Як же гарно Ви описали свої відносини з парфумами і як сумно водночас. Особливо торкнули до сліз слова про те, як "нюхала запахи з кришочок. Все було не те. Наче калейдоскоп картинок з минулого розсипався, втратив зміст. Ніщо не відповідало тому, що я відчувала і що відбувалося у житті". Щиро обіймаю Вас.
У мене ж навпаки, цікавість до парфумерiї виникла під час війни, точніше, десь через пів року, коли почав відпускати шок. Дослідження ароматів суттєво відволікають від трагічності буття. Заповнють душевні кратери, які утворються знову і знову з кожним вибухом, з кожним відомим випадком звірства. Парфумерія для мене як реабілітація, допомагає відновити значющі спогади. Які по шматочкам повертають смак життя, відновлюють цілосність особистості. До війни я не цікавилася парфумерією. Все що мені доводилось купувати, отримувати у подарунок, чути на оточуючих, мене душило та викликало головний біль. Були спроби долучитися до прекрасного, але висока чутливість до ароматів і недосвідчені консультанти, які не здогадались на запит, найлегший, найтихіший, запропонувати концентрацію колонь, лишали мені для ароматизації лише поличку з шампунями та ефірними оліями. Хоча найулюбленішими ароматами завжди були природні. Запах повітря. Який же він "нескінченногранний"... Весь парфумерний світ у мене для домашнього використання. А на вулиці мені хочеться мати чисті рецептори, щоб відчувати світ у всіх найменших проявах. Це для мене окреме задоволення. Зчитувати неповторний набір ароматів сьогодення. Це світанкові, вранішні, денні, вечірні чи нічні аромати? Звідки дує вітер? З холодного темного лісу? Чи з зацвівшого озера? Свіжо скошеною травою пахне, чи моєю улюбленною, відв яленою на сонці? Насуваючимися дощовими хмарами чи пилом на листях? А які квіти сьогодні пахнуть на клумбах? Може флокси, які нагадують мою трудящу бабусю, що несе їх додому з дачі. Чи касмея, з пелюсток якої, в дитинстві, любила клеїти на слину собі нігті і танцювати під лагідними променями сонця, милуючись своїми довгими кольоровими нігтями😅. А наш розарій у дворі, що обрамляє щасливо-голосливий, завжди повний дитячий майданчик, скільки ж там ніжних ароматів. І це тільки літо, а осінь... хіба за 3 мясяці можна нею надихатись?! А зима, весна... Не вистачить цілої бібліотеки, щоб описати всі відтінки ароматів, що підносять нас, піднімають з колін. І за це все велика шана і слава найвеличнішому Парфумеру - нашому Творцю!