Коментарии пользователя bovkunoksana1981

Довго збиралася з думками. Як написати відгук про аромат, який для мене водночас і сам по собі Всесвіт і відкриття цілого парфумерного світу!?...

Коли хочеться парфуму, але ще більше хочеться тиші. Як нюдовий макіяж, якій делікатно приховує недоліки і додає обличчю іскорки життя. Він не малює новий образ. А лише підкреслює найкраще, що вже є в вас. Це аромат - найтонша, найнежніша вуаль. Його ніхто і ніколи не зафукає. Можуть не відчути, це так. Але хто відчуває, в того примружуються очі від задоволення. Ще він нагадує метелика, чию красу можна розгледіти лише в русі. Він як інтровертний друг, не ревнивий, не претендуює на вашу безроздільну увагу. Він чуйний і вихований. Залюбки буде слухати вас, та рідко говорити сам. Але як заговорить, то тихо, лагідно, про щось важливе, змістовне, при тому з повагою до ваших почуттів...

А чим все ж таки пахне? Боязно писати, щоб не спрощувати... але ж, як образ, то нова, розкішна книга, формату А4 з глянцевими сторінками та ілюстраціями, в мить перегортання сторінки📚😊Виявляється людині личить не тільки сама книга, але й її аромат.

Нехай вас не вводить в оману тиша, в яку любить гратися цей парфум, бо він ну дуже шлейфовий. Чому його красу рідко уловлює сам носій? Напевно, це і є молекулярна магія.

Продовження читайте у статті Чому не пахне та сама молекула?

Лимонно - фісташково - вершкове морозиво (3 окремі кульки😋) в хрусткому вафельному ріжку. Прикрашенне м ятним листочком. На знелюдненній від жари, пильній вулиці Середземномор я. Красивi старі будівлі, з вікон звисають яскраві рослини. Найприємнійший початок аромату танє так само швидко, як морозиво на сонці. Лишає по собі ніжний післясмак вершково - деревно - пильно - квітковий.

P.s. Дякую YLola за паралелi з Bois Farine! Спішу познайомитись і з ним також😊

Доповнюю через 9 місяців. Із зап ястка аромат злітає за 30 хвилин, хотіла подовжити його життя, тож збільшила дозування, нанесла ще на згин ліктів. І ось тут сталися справжні дива - аромат настіли закріпився, що відчувався ще й на наступний ранок! Виходить що різні частини тіла по різному зберігають та віддають аромат🎉

Цей парфум відкрив мені нову смугу в парфзахопленні - фісташкову! Спочатку була трояндова, потім лимонна, потім ванільна, а тепер фісташки/морозиво😋🤗

Солоно-гірко-пряна ніжність! Більше подабаеться на чоловічій шкірі. Виразний, але разом з тим стриманий. В ньому достатньо самоповаги, щоб не підвищувати голос, за будь-яких обставин. Красно дякую всім дівчатам за попередні дописи. Такі реалістичні, деталізованні образи намалювали! Ніби сама босоніж прогулялась по морському узбережжю на світанку. І вологим вітром дихала. І розпечений пісок з водоростями бачила і тліючий корч. І солону карамель куштувала😊🥰

Доповнюю через 3 тижні. Солодко-кислi льодяники з освіжаючою гірко-алкогольною начинкою в середині. Об їлася би ними!😋🤣🧡💛

Доповнюю. Перетeстила ближче до осeні. Якщо абстрагуватися від особистих очікувань про те, що аромат має буди ідентичний улюбленому напою, от з чистого листа, ніби не знаю назви... То це доволі цінне доповнення до моєї маленької колекції смолисто-димних ароматів (Scent Bar 100, Honey Oud Montale, Molecules+patchouli). На золоту осінь - саме те! Коли вже хочеться закутатись у м який шарф. Aромат зливається з лагідними променями сонця, до яких так і тягнеться обличчя. А токаж такі аромати гарно поєднуються з гіркувато-пряним ароматом опалого листя🍂🍁🧡

