Коментарии пользователя vwizard

Можливо, цей клон Амарижу теж траплявся. До того ж його клони взагалі мали тенденцію бути в тарі з присутністю яскраво-рожевого кольору. Цей аромат з ним дійсно сильніше асоціюється, ніж з червоним та жовтим.

Були обидва, випуск ранніх 2010-х. Petit сподобався більше, базовий Fracas занадто душив. Я люблю туберозу, але інші ноти зробили її у ньому надто важкою.

Можливо, колись повернуся до Petit Fracas, але свого часу він мені аж набрид, бо користувалася часто. Треба, щоб ще декілька років пройшло, й тоді вже буду по ньому скучити.

Користувалася на початку й у середині 2000-х. Й не раз мені при цьому казали, що від мене сильно пахне ладаном. Хоча його у піраміді й немає. Солодкий, пудрово-мускусний, густий пухнастий аромат з харизматичною гвоздикою. Можливо, це вона разом із пудрою та дерев яшками давала відчуття ладану. За ціною цей аромат був дешевий, але стійкий. Досить оригінальний, але підозрюю, що він копіював якийсь інший з більш люксових.

Не так багато парфумів, з якими була знайома у дитинстві, але є. Із раннього - мамині сухі парфуми у форм-факторі помади, тільки нею мазали не губи, а шкіру. Якийсь ноунейм, але через роки я з ясувала, що то був моноаромат нарцису.

Ще в мами була міньки Новая Заря Шахразада, Dzintars Kanons , а на початку 90-х їй подарували пробник Lancome Magie Noire . У ті ж роки, коли я була у молодших класах школи, вчителька пшикалася Yardley English Lavender . А в середині 90-х вдома у маминих друзів я понюхала Beautimatic Cobra , і з тих пір розрізняла його шлейф; знала, чим це пахне, тим більш це тоді був дуже модний аромат. Все це я знову знаходила потім, коли вже в 2010-х стала колекціонувати парфуми. Із Givenchy Amarige цікаво вийшло: купила міньку, тому що зацікавила піраміда, а це виявився аромат, який я, як і Кобру, дуже часто чула на вулиці в 90-ті. І дешевих дезиків з його клонами було багато, але весь цей час я не знала, як зветься оригінал.

Є і ті, чиї назви не знаю досі. На маминій роботі колезі у середині 90-х подарували французький парфум у сплеш-флаконі (одеколон, можливо). Але назву не пам ятаю, а аромат був типовим квітковим шипром у дусі 60-80-х, таких багато, тому що це було - сказати важко. І ще кілька є таємничих ароматів-незнайомців з дитинства, що досі не знайшлися.

2000-ті були вже часом власних парфумів, яких було теж небагато, і до деяких навіть і не поверталася, бо не так сильно сподобалися. Що з тодішнього повернула собі після початку парфманіячних часів у 2010-ті - це Pupa Fiorilu , Christian Dior Addict Eau Fraiche . Році у 2002 мама купила кілька масляних парфумів з клонами хітів, серед яких був Rochas Mystere , і один чудовий бузково-пудровий аромат, але його оригінал досі не знайшла.

Цікаво вийшло і з Rasasi Catherine . Він сподобався моїй мамі у кінці 2000-х. І вона користується ним досі, купує вже, здається, третій флакон. Тому в цьому ароматі у рівній мірі сплелися ностальгія по світові 15 років тому, і сьогодення.

Так, хітами цікавишся частіше й читаєш про них більше, бо про них багато говорять. Але рішення купити, принаймні у мене, все ж залежить від того, що прочитала у відгуках (як позитивних, так і негативних), і затесту у магазинах. Хіти здатні розчаровувати не менш, ніж маловідомі аромати. Наприклад, Ганімед для мене виявився майже непарфумерним, технічний такий аромат журнального паперу. І я краще обіллюся мюглерівським Ангелом, аніж Кірке, бо важкі аромати - теж різні, і виявилося, що люблю не усі напрями важких.

Що з хітами зручно - це саме затести, бо хіти легше знайти у магазинах. Багато які аромати не пізнаєш, поки не замовиш тут бодай пробірку або пробник. Але популярні не вимагають таких трат, бо можна піти і безкоштовно понюхати, щоб точно вже знати, потрібен він тобі чи ні.

Я індол відчуваю слабко, і він мене якось не дратує, тому можу спокійно пшикатися тією ж Кримінальною Туберозою або Fracas. Доречі, у природі деякий бузок індолить. Його малиново-фіолетові сорти. У парфумерії я такий бузок ще не зустрічала.

