Коментарии пользователя enthusiast

Можна просто його описати, як ванільний заварний крем на світлій деревині, але поки він таким стане то пройде через не менш гарну і цікаву стадію звучання з делікатними удово-тваринними нюансами, фруктовою солодкістю і ефектом, який мені асоціюється з теплим, пильним з кислинкою запахом гашеного вапна. Ніжна, не кричуща, не виснажуюча, збалансована, багатогранна, дорога, якісна і не банальна композиція без статевої прив"язки. Я в захваті🤤

upd: 11.06.25. Влітку, від того білого, пухнастого, вимитого і вичесаного померанського шпіца, за кого він видавав себе взимку - не залишилось і сліду. Виявився справжнім хижим і брудним перевертнем! Удова частина з кастореумом вилізають на перший план і множаться х10. Подібним чином поводяться і інші аромати Xerjoff, де заявлений Лаоський уд - Xerjoff `Ilm , наприклад( хоча в ньому і в холодний період уд домінує, але спеку тим більше). Холод тримає його в узді. Таке його темне альтер его радує мене не менше. Не перестаю дивуватись високій якості компонентів, природності звучання і мінливості залежно від пори року.

Ще не попався мені парфум, де б нота яблука звучала не синтетично. Спочатку тестив з паперу і з нього я почув шампунь з яблучною віддушкою😁 Зі шкіри це вже пахло мийючим засобом "Фейрі яблуко"😎 Це, ні в якому разі, не погано, не хімозить, просто класичний, синтетичний яблучний акорд і моє особисте сприйняття, бо більшість якраз про дуже натуральне яблуко говорять. Ще з приводу "хімози": я тут явно відчуваю амброценід, але не так інтенсивно, як, наприклад, в Frederic Malle Uncut Gem , який через це не можу на собі носити. Не сприймаю я цей компонент у великій кількості. Тут же він не нав язливий, в комфортній концентрації. Загалом аромат гарний, доволі приємний, стриманий, хоч і складові, які мені не дуже імпонують в парфумерії, але мої рецептори на нього не реагують негативно😁.

Треба ще з оригінальною версією познайомитись, цікаво, як там яблуко обігране🤔 Дякую @TamAroma за цікавий подарунок для знайомства😉

Все нове - це добре забуте старе) Перші враження - допилена і відшліфована на сучасний лад версія Thierry Mugler A*Men . Так, звучить делікатніше і дорожче, але маючи, вже ставшим легендою, оригінал - цей сприймається якось вторинно.

Один з кращих шкіряних ароматів, які доводилось пробувати. Хоча оцінив його не одразу. Навіть більше, в Наомі всі аромати складні, ні один не вразив з першого затесту, а зараз це вже 4 флакон на полиці з 6 представлених в бренді😁. Його бренд-антагоніст для мене в цьому відношенні, це Stephane Humbert Lucas 777 - там всі аромати навпаки, з першого занюху "Вау!", а пізніше виявляється, що носити їх просто неможливо, бо душать своєю настирливістю, стійкістю і монотонністю.

Димний, терпкуватий, з перчинкою і кислинкою, гарячий, живий аромат. Уява так і малює картину - в жаркий сонячний день ви доглядаєте за конем: вичісуєте щіткою шерсть, вона переливається на сонці, ви відчуваєте тепло від його тулуба, надягаєте сідло з грубої, потертої шкіри, просякнуте засобом на основі нафтопродуктів з приємною віддушкою і збрую. Чим спекотніша погода, тим краще він розкривається, в холод не видає і половини своєї краси. +20 і вище - його час. Та й загалом весь бренд радує якістю компонентів, оригінальністю композицій, природністю звучання без їдкої синтетичності. Хіба що Бакелітова ніч під питанням і то, мені норм, головне не переборщити з дозуванням😁

Полинно-тминна гіркота переходить в підкопчену шкіру з димним ветивером і пачулями. Масло іриса пом якшує цю всю суворість. З ретровим вайбом і анімалістичною бруднинкою, як і більшість композицій у Франчески. Звучить це все природньо і врівноважено. Перекликається з тією історію, якою надихалась парфумерка. Стійкий - з шиї перелізає на комір куртки і живе там до прання, що створює труднощі для зміни парфумів, бо перекрикує їх😎

Пан Морільяс підприємливий молодець - продав мільйон ітерацій однієї заготовки різним брендам😉. Але назва з вмістом дисонує. Його Gucci Guilty Pour Homme Absolute значно краще б підходив під звання Темного Лорда. А цей парфум пасував би швидше Ксені - войовничій принцесі😎, де з-під тонни солодкого жасмину з бергамотом прогляється шкіряна портупея. Аромат інтелігентний і витончений, звучить якісно. Хоча настрій у композиції більше чоловічий простежується, але якоїсь безкомпромісності, брутальності і маскулінності(про які часто можна почути у відгуках) я тут не знайшов, а хотілося б.

