Коментарии пользователя Odorata

Початок мелодії Vaninight - це м яка і ніжна вершкова карамель з ваніллю, звучання якої, вочевидь, покликаний збалансувати гіркуватий сухотравний акорд. І це більш ніж вдалося, дуже хороша ідея! З плином часу, приблизно за годину, у тандемі карамель-ваніль домінанта зміщується у бік ванілі. А гостринка сухотрав я починає блякнути, постуво перетворюючись у благородну гірчинку нейтрально спокійної деревної амбри. Дуже дивно і ше більш - цікаво, але з білих квітів, заявлених у піраміді, я відчуваю тут тільки... бавовну! М яка і ніжна хмаринка бавовни, підсолоджена кремовою ваніллю, повільно плине над шляхетною біло-деревною амброю. Це завершальна фаза звучання Vaninight. Маю ше раз підкреслити, це композиційно досить цікаві і гармонійно збалансовані парфуми

Сандал Woodysandal начебто клонований з сандала Les Liquides Imaginaires Fortis. Тільки більш прозорий і менш інтенсивний. Це зелені розсольні сандали. Дуже зелені, дуже солоні. Але ше й з пікантною особливістю... Адже мають присмак... часничку! Після знайомства з Fortis я дивувалася: зелений, солоний, та ше й з часником?! А ось у Woodysandal знов почула той самий часничок... Або ще можна сказати, що це черемшевий сандал, бо саме так, поєднанням зелених нот і часничного фльору, пахне черемша, рослина, яку додають у салати. Крім сандалу у піраміді ше заявлені чорна смородина і боби тонка, але особисто на собі я геть нічого, крім цього специфічного сандалу, який рівномірно та поступово стишується, не відчуваю... Якшо раптом хтось геть занудьгував, засумував і шукає пригод із часничним омбре - Welcome! - до Hermetica WoodySandal

Флердоранж Megaflower - це про чистоту, сором язливість, стриманість і непорочність. І, мабуть, ше про інтелегентність. Здається, дуже пасуватиме, як то кажуть, до білої сорочки. Дуже чистий Флердоранж на мильно-пудровій основі - у хорошому сенсі. Тобто, не ефект замилювання, а звучання мильно-пудрового акорда. Шляхетного, благородного і якісно щільного. З вкрапленням цедрової гостринки, яка поступово вивітрюється з плином часу.Від момента розпилення парфума протягом деякого часу разом із цим пудрово-мильним флердоранжем ше чутно шось таке схоже на дуже стриманий аромат лаврового листя. Що можна сказати щодо бази Megaflower? Ветивер не ідентифікується. Амбра - ніжна, тепло-деревинна, помірної щільності - вступає у гру за пару годин від початку звучання і делікатно підсолоджує білоквіткову складову

Ірисом тут зовсім не пахне. Тим паче, вічним... Така претензія у назві і таке розмазане дещо - по суті. Від ароматизатора дешевого шампуню квіткову складову цих парфумів майже не можна відрізнити. Тобто, спочатку - фруктово-квітковий шампунь. Причому, невизначено фруктовий і невизначено квітковий. І потім, десь за годинку-півтори, починає тихенько лунати ветивер і шось подібне до ноти шкіри. У цій фазі дешевого шампуня вже зовсім не чутно. А якість ветиверно-шкіряного компоненту вже дещо краща. І ось на цьому етапі розкриття аромату здається, що це вже завершальний базовий акорд, бо ж - ветивер, шкіра... Але - ні, на нас чекає ше кальянна нота гарячої смоли, яка проживе, прозвучить ше декілька годин... Але ж треба зауважити, що у Hermetica, навіть такі серйозні ноти як шкіра, димні смоли, амбра виглядають досить акварельно, прозоро і нещільно. Отже, глибини і текстури парфумові геть не надають. Загалом, з сьоми протестованих парфумів Hermetica жоден не сподобався по-справжньому

