Ой, дівчата.... Що сказати.... Ну, почну з того, що аромат вперше спробувала у похмурий холодний осінній день. Начитавшись відгуків, рекомендацій і т.п... Пшикнула в повітря, зайшла в хвилю аромату. Вийшла з кімнати. За деякий час зайшла і склалось таке враження, що я зайшла у кімнату, заповнену чисто виголеними армійськими офіцерами десь в далеких 90.. Аромат важкого одеколону чи лосьйону після гоління, плюс специфічний армійський дух. Мама міа! В мене почалась істерика. Що я купила? Це просто жах!
Але ж я не сдаюсь (ха, як жабенятко в глечику з молоком). Я таким чином подружилась з багатьма характерними парфумами. І я продовжила своє знайомство. Нарешті дощі закінчились, на дворі суха вітряна, але тепла, +15, осінь. Жовте листя, сухий вітер, аромат горіхів та каштанів. І я ризикнула. Нанесла на волосся лише один пшик і один пшик на руку. Пішла гуляти з малечею в парк. Взяла каву, і відчула аромат по новому. Закрийте очі, уявіть собі подих сухого вітру і аромат ринку зі спеціями, де головна роль відведена гвоздиці та кардамону. А ще я чую чомусь мох... Але його там немає.
Те, що погода може впливати на аромати, я знала. Тому і не впадаю у відчай, якщо якийсь аромат не зайшов з першого разу.
З цим гордим слоном вивела свої правила - перше - мінімалізм, ніякого "обливання". Друге - одяг - ні. Волосся та запястя - так. І третє - слоник любить суху вітряну та сонячну погоду. Ніякої слякоті, сирості та мокроти.
Не всі погодяться, і не кожний зрозуміє. Але це моя думка. І я хотіла з Вами поділитись.
Кремчик
