Коментарии пользователя enthusiast

Все нове - це добре забуте старе) Перші враження - допилена і відшліфована на сучасний лад версія Thierry Mugler A*Men . Так, звучить делікатніше і дорожче, але маючи, вже ставшим легендою, оригінал - цей сприймається якось вторинно.

Один з кращих шкіряних ароматів, які доводилось пробувати. Хоча оцінив його не одразу. Навіть більше, в Наомі всі аромати складні, ні один не вразив з першого затесту, а зараз це вже 4 флакон на полиці з 6 представлених в бренді😁. Його бренд-антагоніст для мене в цьому відношенні, це Stephane Humbert Lucas 777 - там всі аромати навпаки, з першого занюху "Вау!", а пізніше виявляється, що носити їх просто неможливо, бо душать своєю настирливістю, стійкістю і монотонністю.

Димний, терпкуватий, з перчинкою і кислинкою, гарячий, живий аромат. Уява так і малює картину - в жаркий сонячний день ви доглядаєте за конем: вичісуєте щіткою шерсть, вона переливається на сонці, ви відчуваєте тепло від його тулуба, надягаєте сідло з грубої, потертої шкіри, просякнуте засобом на основі нафтопродуктів з приємною віддушкою і збрую. Чим спекотніша погода, тим краще він розкривається, в холод не видає і половини своєї краси. +20 і вище - його час. Та й загалом весь бренд радує якістю компонентів, оригінальністю композицій, природністю звучання без їдкої синтетичності. Хіба що Бакелітова ніч під питанням і то, мені норм, головне не переборщити з дозуванням😁

Полинно-тминна гіркота переходить в підкопчену шкіру з димним ветивером і пачулями. Масло іриса пом якшує цю всю суворість. З ретровим вайбом і анімалістичною бруднинкою, як і більшість композицій у Франчески. Звучить це все природньо і врівноважено. Перекликається з тією історію, якою надихалась парфумерка. Стійкий - з шиї перелізає на комір куртки і живе там до прання, що створює труднощі для зміни парфумів, бо перекрикує їх😎

Пан Морільяс підприємливий молодець - продав мільйон ітерацій однієї заготовки різним брендам😉. Але назва з вмістом дисонує. Його Gucci Guilty Pour Homme Absolute значно краще б підходив під звання Темного Лорда. А цей парфум пасував би швидше Ксені - войовничій принцесі😎, де з-під тонни солодкого жасмину з бергамотом прогляється шкіряна портупея. Аромат інтелігентний і витончений, звучить якісно. Хоча настрій у композиції більше чоловічий простежується, але якоїсь безкомпромісності, брутальності і маскулінності(про які часто можна почути у відгуках) я тут не знайшов, а хотілося б.

Пошуки фото-реалістичної ожини поки що не увінчались успіхом. Зате знайшлось чудове варення з молодих соснових шишок(!), яке з часом переходить в аромат жуйки, типу "орбіт чорниця", котра видохлась і залишився легкий ментольно-ягідний присмак. Це другий аромат бренду, який спробував, але вже простежується закономірність, що тут акцент на атмосфері, в контру занурюється людина, а не на парфумерному запаху від людини. Цим підходом до своїх витворів він мені перекликається з роботами Imaginary Authors, де схожа концепція. Навіть конкретно нагадує Imaginary Authors Cape Heartache . Це не одне і те ж, але настрій схожий.

Перший затест з паперу - дуже концептуально, але абсолютно не парфумерно. Флешбек в дитинство - кінець 90-х, місто Чернівці, в лабіринті рядів Калинівського ринку, я стою на картонці і міряю футбольні кеди з шипами, в яких підошва настільки інтенсивно пахла хімозною горілою резиною, що той запах так ніколи і не вивітрювався до моменту скону подібного взуття і відправки його на смітник.

