Общая информация о пользователе vwizard

Дуже чую тютюн в Mauboussin Mauboussin . Саме дим, прокуреність.

Мої фаворити в квітні - аромати на тему вишневого цвіту, сакури, яблуневого цвіту. Детальніше коментувала про них в інших статтях, тому тут згадаю про те, що ношу зараз окрім них. Це насамперед сильні квіткові аромати. Такі, що зимою або восени недоречні, а влітку надто голосні. Звісно, дістаю й не тільки квіткові. Коли ще холодно й погода ближча до березневої - люблю Thierry Mugler Womanity , він для мене демісезонний. Ще один фаворит у холодні дні - шкіряно-яблучний Hermes Galop d`Hermes . Багато в квітні користуюся фіалковими ароматами, типу L`Artisan Parfumeur Verte Violette , Chloe Love . Цього року також хочеться носити Guerlain Idylle Duet Jasmin-Lilas , Kenzo Flower By Kenzo , Estee Lauder Beautiful Magnolia - це саме по темі інтенсивних квіткових букетів. Є й виключення: ніжний Lolita Lempicka Fleur Defendue Forbidden Flower .

Давно хотіла спробувати аромат, де були б ноти рому або кон`яку, тютюну, смол та інших спецій з димами. І тут прям комбо усіх них! Ще й з кавою. Як добре, що мені попалася на очі ця піраміда. І можу сказати, що тут дійсно передані заявлені ноти, при бажанні можна вловити кожну. В той же час, аромат дуже цільний, у сухому повітрі схожий на дуже закопчене сушене яблуко у алкоголі (через багато років таке у більш лайтовому вигляді з`явиться як Apple Brandy on the Rocks By Kilian), а в вологому сильніше звучать смоли та спеції. Здається, тут і амбра є. Чоловічий, але водночас майже унісекс. Груба вишуканість, наче стара шкіряна сумка - не штучно зістарена, а дійсно вінтажна. Запах трюму нового дерев`яного корабля, на якому зі Сходу доставляють спеції, оброблену шкіру, каву, каніфоль, пахощі. І п`януватий штурман туди заходить, не гасячи трубку, щоб через щілину у мішку умикнути трошки кави й собі.

Зрозуміла, що вже не раз чула цей аромат, або підробки під нього. У натовпі, і колись давно трапилося мило схоже.

Якийсь депресивний аромат про вже не юну даму зі складною протиречною долею й крахом чергових стосунків. І стиль флакону такий самий протиречний. Несерйозні рюшики вперемішку з дарк-кабаре. А на дворі вже 2014, ця естетика 2000-х вже перестала бути модною. Тільки Аліса в полосатих панчохах заблукала в кролячій норі надто глибоко, і ще того не помітила. Їй то здається, що в житті попереду лише декаданс, то що все буде класно. Вона одночасно і жінка, що пізнала життя, і досі маленька дівчинка всередині.

Деревно-димний, в міру ванільний, і, на щастя, не приторно-солодкий, а вишукано-солодкий аромат. З тим "вишневим" серцем, яке характерне для подібних пряних букетів. І які б квіткові ноти не сиділи у цьому серці - вони всі лише підкреслюють цю чи то лікерну вишню, чи то віскі, яке заїли карамельками.

Багато амбретти, яку я не люблю, але інші ноти її згладжують. Досить добре чутно уд, інших деревних нот теж багато, тому цей аромат пахне наче аромапалички з улюбленими на Сході компонентами. З квіткових добре чутно троянду, трохи конвалію, а інші ноти зливаються в єдиний квітковий фон. Це Схід, але не конкретно японський. Ближчий скоріше до індійського. Мені сподобалося як прихильниці витончених пряних букетів. Тим більш амбретта сильна лише на початку.

Уявляється вузька японська вуличка 19 століття, де з чиїхось вікон до сусідів доноситься запах аромапаличок та інших пахощів, що привезені з Індії або Китаю. Один Схід в гостях у іншого. Хазяйка в тому домі тримає ще не запалені аромапалички у шафі разом з одягом, і кімоно насичуються їх ароматом. Саме запах з цієї уявної шафи, до якого домішуются пари чаю з чаювання в тій же кімнаті, найближчий до того, як пахне цей парфум.

Спочатку свіжі фрукти - скоріше нектарини, ніж персики, і одночасно червона смородина з юзу. Усе це у пишному букеті троянд та орхідей. Потім розкриваються й інші ноти, аромат стає більш неролійним. Недовго, але присутня конвалія. І сам аромат добре чутно недовго. Лише хвилин 10 середнього шлейфу - і він сідає близько до шкіри, як люблять японці. Фруктова солодинка лишається, але стає більш змішаною, "компот з усього й одразу". Деревні й перцеві ноти майже не чутно, мускус - трохи, ваніль теж дуже делікатна.

Аромат нагадав мені Lancome Attraction, тільки без грубої ноти, схожої на вологе сіно. І не такий гучний. Але з того ж тренду квітково-нектарно-теплих ароматів кінця 90-х й початку 2000-х. На літо або ранню осінь.

Спортивно-природно свіжий аромат чистоти й прохолоди часів міленіуму. Є спільне з більш раннім ароматом Shiseido того ж напряму - Relaxing Fragrance. Тільки замість несолодких "огородних" нот поруч з бамбуком - сильний дубовий мох та фіалка. Хімознуватий, бо мох з мускусом лоскочуть ніс. Але з цікавою молочно-грушевою м`якістю і впізнаваним шисейдівським бамбуком. Сьогодні б його розцінили як унісекс. Не такий новаторський, як Relaxing, але усе одно оригінальний і унікальний. Ще один відбиток кінця 90-х та залишку цих трендів у 2000-2002. У білому флаконі природньо-дзенської форми, наче мармурова галька, що тріснула. Роса, трава й ліс - можливо, гірський, вологий, де багато моху та квітнуть фіалки біля самої землі. У той час як Shiseido Relaxing - скоріш пробіжка серед лісостепу та дачних ділянок літнім ранком, тут - справжній релакс, відпочинок під час лісового походу.

Стійкість непогана як для свіжака. Тримається мінімум шість годин. Майже не міняється, але під кінець краще чутно мускус.

Для мене це якимось чином найсвіжіший з Пуазонів, хоча стійкість і шлейф у нього зухвалі. Колись тестила його році у 2012, а тепер знайшла версію 2009 року. В ній нема такої відчутної цитрусової кислинки, як у 2012, але той самий профіль впізнається: бурхливі білі квіти, врівноважені освіжаючим цитрусом та деревними нотами. Модний тоді апельсиновий цвіт, трошки "котячий" жасмін у дусі ароматів Avon, сандал. І здається, таке звучання я вже десь чула, у бальзамах для волосся або кремах для тіла. Але саме Pure Poison може бути його першоджерелом.