Новые комментарии и отзывы, Кремчик 🏷️ page-91

Як на мене, один з найневдаліших фланкерів. Духм`яною мимозою тут і не пахне. Стартує ніби і непогано цитрусами, але згодом з`являються незрозумілі квіткові ноти, проте не свіжі, а з домішком води, в якій ці квіти вже постояли декілька днів.

Із Лібре самий адекватний і красивий

Якщо коротко - цей манго не для поціновувачей компотних фруктових ароматів. Це манго в чорній шкіряній куртці, забрудненій удом і димом. Дуже яскравий аромат для сміливих. Стійкість вражаюча. Кайфую.

Якщо зануритися в суто технічні деталі парфумерних релізів, то різниця між роками випуску, батчами та концентраціями цього аромату дійсно існує. Маючи в колекції чотири флакони різних періодів - 2006, 2011, 2016 та новий 2024 року - можна чітко простежити еволюцію композиції. Наприклад, відмінність між версіями 2016 та 2024 років з концентрацією 79% мінімальна: варіант 2016 звучить лише трохи різкіше та темніше. Своєю чергою випуск 2011 року (чорний флакон, концентрація 78%) порівняно з наступниками здається більш похмурим та об`ємним, проте ця розбіжність у нюансах звучання не перевищує 15 відсотків. Стійкість та шлейф у флаконів 2011, 2016 та 2024 років практично ідентичні, тому ганятися за цими конкретними батчами немає жодного сенсу. А от прабатько 2006 року в напівпрозорому темному флаконі без зазначення концентрації -це абсолютно інша історія. Цей аромат значно багатший за своєю композицією, відчутно маслянистий та має характерну горіхову "жирність". Його відмінність від усіх наступних переформулювань становить солідні 35-40%, і саме цей вінтаж є тим самим парфумерним Граалем, який викликає справжню ностальгію за часами, коли не було страшнихреформулювань.

Аромат міцного алкоголю, сирої деревини та густих смол. У ньому немає солодкості й спроб сподобатися. Відчувається терпка стираксова гіркота, трохи димна, злегка лікарська. Деревні ноти звучать волого й шорстко. Аромат щільний, сухий, з вираженою смолистою терпкістю. Особливо красивий на чоловікові. Складний, темний, трохи суворий.

Колись давно, в молоді роки я працював барменом у сезонному закладі під відкритим небом і там також працював хлопець який займався кальянами. Коли був вільний час ми спілкувалися, а в цей час він готував черговий кальян, іноді я теж приймав в цьому участь, ну і ми розкурювали їх. За час що я там працював я мав змогу "спробувати" багато різних "смаків табаку" та їх аромати.

Тож можу впевнено сказати, що smoking hot неймовірно точно передає аромат сирої суміші яблучно табака та диму від вже розкуреного яблучного кальяну який тане у повітрі. Присутня та сама насиченість, глибина, солодкість ( аж трохи приторна якщо близько вдихати аромат, яка притаманна суміші яблучно-ванільного табаку, також ніби дуже легка прохолода наче від м`яти але щодо цього не певний, можливо мені лише здається. Я чесно кажучи в шоці, що вони змогли передати такі тонкі нюанси справжнього кальянного табака в ароматі.(Хоча можливо нічого складного в тому і немає)

Мені він подобається, є в ньому щось дорого звучаще та разом з тим він дуже насичений та солодкий, і хоча він не звучить жіночно через це, все ж йому треба повітря та відкритий простір. У теплому приміщенні мені здається він може бути важкуватий через насиченість та солодкість, на початку, тому моя особиста думка, не варто наносити більше 2х розпилень, і він скоріше для прогулянок у холодну погоду. Або треба дати йому час щоб трохи вивітритися, щоб став менш інтенсивним. В шлейфі взагалі кайф. В мене чомусь асоціація. коли молодики у сорочках та піджаках вийшли на вулицю із закладу покурити у прохолодний вечір і їх дорогі парфуми змішалися з димом від сигарет та кальяна у закладі і ось це пахне разом.

CBRCleopatra,

дякую, за опис нового симптома! )) Задокументовано. Опишемо ще декілька, проілюструємо і оприлюдню.

Щодо 2-го поштового симптом - то точно, як рідні )))

Він дуже жіночний, навіть статусний. Жасмин-троянда-півонія дає класичний стержень, гвоздика не скажу що ретро визвучує, але вайбує класикою.Троянда з малиновим підтоном тут. Загалом це гарно, але не моє.

О це мощна тропічна мішанина. Веде мене в сторону арабської парфумерії, оцих всіх дюпів на блю талісмани, гуд гьорли і т д. Це запросто міг би бути арабчик. Дуже гучно, дуже фруктово, і дуже багато ванільного мускусу. Його не змити. З когось можливо б і слухала і він не плаский, він грає. Але на собі це постріл в висок.

