Коментарии пользователя Мariе

Ммм, який гарний гіркий натуралістичний жасмін! Навіть не думала, що так випадково знайду його - жасмін з мого підвіконня, який роками ще з дитинства супроводжує мене своїм п янким, для когось навіть занадто сильним і різким ароматом. Але я обожнюю його таким: з зеленкавою серединкою, засліплюючим білим сяйвом свого цвітіння навіть у найтемнішу для світу ніч

Ось цей ELDO мене приємно здивував: таке незвично для них м яке, класично-елегантне і компліментарне звучання. Ніби я дійсно ще мала дівчинка від якої пахне поки тільки молоком та різноманітними ласощами, а вже граю з маминою пудрою та помадою. Ідеальний аромат до ранкової кави, якось навіть розслабляє, але солодкі квіти апельсину й пробуджують водночас, як яскраво помаранчеве сонце на світанку.

Cолодко-синтетичний старт, проте, не занадто солодкий, приємний. Це скоріше якийсь "драгонфрут", ніж жасмін, але що можна помітити спільного між всіма Tesori, які я "куштувала" - вони такі собі симпатичні, ні до чого не зобов язують, чутно, що не якась складносурядна ніша, або важкий люкс, але в них комфортно, наприклад, бути вдома, йти до сну, наче м якенький тепленький халат, подобається.

Зараз скажу паплюжну асоціацію: верхівка мені Монталем ввижалась, а саме Roses Musk. Потім вже відчула скоріше зелене стебло троянди, її колючки, дякуючи альдегідам, згодна з написаним нижче - чутно металевість, така свіжа урбаністичність: тролейбусні шляхи Києва у дощову прохолодну весну, як би дивно це поріняння не виглядало (поворот на розі центральних вулиць). Думаю, буде комфортно носити чоловікам, я ж ще не знайшла свою Троянду, хоча дуже люблю їх у природньому середовищі, не зірвані, травневі, чайні.

Мій улюблений аромат "на вихід": в театр, на свято, на урочистості на роботі. Звучить дійсно впевнено дорого, розкішно, вишукано, справді жіночно, під класичний стиль одягу: діловий або black tie - ідеально. Флакон втілює саму суть аромату: жінка з золотавим волоссям в золотистій сукні з коштовної матерії, або шанована римська матрона в оздобленій коштовностями тозі і зі складною майстерно виконаною перукою, що залишає по собі шлейф рідкісних трофейних східних пахощів. Це один з тих унікальних для мене парфумів, які не хочеться розкладати на ноти, дуже рада була знайти тут вінтажну EDP, бо це те, про що можна сказати, мовляв, зараз такого вже, нажаль, не роблять.

Ніжна, м яка солодкість, вершковість і ледь вловимий дух ладану. Колись купила велику гарну металеву пляшечку крему для ванни, чесно кажучи, спокусившись більше красою її оздоблення, що нагадало, як мені здається, рідкісну і останню ціннісну коллекцію в Дольче та Габбана - осінь-зима 2013-2014 (її теж надихнула Візантія), а ще було зазначено, що це чорна троянда й лабданум, то хіба можливо було встояти. До пари купила рідке мило і насолоджувалась водними процедурами, придбавши, в свою чергу, туалетну воду з цієї ж лінійки як тонік, щоб освіжитись після ванни. Але аромат такий ласкавий, теплий і смачний, що хочеться, аби тривав довше, нашаровую на нього Датуру Лютанса випуску Пале Рояль - вони дещо схожі за загальним мотивом, як і Ангел Мюглера, справді.

Прочитавши піраміду, відгуки, намилувавшись флаконом та назвою - замовила відливант, не треба було цього робити, це було зовсім не те, чого очікувала, дуже різко, гостро та ядуче починається і кілометрово шлейфить тими термоядерними чоловічими "спорт-ліс-яхта-роздерипащувовку" пшикалками, що, як зустрінуться навіть на вулиці, на свіжому повітрі - вибивають землю з-під ніг, про закритий простір навіть мовчу (інтоксикація, викликайте швидку). Рідко можу сказати таке про парфуми, але цей аромат прямо придушив (і то було тільки по одному пшику на зап ястки). Єдине що добре - не такий вже й стійкий + якщо вдихати через деякий час базу прямо зі шкіри, коли він вже випаровується останнім своїм подихом, чутно легку і ніжну солодкуватість, але це тільки мить.

Яка смачна, стигла слива в ароматному, пряному, зігріваючому цієї прохолодної осені глінтвейні! Неймовірно п янка "отрута" - зваблює куштувати себе до самого денця, спокушає і викликає залежність. У вінтажній туалетній воді так приємно відчувати цю спільну з парфумами того часу, такими як Opium, багату палітру, темну глибину, що зачаровує, тримає у своїх солодких тенетах не одне покоління відданих шанувальників.

