Коментарии пользователя ill_denys

це самий розкішний техногенний аромат! мазут, завод, мастило - нема нічого й на половину наближеного до цієї краси. це реально безпрецидентно та розкішно!

Цейлон - один з найгарніших комбінацій уд-мед. Я не пробував Мамлюка, але Цейлон точно бездоганний. Уд доволі фекальний, але в міру, не занадто якщо ви боїтеся такого. 10 з 10 у цій тематиці

коли я отримав пробник і зробив перший пшик - я був у такому шоці що я думав я здурію від цього, як мені тоді здавалося, сморіду. не такого я очікував від шкіри з ладаном. але я і не думав що там будуть такі моцні альдегіди які заповнюють увесь простір. ці духи треба приборкати і на це може піти не мало часу, але вони неймовірні. вони можуть бути не ти на що ви очікуєте, але вони і не забов`язані ) переосмислена нео-класика.

тут сама неприємна для мене парфумована кориця, вона наче з ще якоюсь приправою, схоже на гвоздику. не носибельний для мене

я чув два варіанта цих парфумів. перший - це саме лабданум, такий собі запах дуже вологого лісу і такій версії я ставлю 5 зірок. але колись мені попалася версія з додавання якоїсь незрозумілої але вираженної ноти дині. цій версії я ставлю 1 зірку

це щось неймовірне! придумати таке міг тільки виключно геній. абсолютно не типовий ладан, один з тих парфумів, який може без перебільшень уособлювати собою казковий ліс. якби можна було б поставити 10 зірок - поставив би 10.

Не знаю як у нових флаконах, але у старих прямокутних це окурена ладаном гречка. Не звично.

DS&Durga достатньо самобутній бренд, стоять окремо та багато чого заслуговує уваги, але у цьому уді нема нічого цікавого, наче просто для того щоб у бренді було щось удове, але схоже на сотні інших удових духів.

Не знаю як у нових флаконах, але у старих прямокутних це окурена ладаном гречка. Не звично.

ніколи не чув у ньому шкіру, хоча мав би, та й багато хто з оглядачів каже що це не про шкіру. але почув її десь через рік, не стільки про шкіру, як про замшу, дуже-дуже тонку та ніжну посипану польовими квітами які тут уже таки на першому плані. дуже чуттєвий.

при непрямому порівнянні - один напрямок з Francesca Bianchi Black Knight але є нюанси. у лицарі чітко відчувається мед, тут він теж заявлений і теж десь є на задньому дворі, але тут тут тріумф тваринності у вигляді шкіри та касторіуму. на Фразі по голосам на тетьому місці корінь іриса, і він тут дійсно є, але не як самодостатня нота ( бо він не в змозі тягатися зі шкірою та касторіумом) але він згладжує та пом`якшує дві основні ноти, додаючи шарму, вінтажу та дає можливість приборкати та приручити дикого звіра

не знаю як з класичного і заюзаного напрямку барбершопних фужерів можна було зробити такий нетревіальний парфум. це дійсно майстерня по шиттю одежі, таких британських вовняних костюмів. тут відчувається і метал швейних машинок, і м`якість вовняної тканини яка пропахла лавандою, і віск яким натирають чоловічі броги та лофери, і у базі трохи вологі пачулі з мохом передають великий вік приміщення, у якому знаходиться це ателье та його монументалізм. це шедевр. здуру колись ледь не продав флакон, добре що вчасно схаменувся.

концентрація туалетна вода, але по часу триває як парфумована, якщо не більше

одна з самих найгарніших замш що мені доводилося чути

якось я не почув у ньому ані пачулей, ані уду, але тим не менш це дуже красивий деревинний аромат. стійкість на висоті

це вже духи не для виключно сильних духом, як його батько Amouage Interlude Man, це достатньо конвенціональний парфум, де усе небеспечне звичайного Інтерлюду прибрали до мінімуму, та додали пудрового ірису, ірису на справді дуже гарного, і він тут дуже в тєму. цей парфум доволі безпечний, підійде під майже будь який привід вийти в люди, а на випадок рознести усіх та домінувати - це вже оригінальний Amouage Interlude Man