Давно відчувала що в туманно-дощову погоду, саме таку як сьогодні, пудрові ноти звучать розкішно. Тоді нівелюється ефект сухості, і глибина парфумів розкривається на максимум. І коли настає черга Love in Paris - цей день як свято жіночності)) Влітку - півонії, взимку - пудра? Такий помітний, шлейфовий і водночас ніжний, він вміє творити якесь диво. Навіть шкода раніше було писати коментар, здавалось напишу і ця магія зникне десь в ефірних шарах атмосфери…

Порівнюю перший випуск з сучасним, не можу сказати що формулу кардинально змінили. Навпаки, вважаю що аромат не постраждав від цього. Однак, саме квіткова пудра в сучасних випусках стала менш помітною, натомість на перший план вийшла півонія. Я чую саме білу півонію сорту Festiva maxima, порівнюю так би мовити зараз в оригіналі)) Можна також відмітити, що й сам аромат цього сорту включає фруктові нотки, тому мабуть звідси починає набирати обертів об»ємність парфуму. Білосніжні великі квіткові кулі з тонкими малиновими штрихами в серединці та ніжно-солоденьким пилком- Ніна Річчі дуже природньо відтворює цей запаморочливий запах романтики початку літа. Звісно ж, композиція не обмежується самою лише півонією, до неї красиво вплетені шорсткість персика і пухнасті відтінки мускуса, аніса, фіалки, вся ця компанія надає проекції пудровості, якою не можна надихатись. В перших випусках ця фруктово- квіткова пудра відчувається одразу при розпиленні, а в сучасних посилює звучання ближче до бази.

І треба визнати, що Love in Paris сідає не на всіх, може на комусь проявлятись задушливо-пласким але якщо вже сідає як треба, ваш шлейф будуть згадувати і пам"ятати ще не один раз.

Приємний, дуже жіночний аромат. Нічого зайвого. На початку пахне темно-рожевою пишною півонією. На мені досить швидко засолоджується і відкривається кокосиком. На теплу пору року саме те, що треба, в холоді квітковість одразу зникає. Доречний як в офіс, так і на побачення. Стійкість-шлейфовість посередні.

Тут і індіанський шаман, і північноазіатський абориген, якого у 18-19 сторіччі колонізатори навчили курити. І щось індійське уявляється. Така концентрація прянощів, дерева та сухих трав дійсно викликає асоціації з чимось етнічним, але не конкретним, а світовою етнікою в цілому, наче World Music. Смоляниста амбра і квіти роблять букет п`янким, менш грубим та дуже ароматичним. І хоча він звучить по-чоловічому, але подобається й на собі. До того ж стійкий та шлейфовий.

Нагадав мені Tiziana Terenzi Chimaera, теж загадково-міфологічний аромат, тільки там про вогонь, що виривається зі спекотної турецької землі. Обидва тягнуться до дикості, вогню та рослин, які після своєї смерті стають чимось іншим. Це залишки давніх дерев, сухе листя, прянощі, перетворені в талісмани, попіл, зола, у якій витримують шкіру.

Згідна з коментарем нижче, дійсно подібний на Solei de Capri. Але цей більш в чоловічу сторону. Прекрасний, освіжаючий аромат на літо, на чоловікові дуже подобається. Не дуже стійкий, але це плюс, бо не "душить".

Это только мои впечатления… аромат невнятный и тихий. Слышен только, если поднести руку ( место, куда пшикнули) к носу. Ощущается ладан и кедр, больше ничего. Пусть полежит мой пробник годик-другой, может что-то и изменится.

Хоча більшість парфумів Франчески для мене занадто важкі і пудрові, цей - прямо в серденько. Персиково-медова розкіш, носила його всю весну аж до +20°, влітку все ж він занадто голосний і солодкий

Улюблений парфум Зоологіста, і хоча у ньому немає ніякої свіжості, рука до нього тягнеться при +20+25°. Звучить дуже натурально, солодко, сонячно. Для прихильників медової ноти у парфумах мастхев

У ньому немає нічого неприємного, але це дешевий акватичний парфум з 90-тих, у моєї бабусі такий був. У кого немає таких асоціацій, тому може і зайде, але він простенький і своїх грошей не вартий

Цілком відповідає назві: трохи винний, трохи фруктовий, дуже літній, п`янкий, солодкий, сексуальний. Мій улюблений літній парфум на сьогоднішній день

Мохіто, але зовсім не освіжаюче, а хімозне і з нерозмішаним цукром: спочатку відчуваєш відносну свіжість, але з часом стає занадто солодко і важкувато як для літнього парфума

Брала без затеста, по пирамиде. Делала ставку на средние ноты (жасмин, жимолость). Но оказалось, что верхние ноты лимона и бергомота очень живучие. Они остаются до победного конца и получается цитрусово-зеленый чай с щепоткой жасмина. Безусловно освежающий. Но немного не моё