Коментарии пользователя Мariе

Це для мене просто пом якшена версія Maison Martin Margiela Replica By the Fireplace, злагоджена так, аби її змогла носити звичайна людина в суспільстві, не викликаючи зайвих асоціацій, що вчаділа довго просидівши біля вогнища "на шашликах". Цей парфум більш деревний, де дерево ще росте собі у лісі, не перетворене у вугілля полум ям, свіже дерево з дещо солодкими нотами, які, напевно, дають боби тонка, про які до цього тільки зробила висновок, що в жодному дозуванні мені не буде з ними комфортно. Але тут і ця нота гарно врівноважена чи то полином, чи ветивером, чи сандалом, а можей комбінація всіх елементів так діє, що аромат не перетинає межу, йдучи в ядучу солодкість, а залишає в собі свіжу гіркоту, кору та трави - атмосферу справжнього лісу.

Зазвичай, амбра мені занадто важка у парфумах і я з нею поводжусь досить обережно, тож і цього нанесла потихенечку тільки на зап ясток пів пшику, але тут вона виявилась м якою - помірно солодкою, трохи терпкою й смолистою. Та коли черга дійшла до розкриття сполуки, що відповідає за боби тонка - ось і зрозуміла де мій "алерген". В цьому ароматі їх не такий овердоз, як в Лалік "Le parfum" від медичних аспектів якої, кривавої солодкості бобів тонка розігралась мігрень, а все одно - погано переношу їх, як виявилось, майже у будь-якій концентрації

Запашні та ніжні рожеві чайна троянда та піон, пелюстки весняного квіту фруктових дерев. Тілесний, тендітний чуттєвий аромат просто зачарував мене, надзвичайно подобається, повернув на мить у юність - пору захвату світом, ніби так само молодим та квітучим, як і ти, сповненим надій і натхнення, поетичного запалу і замріяності.

Вподобала цю красуню найбільше серед всіх від Ніни Річчі - гарна м яка ваніль, і не такий отруйний мигдаль, як це часто буває, а більше саме горіховий, природній. Може тому, що наносила небагато і намазом - мені він зовсім не юний та дівочий веселунчик, а жіночний, багатий і розкішний.

Алкогольний аромат - нагадує запах домашнього вина, яке моя сім я раніше робила з багатого врожаю винограду Ізабелли, і колір флакону - темні ягоди, а кришечка натякає ніби на яскраві спеції, які роблять цю композицію теплим, солодким глінтвейном, що так гарно зігріває і збадьорює взимку

Першого дня штучний, синтетичний присмак у піднебінні з витягнутою солодкістю не давав забути, що це дешевий аромат з еклектичного пластикового флакону. Наступного дня вже краще - я нарешті відчула з потилиці, з волосся свіжий і ніжний чи то персик, чи абрикос, а може і гладенький солодкий нектарин.Третього дня вже оновлювала навмисно, щоб знов відчути від себе таку свіжість, ніби серед цейтноту робочого дня мене перенесли в якусь рекламу Ленор, але вище Ленору, нажаль, парфум не сягає все одно, ну ніяк, та й солодкість занадто неприродня, використаю відливант і забуду, скоріш за все.

Як на мене, особлива гармонія у цього аромату з хімією чоловічої шкіри - чудово вписується в образ серйозного та владного чоловіка в дорогому костюмі, який виходить з статусного авто, от просто бачу кадр перед очима - хоч зараз рекламу знімай. Або теж гарно на жінці з характером амазонки - немає в ньому нічого фруктового або квіткового - одразу дуже відчувається база: темні готичні пачулі й моя улюблена основа в ароматах - сандалове дерево. Буду його вдягати, коли йду у справах і хочу налаштувати себе та й інших на поважний та рішучий вайб.

Дуже легкий, як на мене, занадто легкий аромат, але приємний - жіночний, ніжний: чи то якась рожева жуйка, що пахне саме жуйкою, чи то класичний квітковий букет солодкаво-свіжий, близький до шкіри, не напружує.

Коли з спрею маленькі краплі хмаркою осіли на одяг - був наче справді зовсім не Монталь, а просто якийсь гарний аромат з аурою французького люксу років десь 80-х, дуже сподобалось, навіть на ноти не розкладала б, просто з задоволенням вдихала. Але тільки війшов у контакт зі шкірою і поступово розкрився - на мені особисто вилізли ті самі характерні монталевські мускуси, різко і недоречно, може, в шлейфі парфуми й приємні, але від себе їх відчувати не хотілось, а для мене - це важливо в першу чергу.