Люблю таке, коли вдається розгледіти красу там, де раніше не бачила😊

Дописую через 2 місяці. Тепер не індольності не пластику не чую🙄🙏 Змінюю оцінку з 1 на 4. Роблю висновки, що не треба писати негативні перші враження. Тим більше, що сприйняття ароматів та смаки такі мінливі. Напевно через перенасичене життя вцілому, та парфумерного різномаїття зокрема. Ще помітила, з першого затесту лише одиниці попадають у саме серце. Ще є група, в моєму випадку - квіткова (за виключенням троянди🌹🩷), яка не подабається взагалі, скільки б часу не минуло. Ну а більшість аротамів потребують часу на знайомство. І любов таки трапляється. І посідають ці аромати почесні місця, наряду з тими, що захопили в першого разу. Різниця тільки в тому, що другі на слушний настрій. А перші, вибираю любий, і мені з ним добре 24 на 7.

Насичений кисло-солодкий трояндово-пачульний аромат. Яскраво нагадав аромат Вус Моze Miraculum. Спогади 30ти рiчної давнини, але такі яскраві, ніби вчора тримала в руках цю тендітну пляшечку схожу на Ейфелеву вежу, відкручувала золотий ковпачок, затискала, перегортала і робила намаз. І все навкруги заполоняв той густий аромат. Вже не раз помічала, що троянди (квіти)+ пачулі викликають у мене якійсь меланхолічний настрій😶‍🌫️🤔 Ближче до бази стає м якшим, пудровим, прохолодним і більш приємним.

Легковажнi, повітрянні, шампуністі крокуси та іриси. Ледь трав янисті. Нагадують мильні бульбашки. Дарять дитячо-безтурботний настрій.

Це був подарунок до замовлення від Yuliyaman🙏 І я його розбила, ще до того, як відкрила😬 Ну, вам знайомий цей страх розбитої пляшечки. Перша думка, до ранку не доживу, задихнусь. Аж, ні. Він виявився таким лагідним, таким ніжним, що захотілося познайомитись вже як слід, на собі, а не з підлоги. Тож замовила. Нагадав таку приємну мить з піонерського табору. Це був ще той щасливий допідлітковий період, де відчувається лише любов і цікавість до життя, умиротрорення, де скрізь бачиш лише добро🥰🥹🤭 Так от, сижу на лавочці з мокрим волоссям. Ніжусь в теплих променях сонця. А легкий вітерець доносить тоненькій аромат від шампуню. Нікуди не треба поспішати. Нічим перейматись. Лише я і щастя буття🧘‍♀️

Аромат холодний. Терпка, шершава, гостренька зелень. Вiд троянди чую лише солодкавість. Навмисно перечитала всі 47 коментарів, двічі, щоб знайти, чи нікому не чується тут йодний відтінок. Ні, тільки мені😅 Так глибоко занурилась в цю зелень, що аж захотілося занюхати це все манговими парфумками😆 Цікавий. Продовжую знайомство, бо аромат-легенда. І як, поважаючий себе, парфзахоплений новачок, теж хочу розгледіти в ньому мінімалістичну, загадкову, інтелігентну красу😊

Не перестаю дивуватись, як по різному ми чуємо аромати. Свої враження я старанно відстежувала декілька годин, щоб достимено зрозуміти, що саме я відчуваю. Потім дала затестити чоловіку. І він одразу: "троянда, алюміній, кориця". Що?! Як?! Де?!😂

Спасибо за Вашу историю. Такие добрые, атмосферные воспоминания. Словно с Вами побывала в том заброшенном горном бахчисарайском розарии с забавными пятнышками🤭 И розовое варенье пробовала с приторным вкусом бабушкиной любви😋