Пошуки фото-реалістичної ожини поки що не увінчались успіхом. Зате знайшлось чудове варення з молодих соснових шишок(!), яке з часом переходить в аромат жуйки, типу "орбіт чорниця", котра видохлась і залишився легкий ментольно-ягідний присмак. Це другий аромат бренду, який спробував, але вже простежується закономірність, що тут акцент на атмосфері, в контру занурюється людина, а не на парфумерному запаху від людини. Цим підходом до своїх витворів він мені перекликається з роботами Imaginary Authors, де схожа концепція. Навіть конкретно нагадує Imaginary Authors Cape Heartache . Це не одне і те ж, але настрій схожий.

Перший затест з паперу - дуже концептуально, але абсолютно не парфумерно. Флешбек в дитинство - кінець 90-х, місто Чернівці, в лабіринті рядів Калинівського ринку, я стою на картонці і міряю футбольні кеди з шипами, в яких підошва настільки інтенсивно пахла хімозною горілою резиною, що той запах так ніколи і не вивітрювався до моменту скону подібного взуття і відправки його на смітник.

На себе тоді не виникло бажання його нанести і це, як виявилось - помилка! Згадавши за нього через кілька місяців я дав йому ще один шанс... На тілі він не такий вже і безкомпромісний, як з паперу. Так, це груба, брутальна, димна, підкопчена і промаслена шкіра, але досить швидко пом"яшкується. Мені таке подобається. В носінні комфортний, немає ніякої синтетики, яка сверлить мізки. Однозначно, така історія підійде далеко не всім, але, як цікавий ольфакторний досвід - раджу!😉

Маль настільки задрав планку якості зі своє "удовою" лінійкою, що після знайомства з нею і пошуків якихось доступніших аналогів я розумію, що навряд чи вдасться це зробити) Подібної природності і глибини звучання я поки що не зустрічав. Звісно ж, впевнений, що серед орієнтальних представників знайдуться свої перли, але, скоріш за все, з цінниками ще більш захмарними🙈

Мій топ по-принципу спадання:

1. The Night 🫶

2. Dawn

3.The Moon

4. Promise

З цими шедеврами має ознайомитись кожен, кому цікавий східний напрямок у парфумерії. Це вищий пілотаж👏

Який гарний табачок! Не кальянний, з фруктовими, приторними, сиропними наповнювачами, а натуральний - переходить від сирого і вологого до прокуреної шкірянки. І кисло-солодкі мариновані яблучка з корицею і гвоздикою😋

В захваті від усієї лінійки "пустельних дорогоцінностей" - кожен гарний по-своєму. Але цей найанімалістичніший із них. Хоч і адресований аудиторії близького сходу, але, на відміну від конвенціональної арабської парфумерії - по-європейськи стриманий, інтелігентний, галантний, витончений, як і весь Маль, в принципі. Дійсно віриться, що уд тут натуральний, бо пахне воно дуже природньо і, головне - постійно переливається! Спочатку це скотний двір з коровами, вівцями і козами. Або навіть скоріш запах людини, котра за ними доглядає - доїть, варить сир, бринзу з молока(подібний запах можна відчути на базарі в молочному секторі, де люди з села продають власну продукцію), але це асоціативний ряд гуцула з Прикарпаття😉, впевнений, що потенційний клієнт зі сходу там побачить конюшні з чорними, як смола, жеребцями😎. Пізніше нуарна троянда виходить на перший план, акорд якої Ропьон повністю скопіював зі свого ж Frederic Malle Portrait of a Lady. То шкіряно-димні аспекти проявляються. І всі ці фази періодично змінюються. Але, на любій з них досить нагріти місце нанесення тручи долонею і, як джин з лампи знову вилізає тваринність, як в перші секунди нанесення🔥. Перший раз пробую такий мінливий і переливчастий парфум. Це як цікава вистава в кількох актах - не дасть засумувати😉

Ціна, звичайно ж, не менш вражаюча😎, особливо та, яка зазначена на офіційному сайті (майже 2 тис.$ за 100 мл), але, і покупка не стане спонтанною, а той, кому він дійсно знадобиться, точно розумітиме, за що платить.