На себе тоді не виникло бажання його нанести і це, як виявилось - помилка! Згадавши за нього через кілька місяців я дав йому ще один шанс... На тілі він не такий вже і безкомпромісний, як з паперу. Так, це груба, брутальна, димна, підкопчена і промаслена шкіра, але досить швидко пом"яшкується. Мені таке подобається. В носінні комфортний, немає ніякої синтетики, яка сверлить мізки. Однозначно, така історія підійде далеко не всім, але, як цікавий ольфакторний досвід - раджу!😉

Маль настільки задрав планку якості зі своє "удовою" лінійкою, що після знайомства з нею і пошуків якихось доступніших аналогів я розумію, що навряд чи вдасться це зробити) Подібної природності і глибини звучання я поки що не зустрічав. Звісно ж, впевнений, що серед орієнтальних представників знайдуться свої перли, але, скоріш за все, з цінниками ще більш захмарними🙈

Мій топ по-принципу спадання:

1. The Night 🫶

2. Dawn

3.The Moon

4. Promise

З цими шедеврами має ознайомитись кожен, кому цікавий східний напрямок у парфумерії. Це вищий пілотаж👏

Який гарний табачок! Не кальянний, з фруктовими, приторними, сиропними наповнювачами, а натуральний - переходить від сирого і вологого до прокуреної шкірянки. І кисло-солодкі мариновані яблучка з корицею і гвоздикою😋

В захваті від усієї лінійки "пустельних дорогоцінностей" - кожен гарний по-своєму. Але цей найанімалістичніший із них. Хоч і адресований аудиторії близького сходу, але, на відміну від конвенціональної арабської парфумерії - по-європейськи стриманий, інтелігентний, галантний, витончений, як і весь Маль, в принципі. Дійсно віриться, що уд тут натуральний, бо пахне воно дуже природньо і, головне - постійно переливається! Спочатку це скотний двір з коровами, вівцями і козами. Або навіть скоріш запах людини, котра за ними доглядає - доїть, варить сир, бринзу з молока(подібний запах можна відчути на базарі в молочному секторі, де люди з села продають власну продукцію), але це асоціативний ряд гуцула з Прикарпаття😉, впевнений, що потенційний клієнт зі сходу там побачить конюшні з чорними, як смола, жеребцями😎. Пізніше нуарна троянда виходить на перший план, акорд якої Ропьон повністю скопіював зі свого ж Frederic Malle Portrait of a Lady. То шкіряно-димні аспекти проявляються. І всі ці фази періодично змінюються. Але, на любій з них досить нагріти місце нанесення тручи долонею і, як джин з лампи знову вилізає тваринність, як в перші секунди нанесення🔥. Перший раз пробую такий мінливий і переливчастий парфум. Це як цікава вистава в кількох актах - не дасть засумувати😉

Ціна, звичайно ж, не менш вражаюча😎, особливо та, яка зазначена на офіційному сайті (майже 2 тис.$ за 100 мл), але, і покупка не стане спонтанною, а той, кому він дійсно знадобиться, точно розумітиме, за що платить.

Дякую @dimira, за знайомство😉

Нове парфумерне Я і любов😍🤤. Більше тижня запою і нічим іншим користуватись не тягнеться рука. Приємний, комфортний в носінні, не виснажуючий - здається, що передозуватись ним нереально, враховуючи, що технічні характристики високі. Унісекс, але настрій в нього все ж таки чоловічий простежується. Хоч все це умовності і, наприклад, не заважає мені любити і з задоволенням носити Portrait of a Lady(котрий, все ж таки, жіночний), з яким Promise перекликається(імхо) як парні аромати і могли б стати в лінійку Amouage за часів Крістофера Чонга, коли парфуми в них виходили комплектами для нього і неї.

На початку це щойно налитий в бокал іскристий яблучний сидр, пізніше, це той же сидр, тільки пролитий і випаруваний на дерев яному столі, об ніжки якого потерся бобер, помітивши його своїм секретом😁, а поруч на вішалці висить куртка з м якої шкіри, трохи просякла сигаретним димом. Десь в середині життя може вгадуватись троянда.

Upd 02.07.25: В холодну пору року троянда відчувалась практично на рівні самонавіювання, і то, тільки тому, що бачиш її серед заявлених компонентів і було дивно чути, коли у відгуках парфум називали трояндовим. Але ситуація кардинально міняється в теплу пору - з перших секунд акцент якраз на троянді, її багато і вона багатогранна. Так само, як і багато кастореуму(бобер, який взимку мирно сидів на прив`язі, зараз зірвався і пішов в п`яний загул😎).

