Общая информация о пользователе Odorata

▫️ Чудова шляхетна пудра з м`яким але впевнено вишневим забарвленням. Без якого це була б більш-менш класична пудрово-кремова композиція.

▫️ Зазвичай " акорд квітучої вишні " задля легкості та прозорості роблять водянистим. Натомість тут вишневий квіт створено не прозорим, а навпаки, відносно щільним, насиченим і яскравим, з легкою тональністю вишневої кісточки. Акорд квітучої вишні у піраміді зазначено, як верхній, проте звучання його вплітається у середні ноти, гармонійно підтриманий геліотропом, і, пом`якшившись та змаснившись ірисом, переходить у базу.

▫️ Базовий відтинок композиції природньо поєднує м`яке мусове вишневе звучання з чистим, невагомим, кремово-тілесним мускусом. Також у базі, що цікаво, час від часу може виринати примара славетної класичної П`ятірки...

" Ріка Ніжності " - унікальні для мене парфуми тим, що в них мені мариться... касторова олія... 🤔 Так, легкий вайб касторової олії, яку, як виявляється, здобувають з насіння рицини звичайної. Отже, в легкий флер рицинової олії дуже гармонійно вплетається ніжна, пухнаста, майже невагома, хмаринка теплої кориці. І разом вони створюють тло для делікатного і прозорого квіткового звучання. Воно явно молекулярне, і більш за все нагадує півонію. Згодом ця півонія набуває деякої кремовості, яка у базовому періоді звучання вдало підкреслюється ледь відчутною гірчинкою ветивера й доповнюється теплою деревиною.

Так, це дійсно - Ріка Ніжності... Атласної або шовкової ніжності...

▫️ Chloe Le Parfum -- трошки насиченіша та дещо щільніша версія Chloe L`Eau De Parfum Intense. Дійсно, ніби використали точнісінько ті самі інгредієнти у тому самому співвідношенні, збільшивши лише концентрацію.

▫️ Основні складові: малина, троянда, мускус, пачулі. Малина -- досить стримана, начебто підсушена або сублімована.Троянда спочатку ховається за малиною, з`являється лише за пару годин у вигляді легкого ніжного аромату рожевих пелюсток. Пачулі -- чудові, шляхетні й збалансовані: і підсушено-рослинні, ніби гербарій, і плісняво-земляні водночас. А от мускус тут дуже цікавий -- олд-скульний і альдегідний, звучить як найдорожче, щільне мило білого кольору... Але гадаю, що цей мускусний акорд -- то є така собі вінтажна стилізація, з`імітована з сучасних матеріалів.

▫️ Видатна відзнака цих парфумів, на мою думку, -- це тонка та майстерна збірка і неочікуване, але дуже композиційно вдале і досить вишукане поєднання нуарних, гіркуватих, глибоких, земляних пачулі і щільного, пудрово-мильного, яскраво-білого мускуса. Цікава, оригінальна і зріла робота

▫️ " Незвичайний ", " нетиповий ", " самобутній ", " оригінальний " -- прикметники, які використовуються в описах та оглядах " Піщаної Квітки ", -- є найвлучнішими характеристиками цього парфума. А особисто для мене він являється навіть унікальним серед найулюбленіших моїх парфумів. Тому що зазвичай я можу розрізнити декілька основних ароматичних сполук у композиції, а в Fleur De Sable чітко не можу ідентифікувати жодної сполуки!

▫️ Єдине, що, не без складності, але дещо все ж таки піддається моєму визначенню, то це -- декілька добряче перемішаних акордів, які зливаються у майже монолітне звучання: ▪ відвар з гірких трав, ▪ щось ароматичне, подібне до евкаліпту, ▪ ладана бальзамічність, ▪ дуже тонка спецієва гірчинка, ▪ дрібка цукрової солодинки. Все це змішано одне з одним, стабілізовано, і звучить доволі монотонно, з домінуванням гіркотрав`я відпочатку звучання, бальзамічності і спецієвої гостринки -- на середньому етапі, і збліклого евкаліптового вайбу із солодинкою -- наприкінці звучання.