Сильно відчувається, що у мене вінтажна мініатюра-сплеш туалетної води -верхівка дещо "підбита", оберемок вже повністю розкритих і помираючих лілій починає індолити і розповсюджувати пудрово-помадну задуху старої косметички, але вічно юний оригінал аромату має спільний для всіх парфумів Cacharel затишок та елегантність французької класики, яка, тим не менш, досі гордо несе знамена концептуального авангарду, ні на що не схожого і нічим неперевершеного, як колись його несли твори Анаїс Нін, що збуджували: емоції, суперечки, яскраві почуття.

Все-таки аромати - річ настільки суб єктивна, що треба бути дуже обережними з ними у загальному вжитку. Зазвичай, щедро наношу гучні парфуми на відкритому просторі, на прогулянці, або вдома, собі у задоволення. І спочатку думала, що з цим екземпляром теж так можна буде приємно провести час для себе. Але зробивши всього один пшик з фірмового семплу, мене ледве не підняло і перекинуло. Перша думка - нічого собі солодющий і міцний розчин йоду. Єдине, що знаходжу схоже серед інших описів - асоціація з настоянкою кореню солодки. Мені той один пшик і спати не давав - пережив і душ, і не одне миття рук, і від контакту зап ястку з рукавом, якоюсь затхлою ванільною пудрою душив ще добу точно, ніби дійсно ліків ковтнула, ба гірше, здавалося, що тону в морі солодкувато-солонуватої крові з характерним ще присмаком заліза, після цього взагалі взяла тайм-аут з будь-якими парфумованими засобами, так було неприємно.

Це, напевно, щось накшталт Баккари - ніколи з нею не стикалась, але наслухалась і начиталась, як одні просто ціни не складуть і вважають шедевром, а іншим - то криваві бинти і вбивча солодкість, от можу зрозуміти тих інших тепер, у мене, здається, так з цим парфумом. Стільки у нього схвальних відгуків і поціновувачів, а мені страшно неприємні асоціації тільки викликає і якусь майже інтоксикацію.

Магія парфумерії: дуже міцний, солодко-копчений аромат вогнища, створений удовими чарами, відніс мене в дитинство, коли так пахло в садах, де спалювали обрізані віти фруктових дерев. Спочатку навіть захотілось собі флакон, потім асоціації пішли далі, і згадалось, як ретельно від цього аромату вимивались-відпирались, і пахтились свіжими одеколонами ще після всього. Але дійсно, дуже натуральний запах розпеченого деревного вугілля, наче грубку відкрив і запахтіло ним на весь будинок.

Більш гучний, ніж "Королева Марго", але й здався мені більш солодким та штучним, якщо це й фрукти, то фруктові ароматизатори у жуйці, як в тому ж Black Perfecto, навіть специфічний запах гуми просочувався, на відливант грішити не можу, бо була скляна пробірка, порівняно свіжа, зіпсуватись ще б не встиг. Тож, "донька" цього разу перевершила "мати" набагато.

Навмисно одягала в новорічну ніч, і дійсно аромат - бризки шампанського, як і бленд чаю з подібною ж назвою: він ніжний, легкий, оптимістичний, не занадто солодкий, як на мене, ваніль, наприклад, чула й більш промовисту у багатьох інших варіантах. Сподівалась на більш чутний дует троянда-бузок, спираючись на названі ноти, але якось вони пролітають повз мене без сліда. А от флакон добирали влучно - це смачне, святкове шампанське з кращих сортів білого винограду.

Ніби ялинку притрусили замість штучного снігу ваніліном - свіжий і водночас дуже солодкий аромат з легкою гірчинкою як від цитрусової скоринки. При обережному дозуванні мене він не напружує, навіть здається затишним і позитивним. На ніч не вдягала б, але аромат дійсно - скоріше для себе, ніж на вихід для широкого загалу. Це такий собі "Коханець леді Чаттерлей", прихований від світу серед зелені лісів, але вже після знайомства з дамою, яка радо пригощає його тістечками для бадьорості й наснаги в їхньому тісному спілкуванні. Відливантика у 2 мл мені особисто вистачить надовго, а от флакон, відчуваю, що не здужала б.