Я дуже люблю і пачулі і шкіру у парфумерії, тому я дуже чекав на пробних цих духів, але я був повністю розчарований, бо не почув ані першого, ані другого. Приклад того, що певні установки у мозоку, які ми собі самі придумуєм , можуть заважати насолодитися чимось, що буде поза межами цих налаштувань. Вже через декілька років я випадково його спробував знову і я був здивований і зачарований його красотою. Важко було повірити, що колись я не зміг його оцінити - оцінити його чарівність та у хорошому сенсі мінорність. Цей парфум можна було віднести до якоїсь уявної категорії сакральних. Якась дуже смілива та внутрішньо глибока та не проста людина (а точніше Хорхе Лі) закинув у чан ладан, полив медом та посипав ромашкою з полином, переплавив та отримав рідину для волосся якогось героя ще не написаної казки.