Мой первый аромат подаривший осознанное ощущение счастья - жженая листва. Вторая половина теплого осеннего дня. Золотые, ласковые лучи солнца пробиваются сквозь желтые кроны высоких деревьев. Второклашка неспешно возвращается домой с любимой школы, в которой любила всё. От стариного здания до фартушка с воротничками. От дисциплины и порядка до карандашей, чернильных ручек и новых ароматных книг. Но истинное наслаждение начиналось после. В тишине и удовольствии гулять одной. Растворяться в идеальной, умиротворяющей красоте природы. Наблюдать за течением жизни. Идти по часному сектору, и слушать пение птиц, жужжание насекомых, шуршание метлы... Рассматривать продолжающееся разнообразие цветения, любоваться подметенными дворами, подстриженными садами, радоваться найденому островку опавших листьев, который еще не успели подмести, выбрать себе парочку, да и пошуршать ими. И, конечно же, главное - вдыхать аромат жженой листвы, дымка от которой волшебно подсвечивается длинными величественными солнечными лучами. До сих пор запах жженной листвы переносит меня в тот момент и дарит ни с чем несравнимое умиротворение. Вспоминая такие моменты, будто заново учусь любить жизнь.

Відчуваю, що в цій темі я буду оригінальною🤣 Бо мене взагалі від більшості парфумів нудить. І так було майже все життя. Може то підвищенна чутливість, а може багато важких подій заякорились на ароматах. Але ж все тече, все змінюється ... і ось я тут☺️ Але так щоб аж "кошмар", то хочеться пожалітися не на окремі парфуми, і навіть не на ноти, а на дозування. І просто жах і лють, коли парфумом перекривається несвіжість. Парфум і запах немитого тіла - несумісні речі. Людонькі рідні, за що? Чому вони так не поважають не те що оточуючих, себе в першу чергу?! А якщо глибше, це ж не лінь, а наказування себе за щось, щоб на підсвідомому рівні підпитувати зневагу до себе? Ми ж усі живемо у розкоші, де гаряча вода доступна цілодобово. Хіба що важка депресія може виправдати відсутність щоденного душу, і то... Водні процедури, для голови в тому числі, це не тільки про самоповагу, а й про розслаблення, заспокоєння, знеболення, зцілення зрештою.Пам ятаю, скільки сама перетестила сухих шампунів, щоб мити голову через день. Як же гучно і щільно вони пахнуть😵‍💫 В той час, коли альтернатива елементарна. Коштує всього 15 хвилин. 5 на миття + 10 на укладку. І цілу добу насолоджуюсь свіжістю. От пишу, а сама ще не мита😶‍🌫️ Зачекайте, повернуся за мить... 🧖‍♀️Так от, на свіжому тілі все пахне прекрасно. І коли приходить вміння насолоджуватись в першу чергу чистою собою, приймати себе такою як є, (хоча це вже зовсім інша тема😁)то і парфума треба всього нанокраплинку. Всім бажаю якомога меньше зустрічатися із своїми парфумерними кошмариками! 🤗

Як же гарно Ви описали свої відносини з парфумами і як сумно водночас. Особливо торкнули до сліз слова про те, як "нюхала запахи з кришочок. Все було не те. Наче калейдоскоп картинок з минулого розсипався, втратив зміст. Ніщо не відповідало тому, що я відчувала і що відбувалося у житті". Щиро обіймаю Вас.

У мене ж навпаки, цікавість до парфумерiї виникла під час війни, точніше, десь через пів року, коли почав відпускати шок. Дослідження ароматів суттєво відволікають від трагічності буття. Заповнють душевні кратери, які утворються знову і знову з кожним вибухом, з кожним відомим випадком звірства. Парфумерія для мене як реабілітація, допомагає відновити значющі спогади. Які по шматочкам повертають смак життя, відновлюють цілосність особистості. До війни я не цікавилася парфумерією. Все що мені доводилось купувати, отримувати у подарунок, чути на оточуючих, мене душило та викликало головний біль. Були спроби долучитися до прекрасного, але висока чутливість до ароматів і недосвідчені консультанти, які не здогадались на запит, найлегший, найтихіший, запропонувати концентрацію колонь, лишали мені для ароматизації лише поличку з шампунями та ефірними оліями. Хоча найулюбленішими ароматами завжди були природні. Запах повітря. Який же він "нескінченногранний"... Весь парфумерний світ у мене для домашнього використання. А на вулиці мені хочеться мати чисті рецептори, щоб відчувати світ у всіх найменших проявах. Це для мене окреме задоволення. Зчитувати неповторний набір ароматів сьогодення. Це світанкові, вранішні, денні, вечірні чи нічні аромати? Звідки дує вітер? З холодного темного лісу? Чи з зацвівшого озера? Свіжо скошеною травою пахне, чи моєю улюбленною, відв яленою на сонці? Насуваючимися дощовими хмарами чи пилом на листях? А які квіти сьогодні пахнуть на клумбах? Може флокси, які нагадують мою трудящу бабусю, що несе їх додому з дачі. Чи касмея, з пелюсток якої, в дитинстві, любила клеїти на слину собі нігті і танцювати під лагідними променями сонця, милуючись своїми довгими кольоровими нігтями😅. А наш розарій у дворі, що обрамляє щасливо-голосливий, завжди повний дитячий майданчик, скільки ж там ніжних ароматів. І це тільки літо, а осінь... хіба за 3 мясяці можна нею надихатись?! А зима, весна... Не вистачить цілої бібліотеки, щоб описати всі відтінки ароматів, що підносять нас, піднімають з колін. І за це все велика шана і слава найвеличнішому Парфумеру - нашому Творцю!