Нажаль, через IFRA замість моху усе частіше амбретта (яка у великій кількості не дуже приємно пахне), або щось камфорно-пачульне. І це розчаровує. Реалістично замінити попередні ноти моху парфумерам ще не вдалося, принаймні у знайомих мені нових ароматах.

А якщо згадувати старі добрі мохові аромати - для мене моховий феєрверк це вінтажний Courreges Empreinte . Надзвичайної сили шипр.

На початку осені це в мене Coty Vanilla Fields та Estee Lauder Spellbound . Коли наче й ще літо, але захід сонця все раніше, саме сонце все нижче, а у повітрі вже пролинають перші нотки в янення, засихання, збирання урожаю, підготовки природи до закінчення літа.

Потім настає час Yves Rocher Folies de Saisons Delires d`Automne , Christian Lacroix Christian Lacroix , Kenzo Jungle Le Tigre , Paco Rabanne XS Extreme Girl , Revlon Charlie Gold . Сушені або переспілі плоди дерев, ще жовтіше та нижче сонце, перше жовте листя, перші холодні вітри, коли вже хочеться зігрітися чимось медовим або цитрусовим, і взагалі "теплими" нотами, які влітку б душили. Цими ароматами намагаюся зробити сонячні осінні моменти довшими, знаючи, як скоро їх вже не буде вистачати. І вони дуже личать жовтому листю навкруги.

І нарешті пізня осінь, вже ближче до грудня. Serge Lutens Rousse - це коли бурхливо опадає одразу багато жовтого й червоного листя з дерев. Ще тиждень-два тому зеленіло, а тепер уже ні. Yves Rocher Folies de Saisons L`Humeur Nomade en Automne , Yves Rocher Nature Millenaire , Serge Lutens Chergui - ці аромати вже для зовсім холодних днів, коли багато дощу й темряви, запаху пріючого листя та мокрих дерев, а сонце лише подекуди виринає. І частіше хочеться вже не на вулиці гуляти, а спостерігати за природою десь із приміщення, підбадьорюючи організм кавою, аромапаличками та іншими зігріваючими речима, але ще не новорічними, не зимніми.

Найдеревніший, що зустрічала - Comme des Garcons Wonderwood . Аж занадто деревним виявився. А взагалі-то люблю деревні ноти, хоча далеко не у всіх парфумах сприймаю їх доречними. У деяких вони роблять аромат надто непарфумерним, жорстким.

Моя парфумерна осінь - це насамперед аромати з нотами стиглих та сушених плодів та ягід, чогось дозрілого, спілого саме восени. Також амбри, кави, теплих цитрусів. Прілого листя та мокрого дерева. Ще восени люблю "темні", геловінські або просто меланхолійні аромати. Але й урбаністичні набувають восени особливої актуальності. Більшість урбаністичних, на мій погляд, саме демісезонні. Цікаво було дізнатися ще про декілька таких.

EDT - дуже акварельний, ніжно-квітковий. Чаї чутно ледве-ледве, шавлію з папороттю та деревиною взагалі не знайшла. Інші ноти тут теж ледве-ледве. Лише ірис (доречі, гарний, не фіалковий) та боби тонка на передньому плані. Дійсно, як тут вже писали - доглядовий, кремовий. Наче дуже розбавлений Cacharel Noa, але зі свіжинкою Angel Schlesser Femme. Сподобався вдалим ірисом та своїм концептом у цілому, але б більше гучності йому. Скільки не наносиш - шлейф лише біля шкіри, і навіть там примарний. Такий парфум, мабуть, японкам подобається. Там прийнято носити непомітні й затишно-чисті аромати.

Важко сказати, чого у цьому ароматові більше - мімози або цитрусів (дуже "смачних" на старті), але він букетний, не моно. Мімоза "ретельно перемішана" з цитрусами та чаєм, у холодне й свіже єдине ціле. Нагадує білизну, випрану порошком Тайд з 90-х. На відміну від холодної весняної мімози Fragonard, ця більше пасуватиме влітку. Хороший освіжаючий аромат, що здатен зменшити відчуття спеки, а у приміщенні надає ілюзію, наче ти на свіжому повітрі. Жаль тільки, що нестійкий, не тримається й півгодини.

Цей відгук буде насамперед порівнянням з ароматом Cherry Blossom 2012 року, цього ж бренду. Було цікаво порівняти фланкери Green Tea, присвячені таким близьким квіткам.