▫️ Через свою незбагненність Піщана Квітка лишається для мене фантазійною, сюрреалістичною, метафоричною... Тендітна й беззахисна, ілюзорна і майже неймовірна, проросша зі сліз відчаю і надії, що впали у суху, потріскану, піщану землю, з прохолодними, вологими, атласними пелюстками золотавого кольору... 💛

Спочатку з`являється чудовий фруктовий банановий іланг. Щільний і насичений. Згодом до нього долучається така ж саме насичена тіаре. Вона м`яка, ніжна, вершкова, і трошки вайбить кокосом, як й личить будь-якій автентичній тіаре. Сандал додає дрібку солоності цьому дуетуі і обумовлює загальну м`яку масляну текстуру композиції. Але із сандалом намагаються посперечатися деяким свербінням кілька листочків пачулі... Пачулі -- або ж.. і сюди пан Біш не втримався підкалампуцькати трошки улюбленого акігалавуду! 😁

Якість сировини -- неперевершена і беззаперечна, композиційне складання досить тонке і вправне. Але -- де TUBEREUSE ?! 🤔

▫️ На першому побаченні Encelade зустрічав мене величезним снопом зелені! 😁 А вона тут буйна, хижа і вульгарна -- адже зроблена з дуже серйозного і міцного матеріалу, з якого почасту відтворювали зелень у вінтажних парфумах. А точніше -- припускаю, що з синтетичного замінника цього дуже дивного матеріалу, який у мене асоціюється з розсолом, звареним з тонни різноманітної городньої зеленини, -- за головної участі хріна -- з купою солі і чомусь ше з літром жиру... 😜

▫️ Після вщухання того шаленого зеленого буяння, можна видихнути і почути толерантне свіжо-спецієве звучання напівшафрану-напівтютюну та інтелігентне м`яко-фужерне звучання суміші чорного чаю із апельсиновою цедрою і зеленого жасминового чаю... То є пролог, який веде до головного сенсу Encelade.

▫️ А головним сенсом і лейтмотивом композиції Encelade та його основою є шкіра. Вона тут складна і цікава, бо зібрана з двох акордів. Одна грань -- копчена шафранова, як у Ganymede, інша грань -- гасова жасминово-чайна, як у Tom Ford Ombre Leather. Це дуже мвйстерне і гармонійне поєднання є головною відзнакою і прикрасою Encelade 🤗

Passeggiata я вивчала упродовж 3 тестів, і кожного разу вона малювала мені один і той самий натюрморт... На столі стоять дві тарілки: одна -- із нарізаною свіженькою вареною ковбасою, а у іншій -- тане знежирене, трошки оздоблене ваніллю молочно-вершкове морозиво із дерев`яною паличкою... Питання: " Що тут може мені створювати глюк вареної ковбаси?!?!?! 🤔 " -- увесь час мене смикало і змушувало шукати відповідь. Єдине логічне пояснення, яке я віднайшла, -- це поєднання нот лісового горіха і кави. Суто і конкретно лісового горіха я не відчуваю, але, виходячи з того, що це, хоча і рослинний, але, все ж таки, -- білок, то можна легко прокласти зрозумілу споріднюючу ланку між горіхом і ковбасою. А взагалі-то, підозрюю, що варена ковбаса має у своєму складі чималеньку кількість саме рослинного білка! 😁 Кави я теж не відчуваю, але нота кави, яку зазвичай створюють за допомогою компонента, відповідального за гірчинку ( гіркоту ) ароматичних інгредієнтів, зокрема, спецій, у Passeggiata постає для мене у вигляді легкого вайбу чи то кардамону, чи то мускатного горіху, що ним теж оздоблюють ковбасу. Впродовж декількох годин морозиво і ковбаса змагаються між собою у інтенсивності звучання, зрештою, з перевагою на боці ковбаси... 🙃 На фінальному етапі ваніль з морозива посилюється, а свіжа кедрова деревина палички від морозива теплішає і набуває щільності. І разом вони утворюють класичну деревинно- ванільну базу

Заявка на бренді виявилася занадто амбіційною і невиправданою. Ну ж бо, алкогольне звучання тут відверто дешеве, і в поєднанні з водянистою нотою яблука створює виразне відчуття яблучної бражки, яка, власне, і є домінантним і найінтенсивнішим мотивом Overture. У більшості випадків тестування парфума, як під час літньої помірної спеки, так і восени, акорд яблучної бражки супроводжувався звучанням дуже дешевого мила. Таким кожного разу було відкриття парфума. Згодом додається шкіра. Влітку вона була груба і мала копчений відтінок, а восени трансформувалася і набула люксової тональності брендового виробу. Шкіра оповита ледве вловимим вайбом шафрану. Шафран тут - не ароматично-спецієвий, а радше фужерно-рослинний, тож, злегка освіжає шкіру. Отже, це, власне, повний перелік складових, що є для мене відчутними. У піраміді їх зазначено, звісно, набагато більше. І трошки дивно, що непомітними лишаються такі моцні смоли, як-от мирро, бензоїн, лабданум...