Коментарии пользователя ill_denys

Це роками була моя любов. У 2000х він був моїм самим часто купуємим парфумом, як і тогочасний Gucci Pour Homme. Коли його вже ніде не продавали, я якось знайшов його у якомусь інтернет-магазині по достатньо високій ціні (але все рівно не такій, за яку його продають зараз) не знаю де він там валявся і скільки - слюда була потерта, але повністю запакований. І той екземпляр був з підбитими верхніми нотами - при розпиленні дійсно не було чути верхів і пах він якось сумбурно, але за декілька хвилин проступало серце аромату і усе ставало на свої місця, так що враховуйте це якщо десь знайдете зразок який десь дуже довго лежав. В загалі то достойного замінника я так і не знайшов, який був би аналогічним. Azzaro Vosit дуже схожий, але його зараз теж не знайдеш, а платити купу грошей за залишки, враховуючи що це був не дорогий люкс - не бачу сенсу. Wonderwood та Tam Dao десь близько, але не те. Bois Maroccan дуже схожий, але геть не стійкий. Arso за направленням у одній категорії з Rush, але тільки за направленням. Отже це був крутий люкс найращих часів будинку Gucci, разом з Pour Homme та Envy, який ми втратили, як і ті часи, які вже не повернеш.

Це один в один Maison Incens Ambre Ayanna за виключенням, что у Амбрі Профумум є, починаючи з середини і до бази, відчуття несвіжого подиху з рота, у той час коли Амбра Мейзон Інсенс увесь час звучить рівно і приємно і це вирішувальний фактор. А у старті взагалі ідентичні.

Достойний зразок якісного гівно-уду, у один табір до Ceylon, ‘ilm, al-Khatt. Але у Ether гівна поменьше. Відчуваються на старті цитруси (їх багато видів у піраміді) східний уд та карамель. Цитруси швидко злітають і залишається солодкий уд. Цією карамельністю на нього трохи схожий Voluptuous Oud від Франчески Бьянкі, але останній ну зовсім германський, там карамель прямо оре, тут усе збалансовано.

Для мене виявився дуже не приємним запахом та неносибельним. Це поєднання сірої амбри та троянди у пропорціях один до одного мені було просто до нудоти неприємним. Дуже суперечливий парфум.

Класна груба, навариста, солодкувата шкіра. Але я відчуваю тут трохи АД (я до них чутливий) мабуть за рахунок цього цей парфум такий стійкий, але АД мені усе ж таки сверблять і так і не подружився. Якщо ви чутливі до них - спочатку тестуйте, кількість не критична, але як на мене, вона є.

Свого часу брав його як замінник Christian Dior Dior Homme Intense 2011 і дійсно при першому затесті Д600 видав мені помадний ірис і я дивувався коли хтось порівнював його з Etat Libre d`Orange Fat Electrician Semi-Modern Vetiver, а от потім, при подальшій носці, ірис до мене вже майже не приходив, а відчував я в основному витивер. Так що ніякої заміни Dior ані Intense, ані тим паче Parfum, не трапилося, а так хотілося.

в цілому зрозумілий та безпечний парфум, але не дуже цікавий якщо ви у пошуках ірисів.

Подібний до Chanel Les Exclusifs de Chanel Coromandel , схожі по звучанню пачулі, і в принципі вони взаємозамінні, але тут взагалі інша цінова політика (не сказав би що у даному випадку дуже виправдана) хоча и Шанель дешевим не назвеш, тим не менш.

він дуже дивний та чудернацький, один з самих складних парфумів що я пробував. і притягує і відштовхує одночасно. наче він сильніше за будть кого, хто наважиться його надіти. церковні свічки та мед. дуже складно уявити привід для його носіння. його хочеться мати просто за самого факту його існування, за неможливість осмислити його та приручити, за дивний флакон. це парфумерія за межею добра і зла )

майже один в один Mendittorosa Osang, так само дивний та складний. при ціні 350 євро за 100мл Осанг, цей парфум у 120 євро за 50мл виглядає дуже привабливо, якщо тільки вас не манить ідея мати легендарний італійский парфум у шедевральному флаконі коли гроші - не питання.

мабуть найкращий парфум на тему комбінації свіжої зелені та інжиру, Філосікос нєрвно курить в старонкє. Дуже шкода що він не стійкий, але красивий - нема слів. бездоганний у цьому направленні. і взагалі бренд дуже цікавий.

Тут може бути що завгодно, але удом точно не пахне ) ні у якому його прояві, майже один в один Jovoy Paris Private Label, а звідціля відчуття ветиверу, майже соло. Пахне розігрітою банею (з Black Afgano нічого спільного)

є сирі пачулі які мені довподоби, є шоколадні пачулі які мені теж подобаютья, але ці деревинні я не дуже розумію. воно наче і дерево - не дерево, і пачулі недопачулі. так то він зроблений якісно, але якщо ви поціновувач справжніх пачулі - це може бути не зовсім те що ви шукаєте.

Дуже незамислуватий парфум. Тютюн як тютюн, більше схожий на люкс, чим на нішу, або більше б пасував наприклад для Replica by Margela, а не для такого наче «витонченого» бренду.

Я люблю усіляки переосмислені фужери та нео-шипри з відсилкою до вінтажів, та усіляке зістарене та інші старанності, але тут для мене вже ту мач. Запах затхлості, спертого повітря у непровітрюваній кімнаті з одягом, який майже не пруть. А до того, щоб мати його як арт-обʼєкт сильно не дотягує.

Дуже класна солодка замша. Чутно усі ноти: і шкіра, і табак, і бессмертник, і міцний алкоголь, а от ладану не чую. Усе гармонійно та приємно.