Opium: Легенда_ дозволена законом

Цікаві факти про Opium, настільки багата та насичена історія створення. Дійсно раніше вкладали душу й тіло в свій продукт-детіще, зараз такого вже нема(( Дякую за статтю і успіхів вам💕

@Nastunia я думаю, що просто зараз перенасичення ринку парфумерією і тому часто аромати стають безликими, особливо коли намагаються повторювати одне одного. Але багато і перлинок!

Особлива подяка за малюнки з музею, вражає той факт, що вибухово спрацьовують саме ті релізи, де є синергія концепції, формули і флакону ( плюс видовищної реклами). До речі, на той час було багато конкурентів у напрямку спецієвих, східних ароматів. Але формула виявилася дійсно розкішною. Я познайомилася з ароматом, коли він святкував свій перший десяток, і, чесно кажучи, сьогодні я вже, мабуть, не змогла б витримати його вибухової енергії. Попри всю недоречність цього подарованого мені аромату ( не до театрів тоді було і красивого життя), він прикрасив моє буття і став одним з небагатьох топових у моєму списку. Життя переформульованого Опіуму продовжилося цікавими фланкерами, які намагалися допасувати аромат до потреб нової аудиторії ( але часи театралізованих, артхаузних важковиків вже минали). Було б дуже прикро, якби пан Лоран поступився і замість легенди народився якийсь невиразний і неуспішний аромат. Хоча, якщо за будь-яку справу беруться справжні майстри, можна очікувати дива. А коли майстри ще і конкурують, народжуються легенди...

@CBRCleopatra я можу лише собі уявити ту розкіш у флаконі, яку ви маєте! Адже, як правило, переформулювання рідко йде на користь парфуму в плані звучання. Дякую за відгук!

Хоч Opium - не мій аромат, але я щиро захоплююся шедеврами: тим, що створене не просто з високим професіоналізмом, а із задумом і ідеєю, з інтуїцією та ризиком, з упевненістю у власному баченні.

Дякую Вам за статтю і увагу до цих парфумів

Згадую своє знайомство з ним в дитинстві: на базі відпочинку попередні відпочиваючі нашого будиночку залишили пустий флакон з-під туалетної води - ех, як він гарно пахнув для мене!)) Це були часи, коли подібні парфуми були дуже дорогі і рідко зустрічалися на мій нюх. Вже потім я вирішила спробувати парфумовану воду, але навіть намазом не змогла витримати її насиченості, і це сучасна версія! От хто-хто, а YSL вміють робити стійкі (навіть на моїй холодній шкірі!) парфуми, порівнюю з тими ж Лібр і його фланкерами. Треба ще затестувати edt, а поки вдовольняюся гарною польською "полегшеною" версією. Але однозначно, класичний Опіум - це легенда!

@Asedo, погоджуюсь! Це теж не мій аромат (ну і подібні йому). Хоча він доволі приємний як на свій вік, затишний , чимось мені зі Слоником Кензо перегукується. Люблю, коли у парфумів є історія, що зараз рідкість. Дякую за відгук ❤️

@juljchik дякую, що поділилися спогадами. Я виросла в селі, парфуми саме в нашій родині були рідкістю, пам`ятаю що коли приходили в гості куми, що жили зажиточно, так скажімо, і коли мене малу обіймали то чимось пахли незвичним. Але не згадаю сам аромат. Це були 90-ті. От би повернутися на хвилину в минуле і спитати що то))). Зате гарно пам`ятаю сестрині Intim a дезік Cobra, але то вже пізніше трохи було. І свій дезік Ох з якимось синтетичним ароматом, але тоді мені це було вау. (Може хто пам`ятає такий 🤣)

Дякуємо за таку гарну і цікаву статтю Опіум - безумовний шедевр, але не всім піддається або неодразу. Або ти його, або він тебе)). Безкомпромісний. Спочатку трапилось, що він мене))). В 90х отримала в подарунок і прийшлось продати (тепер шкодую, мала б зараз вінтажний шедевр), а купила замість нього Пуазон Діора - теж не кульбабки , але Яд, як недивно, гарно ліг тоді на рецептори (потім ще купила згадану Вами Кобру в ПВ і парфумованому дезику і навіть польську підробку мала - збирала все схоже)).

Люблю повертатись через деякий час до ароматів, з якими у мене не складались відносини, у надії зрозуміти і відчути аромат по-іншому. В 2018 перепробувала сучасну ПВ Опіум у помірному літньому теплі і тільки на блотері, який кинула в шкіряну сумку і потім вже не змогла відірвати від неї ніс)) Стала поціновувачем Опіуму і його лімітокі пробую схожі за напрямком при нагоді теж (повторилась історія з Пуазоном)). Для мене секрет Опіуму відкрився тільки через роки при вдалій для нього і мене температурі, і коли я і мої рецептори "доросли" до нього (шкода, що не раніше). Час від часу з надією тестую ще і інші шедеври, з якими дружба не склалась - деякі полюбила, а до деяких я все ще не доросла)).

ПС: дезики Och були мабуть у більшості). У мене був у білому флаконі з чорною картинкою схожою чи то на замковий отвір, чи на силует жінки в платті. Хоча мені завжди здавалось, що це перевернутий догори дригом знак оклику з Coty Exclamation Можливо і сам аромат дезику був підробкою під нього чи ні?..

@clarie дякую, що поділилися своїми думками. Мені штучний інтелект підказав що білий Ох був близький до Estee Lauder — Pleasure. Я не знаю на жаль як він пахне.

Цікаво до речі скільки коштував Опіум в часи , коли ви його продавали, може пам`ятаєте з чимось еквівалент?

Я питала в ші про ціни Опіуму в часи випуску, написав що близько $35 (за концентрацію парфум 7, 5 мл) у 1978 році — це еквівалент приблизно $160-$170 у сьогоднішніх цінах. Тобто задоволення було не з дешевих звісно. Та й зараз теж.