Коментарии пользователя Мariе

Наскільки люблю саме вінтажні аромати, але цей екземпляр, чи мені потрапив вже на останньому своєму диханні, чи це моя часткова аносмія в тому винна, але чую тільке мильне мило, причому навіть різкувате, як зазвичай роблять господарське, саме оте біле, трошки симпатичніше - для прання. Жасміну - не чую, от ніякого, і фльордоранж теж мені тут не звучить, нажаль.

Це така рідкість і так приємно, коли гурманський аромат гіркий, терпкий і шляхетно деревний. Какао тут дійсно темне, це не молочна шоколадка, а саме какао і навіть ваніль гірка, не кондитерська, а натуральна рослинна. Те, як м яко і багато грають тут деревні ноти нагадує мені улюблений Wood Iris від чудової української парфумерки Анни Соколової і трошки, таким легким натяком Feminite du Bois - напевно поєднанням свіжості і глибини звучання шипрового аспекту. Унісекс, навіть сказала би в чоловічий бік, ніби спеціально робили таку гурманіку, щоб всідалась на чоловіках як влитий твідовий костюм сіро-шоколадного кольору.

Коли ще була зовсім малою, років 10 мабуть, натрапила у сімейній бібліотеці на "Королеву Марго" Дюма - це була моя перша книга прочитана у нього, і настільки головна героїня, при тому ж - справжня яскрава і визначна особистість французької історії, справила на мене враження, так пропопустила крізь себе оповідь перших років її подружнього життя, що наприкінці, коли вона їхала в кареті, тримаючи відтяту голову коханого на колінах, я вже ридала нестримно. Прекрасно пам ятаю ті відчуття, те сприйняття подій, яке було подано мені вперше письменником, що славиться своїм ну дуже специфічним і суб єктивним описом історії і її видатних персон. Але ніяк не очікувала, що все це в моїй пам яті оживе завдяки цьому легкому та ніжному делікатно солодкому парфуму, названому на честь юної королеви. Впевнена, що малювали портрет саме юної Маргарити, як її описували на перших сторінках роману Дюма: перлина французького двору, тендітна троянда, що тільки розпускається і причаровує своїм солодким та свіжим водночас ароматом, чимось ледь вловимим, але з присмаком невідомої магії, яка підкорює серця непомітно, та владно, і так, щоб їх вистачило на цілу скриню в особливій скарбниці королеви, про яку ходять найнеймовірніші плітки та легенди.

"Горіла сосна, палала..." А її гаряча бурштинова сльоза на розпечене вугілля падала. В ній застигли необережні комахи, квіти, а поряд покинуті фрукти на сонці не тільки вистигли, але й перезріли - солодкі, з алкогольним присмаком та ароматом. Ультимативно осінній для мене аромат - так пахне сама осінь, вечірня зоря на узбережжі холодного моря, мокре листя, хвойні гілки, свіжий вітер і дим від вогнищ, біля яких зібрались друзі випити глінтвейну й заїсти фруктами з останнього осіннього врожаю.

Зігрівав мене в ці дощові осінні дні, носила запоєм, якщо це й бузок, то якийсь бузковий раф з джемом з тих же квітів - солодкий, теплий, ванільно-шоколадний. Але це не легковажна гурманіка, парфуми презентабельні, пахнуть на стільки на скільки й коштують - дорого-багато. Прекрасно личать і подобаються як жінкам, так і чоловікам.

Мій аромат антистрес. Маю старий випуск Eau de Parfum у краплі золотого дощу, саме в цьому втіленні Зевс спокусив красуню Данаю. І це дійсно божествений нектар, мед, який варили наші предки з різномаїття квітів та трав з солодким ароматом, п янкий трунок, свіжий і теплий водночас, справді налаштовує на задоволення та насолоду.

Чудовий для осінньої пори: трішки солодкий, легкий, теплий, дійсно, смачне повітряне суфле. Водночас це вишуканий і шляхетний аромат, елегантний, сказала би навіть - компліментарний, сама собою не могла надихатись в ньому. І на свіжому прохолодному вітрі затишно огортає, немов кашемірова пашніна, і вдома знаходитись в ньому приємно - заспокоює і заколисує, як муркотіння лагідної кішечки, просто прекрасний.