Дякую @dimira, за знайомство😉

Нове парфумерне Я і любов😍🤤. Більше тижня запою і нічим іншим користуватись не тягнеться рука. Приємний, комфортний в носінні, не виснажуючий - здається, що передозуватись ним нереально, враховуючи, що технічні характристики високі. Унісекс, але настрій в нього все ж таки чоловічий простежується. Хоч все це умовності і, наприклад, не заважає мені любити і з задоволенням носити Portrait of a Lady(котрий, все ж таки, жіночний), з яким Promise перекликається(імхо) як парні аромати і могли б стати в лінійку Amouage за часів Крістофера Чонга, коли парфуми в них виходили комплектами для нього і неї.

На початку це щойно налитий в бокал іскристий яблучний сидр, пізніше, це той же сидр, тільки пролитий і випаруваний на дерев яному столі, об ніжки якого потерся бобер, помітивши його своїм секретом😁, а поруч на вішалці висить куртка з м якої шкіри, трохи просякла сигаретним димом. Десь в середині життя може вгадуватись троянда.

Upd 02.07.25: В холодну пору року троянда відчувалась практично на рівні самонавіювання, і то, тільки тому, що бачиш її серед заявлених компонентів і було дивно чути, коли у відгуках парфум називали трояндовим. Але ситуація кардинально міняється в теплу пору - з перших секунд акцент якраз на троянді, її багато і вона багатогранна. Так само, як і багато кастореуму(бобер, який взимку мирно сидів на прив`язі, зараз зірвався і пішов в п`яний загул😎).

Досі один з найбільш улюблених парфумів, шедевр на всі часи і пори року😉

Гідний нащадок свого іменитого діда, який береже сімейні традиції, але не забуває про сучасні тенденції. Якщо відкинути мильні альдегіди(вони і так злетять з вас через годину), які відносять його в ретро, то, зелено-шкіряним аспектом мені перекликається з Rasasi La Yuqawam Ambergris Showers , який, в свою чергу натхненний Memo Irish Leather , але, звучить м"якше за них, і, саме цим блоком більше має спільного з вінтажною версією Robert Piguet Bandit (дякую за знайомство зі всіма трьома ітераціями @Oath), який прикручений в сучасній його версії. Що оригінал, що фланкер викликали приємні враження, тому, любителям вище-згаданих ароматів рекомендую познайомитись і з цим красенем.

По-гарячому, під приємними враженнями від знайомства з цим поважним представником класичної шипрової ретро-парфумерії, що не канув в Лету, а дійшов до наших днів в доброму здоров"ї і презентабельному вигляді, рішив поділитись своїм поглядом на нього:

начитавшись і наслухавшись інформації про нього, очікував отримати ізобутил-хінолінового монстра з ударною дозою мильних альдегідів з глибоким ретро-духом в стилі Geoffrey Beene Grey Flannel . Зелена шкіра досить лагідна і альдегіди, хоч і домінують і створюють ретро вайб, але сама композиція збалансована, приємна, носибельна і, якось не зовсім зчитується в ньому жіноча принадлежність. Те, що така композиція асоціюється зі зрілістю - погоджусь, та виглядатиме це доречно, як на чоловіках, так і на жінках. Можливо сучасні ітерації вже суттєво перекроєні, але звучить це не як застаріла ретро-парфумерія, а, скоріше, омаж в її сторону, в стилі як Francesca Bianchi Etruscan Water . Своє почесне місце в історії займає заслужено🤝.

Судячи з того, як фонить гірко-зеленим екстрактом закупорена пробірка зі зразком парфуму, можна припустити, що він був взятий з особистого флакону Марії Кюрі:) Сам майбутній флакон, мабуть, теж прийдеться зберігати в свинцевій скрині😎 Але, на шкірі зелень досить швидко утихомирюється і проявляється масляниста білоквітково-ірисо-шкіряна композиція. Якщо б міфологічна квітка папороті існувала, то, здається, мала б пахнути саме так. Точніше - під час процесу її розкриття, коли з зеленої оболонки відкривається сам бутон в купальську ніч😉

Парфум складний і не з тих, що закохує з першого вдоху, а потребує детальнішого знайомства, як і інші аромати в лінійці. Але, якщо розпробуєте, то є всі шанси, що вже не злізете з цього чаклунського зілля😉 NG - унікальний бренд з геніальними ароматами