій базі натяки на неї таки з`являються. Композиція складна, з тривалим розкриттям, змінюється на всіх трьох стадіях і при чому кардинально(!). Відчувається схожість з Frederic Malle Promise , але тільки на початку. Стартує гіркувато-терпкуватим ялівцем з кипарисовими і ветиверовими відтінками, який з часом трішки засолоджується і відсилає у напрямку медично-шафраново-удового Initio Parfums Prives Oud For Greatness і дещо "баккарить". Вкінці проявляться уд з підкопченими шкіряними аспектами, чим дуже нагадує Xerjoff `Ilm , коли той вже всядеться в глибокій базі.

P.S: аромат настільки мінливий і відкриває все нові і нові свої грані від стадії до стадії, що вирішивши поділитись враженнями по гарячим слідам після затесту, прийшлось кілька раз повертатись, щоб доповнити коментар, поки дослухав його до кінця😁. А розкривається він дуууже довго - вистава на весь день, без перебільшень. Як і змінювались мої враження - від доволі посередніх на початку до "Браво!👏" вкінці.

Дуже в стилі бренду і перекликається з іншими роботами. Мабуть, і в сліпому затесті можна було б вгадати руку Гуалт`єрі. Але, вийшов чи не найуніверсальнішим і носибельним ароматом в лінійці! Все в міру, не треба йти на якісь компроміси. Тут і мускуси з Orto Parisi Megamare (але не такі їдкі і гучні) і "фірмові" "спітнілі проміжності" і зелена шкіра з димком як в Orto Parisi Cuoium , але дим тут сигаретний - прокурена шкірянка на голе тіло😉, і реалістичний грейпфрут розбавляє цю брутальніть. Настрій чоловічий, але жінкам можна, якщо хочеться😊. І презентація теж класна - те око на кришці дуже оригінально "дивиться".

Уд з усіма його реалістичними скотно-дворовими, кислими, сирними нюансами в поєднанні з фруктовістю. Може здатись малоносибельним в люди через його яскравий старт, проте в шлейфі він трансформується в приємний шкіряний аромат з підкопченими, димно-деревними і чорносливовими аспектами. Хоч і до еталонних(для мене) удів Маля не дотягує глибиною звучання, але пахне дуже природньо і мої запроси в цьому напрямку задовільняє😊 Порівняв би його з Ajmal Saffron і Ajmal Mukhallat Shams , але по якості збірки він їх обійде, хоча і цінова політика в них відповідна.

Можна просто його описати, як ванільний заварний крем на світлій деревині, але поки він таким стане то пройде через не менш гарну і цікаву стадію звучання з делікатними удово-тваринними нюансами, фруктовою солодкістю і ефектом, який мені асоціюється з теплим, пильним з кислинкою запахом гашеного вапна. Ніжна, не кричуща, не виснажуюча, збалансована, багатогранна, дорога, якісна і не банальна композиція без статевої прив"язки. Я в захваті🤤

upd: 11.06.25. Влітку, від того білого, пухнастого, вимитого і вичесаного померанського шпіца, за кого він видавав себе взимку - не залишилось і сліду. Виявився справжнім хижим і брудним перевертнем! Удова частина з кастореумом вилізають на перший план і множаться х10. Подібним чином поводяться і інші аромати Xerjoff, де заявлений Лаоський уд - Xerjoff `Ilm , наприклад( хоча в ньому і в холодний період уд домінує, але спеку тим більше). Холод тримає його в узді. Таке його темне альтер его радує мене не менше. Не перестаю дивуватись високій якості компонентів, природності звучання і мінливості залежно від пори року.

Ще не попався мені парфум, де б нота яблука звучала не синтетично. Спочатку тестив з паперу і з нього я почув шампунь з яблучною віддушкою😁 Зі шкіри це вже пахло мийючим засобом "Фейрі яблуко"😎 Це, ні в якому разі, не погано, не хімозить, просто класичний, синтетичний яблучний акорд і моє особисте сприйняття, бо більшість якраз про дуже натуральне яблуко говорять. Ще з приводу "хімози": я тут явно відчуваю амброценід, але не так інтенсивно, як, наприклад, в Frederic Malle Uncut Gem , який через це не можу на собі носити. Не сприймаю я цей компонент у великій кількості. Тут же він не нав язливий, в комфортній концентрації. Загалом аромат гарний, доволі приємний, стриманий, хоч і складові, які мені не дуже імпонують в парфумерії, але мої рецептори на нього не реагують негативно😁.

Треба ще з оригінальною версією познайомитись, цікаво, як там яблуко обігране🤔 Дякую @TamAroma за цікавий подарунок для знайомства😉