Дуже свіжа, акварельна, ніби занурена в воду, юна рожева троянда, навіть пуп янок, мені більше пахне скошеною молодою весняною травичкою і лимонним соком навпіл з водою. Мені в цьому ароматі трохи не вистачає глибини та щільності, але розумію чого така назва - для японського ринку саме так і треба: напівтонами, ледь-ледь чутно, щоб навіть ніхто й не подумав, що це людина користується парфумами.

Українська youtube-парфблогерка Iva Kuzma зваблювала, зваблювала у своїх оглядах купити цей парфум, хвалила його, особливо на осінню пору рекомендувала, поки я таки не здалась, і вирішила хоча б спробувати. Тепер можу шкодувати тільки про те, що не маю цієї версії у повному флаконі. Дуже гарний, затишний аромат. Ледве віддає солодкавою лавандою і водночас шкірою щойно поголеної чоловічої щоки - це свіжі неролі, які так люблю і терпкуватий бергамот. Красивий класичний фужер, з задоволенням і сама буду користуватись, і чоловікам би теж порекомендувала.

Оце я розумію - багатий та шляхетний, вишуканий та розкішний аромат. Читаючи відгуки нижче, бачу, що він багатьом нагадує ліки. То є справді ліки, лікуюсь їм після улюбленця мільйонів - 1 million від Paco Rabanne, якого мені тими словами не раз презентували, мовляв, і цинамон (кориця) там так смачно звучить, і деревні ноти презентабельні, і солодкість, що личить жінкам та чоловікам однаково неперевершено. Нічого такого у одному мільйоні, крім розчарування, роздратування та отруєння я не знайшла, а у Дріаді Лютанса без попередження та упередження на ті обіцяні в іншому парфумі скарби, на щастя, та й натрапила. Це як знайти цвіт папороті в ніч на Івана Купала, мавка мене наче сама привела до справді чарівного квіту в своєму казковому лісі, дуже вдячна творцю за цей аромат.

Багато про нього чула хорошого, але спробувавши одразу розумію, що це - не мій напрямок, один з тих класичних чоловічих ядучих синтетичних парфумів, який чуючи буквально всюди, відчуваю гостру інтоксикацію. От що воно таке мене душить майже з кожного перехожого, особливо влітку, хоч знаю тепер свій алерген. Нагадує за ефектом L eau Kenzo Intense (нещодавно теж пробник бонусом надіслали) - начебто з часом і солоденьке щось проглядає, але ж така вбивча хімоза в цілому, на мій смак. З кожним разом таких спроб і помилок розумію все краще, що дуже популярні, особливо у чоловіків, аромати мені скоріш за все - просто якісь тортури і не треба силувати себе до них прихилити.

Доглядовий кремчик моєї мами, так пахло від її білої шовкової блузи. Ніжний, чистий, легкий, неймовірно жіночний аромат. Мені здається, він буде до смаку і тим, хто не прихильник парфумів як таких. В ньому затишно відпочивати вдома, засинати, зовсім не душить, але достатньо стійкий при цьому. Це все стосується старої версії, бо нову ще й не чула.

Після Чорного Дурману з Пале Рояль, після Сарацинів, відчувши Сина Радості, пережила деяке дежавю. Він не такий індольний, як Сарацини, він легший, солодший і жасмін в ньому відкривається приємніше та чистіше на мій смак. Не знаю, чи маю гіперчутливість до одного конкретного компоненту, або як це пояснити, але у всіх цих трьох Лютансах головна нота для мене не квіткова, а солодкавий цианід, запах мигдалю.

Ох, як мене тим індолом ще з пакування і вдарило, дійсно, дикий сарацин на зопрілому коні в запалі битви, коли ніколи з того коня й зійти - всі свої справи робить прямо в сідлі і це гостро відчутно. Нанесла на шкіру, боюсь тепер справити враження людини, яка руки зовсім не миє. Історія як з Jasmin et Cigarette ELDO - вони схожі і це не моє. Маю кущі жасміну поряд, які квітнуть в травні, кімнатний жасмін досі розпускається, а це щось не те, не квітка й навіть не віти або стебло жасміну, хіба котики й собачки поряд гуляли.

Найкрасивіше й найвишуканіше звучить з волосся, на мій смак. Тільки, якщо вітер або я сама торкалися зачіски - чула цей легкий та ніжний подих чогось терпкого та приємного (перед цим з шкіри - мені здалося різкувато): листя, квіти, весняні дерева. Достатньо шипровий та гіркий, інтелігентний - буде личити чоловікам також дуже гарно, в діловому спілкуванні нікого не напружить, не задушить, а навіть додасть презентабельності.