Шипрово шипровий шипр (зараз в EDP), різкий трав янистий дуже гучний старт, і далі теж - свіжі-свіжі трави, знову нагадує мені якийсь одеколон з минулого, яким користувалися чоловіки в моїй сім ї, але після вінтажної туалетної води, не дає такого об ємного образу владної і впертої людини рафінованої зовнішності, зібраної і суворої - в діловому якісному костюмі, оточеної шкіряними меблями, стелажами книг, дорогими сигарами, антикварними речами. Скоріше бачу собі аптеку-музей у Львові "Під чорним орлом". То є теж приємна асоціація.

Зробила пару пшиків туалетною водою ввечері на зап ястки і на ранок ще він був зі мною. Ну дуууже сильно нагадує запах мого батька в цілому: от він помився, поголився, вдягнув чисту сорочку, напахтився своїм класичним ще радянських часів (але може й не радянського походження) одеколоном, його портмоне і одяг віддають трохи запахом табачного листя, і далі в ароматі вже відчувається й трохи мильність, і трохи солодкість, - доглянутий статний чоловік у гарному костюмі і з якісними шкіряними аксесуарами, такі асоціації.

З флакону - то любов: чистий жасмін на підвіконні взимку, коли вже скло вікон покрите візерунками льоду, і це у кімнаті, де кадили солодкавий ладан. А на мені вже не так казково, нажаль, більше відчувається мускус, анімаліка, як і всі аромати, які ношу, чомусь маючи в собі хоч натяк на стереотипно чоловічий напрямок, одразу рушають туди, оминаючи ніжність улюблених білих квітів. Зробила висновок, що для мене особисто Serge Lutens, наприклад, скоріше про мистецтво, ніж побутовий вжиток. Як прет-а-порте і кутюр: перше можна носити на собі, а другим лише милуватися з прекрасних моделей високих подіумів. Так і цей аромат - з задоволенням вдихаю з флакону, як ароматерапію, надихатися не можу, а якщо вдягну на себе - буду відчувати просто несмак з чужого плеча.

Люблю одягати його на ніч. Влітку дуже освіжав деякою білоквітково-цедровою мильністю, зараз - затишно-теплий, ніби пахне маминими обіймами, мені він дуже ніжний і приємний.

У мене мініатюра вінтажної туалетної води і з флакону пахне дійсно чистими бинтами, як писали нижче, мені навіть не просто чистими, а стерильними аж чутно від них дух гарячої праски і чогось приємного, солодкавого, але не задушливого і не крові. Навіть подобається ця дещо бальзамічно-медична чиста нота, одна суцільна, яку навіть не хочеться розкладати на компоненти - такі собі ліки від осінньої хандри, бо як на мене, то дуже вже нетривіальний аромат. Але мініатюри достатньо, як і справжні ліки - вимагають справді виваженого дозування, як в аптеці.

Маю тільки вінтажі: мініатюру туалетної води та парфуми у червоній лакованій скринці, де сам флакон - з чорною китечкою. Більше люблю і ношу саме парфуми, тому все, що хочеться написати - більше про них. Аромат дуже теплий, огортаючий, гучний, багатий, промовистий та розкішний. Бурштин рідини нагадує шафран з ринків пряношів Фесу, спецієвий шлейф тягнеться щільним та яскравим полотном, як червоне вбрання кшатріїв, тримаючи в собі дух такої ж полум яно-червоної квітки гвоздики. Це курильня пахощів у закритому клубі часів Оскара Уайльда, де Телені або Доріан, - мов бог, втомлений коханням, як писав Аполлінер, лежить в подушках золотого шиття з дорогоцінним бісером та оксамитовими китицями, і навколо нього збирається важка хмара дорогоцінних димів, як навколо одаліски з палацу султану, або й справді, божества древнього храму, уквітчаного, оточеного коштовними дарунками прянощів та ласощів. З ним ви проведете і день, і ніч, і наступного ранку прокинетесь в його п янких обіймах.

Жасмін дуже індольний, якісь віти жасміну з квітками, що опали в застояну воду у запиленій вазі вже давним-давно, туди ж кидали недбало недопалки дешевих цигарок, і хто знає для чого ще та ваза служила пізнього вечора в гримерці якоїсь андеґраундної богеми часів Марлен Дітріх, тому не дивуюсь, що аромат, за легендою бренду, присвятили їй. Буває, звичайно, дивуються, мовляв, чому б такий аромат втілював гламурну діву тридцятих, але насправді все так і є: з екранів - "золота ера кінематографа", а це - атмосфера за лаштунками.