Есцентрік 04 дістався мені по помилці, коли замовляла молекулу 04. І хоча вже знаю, що мої улюбленці саме тихі молекули, а не виразні есцентріки, дуже рада була познайомитись з цим ароматом. Який подарував мені приємну прогулянку в минуле.

Хвоя + деревина + грейпфрут. На старті, виразний, пряно-бальзамічний, доволі знайомий з глибокого дитинства аромат. Не те щоб розповсюджений... Пам ятаю, у мого батька була величезна колекція парфумів. В темному куті кімнати, все трюмо було в отих чарівних пляшечках. Але цей парфум викликав образ мого гарного, худощавого, високого, інтровертного, мовчазного, трішки суворого дідуся. В якого, скоріш за все, був один єдиний одеколон і той не для краси чи задоволення, а чисто для утилітарних цілей - обробки шкіри після гоління. Але не перший ліпший з універмагу, а такий добротний, строгий, стриманий. Напевно подарований. Хотів того дідусь чи ні, але той парфум йому дуже личів і навіть прикрашав. Я в захваті від цієй ностальгії🥰 Чоловік одразу відчув троянду, і спитав чи не Tom Ford Rose Prick пахне😯 Який в свою чергу нагадує мені мою бабусю🤣 Але мені тут, в есцентрік 04, пряна хвоя з солодкавою деревиною так домінують, що за ними, я вже не чую нічого.

Р.s. Через годину, коли від більшості улюблених одеколонів вже і слід простине, розкривається та сама молекулярна магія. Коли аромат стає таким приємним, таким тихим, таким лагідним, що неможливо ним напитися💫

Як же мені подобаються ці тендітні, ніжні, молоді, безтурботні, трішки розтріпані кущові трояндочки. Це не їх дисципліновані родички з Голандії, де всі одна в одну. Одного віку, одного відтінку, одної довжини, одного аромату, одних думок...🌹🌹🌹 Ні, ці квіти росли вільними, під справжнім сонцем☀️, під живильним дощем🌦, на свіжому повітрі🌬, у розарії турботливого садівника 👨‍🌾 Тому вони можуть бути собою, сяяти у всій красі, радіти і дарувати радість іншим 🩷 Вони ледь рожевого кольору, як етикетка флакону 🌸 Такі прозорі, як гідролат 💮 Такі легкі, повітряні, надхненні і надихаючі, як балерини🧚‍♂️🧚‍♀️

Невже знайшлися мої ідеальні трояндові парфуми?! А між тим, на олівці був ще довгий список😅

Чую тут гіркі трави, грейпфрут. Трохи нагадує лікер Бехерівку🤏 Скромна трояндочка гарно заховалася у зеленому мху. Але все ж таки її можна впізнати по солодкому штриху. Вона тут як дитина, яка сховалася за штори і думає, що її не видно, а пальчики то виглядають🤭 Погоджуюсь з попереднім дописом, про "легкість" аромату і про те що це - "прекрасно"!😁💛