Як завше, хотілось персика. І як завше, його тут немає. Але це не надто засмучує. Тому що, по-перше, це добре зібрані із якісної сировини парфуми - об єктивно. І суб єктивно - це так мило, чарівно і затишно 
Отже, персика тут немає, але є узагальнена фруктовість. Один з ведучих акордів - бальзамічно-пряна солодкість перестиглих фруктів. От прям настільки бальзамічна, що я, навіть, подумала: "звідки тут настоянка валеріани?" Інший ведучий акорд - найм якіша і найлагідніша мірра, яку я будь-коли чула. Ця ласкава мірра, звісно ж, дуже гармонійно і природньо поєднується і лунає у тандемі з фруктовою бальзамічністтю. Додаємо до цих двох основних акордів ше трішки ванілі і дрібку цукру... Протягом звучання Sceptre трансформується від домінування бальзамічної фруктовості - напочатку до домінування мірри з ваніллю - наприкінці звучання.
Щодо схожих композицій з мого ольфакторного досвіду. Можу порівняти тільки з Franck Boclet Sugar. Якшо з Sugar вилучити чорнильний геліотроп і пудрові ноти, а залишити солодко-бальзамічну фруктовість і ше до неї додати ванільки, то маємо отримати шось подібне до Sceptre
