Коментарии пользователя ill_denys

дуже класний, але геть не стійкий. я не адепт ідеї, що парфум має кричати добу і не змиватися, але цей я не відчуваю з руки вже через годину, ледь-ледь якщо уткнутися носом, і тестив декілька разів. якось воно розчаровує для такого профілю та за такі гроші. але звучить дуже гарно, але така недовговічність робить його не цікавим для купівлі.

через амброматеріали неможу у ному почути ніякої краси - вони усе собою перекривають. мабуть міг би бути непоганим парумом, але для мене через АД не став.

груба шкіра та чорна гума. Безкомпромісний. Аромат без будь яких залицянь перед дегустуючим його - або вдягай мене і насолоджуйся, порушуй чужий спокій, або йди геть.

Травʼяно-деревинний аромат, який нагадує чоловічі парфуми цього направлення початку 2000х, у хорошому сенсі. Нагадав мені Burberry for Men який тоді в мене був. Достатньо безпечний та зрозумілий парфум

це дуже чуттєві та тілесні духи, справжній афродізіак. пудра, помада та мускус, один з найяскравіших у Бьянкі. по стійкості, принаймні у моїй старій версії з пластиковим стопером, не вирубиш сокирою, двома пшиками можна переборщити.

як і для багатьох, для мене це запах бібліотеки. дуже благородний, наче приміщення з красивими дерев`яними вінтажними меблями та книгами, яким вже не один десяток років. один з найкращих ароматів що я чув.

Найбільш реалістичний запах залізничного вокзалу та залізничних шляхів. Один блогер охарактеризував його як запах метро, але для цього у ньому не вистачає сирості. White Cannabis доволі сухий, проте купа креозоту, дьогтю, диму, у самій базі дим ледь засолоджується і направленням стає трохи подібним за направленням з Amouage Interlude Man . Якщо нанести його на холодну погоду - він нагадує відхід у тамбур старого вагону потяга, коли запах диму змішується с запахом креазоту від шпал та гуми від гармошки між вагонами. Ці парфуми не імітують запах залізниці - це ніби й є сама залізниця.

у базі є схожість з Orto Parisi Cuoium

Авіньоноподібний, люблю це направлення, але я тут чую амбродерево, я до нього дуже чутливий, і воно мене дратує. Більш стійкий за Авіньон (мабуть завдяки тому ж АД)

достатньо забористий тютюн та є трохи пильний прошарок (мабуть ірис) та мені відчувається якийсь міцний алкоголь (який не заявлений) явно відчувається деревина, наче вінтажні меблі, на мускусно-касторіумній підложці. усе це створює в уяві залу з каміном великого маєтку, яка обставлена старими меблями з дубу, перед каміном у шкіряному кріслі літній чоловік сидить з трубкою у одній руці та односолодовим димним віскі у іншій. з густим сивим волоссям та похмурим поглядом.

один з самих неприємних ароматів що я пробував. були сподівання на свіжість від симбіозу м`яти та евкаліпту, і перші декілька секунд було наче натяк що буде щось цікаве, і було щось подібне до свіжості, але потім від перетворюється у щось огидне та відштовхуєче, підозрюю що через АД, і мабуть через них же його неможливо нічим змити з руки. явно невдалий реліз на загальному фоні бренду.

аромат викликаючий тривогу та дискомфорт. дискомфорт від того наче ти сидиш у дуже сирому місці, де волого та холодно, ти не можеш зігрітися та не можеш звідти нікуди дітися. неймовірно як можно було створити такий морок у рідині

дуже насичені білі квіти з зеленими стеблями, я би сказав прям соковитий мікс цих нот. дуже жіночний та ніжний, на чоловікові виглядав би занадто екстравагантно.

при прямому порівнянні це ані Jovoy Paris Psychedelique ані V Canto Mea Culpa ані Profumum Roma Patchouly - ця додаткова нота какао повністю змінюю усю гру. вона додає якоїсь вікової шляхетності. від Барнео неможливо відірватися. якщо більшість ароматів з пачулі можуть трохи неподобатися на певному етапі розкриття, то Барнео неймовірний увесь час. у ньому теж є відголосок здорової вінтажності, але це затхлість підвалу, а благородство деревини приміщення давніх часів. неперевершені пачулі!

мед з табаком виявився у парфумерії ходовим та вже класичним поєднанням нот, але не таким набридливим як класична комбінація уд-троянда. табак з медом (і часто ще зі шкірою) якраз можна носити вічно. і цей парфум - мабуть один з найкращих у Лютанса. на фрагрантиці взагалі нема парфумів зі схожісттю з яким проголосувало б багато людей. на Thomas de Monaco Raw Gold не схожий, бо там мед віддає конкретно сечею. тут теж є трохи анімалістичності, але просто лише натяк. ні на що не схожий, і гарний аж занадто ) у самій базі медовість та восковість трохи нагадує таку як у Mendittorosa Osang, і як і у випадку з Осанг, у Fumerie Turque теж є щось сакральне.

приклад одного з найвдаліших поєднань шкіри та ірису, я б навіть сказав що скоріше замші. це дійсно чорний футляр у сумочці поряд с пудринецею