Що ж, Сакура набагато витонченішою вишла. Квітка Вишні шкрябає носові рецептори різкуватим мохом, цедрою лимону, сильним бергамотом та мускусом. Наче, нюхаючи квітуче дерево, надихалася пилку, і тепер ніс всередині свербить. А тут усе ніжніше, квітковіше. Квіт сакури зображають півонія, жасмін і трохи фіалковості, тоді як у Cherry Blossom квіткову ноту складніше вловити, і вона більше нагадує фрезію. Якщо Cherry Blossom - цитрусова свіжість, де мох не дає ароматові стати солодким, то тут такої перешкоди немає. Знаючи, як пахнуть реальні квіти сакури, можу сказати - вийшло дуже віддалено, але схоже. Принаймні, на зелений чай матча з ароматом сакури. Він ще ароматніший, а тут наче вивітрений, лише зі слідами її присутності серед інших квітів, але хоч сліди, й те добре.

Дивно, але цей дешевий аромат нагадав люксову рідкість від Shiseido - лімітку з кінця 80х, Hanatsubaki Sakura. Де незвичне акварельне поєднання чайно-терпкої зелені з конвалійно-жасміновою сакурою. Тут схожа картина, особливо ближче до початку, але у серці починається більше акватичності, вологи не квіткової, а кавунної. Що, звісно, мінус, але хоча б на старті аромат порадував схожістю з Shiseido.

Як і інші знайомі мені аромати з лінійки Green Tea, ця Сакура нестійка, злітає за годину. Навіть швидше, ніж Cherry Blossom. Лишається ледве вловима у шкіри пудрово-мускусна база, що нагадала мені Guerlain Cruel Gardenia. Тоді як у Cherry Blossom база медово-деревна.

Раніше не дуже класифікувала свою колекцію по уявному місцю, але ця стаття - привід спробувати. Напишу насамперед про закордон, бо з українськими місцями асоціюю більшість своєї колекції, це надто широка вийшла б тема. Із закордоном асоціацій менше, якраз у комент влізе.

Ajmal D`Light - пострадянські провінційні містечка, райцентри

Angel Schlesser Femme - німецький мегаполіс восени чи ранньої весни. Частково таке ж відчуваю у Comme des Garcons №2

Avon Simply Because - таким мені уявляється настрій влітку десь у Флориді чи Каліфорнії. А літо там, доречі, триває більшу частину року

Bvlgari Aqva Marine Pour Homme - не країна, скоріше місцевість. Десь посеред Тихого океану, якнайдалі від берегів, точка Немо

Comme des Garcons Eau de Parfum - Нідерланди, а також південь Фінляндії

Crabtree & Evelyn Caribbean Island Wild Flowers - дійсно викликає у голові картину тропічних островів

Guy Laroche Fidji - ще одна назва, що каже сама про себе

Dzintars Тайна Рижанки - несподівано холодна Рига влітку

Elizabeth Arden Blue Grass - села та маленькі містечка півдня США, "біблійного поясу"

Givenchy Ysatis Iris - турецький курорт

Helena Rubinstein Apple Blossom - знову США. Довгі райони однакових будиночків, зведені у 50-х. Наприклад, Лонг Айленд у Нью-Йорку

Illuminum Haute Perfume Trumpet Flower - Еквадор, вічно тепла батьківщина цієї квітки

Kenzo Jungle L`Elephant - Індія

Kenzo L`Eau Par Kenzo pour Femme й Masaki Matsushima Shiro - дощові джунглі і вічно туманні заболочені ліси на схилах гір південно-східної Азії

Lancome La Collection Mille & Une Roses - Париж, його парки й кладовища восени

Pupa Violet Glycine - Варшава

Stephane Humbert Lucas 777 Une Nuit a Doha - цей самий курорт. Але тільки його туристичні квартали, відокремлені від районів, де живуть місцеві.

Thierry Mugler Angel Eau Croisiere 2020 - Мальдіви

Thierry Mugler Aura - Бразилія

Yves Rocher Cantate - Будапешт

Oriflame Lady Avebury - Великобританія

Rasasi Bushra - Емірати або Саудівська Аравія

Вдається місяців 2, максимум 3. І щоб я за цей час обов язково використала бодай 2-3 відливанти, звільняючи місце для нових. Моя колекція - це насамперед відливанти та міньки, великих флаконів мало.

Коли собі намітила чергові місяці "сухого закону" - то намагаюся не слідкувати за новими ароматами улюбленіх брендів, не вивчати піраміди та відгуки на незнайомі парфуми, щоб не набувати бажання їх спробувати. Читаю в основному нові відгуки на вже знайомі мені. Не шукаю, чи з явилися у когось на вітринах мої бажалки. Хоча якщо рідкісна бажалка з являється і я про це швидко дізнаюся (наприклад, комент новий на сторінці цього парфуму), то можу й купити, поки є.