Особисто я люблю інше прочитання османтуса. А цей османтус відтворений з цитрусових компонентів. Мені нагадує запах і, навіть, смак шкірки мандарина під час зняття цієї шкірки. Тобто, гіркуватий запах білого шару шкірки до якого додається ше трохи ефірної олії. Крім цитрусового османтуса, для мене тут ше є дві складові: фруктова і квіткова. Жодних абрикосів чи персиків! Просто абстрактно-фруктова помірна соковитість. А квіткова складова - це така собі дуже бліда тінь квітів з Guerlain L Instant. Бази, як це часто трапляється зі мною, не має. Жодної шкіри! Навіть, натяку. І мускусу теж немає - ані підпуреного, ані мильного. Якість компонентів непогана, але композиція не вражає

Зараз він на моєму передпліччі, і це його останній шанс! П ятий, до речі. І останній... Перебуваючи в абсолютному запамороченні від Bravi і дивлячись на цю піраміду з, поміж іншого, іланг-ілангу, меду і табаку.... мені марилась якась анімалістично-одурманлива шкіра навпіл з млосно-солодкою замшею... Але ж реальна моя історія з Chords - це груба копчена шкіра наполовину із жорстким милом! Годин за 8-10 шкіра трошки ніжнішає, мило вивітрюється і на деякий недовгий час з являється примара малини... І все. Розчарування і сум...

Як завше, хотілось персика. І як завше, його тут немає. Але це не надто засмучує. Тому що, по-перше, це добре зібрані із якісної сировини парфуми - об єктивно. І суб єктивно - це так мило, чарівно і затишно Отже, персика тут немає, але є узагальнена фруктовість. Один з ведучих акордів - бальзамічно-пряна солодкість перестиглих фруктів. От прям настільки бальзамічна, що я, навіть, подумала: "звідки тут настоянка валеріани?" Інший ведучий акорд - найм якіша і найлагідніша мірра, яку я будь-коли чула. Ця ласкава мірра, звісно ж, дуже гармонійно і природньо поєднується і лунає у тандемі з фруктовою бальзамічністтю. Додаємо до цих двох основних акордів ше трішки ванілі і дрібку цукру... Протягом звучання Sceptre трансформується від домінування бальзамічної фруктовості - напочатку до домінування мірри з ваніллю - наприкінці звучання.

Щодо схожих композицій з мого ольфакторного досвіду. Можу порівняти тільки з Franck Boclet Sugar. Якшо з Sugar вилучити чорнильний геліотроп і пудрові ноти, а залишити солодко-бальзамічну фруктовість і ше до неї додати ванільки, то маємо отримати шось подібне до Sceptre

Якісна щільна пудрово-ванільна амбра. Та сама, яка є базовим акордом Francesca Bianchi Sex and the Sea. Хіба що з додаванням дрібки троянди і такої ж дрібки перцю. Перцю, який, мабуть, відтворений автором з евернілу за аналогією із шафраном. Адже трошки шиприть. Композиція лунає однаково рівно і монотонно. Додам ще щодо схожих ароматів, зазначених на Fragrantica. З якими, звісно, я обізнана MFK Oud Satin Mood - більш легка і прозора амбра, приблизно такої ж щільності і профілю пудра і набагато більш яскрава троянда. LV Teint de Neige - така ж саме щільна, але інша за профілем - чітко косметична пудра. А амбра в Teint de Neige - ше більш легка і прозора, ніж, навіть, у Oud Satin Mood

Цікавий своєю небанальністю і оригінальністю. Шкіри у розповсюдженому зазвичай ії втіленні тут немає. Є прекрасний османтус, який, вочевидь, і відіграє роль шкіри. Османтус для мене тут найвідчутніший. До речі, дещо подібний до османтуса у Amouage Sunshine. Разом з османтусом, але дещо тихіше, ще звучать гіркуватий ветивер і шось таке - бальзамічно-прополісно-віскове. У базі ще додається дуже стримана ванільна солодкавість

Хтось відчуває тут альдегіди? Ретельно зблендовані з цитрусами трішки шипучі альдегіди у початкових нотах... Завдяки цим альдегідам цитруси набувають тут такого витонченого звучання, аж ніби то дзеленчать як кришталь...