Orto Parisi Cuoium

Не впевнений що відчуваю його правильно. Знаю що у деяких людей є проблеми з молекулою ізобутил-хіноліну, яка тут створює відчуття грубої шкіри. І здається я в числі цих людей. Впродовж усього періоду життя на моїй шкірі я відчуваю лише домінуючу цю молекулу, що у мене скоріше асоціюється з гірким зеленим листям хрону ніж зі шкірою, і фоном солодкість ванілі та пачулі. Ніякої анімаліки і подавно. Сумніваюся що пан Ґутальєрі задумував саме таке звучання для нього.

UPD: Через години 3-4 я вирішив нанести додаткове розпилення на груди і відчув його вже по іншому. На старті він мені здався деревно-алкогольним, як якийсь міцний дорогий коньяк, а згодом я став відчувати ладан у поїданні з амброю, думаю через поєднання цих двох я відчуваю коньячність. Шкіру ніби також відчуваю, але не анімаліку. Знається, якщо я ще сильніше принюхаюся до цієї шкіри, я відчую тих брудних звірів що і у варанасі, але цього не стається ніби ця шкіра як барʼєр або гребля що не дає моєму носу пробитися до тваринних нот.

Opus Magnum в творчості Гуалтьєрі, який залишає Nasomatto Black Afgano далеко позаду, IMHO. Абсолютне уособлення брутальності і маскулінності у парфумі. Прокурена шкірянка з "фірмовими" брудністю і тілесністю і легкою солодкавістю малинового варення. Якісні інгредієнти, філігранна збірка, нічого не розвалюється, комфортний, приємно пахне від початку до кінця, не виснажуючи рецептори.

Хоча, любов сталась не одразу. Будучи запрограмованим відгуками і оглядами, очікування отримати димну, мазутну шкіру(про яку всі говорили) не виправдались. Перші затести були намазом і з місця нанесення мені домінував саме зелено-рослинно-коренеплідний аспект ізобутил-хіноліну, а його шкіряна грань лунала десь на другому плані. Правда ситуація змінилась після нанесення на шию, коли я відчув власний шлейф на вулиці. Тут і розкрилась вся краса його композиції😊.

Ну это прям мое, попадание на 100%. Такая кожаная кожа, дымная, густая, горелая. Конечно, как и многие ароматы этого бренда - не всем зайдут. Но если заходят, это любовь с первого взгляда. Брутальность, выкрученная на максимум.

Важкий, насичений аромат грубої шкіри — це не замша, не чоботи, схоже більше на запах місця, де обробляють шкіру. Шкіра дещо м‘якша за звучанням ніж Tuscan Leather, але все одно доволі інтенсивна: ніби прокурена. На собі, окрім головної ноти, відчуваю трохи диму, смоли і лише крапельку спецій для підсилення композиції. Перші 30 хвилин б‘є в голову, бо його прям забагато. Шлейф та стійкість на рівні. Аромат не для всіх, і зараз точно не для мене.

Класний чоловічий аромат, так-так, на мій нос ніякий не унісекс. Так пахне чоловік, який дорого та вишукано вдягнутий, має шкіряний портфель чи сумку, яка від сонячного проміння дещо вигоріла і і випромінює шкіряний аромат. У вільну хвилинку чоловік викурив сигарету і запив кавою. Отакий образ намалював мені 1 пшик Orto Parisi Cuoium

Схоже, розкриття дуже залежить від шкіри, бо на мені це приємна, дуже гарна, тонка оброблена шкіра. Очікувала якогось жестяка, конячок, ядрьоного гівна, але ні) Тримається неймовірно довго! правда, це і плюс, і мінус одночасно. Дуже шлейфовий.

Це любов з другого нюху 🙂❤️ Мені цей аромат дуже подобається!) Тепер він є і в моїй маленькій колекції починаючого парфманяка). Ношу його із задоволенням, коли хочеться. Для мене всі аромати Алессандро дуже круті! Не раджу не тренованим носам купувати флакон наосліп!) Добре що є можливість починати знайомство з відливантів) Аромат надзвичайно стійкий, дуже голосний, брутальний, не всі можуть його витримати, тому з нанесенням обережно)

Вот это да! Какой красивый аромат! Я слышу и кожу и другие запахи, которые не могу описать через призму красивого дыма, для меня очень красивый дымный аромат. Часов через 6-8 когда уже всё ушло, остаётся очень приятная кожа, и держится она на одежде насколько дней.

Думав буде щось страшне, а то відгуки дуже цікаві, що тільки люди не чують)

Жирнюча шкіра. Жирнюча шкіра зі солодко-смолистим лабданумом, який загущує аромат ще більше. Також можна почути жирність і димність чорного афганця, як і горіле дерево Інтерлюда. Ізобутіл хінолін теж нагадує багато шкіряних ароматів з цією нотою, як сучасних, так і ретро. Аромат в стилі Гуалтьєрі. Гучно, густо та насичено. Зовсім не такий, як про нього говорять) Для поцінувачів справжньої шкіри рекомендую.

p.s Перший відгук який отримав на нього: "пахне офісною курилкою".

Очень сильно прокуренная табаком кожаная куртка с еле слышной вначале малиной и бухлом. К высыханию остается больше малины + смолы. Кожа вначале очень громкая, потом стихает. Те, кто курят сигареты, уже имеют 40% этого запаха бесплатно. Я не курю, но из-за некоторой утонченности и идейности Гуальтери мне он всё-таки нравится. Я плачу за вкус человека, который это всё смешал и назвал приятным, мне интересно это изучить. Это как музыка. Мы платим за чей-то вкус. Никаких фекальных нот, но вот эта табачность многих может прямо оттолкнуть, и я понимаю почему. Это не та табачность, что такая нежная в Бараонде Насоматтовской, здесь запах пепельницы, максимальных табачных вторяков. Но в миксе со всем остальным мне всё-равно нравится.