Общая информация о пользователе la_sonate

Давно відчувала що в туманно-дощову погоду, саме таку як сьогодні, пудрові ноти звучать розкішно. Тоді нівелюється ефект сухості, і глибина парфумів розкривається на максимум. І коли настає черга Love in Paris - цей день як свято жіночності)) Влітку - півонії, взимку - пудра? Такий помітний, шлейфовий і водночас ніжний, він вміє творити якесь диво. Навіть шкода раніше було писати коментар, здавалось напишу і ця магія зникне десь в ефірних шарах атмосфери…

Порівнюю перший випуск з сучасним, не можу сказати що формулу кардинально змінили. Навпаки, вважаю що аромат не постраждав від цього. Однак, саме квіткова пудра в сучасних випусках стала менш помітною, натомість на перший план вийшла півонія. Я чую саме білу півонію сорту Festiva maxima, порівнюю так би мовити зараз в оригіналі)) Можна також відмітити, що й сам аромат цього сорту включає фруктові нотки, тому мабуть звідси починає набирати обертів об»ємність парфуму. Білосніжні великі квіткові кулі з тонкими малиновими штрихами в серединці та ніжно-солоденьким пилком- Ніна Річчі дуже природньо відтворює цей запаморочливий запах романтики початку літа. Звісно ж, композиція не обмежується самою лише півонією, до неї красиво вплетені шорсткість персика і пухнасті відтінки мускуса, аніса, фіалки, вся ця компанія надає проекції пудровості, якою не можна надихатись. В перших випусках ця фруктово- квіткова пудра відчувається одразу при розпиленні, а в сучасних посилює звучання ближче до бази.

І треба визнати, що Love in Paris сідає не на всіх, може на комусь проявлятись задушливо-пласким але якщо вже сідає як треба, ваш шлейф будуть згадувати і пам"ятати ще не один раз.

Вершково-ванільно-фісташковий акорд залишається на мені до 8 годин, на одязі пару діб. Початкові бризки соковитого мандарину із цедрою швидко переходять до фісташково-мигдального крему, згодом додається солодка лактозність згущеного молока. Останніми на мені проявляються ванільні хвилі щойно випеченого, ще теплого бісквіта. Таке ніжно-повітряне тістечко виходить) Гурманіка- не зовсім мій напрям але враховуючи його збалансованість та помірну солодкість (а до того ще й компліментарність) цілком заслуговує на своє місце в гардеробі, і навіть можливо іноді на урочисті події.

Огортаючий, теплий, пряний злегка східний аромат з іскорками солодкості. Привабливо розкривається в холодну пору, без неочікуваних сюрпризів, стримано й повільно через 5-8 годин стихає на шкірі. База приємна, оксамитова.

"Міцний горішок" серед мідлмаркету, нехай і немає видатних досягнень проте заслуговує на знайомство. Особливо подобається жіночій аудиторії)

Перш за все розраховувала на інжир)) Але, як на мене цей аромат ні про інжир, ні про жасмін.

Як не дивно, інжир поспіхом пролітає при розпиленні, а далі аромат розкривається повністю в гурманський бік- бісквіт з ванільним кремом. Ця солодкість досить монотонно триває пару годин, і от вже при затиханні в базі дуже близько до шкіри всеж- таки можна розчути забившийся в куточок жасмін на кедровій підкладці... На мені солоних нот немає взагалі. (Шкіра холодна)

Життєрадісний аромат, дуже вдале поєднання червоного апельсина і маракуйї. Тут вони на рівних, не можна сказати яка нота переважає. Тішить що маракуя в цьому дуеті розкривається справжнім тропічним плодом, без хімічності. Трохи підводить стійкість (що у мене дуже рідко буває з парфумами)- всього пару-трійку годин відчуваю на собі. Також шкода що на моїй шкірі ближче до бази замилюється.

Очікування vs реальність: хоч і не виправдав очікувань, але сподобався. Перш за все не виправдав відсутністю заявленого вінілу/пластику, а я саме на нього розраховувала (хіба що загальне враження припиленості яке майже завжди супроводжує вініл). Трохи побоювалась гіркоти, проте ні, нічого такого не вилізло. На мені відкривається яскравою шкірою присипаною чорним перцем, і цей перець відчутний мало не на губах)) шкіра огорнута димком від костра, от навіть чорні обуглені деревяшки так пахнуть. Згодом додається чорна резина (чомусь асоціація саме з автопокришками), шкіра залишається але більш м»яка. Ближче до бази проступають чорнила, а фоном як не дивно, абрикосовий конфітюр змішаний з дерев»яною смолисто-хвойною стружкою. При гарній фантазії можна і лак домалювати, але щоб одразу його однозначно визначити лаковим- то ні. Хочеться ще відмітити, що скроєний дуже гарно, збалансовано.

Той рідкісний випадок, коли очікуєш трансформації верхніх-середніх нот заради бази. Не можу сказати що вона явно деревна, але це і чіпляє. Полакована дерев"яна поверхня, змащена якимось дифузним доглядовим засобом- такий кайф...Відголосок солодких троянди та ванілі тягнеться м"яким східним шлейфом. Щось віддалено нагадує Cartier Must de Cartier , але загальним враженням, напрямком. І також є схожість почерку з Senso.