Мій попередній допис змусив задуматися ще й про таке.
У кожному з нас, здається, живуть дві істоти - парфумерна жаба та парфумерний хом`як. І якщо ви думаєте, що це просто метафора, то ви, очевидно, не намагалися продати флакон, який багато рочків простояв без діла...
Жаба: «Продавай бігом цю парфумерну нерухомість!»
...або задублити вже втретє, виходить, затриплити улюблені парфуми...
Хом`як: «Бери, бери, такої краси багато не бува!»
...щоб зрештою згодом мучитися з їх продажем.
Жаба: «А нащо нам ці галони пахучих есенцій, які ми за все життя не зможемо використати?»
І це, шановні, красномовні симптоми парфзалежності!
Є звісно колекціонери, які знайшли дзен, приборкали в собі цих двох монстрів, зробивши з них лише розважливих радників у парфумерних питаннях. Коли справа стосується покупки або продажу парфумів жабка та хом`ячок інтелігентно сідають за стіл для перемовин, оголошують всі свої аргументи, та цивілізовано доходять консенсусу. Результат для колекціонера завжди задовільний, тому що раціональний.
Жаба з хом`яком: «А парфумерія - це геть не про раціоналізм!» - човпуться, поки колекціонер не бачить.
До такого рівня холоднокровності треба дорости!
Жаба з хом`яком: «А точно треба?» - знов душать один одного.
Але ті, хто лишень починають свій довгий шлях у джунглях парфумерного світу, стовідсотково стануть жертвами чи-то жаби, чи-то хом`яка, а найгірше - обох по черзі. Замкнене коло, з якого дорого коштує вибратися.
Жаба: «Дорого - в буквальному сенсі слова!»
У кожного ж бувало:
Жаба: Продавай.
Хом`як: Ні.
Жаба: Ти його роками не носив, навіть з шафи не діставав!
Хом`як: Але ж він гарний.
Жаба: Ти навіть не пам`ятав, що він у тебе є.
Хом`як: Тепер пам`ятаю.
Завіса. Антракт у декілька місяців, потім переглянемо рішення.
Нормальна логіка така: не користуюся - не потрібно - отже, продаю.
А парфумерне коло хом`яка натомість: не користуюся - треба продати - виставив на продаж - подивився на флакон… який же він гарний, а раптом пошкодую - зняв з продажу, поставив назад на полицю - через три місяці знову вирішив продавати - знайшовся потенційний покупець - понюхав на прощання - пожалкував і передумав продавати - назад у шафку.
Жаба: «Це не коло, це дурня»
От жаба по колу ніколи не скаче. Ця дама діє трохи більш прямолінійно. Вона відкриває переповнену парфумами шафу і змітає звідтіля усе, що погано лежить.
Хом`як: «Або, що я не покладу назад у шафу потім, хаха»
А в питаннях придбання нового аромату в колекцію жаба завжди звертається до холодного розрахунку.
Жаба: «Просто треба рахувати гроші, от і все!»
Оцінці піддається все! Чи можуть зняти аромат з виробництва? Це стара формула? Це лімітка? Це рідкість? Це що, вінтаж?! Тобто жаба вирішує, чи вигідно купувати.
Хом`як: «А чому не взяти до уваги ступінь захоплення ароматом? Просто питаю…»
Власне за себе можу сказати, що наразі знайшла хиткий баланс між цими парфумерними титанами. Хоча спершу хом`як перемагав жабку напрочуд вправно, навіть коли фінансовий ресурс помітно страждав… як-то кажуть, будемо менше їсти. Ага. Тепер хом`як відступив. Ні, жаба не душить. Просто вони так злились у мені воєдино, що хом`як нарешті сам раціонально зважує потреби, а жаба прислуховується до моїх нехай дещо емоційних бажань і мрій. Так ми й живемо в злагоді.
А як ваші внутрішні хом`ячки та жабки? Хто перемагає? Чи панує мир?
Щиро бажаю всім урівноваженого хом`яка та щедрої жаби!
Telegram
Google News