Общая информация о пользователе enthusiast

Opus Magnum в творчості Гуалтьєрі, який залишає Nasomatto Black Afgano далеко позаду, IMHO. Абсолютне уособлення брутальності і маскулінності у парфумі. Прокурена шкірянка з "фірмовими" брудністю і тілесністю і легкою солодкавістю малинового варення. Якісні інгредієнти, філігранна збірка, нічого не розвалюється, комфортний, приємно пахне від початку до кінця, не виснажуючи рецептори.

Хоча, любов сталась не одразу. Будучи запрограмованим відгуками і оглядами, очікування отримати димну, мазутну шкіру(про яку всі говорили) не виправдались. Перші затести були намазом і з місця нанесення мені домінував саме зелено-рослинно-коренеплідний аспект ізобутил-хіноліну, а його шкіряна грань лунала десь на другому плані. Правда ситуація змінилась після нанесення на шию, коли я відчув власний шлейф на вулиці. Тут і розкрилась вся краса його композиції😊.

Брутальний, суворий, мінорний, димний ладан! Уява відносить до обрядів Вуду, якщо відштовхуватись від назви. Олібанум з хвойними нюансами і димком від щойно згаслої свічки. Перекликається в звучанні з такими ароматами як Profumum Roma Olibanum , \Olivier Durbano Black Tourmaline , в яких композиції також крутяться навколо цього резиноїду. Як і всі інші аромати у бренду це дуже якісна і самобутня робота. Природньо пахне, без стероїдних сучасних хімонів. Хоча все одно це дуже специфічна штука на любителя. Більше про атмосферу ніж про парфум. Але мені попав в саме серденько☺️.

Цікавий бренд, підходив до їхнього корнера у відомій мережі. Сліпий затест з блоттера і одразу впізнаваний Авентусівський профіль, а точніше це мені більше нагадало Vilhelm Parfumerie Morning Chess з його бергамотом, гальбанумом і замшею. Пізніше зайшов почитати, що там і до чого і все стало на свої місця - обидва аромати робив один і той же парфумер:) За можливості познайомлюсь з ароматом детальніше, бо зроблено це, як мінімум, якісно. Можливо ця версія сподобається більше. Ще кілька ароматів з лінійки теж собі відмітив на майбутнє.

Самий гарний малиновий клоп в парфумерії!😎 Мені пахне, як інсталяція з м"якої світло-коричневої замшевої куртки на яку пролили і втерли прогірклого ірисового масла, присипали фіалкою і завершили цей натюрморт жменею малини з клопами. Без пудри і помади - нічого що б відсилало до жіночої косметички. Навпаки, за рахунок відчутної маслянистості і замші звучить більш з чоловічим настроєм, імхо.

Люблю NG за самобутність і відсутність гонитви за трендами. Творчість у чистому вигляді. Всі парфуми в лінійці зі своїм оригінальним обличчям, глибоким і природнім звучанням. Композиції складні для сприйняття, требують часу, щоб розгледіти в них красу(наголошую про це в кожному коментарі до ароматів NG😁, але для мене це дійсно саме так і виходить - любов виважена, а не швидкоплинне захоплення😎

До появи флакону на полиці мені знадобився рік періодичних підходів до пробника, щоб мої нюхові рецептори звикли до нього😀. Хоч і заінтересував з першого затесту, але в носінні був досить важким. До нього, окрім діорівських ірисів, предметно не був знайомий з іншими, але він започаткував інтерес до ароматів цього напрямку. Жюльєну Раскіне хвала і шана за таку роботу✊

Димна, мазутна шкіра з шафраном і солодкими смолами. Ця історія хоч і не є новаторською і не викликає якогось откровення, але пахне приємно, доволі інтелігентно і зрозуміло в сприйнятті. Тому можна радити для знайомства(щоб носик привикав) перед зануренням в глибші шари "горілої жесті", типу Zoologist T-rex, з яким теж знаходжу деяку схожість.

Якісні компоненти, природність звучання, гармонійність композиції. Це гарно виглядатиме і на жінках і на чоловіках. Оригінальний дизайн флаконів в стилі Art-Deco чіплятиме око на полиці. Так як димно-шкіряна тематика мені близька і враховуючи вище згадані позитивні сторони, то і собі хотілося б цього красеня поселити в колекцію.

Взимку я його не зрозумів(копчений ковбасний сир, той, котрий з кмином - гастономічний жах дитинства😁 з якоюсь невиразною солодкавістю, яка ще більше псувала враження), але в теплу пору він розкрився діаметрально-пролитежно в кращу сторону. Спочатку пачулі мають дещо аптечно-лікарняний відтінок, який швидко минає і задимлюється разом зі шкірою і кремовою ваніллю. Композиція врівноважена, не гучна, ніжна, м`яка і округла - ідеальний баланс між брутальністю і витонченістю. Тому, на жінці теж дуже привабливо і нетривіально звучатиме, хоч і може на початку здатись більш чоловічим через димність і підкопченість.

Відштовхуючись від назви і враховуючи його силу, стійкість, брутальність, тваринність і безкомпромісність, уява охоче малює справжнього монстра прямо з крейдяного періоду доживаючого останні дні під час великого вимирання спричиненого падінням астероїду. Пахне так, що здається, коли нанесеш на шкіру, то вона підніметься пухирями зі шкварчанням😁 Ця гримуча, горюча, палаюча суміш точно не залишить вас байдужим - тут або ненависть або любов🤤

Закопчена, задимлена шкіра вимазана в паливо-мастильних матеріалах зі східними пахощами, деревними смолами і тваринними мускусами. Для мене ідеально розкривається при температурі 10-15 градусів. Тоді він збитий і зібраний - можна виокремлювати хоч якісь ноти, бо в спеку перетворюється на булькаюче в казані відьомське зілля.

Дуже надіюсь, що зі зміною пакування не перекроїли сам джус і він не втратив цієї безпрецедентної апокаліптичної краси. Чудово вписався б в концепцію фільму Mad Max: Fury Road

Інтелектуальна ніша для психологічного і духовного перезавантаження - так можна описати бренд Meo Fusciuni. Природні, не гіперболізовані композиції.

Уявіть - аскетичний, усамітнений ретрит в дрімучому, вологому лісі після дощу. Ви грієтесь біля багаття, ваша шкірянка просякла димом, середовище пахне прілим листям, грибами, мохом, молодими бруньками... Цим димно-зелено-шкіряним акордом дуже перекликаться з Orto Parisi Cuoium , але на відміну від нього звучить надто мінорно, не вистачає контрапункту - чогось, що відтіняло б чи співпрацювало з цією похмурістю. Тоді як Гуалтьєрі розбавив його своїм фірмовим сиропно-удово-брудно-тваринним акордом, від чого той звучить більш парфумерно. Це не применшує його краси, але робить його менш універсальним для виходу в люди. Іншими лісовими нюансами нагадує Чар-зілля Мольфарський Ліс . Для мене цей бренд приємне відкриття і декілька ароматів хотілося б покласти собі на полицю, включно з цим.