Коментарии пользователя vwizard

Ще не дуже модна у 2020 груша, яка тоді лише почала повертатись в парфуми. "Лікувальна" свіжа малина. Ірис та фіалка мені крізь цю плодово-ягідність не сильно відчувається, фрезію розрізняю краще. І ваніль з сандалом як екзотичну м`яку підкладку. Трохи душнуватий аромат, теплий, апетитний, і мені тут ввижається також жасмін, хоч у піраміді його й немає. Недолік - низька стійкість, як для такого насиченого аромату.

Спробувала новий випуск Volare - і він майже як старий, тільки персик не такий душний, і наче підбавили сандалу. А стійкість менша: середня замість тривалої.

Спочатку лілейно-бамбукова нота, акватична та пронизлива - дуже нагадала такий самий старт в Yves Rocher Ming Shu. Далі теж щось у дусі квіткової прісної акватики типу Води Кензо, але з відтінком бавовняної свіжості за рахунок фіалки. Якщо й Divine, то русалка або дух озера. Непоганий аромат з розряду квіткової акватики, але зовсім слабкий - коли стартова нота злітає, лишається лише щось розмите близько до шкіри, з мускусною базою, у стриманому "японському" дусі аромату чистої білизни.

Суміш свіжих та мармеладних ягід, особливо на початку. Ірис розпізнається як нота пудрової чистоти у шлейфі. Але якщо не знати, що він тут є, то й не розпізнаєш, прийнявши лише за один із ягідних аспектів. Трояндо-піон та ванілін теж помірно чутно, а боби тонка надають прісної акватичності, що робить аромат схожим на Kenzo World. Аромат такий собі перехідний між трендами 2010-х та сучасною цукерковістю. Вже солодко, але ще не липко. Нестійкий, не дивлячись на початкову насиченість. База ванільно-карамельна, але близько до шкіри.

Інколи звертаюся. Я б рекомендувала ЖПТ і Клод. Геміні часто пише неточну інфу. Взагалі, з тими двома теж треба перевіряти, заходити на сторінки, по яким вони шукали дані про парфуми. На англомовній Фразі є від ШІ корисне саммарі коментарів. Нічого вводити не треба - воно там вже присутнє на сторінках ароматів, якщо до них є коментарі. Допомагає швидше оцінити загальне враження людей від аромату.

Він мені здається пряно-яблучним, хоч яблука в піраміді і немає.

В моєму гардеробі теж є цікаві яблука. Chloe See By Chloe - натуралістичний яблуневий цвіт і трохи соку. Oriflame Lovely Garden - частково його клон, але з незвичним додаванням ноти молока. А Britney Spears Believe - це якби в Mugler Angel замінили на яблуко всі фруктові ноти типу манго.

Сподобався більше, ніж базовий J`Adore, який занадто млосний (мабуть, диня винна) і занадто приївся. Infinissime водночас відсилає до туберозної класики 90-х, цитрусово-білоквітковості 2000-х, і має трендовий смолянисто-солодкий акорд, модний в часи його виходу - початок 2020-х. І він помітніше відрізняється від базового J`Adore, ніж інші його фланкери, які тестила. Відрізняється в не менш багату і цікаву сторону: унісон-тріо туберози, ілангу та жасміну самбак зухвало поєднане з соковитим червоним апельсином. Це поєднання - його родзинка, а також те, що разом із конвалією розбавляє білоквітковість свіжістю.

Звучить і шлейфить Infinissime трохи слабше, ніж базовий J`Adore, але зате не душить. Поки бачу його як демісезонний, але можливо, з несподіваної сторони відкриється взимку.

Сильний, виразний, але водночас м`який шипр, що не містить кілкості та суворості більш радикальних шипрів типу Courreges Empreinte. Це зовсім інший аромат, схожий на величезну пухівку, або на сучасне штучне хутро - тонке, легке, наче кроляче, але все ж це пластик, і пахне пластиком. Тут криється єдиний мінус цього аромату: пластикове звучання "голови радянської ляльки". Але до нього звикаєш, бо цей аспект огорнутий у всепроникаючу медову ноту, яка наче липовий мед з відтінком різнотрав`я та акації. Мед і майже шоколадні (особливо на початку) пачулі схожі на ці ноти в Mugler Angel, особливо його перших випусків.

