Кремчик
Любий мій читачу, я, без нахабства, звернуся до тебе так. І з радістю поділюся думками що надихнули мене тебе так назвати. Я тут новенька і зовсім не розуміюся на парфумах. Моя історія більш ніж просто примітивна: одні парфуми треба мати в домі. І що тільки це не було: 
DKNY Be Delicious, 
Givenchy Ange ou Demon Le Secret , 
Chanel Gabrielle, 
Versace Versense
А потім можна мати два парфуми. Згодом не обов`язково було використати попередній, щоб придбати новий, але менше з тим.
У 2020 році я купила собі відливанти
Trussardi Le Vie Di Milano Behind The Curtain Piazza Alla Scala , 
By Kilian Roses on Ice , 
Zarkoperfume The Lawyer , 
Tom Ford Oud Wood, 
Floris Cefiro. Набір був настільки вдалим каламбуром, що мене понесло. У парфумах я цінувала і ціную історію, відчуття, які вони мені передають, і те, ким вони мене роблять. Я ніколи не цікавилася ні композиційними нотами, ні складом, ні тим, до якого сегменту він відноситься. Я просто одягала парфум на себе і грала роль тих, що приходили до мене з ароматом, наче демони. Під час ковіду це було особливо доречно і відволікаюче.
Пройшов час, а у мене й досі, крім історій і асоціацій, нічого немає — ні знань, ні розуміння. І ось я нарешті вирішила вивчати для себе теорію і повертатися в реальний світ. Адже за будь-яким витвором мистецтва стоїть технологія і навички.
І я подумала: а що, якщо я буду писати статті як результат того, що я для себе вивчила? Люди будуть з мене сміятися? Будуть писати в коментарях про те, що це давно всім відомо і нецікаво? Але ні, ці люди, Ви не сміялися з мене і не осуджували. Ви дали мені тепло і бажання писати; адже вчитися ніколи не пізно, і тому я надихнулася написати цю статтю. І я просто захоплююся вами. Як вам вдається все це запам ятати і так майстерно використовувати в розмовах?
Так от, власне, що я хотіла вам сказати — часом мені здається, що любов до своєї справи вбиває. Мистецтво — це не лише про перевершення самого себе, а й про перевершення інших, про новаторство, про особливість. Уявіть собі парфумерів як митців, які щороку не лише мають створити нову вдало підібрану композицію, а й винайти щось нове. Вони змагаються на виставках для першості і піару і водночас мусять покрити всі витрати на невдалі композиції у своїх лабораторіях.
Коли ти любиш, а може, дозволь перефразувати — коли я люблю, то я віддаюся. Я віддаюся з такою силою, що потім від мене лишається лише попіл. Я думаю, що парфумери помирають, а потім відроджуються, знаходять щось неймовірне і знову згорають. І в моменти, коли вони повстають із попелу, це миті технологічного прориву, що дозволяють маестро відкрити незвичний компонент, просто від відчаю або з відчуття холодного прорахунку, без емоційного піднесення і без любові. Це моменти, які дозволяють зробити інновацію. І у яких нема життя як і в моїх буднях.
Я офісна тінь, я безжиттєвий процесор який все ще потрібен бо технології ще не на все здатні. Я намагаюся триматися за емоції, історії, асоціації, щоб бодай хоч трохи вдихати життя… те яскраве і те з дитинства, що пахне. Мене надихають парфуми, вони оживляють мене, кожного разу відправляючи у нові ситуації, емоції, обставини. Зараз мої фаворити це 
By Kilian Angels Share 
Tiziana Terenzi XIX March 
Memo Kedu 
Franck Boclet Tobacco Але окрім аромату у мене зявився Ваш форум, який тягне сюди щоразу після роботи — ти просто йдеш сюди, і хочеш про щось писати і… оживаєш.
Тож, любий мій читачу, дозволь мені писати! Дозволь ділитися з тобою своїм досвідом, помилками та маленькими відкриттями. Я буду вчитися сумлінно, для нас обох.
Google News