Саме зараз його час: осінь, що пірнає з пекучого сонячного золота в прохолодне золото жовтого листя, нагадуючи про найсолодші, золоті моменти дитинства і юності - прогулянки з мамою під квітучими липами влітку, вона посміхається, завжди елегантна, чарівна і запах її волосся, в якому заплуталось бурштинове проміння прекрасніший за аромат будь-якої квітки, медовий і трохи терпкий, як зілля полів і лук рідного краю. Згадується ботанічний сад моєї alma mater, де багато часу проводили з друзями: шурхотить брунатне листя опадаючи з високих старих дерев, що охороняють рідкісні рослини з інших країв, шурхотять сторінки старих книг з університетської бібліотеки і наші притишені розмови про поезію, історію, мандри. Цей солодкий трунок ніби злетів зі сторінок давніх оповідок, які спів трубадурів розносив середньовічною Європою.
Дійсно, дуже романтичне піднесене творіння. Обожнюю його. Говорю про вінтаж, насамперед, у концентрації парфуми - одної краплі з мініатюри мені достатньо, щоб повністю перенестись у дивовижний світ дорогих серцю спогадів. Парфумована вода старого формулювання теж має в собі цю казкову силу. Нажаль, нові випуски, вже не такі насичені і багаті, на мій смак.