Досі один з найбільш улюблених парфумів, шедевр на всі часи і пори року😉

Гідний нащадок свого іменитого діда, який береже сімейні традиції, але не забуває про сучасні тенденції. Якщо відкинути мильні альдегіди(вони і так злетять з вас через годину), які відносять його в ретро, то, зелено-шкіряним аспектом мені перекликається з Rasasi La Yuqawam Ambergris Showers , який, в свою чергу натхненний Memo Irish Leather , але, звучить м"якше за них, і, саме цим блоком більше має спільного з вінтажною версією Robert Piguet Bandit (дякую за знайомство зі всіма трьома ітераціями @Oath), який прикручений в сучасній його версії. Що оригінал, що фланкер викликали приємні враження, тому, любителям вище-згаданих ароматів рекомендую познайомитись і з цим красенем.

По-гарячому, під приємними враженнями від знайомства з цим поважним представником класичної шипрової ретро-парфумерії, що не канув в Лету, а дійшов до наших днів в доброму здоров"ї і презентабельному вигляді, рішив поділитись своїм поглядом на нього:

начитавшись і наслухавшись інформації про нього, очікував отримати ізобутил-хінолінового монстра з ударною дозою мильних альдегідів з глибоким ретро-духом в стилі Geoffrey Beene Grey Flannel . Зелена шкіра досить лагідна і альдегіди, хоч і домінують і створюють ретро вайб, але сама композиція збалансована, приємна, носибельна і, якось не зовсім зчитується в ньому жіноча принадлежність. Те, що така композиція асоціюється зі зрілістю - погоджусь, та виглядатиме це доречно, як на чоловіках, так і на жінках. Можливо сучасні ітерації вже суттєво перекроєні, але звучить це не як застаріла ретро-парфумерія, а, скоріше, омаж в її сторону, в стилі як Francesca Bianchi Etruscan Water . Своє почесне місце в історії займає заслужено🤝.

Судячи з того, як фонить гірко-зеленим екстрактом закупорена пробірка зі зразком парфуму, можна припустити, що він був взятий з особистого флакону Марії Кюрі:) Сам майбутній флакон, мабуть, теж прийдеться зберігати в свинцевій скрині😎 Але, на шкірі зелень досить швидко утихомирюється і проявляється масляниста білоквітково-ірисо-шкіряна композиція. Якщо б міфологічна квітка папороті існувала, то, здається, мала б пахнути саме так. Точніше - під час процесу її розкриття, коли з зеленої оболонки відкривається сам бутон в купальську ніч😉

Парфум складний і не з тих, що закохує з першого вдоху, а потребує детальнішого знайомства, як і інші аромати в лінійці. Але, якщо розпробуєте, то є всі шанси, що вже не злізете з цього чаклунського зілля😉 NG - унікальний бренд з геніальними ароматами

Майже рік тому замовив відливант для знайомства і взагалі його не зрозумів - приглушений, монотонний запах горілої резини. Після того невдалого першого затесту не виникло бажання дати йому шанс на реабілітацію) Може атмосферні умови були не підходящі або ще щось) Бо, згадавши за нього кілька днів тому, я його розсмакував так, що обзавівся флаконом! Димна тематика мені дуже імпонує. Відчуваю підкопчений, терпковатий, смолянистий спил ялівцю. Алкоголю і тютюну, про які більшість згадують - не поклали. Уява малює картину з голим лісом пізньої осені в ясний день з димкою від спаленого листя десь вдалині.

Судячи по відгукам, цей парфум лише в черговий раз доводить, що всі по-різному сприймають запахи і наші розповіді про ноти для інших будуть малоінформативними, скоріш за все. І, як мінімум по цій причині, що аромат складний і викликає такі різноманітні відчуття, його вже можна оцінити високо. Після яскравої ожини, точніше варення з неї, як в Amouage Jubilation XXV Man , очікував знайти тут щось подібне, але і натяку на цю ягоду не відчуваю. Дивно, що про полин ніхто не згадує, серед нот, які солюють, бо для мене, це про нього історія. В першій половині життя він сильно перекликається з Amouage Memoir Man (полин з молочністю сандалу), в перемішку з шкірно-чорнильними аспектами, як в BeauFort Coeur de Noir , але без димності останнього.