Lorenzo Villoresi Atman Xaman

Тут і індіанський шаман, і північноазіатський абориген, якого у 18-19 сторіччі колонізатори навчили курити. І щось індійське уявляється. Така концентрація прянощів, дерева та сухих трав дійсно викликає асоціації з чимось етнічним, але не конкретним, а світовою етнікою в цілому, наче World Music. Смоляниста амбра і квіти роблять букет п`янким, менш грубим та дуже ароматичним. І хоча він звучить по-чоловічому, але подобається й на собі. До того ж стійкий та шлейфовий.

Нагадав мені Tiziana Terenzi Chimaera, теж загадково-міфологічний аромат, тільки там про вогонь, що виривається зі спекотної турецької землі. Обидва тягнуться до дикості, вогню та рослин, які після своєї смерті стають чимось іншим. Це залишки давніх дерев, сухе листя, прянощі, перетворені в талісмани, попіл, зола, у якій витримують шкіру.