Нот в піраміді багато, але для мене вони всі зливаються в цільний мед, ну може ще з відтінком трав`яного чаю та медового ж печива зі спеціями. Осінь або зима, домашній затишок. Причому осінь може бути як рання - ще майже літо з його різнотрав`ям та квітами, так і пізня - коли ти п`єш зігріваючий чай з медом, вдихаючи аромат літа, що пішло й вже почала по ньому скучити.

Бачу Knowing на зрілій жінці, яка знайшла себе і своє місце. І яка знає щось добре про себе, і це добре - чиста правда, від чого вона почувається щасливою.

Одразу на думку спадає Thierry Mugler Womanity , хоча це нестандартний "солоний" інжир.

Як ірисоманці, мені є що порадити ) На додачу до тих ароматів, що тут вже згадали.

Якщо казково-феєричний ірис, то Guerlain L`Instant Magic . Тендінтні - Hermes Hermessence Iris Ukiyoe , Guerlain Apres L`Ondee . Byblos Luna - ірис вночі серед густої трави. Nobile 1942 Pontevecchio W близький до моно-квітки, і в ньому сильний "резиновий" аспект аромату ірису. Ще знаю букетні аромати, де ірис не соло і не моно, але цікаво звучить з іншими нотами. Це Houbigant Iris des Champs , Parfums Dusita Splendiris , Boucheron Iris de Syracuse . Chanel №19 Poudre - ірис із великою кількістю мускусу.

Asedo,

Теж хотіла купити ще відливант Rising Sun, коли попередній закінчився. Але тут вже немає. Хіба що на Шафі чи OLX відловлювати відливант чи залишок у флаконі.

Із "сонць", що відкрила нещодавно, сподобалисяAjmal Dahn Oudh Al Shams - уд спекотного Близького Сходу, грубий і чоловічий, але цікавий як шматочок іншого світу: палюче сонце пустелі. І Shiseido Rising Sun - ніжні перші промені нашого, з помірних широт, сонця на стінах та деревах, коли воно тільки встає. Слабкуватий аромат, але й сонце вранці ще слабке, приглушене товстим шаром атмосфери.

Просто клон Kenzo Jungle L`Elephant, нічого нового, окрім меншої гри нот: звучання тут монотонніше. Я сподівалася, що буде відрізнятися хоч трохи, наче він такий собі шафранний фланкер Слона - але ні, він його "дослівно" копіює. Єдина різниця, що вдалося знайти - це негучні порівняно з основними нотами, але присутні уд та ветивер, з їхнім шкіряним аспектом. Вони роблять шлейф більш солонуватим і додають унісексу. Можливо, комусь цей букет і здасться унісексом, але якщо знаєш Слона і звикла до нього як до жіночого парфуму, даний клон теж сприймається як жіночий.

Мені як поціновувачці L`Elephant, аромат сподобався. Звучить краще, сильніше і багатше, ніж сам Слон випусків останніх 10 років. Теж стійкий та шлейфовий. Це заміна скоріше вінтажної формули, ніж нинішньої. Тільки заміна не бюджетна: він коштує дорожче, ніж аромати Кензо.

Вміють Acca Kappa створювати аромати на тему однієї квітки, однієї ноти. Дуже ціную їх Glicine (Wisteria), й аромат на тему липи теж вразив натуралістичністю. Так, це та сама серцелиста липа, яка росте в мене у дворі, чий аромат доноситься аж до вікон в пору цвітіння. Це липи з рідного містечка, які я довго не помічала, але коли відкрила для себе те місце, де вони ростуть, то кожного червня старалася туди хоч раз прийти й понюхати щасливий пахучий вітерець. Для мене аромат липи - один з найпозитивніших. Мильні бульбашки з дешевого, але такого ароматного шампуню "Липа" в останній рік мого дитинства колись. Тоді вперше відчула хай і в хімічній, але виразній ноті липи те, що в мене асоціюється з надіями на добре й цікаве майбутнє. Світле бачення майбутнього - ось що для мене аромат липи, акації, і ще жасміну самбак. Радію, що в і Tilia Cordata, як раніше в D`Orsay Tilleul, це знайшлося. І що він легший, не такий душний, як Tilleul.

Окрім моно-липи, тут посилено її медову складову, присутня нота скошеної трави, і трохи якоїсь акватики, наче вранішня роса. Це аромат тих безцінних днів червня, коли літо вже почалося, але більша його частина ще попереду. Коли найдовші й найсвітліші дні. Коли в школярів нарешті канікули, а дорослі починають відчувати, що вже близько відпустка. Липа цвіте у ті дні, коли дійсно є повод чекати щось хороше у найближчі тижні: літо - хороша річ сама по собі.